"16" листопада 2012 р. м. Київ К-36216/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого -судді Кобилянського М.Г.,
суддів: Амєліна С.Є., Юрченка В.В.,
розглянувши в порядку попереднього розгляду адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Ягодинської митниці про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
за касаційними скаргами Державної митної служби України і Ягодинської митниці на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 28 липня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2010 року, -
У липні 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд із вказаним позовом. Зазначав, що наказом Державної митної служби України від 10.06.2010р. №1014-к припинено перебування на державній службі в митних органах, звільнено його із займаної посади на підставі пункту 6 статті 30 Закону України «Про державну службу»за порушення присяги державного службовця через несумлінне виконання службових обов'язків. На виконання даного наказу Ягодинською митницею прийнято наказ від 11.06.2010р. № 366-к «Про оголошення наказу Держмитслужби України від 10 червня 2010 року № 1014-к «По особовому складу Ягодинської митниці».Вважає зазначені накази незаконними у зв'язку із порушенням відповідачами порядку накладення дисциплінарних стягнень та відсутністю у його діях складу дисциплінарного проступку. Звільнення позивача зі служби відбулося в період його тимчасової непрацездатності. Крім того, звільнення як вид дисциплінарного стягнення може бути застосоване до працівника митного органу лише з підстав, прямо визначених у Дисциплінарному статуті митної служби України.
Уточнивши вимоги у ході розгляду справи, просив визнати незаконними і скасувати абзац 3 пункту 1 наказу Держмитслужби України від 10.06.2010р. №1014-к «По особовому складу Ягодинської митниці»і абзац 2 пункту 1, абзац 3 пункту 2 та пункт 4 наказу Ягодинської митниці від 11.06.2010р. № 366-к «Про оголошення наказу Держмитслужби України від 10.06.2010р. № 1014-к «По особовому складу Ягодинської митниці»та стягнути з Ягодинської митниці середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 10 червня по 28 липня 2010 року.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 28 липня 2010 року позов задоволено. Визнано протиправним і скасовано пункт 1 наказу Державної митної служби України від 10.06.2010р. №1014-к «По особовому складу Ягодинської митниці»в частині припинення з 10.06.2010р. перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_1 Визнано протиправним і скасовано пункти 1, 2, 4 наказу Ягодинської митниці від 11.06.2010р. № 366-к «Про оголошення наказу Держмитслужби України від 10 червня 2010 року № 1014-к «По особовому складу Ягодинської митниці»в частині, що стосується ОСОБА_1 Поновлено ОСОБА_1 на посаді інспектора оперативного відділу служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Ягодинської митниці з 10.06.2010р. Стягнуто з Ягодинської митниці на користь ОСОБА_1 4 140 грн.55 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Постанова в частині поновлення позивача на посаді інспектора оперативного відділу служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Ягодинської митниці з 10 червня 2010 року та присудження виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць - 2 458 грн.55 коп. допущена до негайного виконання.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2010 року це судове рішення залишено без змін.
Відповідачі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просять скасувати судові рішення судів першої і апеляційної інстанцій й прийняти нове -про відмову у позові. Вказують, зокрема, на те, що факт порушення позивачем присяги полягає у несумлінному виконанні службових обов'язків та порушення митного законодавства підтверджений актом службового розслідування від 10.06.2010р. за №10/2010. Припинення перебування позивача на службі в митниці не вважають дисциплінарним стягненням, тому посилання судів попередніх інстанцій на Дисциплінарний статут митної служби є безпідставним.
Перевіривши доводи касаційних скарг, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах, визначених ч. 2 ст. 220 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін з таких підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 перебував на службі в митних органах та з 28.04.2010р. займав посаду інспектора оперативного відділу служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Ягодинської митниці. Наказом Державної митної служби України від 10.06.2010р. №1014-к «По особовому складу Ягодинської митниці»було припинено перебування позивача на державній службі в митних органах на зазначеній посаді відповідно до п. 6 ч.1 статті 30 Закону України «Про державну службу». На виконання зазначеного наказу Ягодинською митницею було прийнято наказ від 11.06.2010р. за № 366-к «Про оголошення наказу Держмитслужби України від 10 червня 2010 року № 1014-к «По особовому складу Ягодинської митниці».
Підставою для звільнення позивача з державної служби та з посади відповідно до результатів службового розслідування та наказу від 10.06.2010р. №1014-к був факт недотримання вимог митного законодавства під час митного оформлення 10.06.2010р. автомобіля «Сітроен»р.н. НОМЕР_1 під керуванням громадянина Білорусії ОСОБА_3 Відповідач вважав, що позивачем, як працівником служби боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Ягодинської митниці, не було виявлено цього порушення митного законодавства під час переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України. Такі дії ОСОБА_1 розцінені як несумісні з перебуванням на службі в митних органах, містять в собі порушення вимог посадової інструкції та Технологічної схеми пропуску осіб, транспортних засобів, товарів та інших предметів в пункті пропуску для автомобільного сполучення «Ягодин».
Судами також встановлено, що автомобіль «Сітроен»переміщувався через пункт пропуску «Ягодин»10.06.2010р. о 17.30 год. в напрямку пасажирських автомобілів в режимі «зелений коридор», митний контроль та митне оформлення якого здійснював головний інспектор СМО №1 ВМО №2 митного поста «Ягодин»Гордійчук Ю.М. У той же час, за розпорядженням свого безпосереднього керівника Хмілярука С.І., позивач виконував службові обов'язки за напрямком руху вантажних автомобілів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. З 16.50 год. по 17.50 год. ОСОБА_1 здійснював контроль за митним оформленням іншого автомобіля, який переміщувався через пункт пропуску «Ягодин»в напрямку руху вантажних автомобілів, про що свідчить Акт про проведення митного огляду товарів та інших предметів, що переміщуються за ВМД № 1158 від 10.06.2010р. Однак, саме позивач, за вказівкою керівника відділу СБК і ПМП Кіки С.Л., зупинив рух автомобіля «Сітроен»і поставив його на стоянку, а після закінчення митного огляду вантажного автомобіля приймав участь у «переогляді»оформленого митним органом автомобіля «Сітроен», де був задіяний до 01.30 год. 11.06.2010р.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, прийшов до правильного висновку про те, що враховуючи час і тривалість здійснення контролю за митним оформленням іншого автомобіля, який переміщувався через пункт пропуску «Ягодин»в напрямку руху вантажних автомобілів, який проводив позивач, він не міг бути присутнім під час митного контролю та митного оформлення автомобіля «Сітроен»р.н. НОМЕР_1
Крім цього судами встановлено, що з метою з'ясування обставин митного оформлення «Сітроен»НОМЕР_1 що мало місце 10.06.2010р., наказом Ягодинської митниці від 10.06.2010р. №295 призначено службове розслідування, для проведення якого утворено комісію, яку зобов'язано до 15 червня 2010 року подати начальнику Ягодинської митниці акт розслідування. Акт розслідування датований 10.06.2010р., зареєстрований у Ягодинській митниці 11.06.2010р. Судом апеляційної інстанції встановлено, що й підписаний зазначений акт був 11.06.2010р., проте посилання на цей акт міститься у наказі Держмитслужби України від 10 червня 2010 року № 1014-к про припинення державної служби позивача.
З урахуванням викладеного, суди прийшли до обґрунтованого висновку про порушення порядку проведення службових розслідувань у митних органах України, спеціалізованих митних установах та організаціях, затвердженого наказом Держмитслужби України від 29.07.2002р. № 408, зокрема, в частині дотримання прав позивача, який про проведення щодо нього службового розслідування поінформований не був.
В акті службового розслідування, про що зазначив суд першої інстанції, міститься пропозиція звільнити позивача з митного органу на підставі пункту 6 статті 23 Дисциплінарного статуту митних органів України, проте позивач був звільнений з посади з припиненням державної служби на підставі пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу».
Відповідно до положень статті 408 Митного кодексу України, чинного на час існування спірних правовідносин, правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України «Про державну службу».
Тобто, норми Закону України «Про державну службу»можуть застосовуватись щодо посадових осіб митної служби лише у тій частині, що не урегульовані спеціальним митним законодавством, у тому числі і нормами Дисциплінарного статуту митної служби України.
У преамбулі Дисциплінарного статуту митної служби України зазначено, що цей Статут визначає суть службової дисципліни, права та обов'язки посадових осіб митної служби України, яким присвоєно спеціальні звання, у тому числі керівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, щодо забезпечення та додержання дисципліни, а також види та порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень. Регулювання правового становища державних службовців, що працюють у митних органах, здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про державну службу».
Тобто і в частині регулювання правового становища державних службовців при застосуванні положень Дисциплінарного статуту митної служби України вимоги Закону України «Про державну службу»враховуються, але здійснюється таке регулювання за нормами спеціальних законів, зокрема, Дисциплінарного статуту митної служби України.
Статтею 21 Дисциплінарного статуту митної служби України встановлено, що порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України.
Відповідно до положень пункту 1 статті 22 Статуту до діянь, які є порушеннями службової дисципліни, зокрема, належать порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, державної служби, а також наказів та розпоряджень безпосередніх та/або прямих керівників.
Відтак, зазначені у наказі про звільнення позивача з посади та припинення перебування на державній службі порушення, які кваліфіковані як неналежне виконання позивачем своїх посадових обов'язків, підпадають під ознаки порушення службової дисципліни, визначені у пункті 1 статті 22 Дисциплінарного статуту митної служби України, за вчинення яких можуть бути застосовані види дисциплінарних стягнень, визначені статтею 23 цього Статуту, у тому числі і звільнення з митного органу.
Припинення державної служби на підставі пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу» (порушення присяги) є крайнім заходом відповідальності державного службовця, який виходить за межі дисциплінарної відповідальності, а тому, якщо підставою для припинення державної служби є порушення посадовою особою митної служби службової дисципліни, неможливість застосування за таке порушення до посадової особи заходів дисциплінарного впливу аж до звільнення з митного органу, повинно бути мотивовано.
Обов'язковість такого мотивування обумовлена тим, що застосування заходів дисциплінарного впливу до посадових осіб митної служби України чітко урегульовано розділом 4 Дисциплінарного статуту митної служби України, який визначає види дисциплінарних стягнень та порядок їх застосування, що має наслідком забезпечення належного захисту законних прав та інтересів працівників при вирішенні питань їх дисциплінарної відповідальності,.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, прийшов до обґрунтованого висновку про те, що Закон України «Про Дисциплінарний статут митної служби України»є спеціальним нормативним актом щодо врегулювання правовідносин, пов'язаних із застосування заохочень та дисциплінарних стягнень для посадових осіб митної служби, у тому числі й їх звільнення, а відтак його норми мають пріоритет над іншими правовими нормами загального характеру, зокрема, Законом України «Про державну службу».
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Оскаржувані судові рішення судів першої і апеляційної інстанцій постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги висновки, викладені в судових рішеннях, не спростовуються, підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 224, 230 КАС України, -
Касаційні скарги Державної митної служби України і Ягодинської митниці залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 28 липня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2010 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий: Кобилянський М.Г.
Судді:Амєлін С.Є. Юрченко В.В.