"07" листопада 2012 р. м. Київ К-21563/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.
розглянула у письмовому провадженні касаційну скаргу Приватного торгового підприємства «Лазурний берег»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2008 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2010 року по справі №2-а-8617/08 за позовом Приватного торгового підприємства «Лазурний берег»до Державної податкової інспекції в Приморському районі міста Одеси, Державної податкової адміністрації в Одеській області про скасування акту перевірки про скасування рішення про застосування штрафних санкцій
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2008 року, адміністративний позов Приватного торгового підприємства «Лазурний берег»до Державної податкової інспекції в Приморському районі міста Одеси, Державної податкової адміністрації в Одеській області задоволено. Скасовано акт перевірки щодо контролю за здійснення розрахункових-касових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, складений Державної податкової адміністрації в Одеській області від 16.06.2008 року №0002273 у частині порушення вимог п.2.6 ст.2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320. Скасовано рішення Державної податкової інспекції в Приморському районі міста Одеси від 23.06.2008 року №0006502360 про застосування штрафних фінансових санкцій у розмірі 10380,55грн.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2010 року постанова Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2008 року скасована та ухвалено нову постанову про відмову у задоволені позову.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач 27.05.2010 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 14.12.2010 року прийняв її до свого провадження.
В касаційній скарзі позивач просить змінити постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2008 року та скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2010 року.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом норм матеріального права, зокрема, п.2.6 ст.2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320 (далі за текстом -Положення).
Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведення перевірки Приватного торгового підприємства «Лазурний берег» щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, податковим органом було складено акт №0002273 від 17.06.2008, на підставі якого Державною податковою інспекцією в Приморському районі міста Одеси прийнято рішення №0006502360 від 23.06.2008, згідно з яким позивачеві визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 10380,00грн.
Підставою для застосування зазначених санкцій стало порушення підприємством п.2.6 Положення, а саме, не було здійснено обліку готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО в загальному розмірі 2076,11грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність запису отриманої позивачем готівки у розмірі 2076,11грн. у книзі обліку розрахункових операцій (далі-КОРО), при наявності оприбуткування зазначеної суми, означає виключно порушення позивачем порядку ведення КОРО, а не його ухилення від оподаткування зазначеної суми.
Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції своє рішення мотивував тим, що облік зазначених готівкових коштів, у повній сумі їх фактичного надходження, в КОРО на момент перевірки позивачем не здійснено.
Разом з тим, суд касаційної інстанції з таким висновком суду апеляційної інстанції не погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до абзацу десятого пункту 4 Указу Президента України від 03.07.1998р. «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»суб'єкт малого підприємництва - юридична особа зобов'язана вести книгу обліку доходів та витрат і касову книгу.
Абзацом першим пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні визначено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Згідно з абзацом третім пункту 2.6 вказаного Положення у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій (даних розрахункової книжки).
Абзацом п'ятим пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні встановлено, що суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
Відповідно до пункту 1.1 даного Положення книга обліку - касова книга, книга обліку доходів і витрат, книга обліку прийнятих та виданих касиром грошей або книга обліку розрахункових операцій; книга обліку доходів і витрат - документ установленої форми, що застосовується відповідно до законодавства України для відображення руху готівки.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, що на момент перевірки в книзі обліку розрахунку операцій позивача були в наявності всі роздруковані щоденні фіскальні звіти РРО із зазначенням суми коштів оприбуткованих через РРО, що підтверджується матеріалами справи. Однак, зазначені у звітах суми не були додатково записані на іншій сторінці книгу обліку.
Відповідно до абзацу третього статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Виходячи з аналізу вищевикладених норм матеріального права та фактичних встановлених обставин справи судами попередніх інстанцій, колегія суддів вважає, що позивачем фактично порушено вимоги порядку ведення книги обліку розрахункових операцій, а не п. 2.6 «Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні».
Пунктом 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затверджено Наказом ДПА України від 01.12.2000 №614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.02.2001 № 106/5297 встановлено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає, зокрема, наявність книги обліку розрахункових операцій (ОРО) на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО.
Таким чином, наявність роздрукованого фіскального чеку є належним підтвердженням повного та своєчасного оприбуткування готівки, відображена в ньому сума грошових коштів внесена до фіскальної пам'яті касового апарату.
Крім того, слід зазначити, що застосування штрафних санкцій за порушення вимог Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій Указом Президента України від 12.06.1995 №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»не передбачено.
З огляду на викладене, суд касаційної інстанції погоджується з обґрунтованістю висновків суду першої інстанції щодо неправомірності прийняття спірного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Водночас рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовної вимоги щодо скасування акту перевірки, є помилковим, оскільки в цій частині провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з тим, що така вимога не є способом захисту прав суб'єкта господарювання і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Акт перевірки в даному випадку є лише засобом документування дій контролюючого органу та не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому не може бути предметом оскарження в адміністративному суді.
Приймаючи рішення по суті суди першої та апеляційної інстанцій не застосували, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України процесуальні наслідки порушення провадження у справі, яку не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Відповідно до норми цього пункту таким процесуальним наслідком є закриття провадження у справі.
Порушення судами попередніх інстанцій зазначеної норми процесуального права є підставою для скасування ухваленого у справі судового рішення в частині скасування акту перевірки та закриття провадження у справі в цій частині, як це передбачено ч. 1 ст. 228 КАС України.
Керуючись ст.157, 210, 222, 223, 225, 226, 230, 231, 232 ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -
Касаційну скаргу Приватного торгового підприємства «Лазурний берег» задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2010 року скасувати.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2008 скасувати в частині скасування акту перевірки щодо контролю за здійснення розрахункових-касових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, складений Державної податкової адміністрації в Одеській області від 16.06.2008 року №0002273 у частині порушення вимог п.2.6 ст.2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320, провадження у справі в цій частині закрити.
В іншій частині постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 -238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: __________________ Т.М. Шипуліна
Судді: __________________ Л.І. Бившева
__________________ А.М. Лосєв