Справа № 1570/4393/2012
13 листопада 2012 року
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Цховребової М.Г.
при секретарі судового засідання - Парій І.І.
за участю:
позивача - ОСОБА_1
представників відповідачів - Лисого С.О., Масловського М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ГУМВС України в Одеській області, начальника ГУМВС України в Одеській області, ОМУ ГУМВС України в Одеській області про визнання неправомірним наказу, зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ГУМВС України в Одеській області, начальника ГУМВС України в Одеській області, ОМУ ГУМВС України в Одеській області про визнання неправомірним наказу начальника ГУМВС України в Одеській області від 14.05.2009 року № 193 о/с в частині звільнення з ОВС оперуповноваженого ВКР ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_1 та зобов'язання начальника ГУМВС України в Одеській області скасувати наказ; зобов'язання начальника ГУМВС України в Одеській області поновити ОСОБА_1 на посаді рівнозначній тій посаді, яку обіймав позивач на час звільнення; стягнення з ОМУ ГУМВС України в Одеській області на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В судовому засіданні позивач підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його в повному обсязі з підстав, викладених в адміністративному позові та письмових поясненнях до позову. (а.с.2-8, 109-111)
Представник відповідачів: ГУМВС України в Одеській області та начальника ГУМВС України в Одеській області, заперечував проти позову, просив суд відмовити у його задоволенні повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову. (а.с.28-29)
Представник відповідача -ОМУ ГУМВС України в Одеській області заперечував проти позову, просив суд відмовити у його задоволенні повністю, з підстав викладених у письмових запереченнях проти адміністративного позову. (а.с.78-79)
Заслухавши пояснення позивача та представників відповідачів, допитавши свідка, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов до висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню повністю, з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: АДРЕСА_2: проходив службу в органах внутрішніх справ з 14.03.2001 року; 11.08.2008 року -призначений на посаду оперуповноваженого сектору розкриття незаконних заволодінь автотранспортом відділу карного розшуку ОМУ ГУМВС України в області; 14.05.2009 року -звільнений зі служби в органах внутрішніх справ. (а.с.10-12, 13, 30-35)
Позивачем на ім'я начальника ГУМВС України в Одеській області поданий рапорт (а.с.45) з проханням звільнити його за власним бажанням, в зв'язку з ненормованим робочим днем, низьким грошовим утриманням працівника міліції, та з зазначенням, що від присутності на кадровій та атестаційній комісії відмовляється.
Зазначений рапорт прийнятий до оформлення в установленому порядку ГУМВС України в Одеській області 12.05.2009 року, про що свідчить відповідна резолюція на рапорті позивача. (а.с.45)
Згідно з атестаційним листом позивача за період з листопада 2006 року по травень 2009 року (а.с.37-38):
- висновок безпосереднього начальника (керівника) -заступника начальника ВКР ОМУ ГУМВС України в Одеській області від 04.05.2009 року: займаній посаді відповідає, підлягає звільненню з органів внутрішніх справ за власним бажанням;
- висновок старшого начальника (керівника) - начальника відділу карного розшуку ОМУ ГУМВС України в Одеській області від 05.05.2009 року: займаній посаді відповідає, підлягає звільненню з органів внутрішніх справ за власним бажанням;
- результати атестування від 05.05.2009 року: займаній посаді відповідає, підлягає звільненню з органів внутрішніх справ за власним бажанням;
- рішення начальника, який затверджує атестаційний лист, -начальника ОМУ ГУМВС України в Одеській області: текст атестації та висновки по ній затверджую.
У змісті атестаційного листа зазначено, в тому числі наступне: в зв'язку із небажанням подальшого проходження служби в ОВС у липні 2007 року ОСОБА_1 звернувся з рапортом до керівництва ГУМВС про звільнення з ОВС за власним бажанням; від переводу на інші посади з іншими умовами служби ОСОБА_1 відмовляється; керівництво ОМУ ГУМВС України в області вважає за доцільне звільнити його з органів внутрішніх справ за п. 64 «ж»Положення (за власним бажанням); на звільненні наполягає, рішення прийняте остаточно; таким чином причини звільнення з ОВС вважати поважними і такими, що перешкоджають виконанню службових обов'язків.
В судовому засіданні представники відповідачів зазначили, що дата подання позивачем рапорту в атестаційному листі -липень 2007 року вказана помилково, фактично вищезазначений рапорт подано позивачем у травні 2009 року, про що в тому числі свідчить подання начальника ВКР ОМУ ГУМВС України в Одеській області від 5 травня 2009 року.
Так, 5 травня 2009 року начальником ВКР ОМУ ГУМВС України в Одеській області внесено подання до звільнення з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за п. 64 «Ж»(за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1, оперуповноваженого сектору розкриття незаконних заволодінь автотранспортом відділу карного розшуку ОМУ ГУМВС України в Одеській області. (а.с.58)
Згідно змісту вказаного подання, його внесено на підставі наступного, зокрема: в зв'язку із небажанням подальшого проходження служби в ОВС у травні 2009 року ОСОБА_1 звернувся з рапортом до керівництва ГУМВС про звільнення з ОВС через низький рівень заробітної плати та ненормований робочий день; від переводу на інші посади з іншими умовами служби відмовляється; керівництво ОМУ ГУМВС України в області вважає за доцільне звільнити його з органів внутрішніх справ за п. 64 «ж»Положення (за власним бажанням); на звільненні наполягає, рішення прийняте остаточно; таким чином причини звільнення з ОВС вважати поважними і такими, що перешкоджають виконанню службових обов'язків.
Відповідно до висновку старших начальників від 12.05.2009 року (а.с.59), начальник ОМУ ГУМВС України в Одеській області та начальник УКЗ ГУМВС України в Одеській області згодні із звільненням старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 з ОВС.
Згідно рішенню начальника ГУМВС України в Одеській області від 12.05.2009 року за поданням (а.с.59): оперуповноваженого сектору розкриття незаконних заволодінь автотранспортом відділу карного розшуку ОМУ ГУМВС України в Одеській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 звільнити з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за п. 64 «Ж»(за власним бажанням) Положення …
Наказом начальника ГУМВС України в Одеській області № 193 о/с від 14 травня 2009 року (а.с.36), зокрема, у відповідності до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, звільнено у запас Збройних Сил за п. 64 «ж»(за власним бажанням) старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 (М-249412), оперуповноваженого сектора розкриття незаконних заволодінь автотранспортом відділу карного розшуку ОМУ ГУМВС України в області 14 травня 2009 року.
Відповідачем -ОМУ ГУМВС України в Одеській області на підтвердження обставини щодо повідомлення позивача про його звільнення наказом начальника ГУМВС України в Одеській області № 193 о/с від 14 травня 2009 року суду надані листи на ім'я позивача за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.42-44, 81, 87): від 15.05.2009 року № 31/1-779, від 27.08.2009 року № 31/8-2729, від 12.12.2011 року № 31/8-4736.
При цьому, доказів щодо отримання позивачем зазначених листів суду не надано.
Будь-яких інших доказів про день, коли позивач дізнався про порушення своїх прав та інтересів, відповідачами не надано, в тому числі на ухвали суду про витребування відповідних доказів із зазначенням представниками відповідачів в судовому засіданні, що таких доказів у відповідачів немає.
Не погоджуючись з наказом начальника ГУМВС України в Одеській області № 193 о/с від 14 травня 2009 року у вищезазначеній частині, позивач оскаржив його в судовому порядку.
В судовому засіданні свідок, заступник начальника відділу кадрового забезпечення ОМУ ГУМВС України в Одеській області, ОСОБА_4, показав, що безпосереднім оформленням документів у зв'язку із поданням позивачем рапорту про звільнення займався інший працівник -інспектор відділу кадрового забезпечення, тому деталей відповідних обставин він не пам'ятає, при цьому ствердив, що вищезазначений рапорт подано позивачем саме в травні 2009 року, більш точної дати зазначити не зміг.
В судовому засіданні також встановлено, що за результатами розгляду заяви позивача від 04.07.2012 року (а.с.65) з проханням: повідомити, чи є він співробітником міліції та яку займає посаду; в разі звільнення - поновити позивача в ОВС так як підготовка документів про його звільнення здійснювалося з порушенням норм та порядку, передбаченого Положенням проходження служби та Конституції України, у висновку, 26.07.2012 року затвердженому начальником ОМУ ГУМВС України в Одеській області (а.с.63-64), начальник СК ВКЗ ОМУ ГУМВС України в Одеській області вважає: факти, викладені у заяві ОСОБА_1, такими, що не відповідають дійсності; у задоволенні вимог заявника щодо його поновлення на службі в органах внутрішніх справ, відмовити.
Про результати розгляду заяви позивача від 04.07.2012 року останнього повідомлено листом від 27.07.2012 року № 31/8-Г-49 за адресою: м. Одеса, вул. Ленінградська, 15а. (а.с.66)
Трудову книжку АЕ № 629446 та військовий квіток МО № 237069 на своє ім'я позивач отримав 10.07.2012 року. (а.с.39)
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Законом України «Про міліцію»від 20 грудня 1990 року № 565-XII (далі -ЗУ № 565-ХІІ), Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі -Положення), Інструкцією з організації обліку кадрів в системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2005 року № 1276 (далі -Інструкція).
Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЗУ № 565-ХІІ, порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пп. «ж»п. 64 Положення особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків.
Пунктом 68 Положення встановлено, що особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.
Згідно з пп. 6.3.3 п. 6.3 Інструкції, у разі затримки видачі трудової книжки з вини керівництва органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше зроблений запис про день звільнення визначається недійсним у встановленому порядку.
Відповідно до п. 24 Положення, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді).
У разі поновлення на роботі (посаді) орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Відповідно до Постанов Верховного Суду України від 10.07.2012 року по справі № 21-136а12 та від 29.05.2012 року по справі № 21-122а12, від 05.12.2011 року по справі № 21-236а11, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, зокрема: за змістом пункту 68 Положення до закінчення трьохмісячного строку попередження особи мають право відкликати поданий рапорт, якщо сторони не домовилися про звільнення у більш короткий строк.
Відповідно ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.
На підставі аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та встановлених в судовому засіданні обставин, зокрема виходячи з того, що:
- позивачем рапорт про звільнення за власним бажанням подано за командою у травні 2009 року;
- наказ № 193 о/с за рапортом позивача про звільнення за власним бажанням, поданим за командою у травні 2009 року, винесено начальником ГУМВС України в Одеській області 14 травня 2009 року;
- про наявність будь-яких домовленостей між сторонами про звільнення у більш короткий строк, ніж визначено п. 68 Положення, відповідачами не зазначено та/або доказів на підтвердження цієї обставини суду не надано;
- правова позиція відповідачів не відповідає Постановам Верховного Суду України від 10.07.2012 року по справі № 21-136а12 та від 29.05.2012 року по справі № 21-122а12, від 05.12.2011 року по справі № 21-236а11, прийнятим за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, тому є помилковою;
- інших доводів та/або доказів щодо обґрунтування правомірності прийняття оскарженого наказу відповідачами суду не наведено та не надано, відповідно, та на виконання вимог ст. 244-2 КАС України,
суд дійшов до висновків про те, що:
- на порушення вимог п. 68 Положення виданням оскарженого наказу до закінчення трьохмісячного строку попередження позивача позбавлено права відкликати поданий ним рапорт у зазначений строк;
відповідно:
- наказ від 14 травня 2009 року № 193 о/с в частині звільнення оперуповноваженого сектора розкриття незаконних заволодінь автотранспортом ВКР ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_1 - прийнято начальником ГУМВС України в Одеській області не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, тому він є неправомірним.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Оцінивши докази, наявні в матеріалах справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов до висновку про необхідність для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача вийти за межі позовних вимог та скасувати наказ начальника ГУМВС України в Одеській області від 14 травня 2009 року № 193 о/с в частині звільнення оперуповноваженого сектора розкриття незаконних заволодінь автотранспортом ВКР ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_1.
Виходячи з вищенаведеного, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги позивача в частині поновлення позивача на посаді, рівнозначній тій, яку обіймав ОСОБА_1 на час звільнення та стягнення з ОМУ ГУМВС України в Одеській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 14 травня 2009 року по день поновлення на посаді, але не більше ніж за один рік.
При цьому також, відповідно до п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 256 КАС України постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби -у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби -виконуються негайно.
Керуючись ст.ст. 6, 7, 11, 17, 86, 158-162, 167, 184-186 КАС України, суд -
постановив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 -задовольнити повністю.
Визнати неправомірним та скасувати наказ начальника ГУМВС України в Одеській області від 14 травня 2009 року № 193 о/с в частині звільнення оперуповноваженого сектора розкриття незаконних заволодінь автотранспортом ВКР ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_1.
Поновити ОСОБА_1 на посаді, рівнозначній тій, яку обіймав ОСОБА_1 на час звільнення.
Стягнути з ОМУ ГУМВС України в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14 травня 2009 року по день поновлення на посаді, але не більше ніж за один рік.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді рівнозначній тій, яку обіймав ОСОБА_1 на час звільнення, та стягнення з ОМУ ГУМВС України в Одеській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
В повному обсязі постанову складено 16 листопада 2012 року.
Суддя М.Г. Цховребова
16 листопада 2012 року
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Визнати неправомірним та скасувати наказ начальника ГУМВС України в Одеській області від 14 травня 2009 року № 193 о/с в частині звільнення оперуповноваженого сектора розкриття незаконних заволодінь автотранспортом ВКР ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_1.
Поновити ОСОБА_1 на посаді, рівнозначній тій, яку обіймав ОСОБА_1 на час звільнення.
Стягнути з ОМУ ГУМВС України в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14 травня 2009 року по день поновлення на посаді, але не більше ніж за один рік.
.