Ухвала від 22.11.2012 по справі 2а-158/11/1223

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2012 р. м. Київ К/9991/94512/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Конюшка К.В.,

Васильченко Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 10 січня 2011 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про перерахунок пенсії, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни з 01.01.2009, мотивуючи позовні вимоги тим, що вона є дитиною війни і відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання щомісячного підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 10 січня 2011 року, позов задоволено частково: визнано дії Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області протиправними та зобов'язано здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та провести відповідні виплати з 01.02.2009 року з урахуванням фактично здійснених виплат; у задоволенні позовних вимог за період з 01.01.2009 року по 31.01.2009 року включно відмовлено за пропуском строку звернення до суду.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 10 січня 2011 року змінено: у абзаці третьому резолютивної частини постанови після вислову «з 01 лютого 2009 року»доповнено висловом «по 22 липня 2011 року, за рахунок Державного бюджету України»: в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У поданій касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області та відноситься до соціальної групи дітей війни

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, із посиланням на неповажність причин пропуску позивачем строку звернення до суду, виходили з того, що позивач має право на отримання підвищення до пенсії, передбачене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням положень статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з 01.02.2009. Додатково, суд апеляційної інстанції, змінюючи рішення суду першої інстанції в частині зазначення кінцевої дати виплати підвищення, виходив з того, що позивач має право на отримання підвищення до пенсії, передбачене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" до 22.07.2011.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України від 28.12.2007 №107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в іншій редакції, згідно з якою дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 визнано неконституційним положення пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", згідно з яким дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, яка, відповідно до частини четвертої статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", становить 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

З ухваленням Конституційним Судом України рішення про визнання неконституційними положень Закону України про Державний бюджет України на 2008 рік ці норми втрачають чинність та не підлягають застосуванню з дня ухвалення рішення про їх неконституційність.

З урахуванням викладеного, на момент виникнення спірних правовідносин стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" діє в редакції, згідно з якою дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" прикінцеві положення пункту 4 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено певним змістом, яким, серед іншого, встановлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

На виконання пункту 7 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 06.07.2011 №745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету". Дана постанова набрала чинності 23.07.2011.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вказує на обгрунтованість висновків суду апеляційної інстанції щодо обмеження кінцевого періоду виплати допомоги у розмірі, передбаченому статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", датою набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 №745.

Так само, колегія суддів вказує на обґрунтованість висновків судів першої та апеляційної інстанцій в частині застосування статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" при обчисленні надбавки до пенсії, встановленої статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Так, положення статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

З урахуванням викладеного, а також зважаючи на встановлену судами попередніх інстанцій неповажність причин пропуску позивачем строку звернення до суду із вказаним позовом, колегія суддів вказує на обгрунтованість висновків судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального чи процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами попередніх інстанції не допущено.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області залишити без задоволення, а постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 10 січня 2011 року, змінену постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року, та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді:

Попередній документ
27865151
Наступний документ
27865153
Інформація про рішення:
№ рішення: 27865152
№ справи: 2а-158/11/1223
Дата рішення: 22.11.2012
Дата публікації: 07.12.2012
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: