26 листопада 2012 року м. Київ В/9991/3973/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
судді-доповідача Степашка О.І.
суддів: Голубєвої Г.К.
Костенка М.І.
Маринчак Н.Є.
Федорова М.О.
перевіривши заяву Тисменицької міжрайонної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби
про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 15.10.2012
у справі №А-6/134
за позовом Закритого акціонерного товариства «Авангард»
до Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі Івано-Франківської області, Головного управління Державного казначейства в Івано-Франківській області
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.10.2012 касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі Івано-Франківської області залишено без задоволення; ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2009 та постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 10.01.2008 залишено без змін.
Тисменицька міжрайонна державна податкова інспекція Івано-Франківської області Державної податкової служби звернулась із заявою про перегляд Верховним Судом України цієї адміністративної справи, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції пунктів 11.21, 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 15.10.2012 по справі №А-6/134, в постанові Вищого адміністративного суду України від 22.06.2011 по справі №А-1/15, в постанові Верховного Суду України від 24.02.2009.
Згідно зі статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Згідно оскаржуваної ухвали позивач є платником податку на додану вартість та є виробником сільськогосподарської продукції.
Суд касаційної інстанції погодився із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що позивач, реалізовуючи свою продукцію переробним підприємствам та здійснюючи операції по придбанню товарно-матеріальних цінностей для виробництва сільськогосподарської продукції вірно включив податкові зобов'язання з податку на додану вартість та податковий кредит до загальної податкової декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.
В інших рішеннях суд касаційної інстанції погодився із протилежним висновком судів попередніх інстанції, а саме, що позивач реалізовуючи свою продукцію переробним підприємствам та здійснюючи операції по придбанню товарно-матеріальних цінностей для виробництва сільськогосподарської продукції не сплачує цей податок до бюджету, а повинен включати податкові зобов'язання з податку на додану вартість та податковий кредит до спеціальної (спрощеної) податкової декларації.
Як вбачається з наданих копій судових рішень, суд касаційної інстанції неоднаково застосував норму матеріального права при вирішенні питання щодо включення податкових зобов'язань та податкового кредиту до спеціальної та загальної декларації з податку на додану вартість за операціями з реалізації продукції переробним підприємствам та з придбання товарів, робіт, послуг, призначених для виробництва сільськогосподарської продукції.
Виявивши неоднакове застосування судом касаційної інстанції пунктів 11.21, 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»на які посилається Тисменицька міжрайонна державна податкова інспекція Івано-Франківської області Державної податкової служби, що потягло різні висновки суду щодо прав і обов'язків сторін у подібних правовідносинах, судова колегія приходить до висновку про наявність підстав для допуску справи до провадження.
Керуючись статтями 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України, -
Допустити до провадження справу №А-6/134 за позовом Закритого акціонерного товариства «Авангард»до Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі Івано-Франківської області, Головного управління Державного казначейства в Івано-Франківській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити певні дії для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 15.10.2012 за заявою Тисменицької міжрайонної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий (підпис) Степашко О.І.
Судді (підпис) Голубєва Г.К.
(підпис) Костенко М.І.
(підпис) Маринчак Н.Є.
(підпис) Федоров М.О.
З оригіналом згідно
Помічник судді О.Я. Меньшикова