Справа № 2-а-3331/10/1970
"22" жовтня 2010 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд в складі :
головуючого судді Крапівницької Н.Л.,
секретар судових засідань Мельничук С.П.,
за участю сторін:
представник позивача Микиташ М.О.,
відповідача - ОСОБА_5
перекладач - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі адміністративну справу за позовом
Тернопільського міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області Сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб
до громадянина ОСОБА_5
про затримання і примусове видворення за межі України (під конвоєм) із забороною в"їзду та територію України терміном на п"ять років, -
В суд з адміністративним позовом звернувся Тернопільський міський відділ управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області Сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб до громадянина ОСОБА_5 про затримання і примусове видворення за межі України (під конвоєм) із забороною в"їзду та територію України терміном на п"ять років.
В обґрунтування своїх позовних вимог в судовому засіданні представник позивача пояснив, що рішенням про видворення за межі України громадянина ОСОБА_5 від 18.08.10 р. прийнятого заступником начальника Сектору громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області відповідача видворено за межі України та зобов'язано покинути територію України до 08.09.10 р. із забороною в"їзду до 18.08.2015 року. Постановою Тернопільського міськрайонного суду притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП у вигляді накладання штрафу в сумі 340 грн., який відповідачем сплачено. Але до даного часу відповідач не виїхав за межі України та нелегально перебуває на її території.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав, пояснивши, що дійсно порушує закони України. Навчався в Тернопільському національному економічному університеті, але відрахований за академічну неуспішність. Має бажання продовжувати навчання, а тому, просить суд рішення щодо заборони в'їзду в Україну на 5 років не приймати.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази та матеріали справи, прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»від 04.02.1994 року за № 3929-ХІІ з наступними змінами та доповненнями, Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження типового положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні»від 17.07.2003 року № 1110 з наступними замінами та доповненнями, Положенням про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженого наказом МВС України 16.10.2007 року № 390.
Згідно до вимог частини 1 статті 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.
Пунктом 3 частини 4 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України, громадяни України, іноземці та особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України.
Так, заступником начальника Сектору громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Тернопільського МВ УМВС України прийнято рішенням від 18.08.10 р. про видворення за межі України громадянина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, зобов'язано покинути територію України до 08.09.10 р. із забороною в"їзду в Україну до 18.08.2015 року. Згідно даного рішення громадянин ОСОБА_5 прибув в Україну 16 листопада 2007 року по національному паспорту серії НОМЕР_1, виданому 19.08.1998 р., ОСОБА_5, термін дії до 18.08.08 р. з метою навчання в Тернопільському національному економічному університеті. Наказом № 600-ст від 23.06.10 р. за академічну неуспішність ОСОБА_5 був відрахований з числа студентів
Згідно ч. 2 ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземець та особа без громадянства можуть бути видворенні за межі України за рішенням органів внутрішніх справ, органів охорони державного кордону (стосовно осіб, які затримані у межах контрольованих прикордонних районів при спробі або після незаконного перетинання державного кордону в Україну) або Служби безпеки України з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення, якщо дії іноземця та особи без громадянства грубо порушують законодавство про статус іноземців та осіб без громадянства, або суперечать інтересам забезпечення безпеки України чи охорони громадського порядку, або коли це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України.
Представлені позивачем документи та пояснення відповідача в судовому засіданні, свідчать про те, що реалізуючи свої права та свободи, відповідач міг встановленим порядком виїхати до Гани, громадянином якої він являється і має постійне місце проживання, не завдавши шкоди національним інтересам України.
Проте, в установленому законом порядку та термін громадянин ОСОБА_5 за межі України не виїхав і в органи внутрішніх справ не звернувся.
За порушення законодавства про правовий статус іноземців 18.08.10 р. його притягнуто Тернопільським міськрайонним судом до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу, який ним сплачено.
Згідно ч. 5 ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
Згідно ч. 6 ст. 32 цього ж Закону, іноземці та особи без громадянства, затримані за незаконне перебування на території України (в порушення заборони щодо в'їзду в Україну, за відсутності визначених законодавством та міжнародними договорами України підстав для перебування в Україні (транзитного проїзду через її територію), у тому числі перебування за чужими, підробленими, зіпсованими або такими, що не відповідають встановленому зразку, візою (дозволом), паспортним документом), розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з регламентованим внутрішнім розпорядком на період, необхідний для підготовки їх видворення за межі України у примусовому порядку, але не більше ніж шість місяців.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_5 в даний час не навчається ніде не працює і не мав наміру працевлаштуватись на території України, а тому, у нього відсутні кошти для виїзду з території України, такі дії відповідача підтверджують обґрунтовані підстави вважати, що останній буде ухилятися від виїзду за межі території України, а відтак, громадянин ОСОБА_5 підлягає примусовому видворенню за межі України.
Підпунктом 3.1.3. п. 3 глави 3 «Положенням про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні», затвердженого наказом МВС України від 16.10.2007 року № 390 встановлено, що поміщення іноземців до пункту тимчасового перебування здійснюється за направленням МВС України, Адміністрації Держприкордонслужби України чи Служби безпеки України або їх територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. До направлення долучаються документи, що посвідчують особу іноземця (за наявності), постанова суду про затримання іноземця або його примусове видворення, матеріали адміністративного затримання іноземця, передбачені законодавством України про адміністративні правопорушення (протокол про адміністративне затримання, протокол особистого огляду і огляду речей, протокол вилучення речей, документів та ін.).
Згідно п. 3 Постанови КМУ № 1110 від 17.07.2003 року «Про затвердження Типового положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України», поміщення іноземців до пункту перебування здійснюється за направленням МВС, Адміністрації Держприкордонслужби чи СБУ або їх територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі на період, необхідний для підготовки їх адміністративного видворення за межі держави, але, як правило, не більше ніж на 6 місяців.
Щодо вимоги позивача про заборону в"їзду громадянин ОСОБА_5 на територію України терміном на 5 років в цій частині позову суд відмовляє, так як постановою Пленуму Вищого Адміністративного суду України № 1 від 25 червня 2009 р. "Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця, видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов'язаних із перебуванням видворення іноземця чи особи без громадянства в Україні" суд не має права вирішувати вимоги про заборону іноземцю та особі без громадянства подальшого в'їзду на територію України на строк до п'яти років, оскільки ці питання вирішують органи внутрішніх справ, органи охорони державного кордону, Служба безпеки України.
Таким чином, позов Тернопільського міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області Сектору громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб до громадянина ОСОБА_5 про затримання і примусове видворення за межі України (під конвоєм) із забороною в"їзду та територію України терміном на п"ять років підлягає до задоволення частково.
Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -
Позов задовольнити частково.
Примусово видворити громадянина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 за межі території України.
Затримати громадянина ОСОБА_5 на період, необхідний для підготовки його видворення за межі України в примусовому порядку, але не більше ніж 6 місяців з дня затримання.
Помістити громадянина ОСОБА_5 до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
Постанову суду у відповідності до вимог ч.2 ст.256 КАС України допустити до негайного виконання.
В задоволенні іншої частини позову відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд, шляхом подачі в 10-ти денний строк, з дня її проголошення, апеляційної скарги у порядок і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги.
Головуючий суддя Крапiвницька Н.Л.
копія вірна
Суддя Крапiвницька Н.Л.