Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
22 листопада 2012 р. № 2-а- 9380/12/2070
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Кухар М.Д., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервіс" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 23.02.2012 р. №500 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Енергосервіс», код ЄДРПОУ 30592278»; визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергосервіс» код ЄДРПОУ 30592278 відносно підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «4В» (код ЄДРПОУ 32051763) за період з 01.08.2009 р. - 30.09.2009 р., за результатами якої було складено Акт перевірки за №81/18-010/30592278 від 19.03.2012 року; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05 квітня 2012 р. №0000081800, складеного ДПІ у Київському районі м. Харкова про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі за основним платежем 7001,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 1750,00 грн. (форма «Р»).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду клопотання про розгляд даної справи без його участі. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача за наявними в ній матеріалами.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, клопотання про розгляд даної справи без його участі суду не надав. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
У відповідності до ст. 21 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з Податковим кодексом та іншими законами і нормативними актами.
Статтею 75 ПК України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 75.1.2 статті 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Відповідно до п.79.1. ст.79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Відповідно до п.79.2 ст.79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
ДПІ у Київському районі м. Харкова отримано акт ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Харкова від 31.12.10 р. №3176/18-32051763 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «4В»з питань перевірки податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку па додану вартість за період з 01.07.2009р. по 30.11.2010р.».
Судом встановлено, що 23.02.2012 року ДПІ у Київському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби винесено наказ № 500 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Енергосервіс", яким на підставі пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.79 Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010 року та у зв'язку з отриманням акту ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова від 31.12.2010 року № 3176/18-32051763 "Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ -"4В" (код ЄДРПОУ 32051763), з питань перевірки податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.07.2009 по 30.11.2010р." доручено начальнику відділу відпрацювання схем мінімізації платежів до бюджету ДПІ у Київському районі міста Харкова Мотузенку С.П. організувати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Енергосервіс», код ЄДРПОУ 30592278 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "4В" код ЄДРПОУ 36627363 за період з 01.08.2009 р. по 30.09.2009 р.
Судом встановлено, що ТОВ «Енергосервіс»повідомлено про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Енергосервіс»повідомленням від 22.02.2012 року № 4564 та запрошено для підписання акту перевірки повідомленням від 22.02.2012 р. № 4565, які направлені засобами поштового зв'язку за податковою адресою ТОВ «Енергосервіс»та фактично отримані платником податків 27.02.2012 р.
За результатами перевірки складено акт перевірки за №81/18-010/30592278 від 19.03.2012р.
Перевіркою встановлені порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97- ВР від 03.04.1997 із змінами та доповненнями, в результаті чого платником занижено податок на додану вартість до сплати в бюджет за період з 01.08.2009р.-30.09.2009р., на загальну суму ПДВ 7001,0 грн., в т.ч. за серпень 2009р. - 2747,7 грн., вересень 2009р.- 4 253,50 грн.
На підставі висновків акту перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000081800 від 05.04.2012 року.
Отже, виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 23.02.2012 р. №500 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Енергосервіс», код ЄДРПОУ 30592278»; визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергосервіс» код ЄДРПОУ 30592278 відносно підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «4В»(код ЄДРПОУ 32051763) за період з 01.08.2009 р. - 30.09.2009 р., за результатами якої було складено Акт перевірки за №81/18-010/30592278 від 19.03.2012 року не підлягають задоволенню.
Що стосується позовних вимог про скасування податкового повідомлення - рішення від 05 квітня 2012 р. №0000081800, складеного ДПІ у Київському районі м. Харкова про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі за основним платежем 7001,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 1750,00 грн. (форма «Р»), суд зазначає наступне.
СудомТОВ "4В" (код ЄДРПОУ 32051763) надавало послуги (Реконструкцій) наружного освітлення ) для ТОВ «Енергосервіс» на підставі договору № 03-08/09 М від 03.08.2009 р.
На виконання умов угоди на адресу ТОВ «Енергосервіс» було виписано наступні податкові накладні: № 55 від 04.08.2009 року на суму 3994,8 грн., № 58 від 04.08.2009 року на суму 7494,84 грн., № 61 від 17.08.2009 року на суму 4996,56 грн., № 120 від 30.09.2009 року на суму 25521 грн.
Суми податку на додану вартість по зазначеним податковим накладним включені до податкового кредиту за період з 01.08.2009р.-30.09.2009р. та відповідають даним податкових декларацій з податку на додану вартість за період з 01.08.2009 р.-30.09.2009 р.
Розрахунки між ТОВ «Енергосервіс» та ГОВ «4-В» по вищезазначеному договору проводились у безготівковій формі. Заборгованість ТОВ «Енергосервіс» пере.; ТОВ «4-В» на теперішній час відсутня.
Вимогами п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків. нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інші;4. необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітал активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Що стосується висновку відповідача про нікчемність вчиненого правочину, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 Цивільного кодексу України. Згідно з частиною третьою статті 203 Цивільного кодексу України волевиявлення учасників має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, згідно з частиною п'ятою статті 203 -правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з частиною другою статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Згідно із статтею 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Згідно ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Закон не передбачає повноваження органів державної податкової служби встановлювати наявність або відсутність обставин, передбачених ст. 228 ЦК України, й податковий орган перевищив надану йому законом компетенцію.
Крім того, чинним законодавством України не передбачено обов'язку платника податків перевіряти законність реєстрації контрагента, дійсність свідоцтва платника ПДВ та належних повноважень особи на підписання податкової накладної, справжність сплати контрагентом податків, чинність установчих документів, тощо.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними.
Разом з тим, відповідач з позовами про визнання недійсними будь-яких договорів за участю позивача не звертався, будь-якого судового рішення з цього приводу не надано.
Таким чином, висновок відповідача про нікчемність правочинів з вищевказаним контрагентом та, відповідно, порушення ТОВ «Енергосервіс» податкового законодавства й винесення у зв'язку з цим оскарженого податкового повідомлення-рішення є неправомірними, здійснено з перевищенням наданих повноважень.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що на час виникнення спірних правовідносин Податковий кодекс України № 2755-\/І від 02.12.2010 року не діяв, а тому посилання відповідача в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні на порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України є неправомірним.
В ході вирішення питання щодо законності прийнятого суб'єктом владних повноважень рішень суд відповідно до вимог ст.2 КАС України зобов'язаний перевірити чи прийнято воно: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частинами 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає не доведеними відповідачем, належними і допустимими доказами обставин та фактів, на які він посилається в обґрунтування відповідності нормам чинного законодавства прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та наявними правові підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05 квітня 2012 р. №0000081800, складеного ДПІ у Київському районі м. Харкова про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі за основним платежем 7001,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 1750,00 грн. (форма «Р»).
Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервіс" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000081800 від 05.04.2012 року.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервіс" судові витрати в розмірі 69.75 грн. (шістдесят дев'ять гривень 75 коп.).
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Кухар М.Д.