28 листопада 2012 року м. Київ К-30732/10
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську (далі -ДПІ)
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2008
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2010
у справі № 2-а-2353/08
за позовом суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (далі -СПД ОСОБА_1.)
до ДПІ,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області (далі -ДПА),
про визнання протиправним та скасування рішення.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
Позов подано про визнання протиправними дій працівників ДПА щодо внесення ними до акта перевірки та інших документів, складених під час перевірки, завідомо неправдивих відомостей, а також про визнання протиправними: рішення ДПІ про застосування штрафних санкцій від 30.05.2007 № 0010242303/13714, за яким позивачеві визначено 6100 грн. штрафу; рішення ДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.05.2007 № 0010232303/13715 про притягнення позивача до відповідальності у вигляді 10,32 грн. штрафу; рішення ДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.05.2007 № 0010222303/13716, згідно з яким до СПД ОСОБА_1 застосовано 930 грн. штрафу.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2008, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2010, провадження у справі в частині оскарження вказаних дій посадових осіб податкового органу закрито з посиланням на непідсудність цих вимог адміністративному суду; решту позовних вимог задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ про застосування штрафних санкцій від 30.05.2007 № 0010242303/13714 в частині застосування до позивача 1700 грн. штрафних санкцій, а також рішення ДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.05.2007 № 0010222303/13716 в частині накладення на позивача 123,75 грн. штрафу; в іншій частині позову відмовлено за необґрунтованістю.
На вказані судові акти ДПІ подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить частково їх скасувати та повністю відмовити у позові СПД ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновків судів нормам матеріального права та дійсним обставинам справи.
Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги ДПІ з урахуванням такого.
Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що працівниками ДПА 29.03.2007 було проведено перевірку належного позивачеві кіоску щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності. Під час цієї перевірки податковим органом було виявлено:
продаж позивачем товарів на загальну суму 160,50 грн. без проведення цієї операції через РРО та без видачі розрахункового документа встановленого зразка; невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків (161,25 грн.) сумі, зазначеній у поточному звіті РРО (0 грн.), що стало підставою для застосування до Товариства 930 грн. штрафу в порядку пункту 1 статті 17 та статті 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;
здійснення позивачем реалізації алкогольних та тютюнових виробів без наявності відповідних ліцензій, продаж СПД ОСОБА_1 тютюнових виробів за ціною, вищою ніж встановлена виробником або імпортером максимальна ціна, а також здійснення позивачем роздрібної торгівлі тютюновими виробами без марок акцизного збору, у зв'язку з чим СПД ОСОБА_1 було визначено 6100 грн. фінансових санкцій за рішенням від 30.05.2007 № 0010242303/3714;
відсутність у позивача торгового патенту, внаслідок чого СПД ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності у вигляд штрафу в сумі 10,32 грн. за рішенням ДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.05.2007 № 0010232303/13715.
Приймаючи рішення про часткове задоволення цього позову, суди виходили з того, що зафіксовані в акті перевірки порушення позивачем правил здійснення розрахункових операцій та правил торгівлі алкогольними та тютюновими виробами підтверджуються лише частково.
Так, частиною одинадцятою статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»встановлено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Порушення наведеної вимоги Закону тягне застосування до суб'єктів господарювання фінансових санкцій у вигляді штрафів у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень, як це передбачено абзацом п'ятим статті 17 цього Закону.
Однак у матеріалах справи міститься видана позивачеві ліцензія серії НОМЕР_1 на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами зі строком дії з 27.09.2006 по 27.09.2007, що спростовує твердження ДПІ про здійснення позивачем безліцензійної торгівлі тютюном.
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (пункт 1);
видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (пункт 2);
забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня (пункт 13).
Суди з огляду на установлений ними факт порушення позивачем наведених законодавчих приписів дійшли правомірного висновку про законність притягнення СПД ОСОБА_1 до відповідальності у вигляді штрафу у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, в порядку пункту 1 статті 17 вказаного Закону, а також у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність, на підставі статті 22 Закону.
У той же час попередні судові інстанції зазначили про допущену податковим органом помилку під час обчислення загального розміру штрафу згідно з наведеними положеннями Закону, у зв'язку з чим скасували рішення ДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.05.2007 № 0010222303/13716 в частині накладення на позивача 123,75 грн. штрафу.
Така правова оцінка обставин справи відповідає наявним у ній доказам та нормам матеріального права. Зазначені висновки судів не спростовані доводами касаційної скарги.
В іншій частині судові акти зі спору учасниками провадження не оскаржуються, а касаційним судом, у свою чергу, не виявлено порушень норм матеріального та процесуального права, на які не було посилань у поданій скарзі.
З урахуванням процесуальні підстави для скасування оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську відхилити.
2. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2008 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2010 у справі № 2-а-2353/08 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: М.І. Костенко
судді:І.О. Бухтіярова
І.В. Приходько