Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
28 листопада 2012 р. № 2-а- 10182/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого -Судді Архіпової С.В.
при секретарі - Пєнцові М.В.,
за участю: представника позивача -Осаволюк Т.Л.,
представника відповідача -Федоренко О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом
Приватне науково-виробниче підприємство "ІНТЕРАВІАСЕРВІС"
до Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,
Позивач - Приватне науково-виробниче підприємство «Інтеравіасервіс» звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до відповідача - Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби та просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003282302 від 11.04.2012р.
В обґрунтування заявленого позову зазначив, що згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 340985,00 грн., в тому числі за основним платежем - 340985,0 грн., штрафні санкції не нараховувались.
Позивач вважає зазначене податкове повідомлення-рішення незаконним, необґрунтованим та таким, що порушує його права та законні інтереси.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви. Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити через безпідставність, вважаючи оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення цілком обґрунтованим та законним.
Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність в їх задоволенні відмовити, керуючись наступним.
Так, судом встановлено, що в березні 2012 року фахівцями ДПІ у Київському районі м. Харкова проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011р. по 31.12.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011р. по 31.12.2011р.
За наслідками перевірки складено акт від 22.03.2012р. № 146/221/22687552 (а.с. 19-54), згідно висновків якого встановлено порушення позивачем вимог п. 135.2, п.п. 135.4.1 п. 135.4, п. 135.5 ст. 135, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.4 ст. 138, п.п. 139.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за 2011 рік в сумі 340985,00 грн., втому числі за ІІ квартал 2011 року в сумі 156217,00 грн., ІІІ квартал 2011 року в сумі 34614,00 грн., IV квартал 2011 року в сумі 150153,00 грн.
На підставі розгляду зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення № 0003282302 від 11.04.2012р. (а.с. 82), згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 340985,00 грн., в тому числі за основним платежем - 340985,0 грн., штрафні санкції не нараховувались.
Судом встановлено, що доходячи висновку про наявність виявленого перевіркою порушення та необхідність збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток, відповідач виходив з того, що позивачем завищено задекларовані показники в рядку 05.1 Декларації «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» показників за період з 01.04.2011р. по 31.12.2011р. на суму 1369340,00 грн., зокрема: у ІІ кварталі 2011 року на суму 566003,00 грн., у ІІІ кварталі 2011 року на суму 119809,00 грн., у IV кварталі 2011 року на суму 683528,00 грн. в зв'язку з господарськими правовідносинами, яки мали місце між позивачем та його контрагентами - ПП «ОВД-Трейд», ТОВ «Моноліт Юніон», ТОВ «Віп Союз», ТОВ «Трубопласт Україна». При цьому, свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Трубопласт Україна» анульовано 06.07.2011р., свідоцтво платника ПДВ ПП «ОВД-Трейд» анульовано 22.08.2011р.
Доходячи зазначеного висновку, відповідач виходив з того, що згідно даних, зібраних податковими органами, діяльність зазначених підприємств в межах господарських відносин з позивачем має ознаки нереальності та угоди, укладені позивачем з зазначеними підприємствами не спричинили для нього правових наслідків, в тому числі необґрунтовано враховані при визначенні податку на прибуток .
Суд з такими висновками відповідача погоджується та зазначає, що доводи позовної заяви зводяться до того, що позивач мав господарські відносини з ПП «ОВД-Трейд» на підставі усного договору, згідно якого здійснив на адресу вказаного підприємства поставки товару на загальну суму 358900,07 грн. Під час проведення перевірки позивач надав податковому органу документи, що, на його думку, засвідчують факт передачі та отримання товару (видаткові накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні). При цьому позивач вказує, що усні договори поставки між ним та ПП «ОВД-Трейд» укладалися 26.05.2011р., 06.06.2011р., 23.06.2012р.
Так само, позивач зазначає, що з ТОВ «Трубопласт Україна» він мав господарські відносини на підставі усних договорів поставки від 14.06.2011р., 16.06.2011р. та 25.06.2011р., в межах яких поставив на адресу вказаного підприємства товар на загальну суму 320304,00 грн. Під час проведення перевірки позивач надав податковому органу документи, що, на його думку, засвідчують факт передачі та отримання товару (видаткові накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товару). Товар, поставлений позивачем на адресу ТОВ «Трубопласт Україна», в свою чергу, придбаний ним у ВАТ «Артем-Контракт» також згідно усного договору поставки.
Таким чином, позивач вважає, що всі витрати, включені ним до складу витрат по операціях з ПП «ОВД-Трейд», ТОВ «Трубопласт Україна», а також всі доходи, які були включені позивачем до складу доходів по операціях з ПП «ОВД-Трейд» та ТОВ «Трубопласт Україна» підтверджені документально належним чином первинними документами та здійснені з метою провадження господарської діяльності позивача.
Стосовно господарських відносин з ТОВ «Віп Союз», позивач вказує, що 21.06.2011р. між ним та зазначеним товариством укладено агентський договір № 13И002, відповідно до якого позивач доручив ТОВ «Віп Союз» (агент) виконувати зобов'язання виступати як партнер-агент позивача, який сприяє комерційній діяльності позивача, надавати маркетингові та інформаційно-консультаційні послуги. Агент відповідно до вказівок позивача (принципал) здійснює пошук російських постачальників авіаційно-технічного майна для гелікоптера «МІ-8» - лопаті несучого гвинта 8 АТ-2710-000, завод-виробник - ВАТ «Казанський вертолітний завод» в кількості - 1 комплект за ціною еквівалентною 140 000,0 доларів США, проводить переговори з продавцями з приводу купівлі товару, готує проект відповідного договору.
Позивач зазначає, що на виконання зазначеного договору ТОВ «Віп Союз» запропоновано мінімальну ціну поставки товару по Росії у ТОВ «Ікар-Авіа» (м. Москва)
З огляду на наведене, позивач вважає, що укладений договір було фактично виконано, а мінімальна ціна та строки поставки товару з Російської Федерації в Україну досягаються шляхом закупівлі товару партнером позивача - ТОВ «Белрегіон-Сервіс» (м. Бєлгород) та подальшої його поставки на адресу позивача. Факт виконання договору підтверджується актом виконаних робіт № ОУ - 0000404 від 07.09.2011р.
Стосовно ТОВ «Моноліт Юніон» позивач зазначає, що з останнім укладено агентські договори: № 19/04-А від 19.04.2011р., № 26/08 А від 26.08.2011р., № 12/09 А від 12.09.2011р., згідно яких ТОВ «Моноліт Юніон» зобов'язувався сприяти комерційній діяльності позивача та надавати маркетингові та інформаційно-консультаційні послуги, здійснювати пошук потенційних споживачів запасних частин для літаків типу «ТУ-134» та «АН-72/74» виробництва Харківського державного авіаційного виробничого підприємства. На виконання договорів ТОВ «Моноліт Юніон» складено звіти №67 від 20.06.2011р. та № 78 від 22.07.2011р. 14.12.2011р. сторонами підписано акт виконаних робіт № МЮ -0000411, який підтверджує фактичне виконання договорів.
З наведених підстав позивач вважає, що укладені договори мали реальний характер, доручення за ними було виконано та мало позитивний ефект у здійсненні господарської діяльності позивача. За вищезазначеними операціями з ТОВ «Моноліт Юніон» і ТОВ «Віп Союз» позивачем обґрунтовано віднесено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за 2011 рік агентські послуги на загальну суму 803 337,00 грн., в тому числі у ІІІ кварталі 2011 року в сумі 119 809,00 грн., у IV кварталі 2011 року в сумі 683 528,00 грн. Зазначене, на думку позивача, спростовує доводи акту перевірки від 22.03.2012р. № 146/221/22687552 про порушення п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.4 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд вважає обґрунтованими доводи відповідача стосовно не підтвердження фактичного укладення та виконання договорів між позивачем та його контрагентами - ТОВ «Трубопласт Україна» і з ПП «ОВД-Трейд». Суд враховує, що згідно приписів п. ч. 1 ст. 208 ЦК України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі. Позивачем вимоги даної норми не дотримано, оскільки згідно його пояснень договори щодо поставки товарів з зазначеними особами укладено в усній формі. Доказів на підтвердження укладення з ТОВ «Трубопласт Україна» і з ПП «ОВД-Трейд» договорів у письмовій формі матеріали справи не містять.
Таким чином, документи, надані при проведенні перевірки, які вказують, на думку позивача, на фактичне виконання правочинів, суд вважає такими, що не можуть спростувати наведені вище висновки податкового органу через відсутність дотримання письмової форми правочину при їх укладенні, за відсутності якої неможливо належним чином встановити та співставити дані, зафіксовані у первинних документах фактичним обсягам поставок товарів, ціні та якості товарів, а також іншим істотним умовам правочину.
Стосовно господарських правовідносин позивача з ТОВ «Віп Союз» і ТОВ «Моноліт Юніон», суд зауважує, позивачем до суду надано належним чином засвідчені копії агентських договорів, за якими вказані особи виконували в інтересах позивача зобов'язання виступати як партнер-агенти позивача, які сприяють комерційній діяльності позивача, надавати маркетингові та інформаційно-консультаційні послуги, зокрема з придбання у третіх осіб товарів.
Оцінюючи доводи відповідача, викладені в акті перевірки від 22.03.2012р. № 146/221/22687552 стосовно ознак нереальності виконання зазначених договорів, суд погоджується з такими висновками.
При цьому, суд враховує, що вказані договори не містять визначеної форми, в якій мають надаватись консультації, як вони оформлюються та як були використані в господарській діяльності позивача.
Крім того, позивачем не наведено економічно обґрунтованих причин, в зв'язку з якими виникла необхідність отримання консультаційних послуг, а також не відображено який економічний ефект отримано від наданих за договором послуг, як вони вплинули на ефективність діяльності підприємства позивача.
При цьому суд зазначає, що саме на досягнення позитивного економічного ефекту та отримання прибутку спрямована діяльність суб'єктів господарювання. Отже, укладаючи господарські угоди, суб'єкт господарювання має слідувати меті досягнення позитивного економічного ефекту, чого в даній справі не встановлено.
Так, позивачем не наведено обґрунтування придбання товарів (запасних частин) не безпосередньо у їх виробника, а шляхом здійснення низки господарських операцій з посередниками, причини неможливості їх придбання у виробника, необхідності залучення для підшукання посередників у придбанні товарів ТОВ «Віп Союз» і ТОВ «Моноліт Юніон». Так само, позивачем не наведено доказів в зв'язку з чим він не міг безпосередньо здійснювати реалізацію продукції (запасних частин для літаків типу «ТУ-134» та «АН-72/74») Харківського державного авіаційного виробничого підприємства та економічний ефект від укладених угод.
Таким чином, здійснюючи перевірку фінансово-господарської діяльності позивача, її окремих питань, податковий орган вивчив та проаналізував, крім іншого, документи бухгалтерської звітності, господарські правочини з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Викладаючи в акті перевірки від 22.03.2012р. № 146/221/22687552 висновки щодо відсутність факту реального вчинення господарських операцій з переліченими вище контрагентами позивача, відповідач правомірно та обґрунтовано встановив зазначені обставини, беручи до уваги, крім іншого, висновки інших податкових органів про неможливість реального здійснення господарської діяльності контрагентів позивача.
З урахуванням викладеного відповідачем правомірно встановлено порушення вимог п. 135.2, п.п. 135.4.1 п. 135.4, п. 135.5 ст. 135, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.4 ст. 138, п.п. 139.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, які передбачають витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
В зв'язку з наведеним суд відзначає, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, перевіривши оскаржуване в даній справі рішення відповідача з урахуванням наведеної норми, судом не встановлено підстав для його скасування, оскільки відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, суду в повній мірі доведено правомірність свого рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 160,161,162,163 КАС України, суд,-
В задоволенні адміністративного позову Приватного науково-виробничого підприємства «Інтеравіасервіс» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено та підписано 29 листопада 2012 року.
Головуючий Суддя С.В. Архіпова