"16" листопада 2012 р. м. Київ К-27635/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого -судді Кобилянського М.Г.,
суддів: Амєліна С.Є., Юрченка В.В.,
розглянувши в порядку попереднього розгляду адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання провести перерахунок пенсії та стягнення компенсації за речове майно
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 листопада 2009 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2010 року, -
У квітні 2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд із вказаним позовом. Зазначав, що при призначенні пенсії з 01.01.2008р. відповідно до ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»відповідач помилково застосував постанову Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей»від 17 липня 1992 року № 393, визначивши розмір додаткових видів грошового забезпечення виходячи за останні 24 місяці служби, а не за останньою посадою. Просив суд: визнати строк його звернення до адміністративного суду не пропущеним відповідно до ч.4 ст.99 КАС України; визнати неправомірними дії відповідачів щодо нарахування пенсії всупереч ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; зобовґязати управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області провести перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, включаючи при цьому у розрахунок щомісячну надбавку, встановлену особам, які мають право на пенсію за вислугу років і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі і виплатити недоотриману суму пенсії, починаючи з 01.01.2008р.; визнати відмову управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області в нарахуванні і виплаті компенсації за неотримане речове майно незаконною і зобов'язати провести її виплату.
Постановою Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 листопада 2009 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2010 року це судове рішення залишено без змін.
Позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій і постановити нове - про задоволення позову. Важає, що відповідно до ч.3 ст.43 Закону України «Про забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», пенсія йому має бути обчислена виходячи з розміру встановлених на день звільнення окладів за посадою, спеціальним званням, процентної надбавки за вислугу років, 100% надбавки, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, надбавки за особливі умови служби, надбавки за безперервну службу, доплати до суми пенсії, яка могла бути нарахована та премії.
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених ст. 220 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для залишення без задоволення касаційної скарги, а оскаржуваних судових рішень - без змін.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України з 15.08.1991р. по 31.12.2007р. Наказом начальника управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області від 17.12.2007р. №150-о/с позивач був звільнений з органів внутрішніх справ у запас за п.п. «б»п.64 (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ».
З 01.01.2008р. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»та з урахуванням порядку встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей». При цьому відповідач керувався положеннями.
Відповідно до частини 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.
Пунктом 29 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007р. внесені зміни до частини 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а саме, виключено слова «за останньою штатною посадою перед звільненням»та доповнено словами «та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 4 пункту 29 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007р. №107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Вирішуючи спір, суди дійшли правильного висновку про те, що на день набуття позивачем права на пенсію, тобто 01.01.2008р., діяв порядок її призначення, яким не передбачено нарахування пенсії виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, а тому його вимоги в цій частині позову є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.
З 01.01.2008р. набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 07.11.2007р. № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», якою передбачено упорядкування структури та умов грошового забезпечення, тобто, змінено структуру грошового забезпечення.
Так, пунктом 5 вказаної постанови надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008р. №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»згідно з частиною п'ятою пункту 5 якої, додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), для перерахунку пенсії не враховуються.
Відтак, правильним є висновок судів про те, що вимоги позивача в частині включення до складових його грошового забезпечення для нарахування пенсії 100% надбавки згідно Указу Президента України від 23.02.2002р. №173, який втратив чинність 01.01.2008р., надбавки за особливі умови служби та надбавки за безперервну службу, які не виплачувалися на момент виникнення права на перерахунок пенсії, премії в розмірі 17% та в частині визнання неправомірними дій посадових осіб не підлягають задоволенню.
Обгрунтованим є і висновок судів про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення 1878грн. грошової компенсації за неотримане речове майно за період 01.01.2006р. по 31.12.2007р. задоволенню не підлягають.
Наказом МВС України від 30.12.2005р. №1265 «Про внесення змін та доповнень до наказу МВС України від 05.12.2003р.№1489»впорядковано розрахунки з особами начальницького складу органів внутрішніх справ та військовослужбовців внутрішніх справ МВС України за речове майно і виплату грошової компенсації замість невиданих своєчасно предметів речового майна, на які настали нові терміни видачі, не передбачено.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Оскаржувані судові рішення суду першої і апеляційної інстанцій постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги висновки, викладені в судових рішеннях, не спростовуються, підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 224, 230 КАС України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 листопада 2009 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2010 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
ГОЛОВУЮЧИЙ : Кобилянський М.Г.
СУДДІ : Амєлін С.Є.
Юрченко В.В.