"22" листопада 2012 р. м. Київ К/9991/93752/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Гончар Л.Я.,
Суддів: Конюшка К.В.,
Васильченко Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про стягнення допомоги по догляду за дитиною,
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про визнання протиправними дій та зобов'язання нарахувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04.03.2009 позов задоволено частково.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2009 року апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області залишено без розгляду на підставі частини шостої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
У поданій касаційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просило скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Суд апеляційної інстанції, залишаючи апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області без розгляду, виходив з того, що позивачем при поданні апеляційної скарги не дотримано строків, визначених частиною третьою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Разом з тим, колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Оскаржувану постанову суду першої інстанції проголошено 04.03.2009; згідно з наданими заявником касаційної інстанції документами заяву про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подано безпосередньо до суду першої інстанції 13.03.2009, що підтверджується відтиском штампу вхідної кореспонденції Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції подано 27.03.2009, тобто в межах двадцятиденного строку, визначеного частиною третьою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про обгрунтованість доводів заявника касаційної скарги щодо дотримання при поданні заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції строку апеляційного оскарження, встановленого частиною третьою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим вказує на помилковість висновку суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для залишення апеляційної скарги без розгляду.
Згідно з частиною другою статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Керуючись статтями 160, 220, 222, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2009 року скасувати.
Справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: