Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
"28" листопада 2012 р. № 2-а-12107/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі
Головуючого судді Спірідонов М.О.
Суддів Зінченко А.В., Короткової О.В.
за участю секретаря судового засідання Андренко Ю.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства охорони здоров "я України, Головного управління охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації
про визнання дій незаконними ,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства охорони здоров "я України, Головного управління охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації, в якому просить суд визнати дії МОЗ України та ГУ охорони здоров"я ХОДА у відношенні позивача, стосовно ненаправлення позивача повторно на медико-соціальну експертизу відповідно до заяви позивача, неправомірними та незаконними; визнати неправомірною бездіяльність МОЗ України та ГУ охорони здоров"я ХОДА, яка виражена у не своєчасному наданні позивачу відповіді на його заяву, як того потребує ЗУ "Про звернення громадян"; поновити порушене право позивача стосовно направлення його на повторну медико-соціальну експертизу відповідно до наданої позивачем заяви.; зобов"язати відповідачів призначити позивачу повторну медико-соціальну експертизу в порядку передбаченому п.п. 23,24 Постановою кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року № 1317.
В обґрунтування позову вказано, що своїми неправомірними діями МОЗ України та ГУ охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації порушили право позивача на повторний огляд МСЕК в порядку встановленому п.п. 23, 24 Постанови кабінету Міністрів України від 03.12.2009 р. № 1317.
Позивач в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та просив їх задовольнити.
Представник Головного управління охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації в судове засідання з'явився, щодо задоволення позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що громадянин ОСОБА_1 не звертався до 25.08.2012 в Український Державний НДІ медико-соціальних проблем м. Дніпропетровськ або до комісії, в якій він проходив огляд, чи до відповідного управління охорони здоров'я а саме до МСЕК №4 або ГУОЗ. Та погодився з результатами рішення отримавши результати медичного огляду МСЕК №4, так як усних чи письмових заяв від громадянина ОСОБА_1. не надійшло про що засвідчує підпис у журналі обліку довідок МСЕК, виданих інвалідам.
Представник Міністерства охорони здоров "я України у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.
Відповідно до ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.
Таким чином, суд вважає, що відповідач є належно повідомлений про дату, час та місце судового засідання, його відсутність в судовому засідання не перешкоджає розгляду справи, слід розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 наказом по ГУ МНС України в Харківській області № 144 о / с від 01.06.2012 року був звільнений зі служби в МНС України за станом здоров'я на підставі свідоцтва про хворобу ВЕК при ГУ МНС України в Харківській області № 6 від 10.04.2012 року. Даним свідоцтвом він був визнаний повністю не придатним до військової служби в мирний час і частково придатним у воєнний час.
Після звільнення позивач став на облік в центр зайнятості, проте роботи по спеціальності по якій він пропрацював 16 років у МНС України йому в м. Харкові та області не знайшли.
Потім позивач звернувся в Науково практичний медичний центр Харківського національного медичного університету в якому він як співробітник МНС України, спостерігався під час проходження служби. Розглянувши наявні у нього в наявності медичні документи, провівши додаткові обстеження та направивши його на консультацію в Інститут неврології, психіатрії та наркології у м. Харкові лікарі Науково практичного медичного центру дійшли висновку, що у нього є ознаки інвалідності, у зв'язку з чим позивач був направлений в обласний центр медико-соціальної експертизи Головного управління охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації(МСЕК-4).
Позивача було оглянуто лікарями МСЕК-4 25.07.2012 р. інвалідність йому встановлена ??не було, а був встановлений відсоток втрати професійної придатності в розмірі 25%., що було оформлено актом № 1041 огляду МСЕК від 25.07.2012 р.
04.09.2012 року позивачем було отримано з МСЕК - 4 копію акта № 1041 огляду МСЕК від 25.07.2012 р.
Позивач не погодився з зазначеним вище висновком та згідно п.п. 23, 24 Постанови кабінету Міністрів України від 03.12.2009 р. № 1317 письмовою заявою оскаржив 22.08.2012 року рішення МСЕК-4 в МОЗ України.
МОЗ України було перенаправлено заяву позивача від 22.08.2012 року до ГУ охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації яка була отримана останнім 03.09.2012 року та 02.10.2012 року на адресу позивача було направлено відповідь на його звернення від 22.08.2012 року.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Що стосується позовних вимог позивача, а саме: визнання неправомірною бездіяльність МОЗ України та ГУ охорони здоров"я ХОДА, яка виражена у не своєчасному наданні позивачу відповіді на його заяву від 22.08.2012 року, як того потребує ЗУ "Про звернення громадян", то в цій частині позов не підлягає задоволенню оскільки згідно положень ст. 19 Закону України «Про звернення громадян»органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:
об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;
на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;
забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;
письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;
у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;
особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не відміняє вимоги частини дев'ятої цієї статті.
Згідно положень ст. 20 вище зазначеного закону звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Положеннями ст. 7 Закону України «Про звернення громадян»визначено, що якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що оскільки як було встановлено судом вище МОЗ України було перенаправлено заяву позивача від 22.08.2012 року до ГУ охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації яка була отримана останнім 03.09.2012 року та 02.10.2012 року на адресу позивача ГУ охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації було направлено відповідь на його звернення від 22.08.2012 року отже МОЗ України та ГУ охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації своєчасно була надана відповідь на звернення від 22.08.2012 року, а тому в їх діях відсутня бездіяльність.
Що стосується твердження відповідача, що згідно пункту 23 Положення «Про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності» Постанови КМУ від 03.12.2009 №1317 у разі незгоди з рішенням районної, міжрайонної, міської комісії хворий, потерпілий від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання або інвалід має право подати протягом місяця після одержання висновку комісії письмову заяву до Кримської республіканської, обласної, Київської та Севастопольської центральних міських комісій або до комісії, в якій він проходив огляд, чи до відповідного управління охорони здоров'я. Комісія, що проводила огляд, або управління охорони здоров'я надсилає у триденний строк після надходження відповідного запиту всі наявні документи на розгляд Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії, яка протягом місяця з дня подання зазначених документів проводить повторний огляд заявника і приймає відповідне рішення, а оскільки ОСОБА_1 звернутися зі скаргою після 25.08.2012 року, а саме 27.08.2012 року то він порушив строки та умови оскарження рішення МСЕК. Скарга була розглянута як звернення та направлена 03.09.2012 до ГУОЗ для відповіді заявнику.
Суд з зазначеним твердженням відповідача не погоджується оскільки, як було встановлено, позивач зі скаргою до МОЗ України на рішення МСЕК-4 від 25.07.2012 р. згідно штампу поштового відділення Київ 601 було направлено 21.08.2012 року отже суд зазначає, що позивачем було дотримано місячний термін встановлений Постановою КМУ від 03.12.2009 №1317 на оскарження рішення МСЕК-4, а отже ГУ охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації повинно було розглянути скаргу ОСОБА_1
Що стосується позовних вимог позивача, а саме: визнати дії МОЗ України та ГУ охорони здоров"я ХОДА у відношенні позивача, стосовно ненаправлення позивача повторно на медико-соціальну експертизу відповідно до заяви позивача від 22.08.2012 року, неправомірними та незаконними; зобов"язання відповідачів призначити позивачу повторну медико-соціальну експертизу в порядку передбаченому п.п. 23,24 Постановою кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року № 1317, то в цій частині позов не підлягає задоволенню оскільки згідно положень Постанови КМУ від 03.12.2009 №1317 направлення на повторну медико-соціальну експертизу відноситься до виключної компетенції МСЕК, а отже згідно ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.
Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст. 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, - .
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров'я України, Головного управління охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації про визнання дій незаконними - задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації вирішити питання щодо призначення ОСОБА_1 повторної медико-соціальної експертизи в порядку передбаченому п.п. 23,24 Постановою кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року № 1317.
В іншій частині у задоволенні позовних вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.
Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 30 листопада 2012 року.
Головуючий суддя Спірідонов М.О.
Судді Зінченко А.В.
Короткова О.В.