73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"27" листопада 2012 р. Справа № 2-а-4675/12/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Василяки Д.К.,
при секретарі: Блащуку В.В., за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Приймака М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Технік "Брилівської селищної ради" до Управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі Херсонської області про скасування рішення про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату суми єдиного внеску,
встановив:
Комунальне підприємство «Технік» Брилівської селищної ради (далі - позивач або КП «Технік» звернулось з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України і Цюрупинському районі Херсонської області (далі - відповідач або УПФУ) про скасування рішення «Про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату суми єдиного внеску».
Позивач у судовому засіданні позов підтримав, обґрунтував та пояснив, що комунальне підприємство «Технік» Брилівської селищної ради 31.10.12 року отримало від УПФУ рішення від 30.10.12 року за № 547 про застосування штрафних санкцій в сумі 15741,85 грн. та пені в сумі 11180,87 грн., за несвоєчасну сплату сум єдиного внеску за період з 20.04.12 по 30.10.12 року. Загальна сума санкцій становить 26922,72 грн.
Враховуючи скрутне фінансове становище підприємства, встановлена рішенням УПФУ сума санкцій є неправомірною, вона майже в три рази перевищує місячні нарахування по внескам, а отже може спричинити значні фінансові труднощі щодо розрахунку підприємства з своїми працівниками та сплатою інших податків та зборів, тому, що дохід підприємства у середньому становить 65 тис. грн. на місяць. А тому відповідач просить задовольнити позовні вимоги зважаючи на обставини, які ускладнюють виконання рішень.
Представник відповідача заперечив проти позовних вимог та пояснив, що Законом №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначаються принципи:
- збору та ведення обліку єдиного внеску;
- порядку нарахування та обчислення, сплати єдиного внеску.
КП «Технік» є юридичною особою, платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
За несвоєчасну сплату єдиного внеску до боржника застосовано штрафну санкцію та нараховано пеню за період з 20.04.12 року згідно Рішення № 547 від 30.10.12 року. Відповідно до вказаного рішення підлягало сплаті штрафних санкцій у розмірі 15741,85 грн. та пеня в сумі 11180,87 грн.
Відповідно посилання відповідача на скрутне фінансове становище на думку УПФУ не є підставою для несплати єдиного внеску так, як згідно ч. 12 ст. 9 Закону, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Тому УПФУ просило відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення сторін у справі, дослідивши наявні документи та матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного: Законом №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі по тексту - Закон або Закон №2464-VI) визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Згідно із п. 2, ч. 1, ст. 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Платники єдиного внеску визначені ст. 4 Закону № 2464-VI. Зокрема, до них відносяться юридичні особи утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Виходячи із змісту ч. 4, ст. 5 Закону № 2464-VI обов'язки юридичних осіб як платників єдиного внеску виникають з моменту їх державної реєстрації. Юридичні особи-роботодавці є страхувальниками для платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 2, 3, 6 - 14 частини першої ст. 4 Закону № 2464-VI. Крім цього, відповідно до ч. 9, ст. 9 Закону № 2464-VI обчислення і сплата єдиного внеску за платників, зазначених у пунктах 2, 3, 6, 7, 8, 9 та 11 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюються платниками, зазначеними у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, за рахунок сум, на які внесок нарахований. Таким чином, до обов'язків юридичних осіб-роботодавців входить своєчасне нарахування та сплата нарахованого єдиного внеску до Пенсійного фонду на суми, що виплачуються ними найманим працівникам та які є базою для нарахування єдиного внеску відповідно до зазначеного Закону.
КП «Технік» як юридична особа, використовує найману працю. Таким чином, відповідач зобов'язаний нараховувати та сплачувати до Пенсійного фонду суми єдиного внеску, нараховані ним на суми виплаченої заробітної плати та інших винагород, які він виплачує найманим працівникам відповідно до законодавства та які є базою нарахування єдиного внеску.
Згідно із п. 1, ч. 2, ст. 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. При цьому, ч. 8, ст. 9 Закону № 2464-VI встановлено базовий звітний період - календарний місяць. Відповідно до ч. 8, ст. 9 цього ж Закону, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Однак, всупереч положенням вищевказаних норм, відповідач вчасно та в повному обсязі не сплатив суму єдиного внеску, чим і порушили норми діючого законодавства, а УПФУ в свою чергу виставило КП «Технік» вимогу, яку й оскаржує позивач на даний час.
Так, судом, досліджено дії відповідача під час винесення оскаржуваного рішення №547. При цьому, судом, з'ясовано , що відповідачем обґрунтовано, з посиланням на п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" винесено зазначене рішення.
Дане рішення надіслано позивачу. Суми розрахунку зроблено вірно з урахуванням документів, які містяться в матеріалах справи.
При цьому, суд, зазначає, що не погоджується з позицією відповідача, щодо необхідності скасування Рішення № 547, у зв'язку з тим, що у підприємства відсутні кошти на своєчасне здійснення внесків та погашення заборгованості. На думку суду, це не є підставою для скасування рішення.
Суд, дослідивши повноваження та посилання відповідача на норми законодавства у прийнятому рішенні, приходить до висновку про обґрунтованість та відсутність підстав для його скасування. Отже відповідач в даному випадку діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.
Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ч.2 ст.71 КАС України особливістю провадження в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є те, що обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на вказане, суд вважає, що в даному випадку відповідач довів правомірність своїх дій.
За таких обставин, оскільки позивачем не надано жодних доказів протиправних дій УПФУ, суд приходить до висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 17, 18, 19, 158 - 163, 167 КАС України, суд -
постановив:
В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 30.11.2012 року.
Суддя Василяка Д.К.
кат. 10.2