Справа № 2а/1770/2052/2011
13 листопада 2012 року 11год. 15хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Бондаренко В.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник ОСОБА_1
відповідача: представник Якимчук Д.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Фізична особа -підприємець ОСОБА_4
до Державної податкової інспекції в Рівненському районі
про скасування податкових повідомлень-рішень
До Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_4 про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Рівненському районі від 22.12.2010р. № 0001441751/0, від 21.01.2011р. № 0001441751/1, від 24.03.2011р. № 0001441751/2 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 5271,00 грн. основного платежу та 2636,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
В обґрунтування позову позивач заперечує порушення пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", покликається на правомірність віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених при придбання автозапчастин для ремонту автомобіля, який використовується у підприємницькій діяльності, будівельних матеріалів та обладнання для ремонту орендованого приміщення, холодильника для зберігання сировини для виробництва продукції.
Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав з наведених у ньому підстав, просив задовольнити в повному обсязі.
Відповідач Державна податкова інспекція у Рівненському районі адміністративний позов не визнав, подав письмове заперечення (а.с.42-43 т.1). Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що проведеною перевіркою за період з 01.10.2008р. по 30.09.2010р. виявлено завищення СПД ОСОБА_4 податкового кредиту на 5271 грн. Перевіркою не встановлено використання придбаних товарно-матеріальних цінностей в межах господарської діяльності підприємця. Також СПД ОСОБА_4 в березні 2010р. до складу податкового кредиту включено суму ПДВ в розмірі 30,00 грн., не підтверджену податковими накладними чи іншими подібними документами.
Спірні податкові повідомлення-рішення відповідач вважає правомірними, в задоволенні позову просить відмовити повністю за безпідставністю вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі з таких підстав.
Судом встановлено, що на підставі ч.1 ст.11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", відповідно до направлення від 11.11.2010р. № 615/17-138, посадовою особою Державної податкової інспекції у Рівненському районі в період з 11.11.2010р. по 08.12.2010р. та з 09.12.2010р. по 15.12.2010р. проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, за період з 01.10.2008р. по 30.09.2010р.
Результати перевірки оформлені актом від 20.12.2010р. № 770/97/1751/НОМЕР_1 (а.с.7-17 т.1), відповідно до висновків якого (в частині предмета спору) перевіркою встановлено порушення пп.7.4.1, пп.7.4.3, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997р. зі змінами та доповненнями, донараховано податок на додану вартість в розмірі 5271 грн.
Державною податковою інспекцією у Рівненському районі на підставі акта перевірки від 20.12.2010р. № 770/97/1751/НОМЕР_1 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001441751/0 від 22.12.2010р., яким СПД ОСОБА_4 визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" усього 7907,00 грн., у тому числі 5271,00 грн. за основним платежем, 2636,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.18 т.1).
Позивачем використано процедуру адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, за результатами якої Державною податковою інспекцією у Рівненському районі, Державною податковою адміністрацією в Рівненській області, Державною податковою адміністрацією України первинна та повторні скарги платника податків залишені без задоволення, сума податкового зобов'язання - без зміни (а.с.21-23 т.1).
За наслідками адміністративного оскарження Державною податковою інспекцією у Рівненському районі прийнято податкові повідомлення-рішення від 21.01.2011р. № 0001441751/1, від 24.03.2011р. № 0001441751/2 (а.с.19,20 т.1).
Матеріалами справи стверджено, що ОСОБА_4 зареєстрований як фізична особа-підприємець Рівненською районною державною адміністрацією 13.04.2004р. (а.с.49 т.1), перебуває на податковому обліку в ДПІ у Рівненському районі, є платником податку на додану вартість, в перевіреному періоді перебував на загальній системі оподаткування.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців видами господарської діяльності СПД ОСОБА_4 визначено: 15.82.0 виробництво сухарів, печива, пирогів і тістечок тривалого зберігання; 20.10.0 лісопильне та стругальне виробництво, просочування деревини; 15.61.0 виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості; 51.90.0 інші види оптової торгівлі; 52.11.0 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту; 70.20.0 здавання в оренду власного нерухомого майна (а.с.47-48 т.1).
Перевіркою встановлено, що фактично в перевіреному періоді СПД ОСОБА_4 здійснював оптову торгівлю зерновими та борошном, а також надавав в оренду нерухоме майно відповідно до укладених договорів.
В акті перевірки зазначено, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту за перевірений період встановлено його завищення на 5271,00 грн., в тому числі по періодах: за жовтень 2008р. на 180 грн., за листопад 2008р. - 95,00 грн., за грудень 2008р. - 105,00 грн., за квітень 2009р. - 48,00 грн., за травень 2009р. - 24,00 грн., за вересень 2009р. - 361,00 грн., за жовтень 2009р. - 833,00 грн., за листопад 2009р. - 540,00 грн., за січень 2010р. - 720,00 грн., за березень 2010р. - 91,00 грн., за серпень 2010р. - 2200 грн., за вересень 2010р. - 74,00 грн.
Судом встановлено, що СПД ОСОБА_4 в періоді, охопленому перевіркою, віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачених в ціні товару при придбанні запасних частин до автомобіля, придбаних від:
ТОВ "Агро-Союз-Рівне" - в сумі 83,87 грн. на підставі податкової накладної № 07510 від 08.10.2008р. (а.с.146 т.1);
ПП ОСОБА_6 - в сумі 95,92 грн. на підставі податкової накладної № 20 від 30.10.2008р., в сумі 95,33 грн. на підставі податкової накладної № 3 від 05.11.2008р., в сумі 48,33 грн. на підставі податкової накладної № 23 від 30.04.2009р., в сумі 24,33 грн. на підставі податкової накладної № 8 від 26.05.2009р. (а.с.142,154,157 т.1);
ТПК "Арсен" - в сумі 67,08 грн. згідно чеку від 09.06.2010р. (а.с.185 а т.1).
Крім цього, в перевіреному періоді СПД ОСОБА_4 до складу податкового кредиту віднесено суми податку на додану вартість, сплачених в ціні товару при придбанні будівельних матеріалів та обладнання, придбаних від:
ЗАТ "Магазин "Будматеріали" - в сумі 10,67 грн. на підставі чека від 15.12.2008р., в сумі 2,67 грн. на підставі чека від 30.11.2009р. (а.с.151,168 т.1);
ПП "Будіндустріяресурс" - в сумі 93,83 грн. на підставі податкової накладної № 4176 від 02.12.2008р., в сумі 15,10 грн. згідно чека № 221584 від 28.11.2009р.; в сумі 48,35 грн. згідно квитанції № 133275 від 26.11.2009р. (а.с.152,168 т.1);
ТОВ "Караван Будівельний Рівне" - в сумі 360,64 грн. на підставі податкової накладної № 5267 від 15.09.2009р., в сумі 468,49 грн. на підставі податкової накладної № 5409 від 02.10.2009р. (а.с.160,161 т.1);
ТОВ "Епіцентр К" - в сумі 357,02 грн. на підставі податкової накладної №0005786/RV від 26.10.2009р., в сумі 53,38 грн. згідно чеку від 08.09.2009р., в сумі 51,49 грн. згідно чеку від 11.03.2010р., в сумі 9,38 грн. згідно чеку від 11.03.2010р., в сумі 63,55 грн. згідно чеку від 15.09.2010р. (а.с.162,168,171,175,176 т.1);
ТОВ "Ді Ай Вай Глобал Юкрейн" - в сумі 158,58 грн. на підставі податкової накладної № 31 від 17.11.2009р., в сумі 129,85 грн. на підставі податкової накладної № 30 від 14.11.2009р., в сумі 28,33 грн. на підставі податкової накладної № 29 від 08.11.2009р. (а.с.165,166,167 т.1);
ТПК "Арсен" в сумі 8,67 грн. згідно чеку від 03.11.2009р., в сумі 10,60 грн. згідно чеку від 30.06.2010р. (а.с.168,185в т.1);
ТОВ "Ойл-Тренд" в сумі 28,34 грн. згідно чеку від 10.11.2009р. (а.с.168 т.1);
ТОВ "Укрополь-ТЕН" - в сумі 67,00 грн. на підставі податкової накладної № 242 від 28.11.2009р. (а.с.169 т.1);
ПП ОСОБА_8 - в сумі 2133,33 грн. на підставі податкової накладної №1259 від 19.05.2010р., в сумі 68,15 грн. на підставі податкової накладної № 1261 від 19.05.2010р. (а.с.177,182 т.1).
Крім цього, судом встановлено, що СПД ОСОБА_4 віднесено до податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "ТД Сарни" 720,00 грн., сплачених в ціні товару при придбанні холодильника, на підставі податкової накладної № 5 від 09.11.2009р. (а.с.171 т.1); а також в березні 2010р. до складу податкового кредиту включено суму ПДВ в розмірі 30,00 грн., сплачених ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго" згідно квитанції № 147 від 18.03.2010р. на підставі авансового рахунку № НОМЕР_2 від 15.02.2010р. (а.с.80-81 т.2).
Отримані податкові накладні відображені позивачем у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних (а.с.66-88 т.1). Судом встановлено, що на аркуші 16 акта перевірки помилково зазначена податкова накладна № 5 від 09.11.2009р., виписана ПП ОСОБА_8, оскільки фактично така податкова накладна в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних позивача не відображена, податковий кредит на підставі такого документа позивач не формував.
Податок на додану вартість за дослідженими судом податковими накладними та розрахунковими чеками включено СПД ОСОБА_4 до податкового кредиту податкових декларацій з ПДВ відповідного періоду (а.с.186-250 т.1, 1-50 т.2).
Документи, на підставі яких позивачем формувався податковий кредит перевіреного періоду, були пред'явлені до перевірки, описані в акті перевірки.
Згідно з приписами пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" підставою для нарахування податкового кредиту без отримання податкової накладної також є касові чеки, які містять суму поставлених товарів (послуг), загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера, але без визначення податкового номера постачальника).
Як встановлено з акта перевірки та пояснень представника відповідача в судовому засіданні, податковий орган не заперечує наявності документів, які слугували підставою для формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинах з вказаними вище постачальниками, як і не покликається на неналежність їх оформлення.
Підставою їх неврахування податковим органом зазначено не встановлення перевіркою використання придбаних товарно-матеріальних цінностей в господарській діяльності позивача.
При вирішенні даного адміністративного спору суд враховує, що відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. А згідно з пп.7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
З викладеного слідує, що визначальною ознакою податкового кредиту є його зв'язок з господарською діяльністю платника податку. При цьому неодмінною характерною ознакою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на одержання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах, оскільки згідно з пунктом 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Господарський кодекс України в статті 3 визначає господарську діяльність як діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Таким чином, правильність формування платником податків податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання товарів (робіт, послуг) з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних товарів (робіт, послуг).
Матеріалами справи стверджено, що за повідомленням УДАІ УМВС України в Рівненській області (лист № 35/8-8814 від 06.12.2010 року), згідно відомостей автоматизованої бази РІІС ДАІ станом на 03.12.2010 року наявна інформація про реєстрацію на громадянина ОСОБА_4 транспортного засобу КАМАЗ 5320 ВК 3296 АІ, 1985 року випуску (п.1.17.2 акта перевірки, а.с.10 т.1).
Використання транспортного засобу в підприємницькій діяльності позивача підтверджується дослідженими судом договорами поставки, відповідно до яких СПД ОСОБА_4 протягом перевіреного періоду здійснював поставку зернових на ВАТ "Рівне-Борошно", при цьому відповідно до п.1 договорів поставка товару здійснюється постачальником, на умовах СРТ (а.с.129-135 т.1). Доставка вантажу позивачем з використанням належного йому транспортного засобу підтверджується дослідженими судом подорожніми листами вантажного автомобіля (а.с.89-128 т.1).
З врахуванням наведеного, суд вважає, що придбання позивачем запасних частин для ремонту транспортного засобу, який використовується в господарській діяльності, є витратами, пов'язаними з господарською діяльністю, оскільки такі витрати впливають на отримання майбутніх доходів. Доводи представника податкового органу про відсутність належним чином документально оформлених доказів встановлення придбаних запчастин на транспортний засіб, не можуть бути прийняті судом, позаяк матеріалами справи стверджується, що позивач здійснював ремонт транспортного засобу власними силами, а списання використаних запасних частин оформлене відповідними актами (а.с.136-140 т.1).
Крім цього, судом встановлено, що згідно з договором оренди з ТОВ "Рівнекульт-меблі-Плюс" від 10.06.2007 року (а.с.50-52 т.1) СПД ОСОБА_4 орендує виробничі, складські, службові приміщення виробничого комплексу загальною площею 400,0 кв.м. за адресою м. Рівне, вул. Загородня,2. Відповідно до п.6.4.5 договору орендар зобов'язаний здійснювати капітальний та поточний ремонт об'єкта оренди за власні кошти.
Листом від 03.07.2007 року ТОВ "Рівнекультмеблі-Плюс" погоджено приватному підприємцю ОСОБА_4 проведення ремонту складського приміщення, що використовується під склади, та службових приміщень, в тому числі побутової кімнати, виробничого комплексу, орендованих згідно договору оренди від 10.06.2007 року. Крім цього, орендодавець не заперечує проти переобладнання та облаштування орендованого виробничого приміщення під цех хлібобулочних та кондитерських виробів, а також облаштування побутової кімнати (а.с.53 т.1).
Використання придбаних будівельних матеріалів та встановлення сантехнічного обладнання під час ремонтних робіт в орендованих позивачем приміщеннях виробничого комплексу по вул. Загородня,2 в м. Рівне підтверджується дослідженими судом актами списання будівельних матеріалів за жовтень-грудень 2008 року, листопад 2009 року, березень 2010 року, червень 2010 року, вересень 2010 року (а.с.60-65 т.1).
У зв'язку з завершенням ремонтних робіт в вересні 2010 року позивачем в орендованих приміщеннях відкрито цех для випікання хлібобулочних та кондитерських виробів, налагоджено випуск та реалізацію вказаної продукції, що стверджується дослідженими судом податковою накладною № 16 від 22.10.2010 року, податковою накладною №22 від 29.12.2010 року, видатковою накладною № РН-04 від 29.12.2010 року, накладною №1 від 01.04.2011 року, податковою накладною №1 від 01.04.2011 року (а.с.54-59 т.1).
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що господарські операції, за якими позивачем сформовано спірний податковий кредит, безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача відповідно до реєстраційних видів його діяльності.
Провадження в даній адміністративній справі було зупинене до набрання законної сили рішенням у справі № 2а/1770/2053/2011
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 21.11.2011р. у справі № 2а/1770/2052/2011 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції в Рівненському районі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень позов задоволено частково. Податкові повідомлення-рішення ДПІ у Рівненському районі від 22.12.2010р. № 0001451751/0, від 21.01.2011р. № 0001451751/1, від 24.03.2011р. № 0001451751/2 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем "податок з доходів фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності" в частині зобов'язання за основним платежем 2128,9 грн. визнано протиправними та скасовано.
Зазначені податкові повідомлення-рішення були прийняті податковим органом на підставі акта перевірки від 20.12.2010р. № 770/97/1751/НОМЕР_1 у зв'язку з відсторнуванням СПД ОСОБА_4 валових витрат з підстав відсутності їх зв'язку з господарською діяльністю за тими ж господарськими операціями, за якими зменшено податковий кредит з податку на додану вартість, що є предметом дослідження в даній адміністративній справі.
Зазначеним судовим рішенням встановлено, що валові витрати СПД ОСОБА_4 перевіреного періоду підтверджені належними первинними документами бухгалтерського обліку, розрахунковими документами, а відтак доводи відповідача про відсутність взаємозв'язку з підприємницькою діяльністю позивача витрат на придбання запасних частин до автомобіля, будівельних матеріалів та обладнання, холодильника, є безпідставними, позаяк матеріалами справи стверджено, що такі витрати безпосередньо пов'язані з утриманням в належному стані транспортного засобу, орендованих виробничих та складських приміщень, зберіганням харчових продуктів, з метою їх використання в господарській діяльності та отриманням прибутку.
Крім цього, судовим рішенням в пов'язаній справі встановлено, що підприємець ОСОБА_4, перебуваючи на загальній системі оподаткування, вів повний бухгалтерський облік господарських операцій; під час перевірки перевіряючим надавалися всі первинні бухгалтерські документи (реєстри податкових накладних, договори, подорожні листи, податкові та видаткові накладні, акти списання матеріальних цінностей, платіжні доручення, виписки банку тощо). Вказані обставини підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_9, яка надавала допомогу позивачу у веденні бухгалтерського та податкового обліку, дослідженими судом оригіналами інвентарних карток обліку основних засобів, актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, а також переліком використаних при перевірці документів (а.с.102-104 т.2).
Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2012р. у справі № 2а/1770/2053/2011 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області залишено без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 21.11.2011р. - без змін.
Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі №2а/1770/2053/2011, стосуються одного й того ж перевіреного періоду господарської діяльності СПД ОСОБА_4, одних і тих же господарських операцій та їх відображення в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, що й обставини, які є предметом дослідження в даній адміністративній справі. Відтак в силу приписів ч.1 ст.72 КАС України постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 21.11.2011р. має преюдиційне значення для даної адміністративної справи, а встановлені зазначеним судовим рішенням обставини не підлягають доказуванню в даній адміністративній справі.
Суд критично оцінює покликання податкового органу про те, що перевіркою не встановлено використання придбаних товарно-матеріальних цінностей в межах господарської діяльності підприємця, позаяк відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
За встановлених обставин суд вважає, що СПД ОСОБА_4 належними та допустимими доказами підтвердив правомірність формування податкового кредиту перевіреного періоду, а доводи сторони відповідача не грунтуються на законі, не відповідають фактичним обставинам справи та спростовані дослідженими судом доказами.
Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.
За результатами судового розгляду справи суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено порушення СПД ОСОБА_4 пп.7.4.1, пп.7.4.3, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", що виключає донарахування СПД ОСОБА_4 грошового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Враховуючи наведене, суд вважає доведеним належними та допустимими доказами, що при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, чим порушено законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Рівненському районі від 22.12.2010р. № 0001441751/0, від 21.01.2011р. № 0001441751/1, від 24.03.2011р. № 0001441751/2.
Відповідно до статті 94 КАС України суд присуджує судові витрати на користь позивача.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Рівненському районі від 22.12.2010р. № 0001441751/0, від 21.01.2011р. № 0001441751/1, від 24.03.2011р. № 0001441751/2 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" усього 7907,00 грн., у тому числі 5271,00 грн. за основним платежем, 2636,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, - визнати протиправними та скасувати.
Присудити на користь позивача Фізична особа -підприємець ОСОБА_4 із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Дорошенко Н.О.