20 листопада 2012 року (о 15 год. 15 хв.) Справа № 0870/9152/12
м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Батрак І.В.
за участю секретаря Батечко М.Д.
за участю представника позивача Дядько О.М.
представника відповідача Лактіоновій О.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»
до Запорізької митниці
про визнання протиправним та скасування рішення
Відкрите акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» звернулось із адміністративним позовом до Запорізької митниці, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці № 112030001/2012/000179/2 від 18.05.2012 про визначення митної вартості товарів.
В обґрунтування позову посилається на те, що ВАТ «Запоріжсталь» було надано всі необхідні документи на підтвердження митної вартості товару, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на невиконання декларантом п. 14 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року №1766 (неподання декларантом у встановлений строк додаткових документів) є безпідставними.
Також зазначає, що рішення митниці про коригування митної вартості товару здійснено з порушенням норм чинного законодавства, а саме: вимоги щодо надання додаткових документів було висунуто без врахування фактичних правовідносин, які мали місце при даній імпортній операції; порушено послідовність застосування методів визначення митної вартості товарів; митним органом не були проведені консультації з декларантом.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги з підстав, викладених вище.
Відповідач позов не визнав, у письмових запереченнях від 24.10.2012 вих. № 45471 посилається на те, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого декларантом ВАТ «Запоріжсталь», інспектором, що прийняв ВМД до оформлення, було проаналізовано документи, надані на підтвердження заявленої митної вартості та на підставі п. 11 Постанови КМУ № 1766, після проведення консультацій з декларантом, прийнято рішення затребувати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, про що здійснено відмітку на Декларації митної вартості від 18.05.2012.
18.05.2012 декларантом було зроблено запис про неможливість надання додаткових документів, а тому на підставі вимог п. 14 постанови КМУ № 1766 митниця здійснила коригування митної вартості товару із застосування методу визначення митної вартості № 6 згідно ст.273 МК України. Стверджує, що при визначені митної вартості товару застосована наявна у митного органу інформація щодо митної вартості. Вказує, що метод № 1 неможливо було застосувати у зв'язку із неподанням декларантом додаткових документів. Також неможливо застосування методів визначення митної вартості № 2 та № 3, у зв'язку із невідповідністю умов згідно до ст.268 та 269 МК України. На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав заперечення з підстав, викладених вище, а також зазначив, що з підприємством проводились консультації з питань можливість підтвердження митної вартості товару та умов надання необхідних документів.
На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.
Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.
10 жовтня 2011 року між ВАТ «Запоріжсталь» та компанією «Cargowest Limited» (Нова Зеландія) було укладено контракт купівлі-продажу № ВП. 1323.37515.11.92И (далі - контракт), відповідно до якого компанія «Cargowest Limited» взяла на себе зобов'язання передати у власність покупця ВАТ «Запоріжсталь», а покупець прийняти та оплатити на умовах, визначених у специфікаціях до контракту вугілля (далі - товар) для приготування пиловугільного палива та вдування в домені печі.
На виконання умов контракту компанія «Cargowest Limited» у квітні 2012 року поставила на умовах DAF -кордон Росії/України (згідно «Інкотермс -2000») на ВАТ «Запоріжсталь» вугілля кам'яне бітумінозне марки ССОМСШ0-50 мм за ціною 144 долари США за тонну.
При митному оформленні вказаного товару, який надійшов на адресу ВАТ «Запоріжсталь» за контрактом від компанії «Cargowest Limited», на Запорізьку митницю комбінатом була подана ВМД № 112030001/2012/001245 від 18.05.2012 для митного оформлення вантажу у режимі «Імпорт». Митна вартість товару була визначена декларантом відповідно до вимог ст. ст.266, 267 Митного Кодексу України у розмірі відповідно до ціни угоди (метод визначення митної вартості № 1), а саме вугілля кам'яне бітумінозне марки ССОМСШ0-50мм за ціною 144 долари США за тонну, виходячи з ціни, встановленої сторонами у Контракті (специфікація № 6 до Контракту) на умовах поставки DAF - кордон Російська Федерація/України, станція прикордонного переходу Соловей/Тополі згідно «Інкотермс-2000».
Витребувавши додаткові документи та не отримавши їх Запорізька митниця самостійно здійснила митну оцінку вартості товарів, які поставлялись за контрактом, про що було видане рішення про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки) № 112030001/2012/000179/2 від 18.05.2012.
Керуючись положеннями Порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантiйнi зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України, затвердженогоНаказом Державної митної служби України №230 від 17.03.2008, у зв'язку з виникненням потреби в уточненні митної вартості товару, заявленої за ВМД №112030001/2012/001245 від 18.05.2012 ВАТ «Запоріжсталь» звернулось листом № 95/2039969 від 21.05.2012 до Запорізької митниці з проханням надати дозвіл на випуск товару під гарантійне зобов'язання у вигляді сплати до державного бюджету України суми податків та зборів згідно з митною вартістю товару, визначеною митним органом.
21.05.2012 Запорізька митниця прийняла рішення № 07-04-10-24/5716 щодо можливості випуску товарів, які імпортовані за контрактом № ВП.1323.37515.11.92И під гарантійні зобов'язання - сплата до державного бюджету суми податків і зборів (обов'язкових) платежів, згідно з митною вартістю товарів, визначених за Рішенням № 112030001/2012/000179/2 від 18.05.2012.
30.07.2012 листом № 95/2059930 ВАТ «Запоріжсталь» звернулось з проханням до Запорізької митниці переглянути рішення про здійснення митної оцінки товару та застосувати митну вартість за методом № 1 і у разі прийняття рішення про застосування митної вартості визначеної декларантом, повернути надмірно сплачені податки та збори.
Відповідач листом №07-02-10-24/7803 від 07.08.2012 про (неможливість застосування митної вартості, заявленої декларантом) повідомило, що ВАТ «Запоріжсталь» не надало документи, які були витребувані митницею на момент прийняття рішення про визначення митної вартості, у зв'язку з чим, застосування заявленої декларантом митної вартості не є можливим.
Позивач, не погодившись з рішенням про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки) 112030001/2012/000179/2 від 18.05.2012, звернувся до суду з позовом.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно дост. 259 Митного Кодексу України (був чинний на момент виникнення спірних відносин, далі - МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.
Митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень МК України (ч. 1 ст.260 МК України).
Згідно з ч. 1 ст.262 МК України, митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.
Відповідно до ст.266 МК України, визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); (метод 1); за ціною договору щодо ідентичних товарів (метод 2); за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3); на основі віднімання вартості (метод 4); на основі додавання вартості (метод 5); резервного (метод 6).
Як свідчать надані суду документи, митна вартість товару була визначена декларантом відповідно до ст. ст.266, 267 МК України в розмірі відповідно до ціни угоди (метод визначення митної вартості № 1).
Відповідно до п. 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 20.12.2006 №1766 (далі - Порядок № 1766), для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару ВАТ «Запоріжсталь» під час митного оформлення було надано документи, за переліком, передбаченим п. 7 Порядку № 1766, а саме:
1)контракт № ВП.1323.37515.11.92И від 10.10.2011 з усіма додатками №№ 1, 2, 3 та специфікацією № 6 до нього;
2)рахунки фактури б/н від 22.04.2012 та 28.04.2012;
3)сертифікати якості №№ 1204256R Ku (лот 05) від 24.04.2012, №1204256 R Ku (лот 06) від 02.05.2012;;
4)висновок Запорізької торгово-промислової палати № 22.2/414 від 05.04.2012;
5)контракт № Ost-ECO-27/01/11 від 27.01.2011 з додатками №24 від 28.02.2012
6)контракт № ЕС-СW25/01/2011 твід 25.012011 з додатком №17 від 01.03.2012;;
7)витяг з МеталЕксперт 11(139) від 12.03.2012;
8) ГОСТ Р 51588-2000 від 01.01.2001, ГОСТ 51586-2000 від 01.01.2001;
9)експортна ВМД №10608060/010312/0000182 від 02.03.2012;
10)рахунок проформа №065 (ZS) від 29.03.2012;
11)рахунки №77 від 28.04.2012 та №78 від 30.04.2012.
Відповідно до п. 2 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого Постановою КМУ від 09.04.2008 №339 (був чинний на момент оформлення вантажу), контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється відповідно дост. 41 МК України шляхом:
1) проведення: перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим Постановою КМУ від 20.12.2006 №1766; усного опитування посадових осіб підприємств і громадян, а також консультацій з декларантом з метою обміну інформацією, що стосується певної зовнішньоекономічної операції та впливає на митну вартість товарів; митного огляду товарів для визначення характеристик, які впливають на рівень їх митної вартості;
2) співставлення рівня заявленої митної вартості товарів з: рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів;
3) застосування інших передбаченихМитним кодексом України та іншими законами з питань митної справи форм контролю.
Послідовність дій посадових осіб митного органу під час здійснення передбаченого цим пунктом контролю та оформлення результатів такого контролю визначається Держмитслужбою.
Тобто, митниця, у разі виникнення сумнівів щодо рівня заявленої митної вартості, має право витребувати у декларанта додаткові документи, що є її правом, здійсненим у межах повноважень.
Запорізька митниця, при здійснені митного оформлення товару, виказала сумніви щодо заявленої митної вартості товару та на підставі п. 11 Порядку № 1766 витребувала від декларанта ряд додаткових документів для визначення митної вартості, а саме:
копії первинних бухгалтерських документів, згідно яких товар було знято з обліку/балансу, випущено зі складу, видаткові накладні, тощо;
інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів за власним бажанням декларанта.
З матеріалів справи вбачається, що, враховуючи наявну у Єдиній автоматизованій системі Державної митної служби України інформацію про те, що вартість аналогічного товару перевищує заявлений декларантом рівень митної вартості, у митниці були підстави для сумніву в правильності митної оцінки товару.
За таких обставин, митний орган обґрунтовано запропонував позивачу надати додаткові документи, перелічені у пункті 11 Порядку.
Однак, суд вважає вимоги митниці про витребування відповідної бухгалтерської документації сформулювані не коректно, оскільки не зазначено які саме документи слід надати, що в свою чергу суперечить вимогам Методичних рекомендацій із застосування окремих положень Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затверджені Наказом ДМСУ від 19.10.2010 № 1242 «Про забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів».
В решті, заявлені митницею вимоги щодо надання додаткових документів ґрунтуються на законі та мали бути виконані ВАТ «Запоріжсталь».
Уповноважена особа позивача за фактом пред'явлення вищезазначених вимог митницею здійснила відповідний запис на декларації митної вартості щодо ознайомлення з їх змістом, зазначивши, що надати документи, які витребувані митним органом на час митного оформлення не має можливості.
Посилання позивача на те, що він не мав можливості надати витребувані митницею додаткові документи суд вважає безпідставними з огляду на таке.
Зовнішньоекономічний контракт, за яким ВАТ «Запоріжсталь» отримало товар, укладено у відповідності доІнкотермс-2000 та на умовах поставки DAF, що відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року) передбачає обов'язок продавця на прохання, за рахунок і на ризик покупця, надати йому всіляке сприяння в одержанні будь-яких документів чи еквівалентних їм електронних повідомлень (інших, ніж зазначені в ст. А.8), що видаються чи передаються у країні відправлення та/або походження товару, яких може потребувати покупець для імпорту товару.
Так, подання сертифікату походження товару, виданого ТПП держави походження товару було передбачено умовами самого контракту (п. 6.5.1).
Також, п. 6.5.1 контракту продавець - компанія «Cargowest Limited» зобов'язалася надати покупцю інші документи, необхідні для митного оформлення товару.
Отже, у ВАТ «Запоріжсталь» була можливість запропонувати своєму контрагенту за договором надати каталоги, прейскуранти (прайс-листи) фірми виробника товару і змусити його виконати цю вимогу.
Доводи позивача про те, що сертифікат про походження товару є комерційною таємницею виробника, суд не приймає до уваги, оскільки його надання передбачено умовами контракту ВП.1323.37515.11.92и від 10.11.2011 та не може містити в собі конфіденційну інформацію, оскільки видається спеціалізованою організацією на товар, який є предметом зовнішньоекономічного контракту.
Крім того, в обґрунтування неможливості надання додаткових документів позивач посилається на надання відповідачу листів від «Cargowest Limited» від 13.04.12 № 93/2030597И. Разом з тим, суд вважає за необхідне відмітити, що «Cargowest Limited» не є виробником товару, а ОАО «Разрез Октябринский» зберігає комерційну таємницю та не має можливості надати первинні документита підприємства.
Суд також погоджується із запереченнями відповідача в тій частині, що висновок Запорізької ТПП від 05.04.2012 вих. № 22.2/414 долучений позивачем доВМД не свідчить та не може підтверджувати обґрунтованість договірної вартості товару у розмірі 144 долари США за 1 тону, оскільки, по-перше, досліджений діапазон ринку товарів за період 01.01.2012 - 01.03.2012, а спірна поставка відбувалась у квітні 2012 року; по-друге, у висновку зазначений діапазон можливих цін з 167,00 до 148,00 доларів США за 1 тону.
Наказом ДМСУ № 1242 від 19.10.2010 «Про забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів» було зобов'язано забезпечити дотримання вимог Порядку заповнення рішення про визначення митної вартості товарів, затвердженого Наказом Держмитслужби від 29.05.2009 №506, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.06.2009 за № 534/16550, в частині заповнення графи 33 рішення про визначення митної вартості товарів (далі - Рішення) шляхом:
1.1. Чіткого зазначення причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції):
наявність висновку, що визначена декларантом митна вартість товару нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару; неподання декларантом додаткових документів або відмова від їх подання з урахуванням Методичних рекомендації із застосування окремих положень Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження;
наявність сумнівів щодо достовірності відомостей, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості тощо.
1.2. Зазначення послідовності застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
1.3. Проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 268 та 269 МК України. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.
1.4. Зазначення докладної інформації та джерел, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості товарів і прийнятті Рішення із застосуванням резервного методу (стаття 273 Кодексу).
18.05.2012 Запорізька митниця прийняла рішення про визначення митної вартості товарів № 112030001/2012/000179/2, якими визначила митну вартість товару за методом № 6.
В оскаржуваному рішенні митниця послалась на те, що «відмова від подання додаткових документів згідно п.11, 14 ПКМУ від 20.12.2006 № 1766. Метод № 1 неможливо застосувати в зв'язку із відмовою декларанта надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
З декларантом проведено консультацію, за результатами якої прийнято рішення про неможливість використання методів №№ 2,3 в зв'язку з невідповідністю умов статей 268, 269 МКУ. При визначенні митної вартості застосована наявна у митного органу інформація щодо вартості товару. Застосовано метод № 6 у відповідності з вимогами ст. 273 МК України, ВМД №112030001/2012/001245 від 18.05.2012.
Тобто, основною підставою для визначення митницею вартості товару за резервним методом була відмова декларанта надати витребувані додаткові документи.
Враховуючи те, що декларант не надав додаткові документи, які необхідні для підтвердження митної вартості товару, тобто не підтвердив митну вартість заявлену за методом №1, митниця дійшла висновку, що митна вартість не може бути визначена за методом №1.
Відповідно до ст..265 МК України, у разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені цим Кодексом, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів.
Відповідно до ч.1 ст.273 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267-272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).
Частиною 2 ст.273 МК України передбачено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1-6 митній вартості, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні цих методів.
Згідно з вимогами ст.ст. 88,264,265,267 МК України у разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки.
При розгляді справи встановлено, що відповідачем не міг бути застосований метод 2 через відсутність інформації про вартість операції з ідентичними товарами, які продавались на експорт в Україну час експорту яких збігався з часом експорту оцінюваних товарів або був максимально наближеним до нього. Метод №3 не міг бути застосований через те, що а ні митний орган, а ні декларант не володів інформацією про вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавались на експорт в Україну і час експорту яких збігався з часом експорту оцінюваних товарів або був максимально наближеним до нього. Методи №4,5 не застосовані через відсутність документально підтвердженої інформації про ціни товарів найбільшої партії оцінюваних, ідентичних чи подібних (аналогічних) імпортних товарів, що продається на території України та цілої низки компонентів (витрат на виплату комісійних, звичайних торговельних надбавок, суми прибутку та загальних витрат; звичайних витрат, понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування, та інших пов'язаних з такими операціями витрат; сум ввізного (імпортного) мита, податків, зборів та інших обов'язкових платежів, що підлягають сплаті в Україні у зв'язку з ввезенням (імпортом) чи продажем (відчуженням) товарів.
Послідовно використовуючи та детально дослідивши умови застосування усіх попередніх методів митниця зробила висновок, що митна вартість повинна визначатися відповідно до положень статті 273 МК України за резервним методом. Як джерело цінової інформації (згідно Цінової бази Держмитслужби України) взята митна вартість вже оформленої ВМД № 112030001/2012/001245 від 18.05.2012.
З огляду на це, доводи позивача про порушення відповідачем встановленої послідовності застосування методів не відповідають фактичним обставинам та спростовуються долученими до справи доказами.
Відповідно до ч.3 ст.266 МК України з декларантом була проведена процедура консультацій з метою вибору підстав для визначення митної вартості, ознайомленням його з наявною у митниці ціновою інформацією щодо вартості товару, що засвідчено підписом уповноваженої особи позивача на поданій ним декларації митної вартості та спростовує доводи, позивача про те, що консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості не проводились.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 07.09.2012 у справі № 21-242а12.
Отже, судовим розглядом встановлено, що для підтвердження дійсності заявленої митної вартості Запорізька митниця витребувала у позивача у відповідності до Постанови КМУ № 1766 додаткові документи, про що письмово повідомила позивача. Але протягом встановленого строку додаткових документів подано не було. З урахуванням цього та на підставі п.14 вказаної постанови Кабінету Міністрів України, відповідачем законно прийнято рішення про визначення митної вартості на підставі наявних у Запорізької митниці відомостей.
Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки позивачем, в порушення вимог чинного законодавства, не виконано законні вимоги митниці щодо надання додаткових документів, необхідних для розгляду питання щодо встановлення дійсної митної вартості товару, подальші дії відповідача щодо визначення митної вартості товару за резервним методом є такими, що вчинені у межах та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог Відкритого акціонерного товариства «Запорізькій металургійний комбінат «Запоріжсталь», у зв'язку із чим у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст.2,4, 7-12, 14 86, 158-163 КАС України суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя (підпис) І.В. Батрак
Постанова не набрала законної стили.
Суддя І.В.Батрак