Постанова від 05.11.2012 по справі 0870/9183/12

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2012 року о/об 16 год. 32 хв. Справа № 0870/9183/12

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., за участю секретаря судового засідання Тєтєрєва В.В., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясопереробний комплекс ЛТД»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясопереробний комплекс ЛТД» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя №0000332307 від 27.04.2012 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі на розрахунковий рахунок) з податку на додану вартість у розмірі 23 692 704,00грн., заявленого в декларації за січень 2012 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя №0000592307 від 06.07.2012 щодо збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 21 431 403грн., в тому числі за березень 2011 року - 1 639 659грн., за квітень 2011 року - 486 256 грн., за вересень 2011 року - 550 384 грн., за жовтень 2011 року - 8 696 804 грн., за листопад 2011 року - 4 260 145грн., за грудень 2011 року - 2 627 373грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя №0000602307 від 06.07.2012 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 552 208грн. за листопад 2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки, викладені в акті щодо порушень порядку ведення податкового обліку ґрунтуються виключно на усних поясненнях директора транспортного підприємства, одного із перевізників товару, що полягають у його припущеннях відносно того, що поставка товару, а саме його завантаження відбувалось за адресою відмінною від адреси, що зазначена в товарно-транспортних накладних за цими поставками. Позивач вважає, що дані обґрунтування є безпідставними, а дії щодо притягнення ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» до податкової відповідальності за обставинами, викладеними в актах перевірки, незаконними. Також позивач зазначає, що для відшкодування суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку необхідна наявність у сукупності наступних факторів: наявність від'ємного значення, як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду; здійснення фактичної оплати податку постачальниками таких товарів/послуг або до Державного бюджету України; прийняття рішення про заявлення належної суми бюджетного відшкодування шляхом подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування у вигляді додатку №4 до декларації з ПДВ. У зв'язку з викладеним позивач вважає, що рішення відповідача №0000332307 від 27.04.2012 №0000592307 від 06.07.2012, якими позивач позбавляється права отримати бюджетне відшкодування, заявлене на рахунок платника у банку, прийняті на підставі висновків, викладених в актах перевірки щодо необхідності (обов'язку) відображення суми бюджетного відшкодування у деклараціях за податкові періоди, наступними за періодами, в яких відбулась оплата товарів (робіт, послуг) грошовими коштами, є законодавчо необґрунтованими.

Заперечуючи проти позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях, відповідач зазначив, що перевіркою встановлено розбіжність в отриманих пояснення посадових осіб перевізників та складених документах первинного бухгалтерського обліку, що ставить під сумнів походження товарів та фактичну сплату ПДВ до бюджету, у зв'язку з чим можливо зробити висновок про те, що господарські операції, проведені між СФГ «Анна» та ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД», мали нікчемний характер та складні без мети настання реальних юридичних наслідків. На підставі викладеного перевіркою зроблено висновок про неправомірне включення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ за вказаною угодою, а також супутніх їм послуг, які отримані за нікчемною угодою. Також відповідач зазначає, що в порушення вимог п.200.1, 200.4, 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» завищено бюджетне відшкодування за січень 2012 року на суму 23 140 496 грн. внаслідок включення до розрахунку суми бюджетного відшкодування фактично сплаченої частини залишку від'ємного значення не за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникло право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування. На думку контролюючого органу ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» необхідно було відобразити суми бюджетного відшкодування у деклараціях за податкові періоди, наступні за періодами, в яких відбулась оплата товарів (робіт, послуг) грошовими коштами, що здійснено не було. Враховуючи викладене відповідач вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених в письмових запереченнях, та просив суд відмовити у задоволенні позову.

На підставі частини третьої статті 160 КАС України в судовому засіданні 05 листопада 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Довідки АА №481967 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Товариство з обмеженою відповідальністю «М'ясопереробний комплекс ЛТД» зареєстроване 08.07.2009 як юридична особа за адресою: 69041, м.Запоріжжя, Ленінский р-н, бул. Вінтера, буд. 46, ідентифікаційний код 36020655.

На підставі направлень від 12.03.2012 року № 329, № 330, №331, №332, № 333, виданих ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя старшому державному податковому ревізору - інспектору відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, раднику податкової служби III рангу Рудченко Юлії Петрівни, начальнику відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, раднику податкової служби ІІІ рангу Шахраю Олександру Вікторовичу, старшому державному податковому ревізору-інспектору відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя, інспектору податкової служби III рангу, Алавідзе Костянтину Георгійовичу, головному державному податковому ревізору-інспектору відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, раднику податкової служби ІІІ рангу, Рожнової Ользі Валеріївні, заступнику начальника відділу перевірок ризикових операцій правління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, інспектору податкової служби І рангу Черненко Ганні Олександрівні, та відповідно до наказів ДПІ у Ленінському галоні м.Запоріжжя від 12.03.2012 р. № 323, та від 23.03.2012 р. № 54 була проведена документальна - позапланова виїзна перевірка діяльності ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» (код ЄДРПОУ 36020655) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2012 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, декларувалась в період лютий, березень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2011 року, за результатами якої складено Акт №854/23-08/36020655 від 06.04.2012.

За висновками перевірки підтверджено відображене ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» у декларації за січень 2012 року бюджетне відшкодування ПДВ, задеклароване на розрахунковий рахунок у сумі 5 330 506 грн. У висновках перевірки також зазначено, що в порушення вимог пункту 200.1, 200.4, 200.6 ст.200 Податкового кодексу України завищено відшкодування заявлене на розрахунковий рахунок за січень 2012 року на загальну суму 23 140 497 грн. Та в порушення вимог п. 200.1, 200.4, 200.6 статті 200 Податкового кодексу України занижено бюджетне відшкодування, самостійно обчислене податковим органом, у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів на загальну суму 20 392 940грн., у тому числі по періодам: лютий 2011 року у розмірі 1 639 659грн., травень 2011 року у розмірі 1 488 455грн., червень 2011 року у розмірі 882 858грн., липень 2011 року у розмірі 800 189грн., серпень 2011 року у розмірі 550 384грн., вересень 2011 року у розмірі 8 696 084грн., жовтень 2011 року у розмірі 4 260 146грн., листопад 2011 року у розмірі 2 075 165грн. В порушення п. 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (ряд.19) грудня 2011 року (залишок від'ємного значення по попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного податкового періоду - січня 2012 року (ряд.21) на суму ПДВ 78 964грн. В порушення п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6, 201.4 Податкового кодексу України завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (ряд.19) березня 2011 року на суму ПДВ у розмірі 486 256грн.; завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (ряд. 19) листопада 2011 року на суму ПДВ у розмірі 552 208грн.; занижено податок на додану вартість який підлягає сплаті до бюджету за березень 2011 року на суму 12 788грн.

Не погодившись частково з висновками Акту перевірки від 06.04.2012 Позивачем надані до контролюючого органу заперечення - вих. № 81 від 20.04.2012.

За результатами розгляду заперечень, Відповідачем 26.04.2012 року був направлений лист №2872/10/22-12 про результати розгляду заперечень ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» до акту перевірки № 854/23-08/36020655 від 06.04.2012, яким висновки оскаржуваного Акту перевірки визнані правомірними, а заперечення Позивача необгрунтованими.

За результатами проведеної перевірки Відповідачем були прийняті наступні ППР:

- № 0000342307 від 27.04.2012 про збільшення суми бюджетного відшкодування за відповідні періоди у розмірі 20945,148 грн.

- № 0000362307 від 27.04.2012 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 1117428 грн.

- № 00000352307 від 27.04.2012 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ та штрафними санкціями у розмірі 12788 грн.

- № 0000332307 від 27.04.2012 про зменшення суми бюджетного відшкодування (заявленого на розрахунковий рахунок) з ПДВ у розмірі 23962704 грн.

Не погодившись з прийнятими рішеннями Відповідача, Позивачем по процедурі адміністративного оскарження, була подана скарга до Державної податкової служби у Запорізькій області про перегляд ППР № 0000362307, № 0000342307, № 00000352307, № 0000332307 від 27.04.2012.

17.05.2012 року ДПС у Запорізькій області було прийняте рішення про продовження строку розгляду первинної скарги вих. № 2112/10/10-42093, яким продовжено строк розгляду скарги позивача до 05 липня 2012 року.

В межах розгляду первинної скарги, на підставі направлення від 21.06.2012 р. № 168 виданого ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, старшому державному ревізору- інспектору сектору спеціальних та особливо важливих перевірок відділу податкового контролю ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, раднику III рангу Рудченко Юлії Петрівні, відповідно до Наказу ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя від 21.06.2012 №505 було проведено позапланову виїзну документальну перевірку діяльності ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2012 року у розмірі 29023210 грн., заявленої до відшкодування на рахунок платника податку на додану вартість, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалась в період лютий, березень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2011 року.

За результатами проведеної перевірки Відповідачем було складено Акт перевірки від 25.06.2012 № 1439/15-12/36020655.

Не погодившись з деякими висновками Акту перевірки, Позивачем були подані Заперечення на Акт позапланової виїзної перевірки № 1439/15-12/36020655 від 25.06.2012 р. (вих. № 144 від 03.07.2012 p.).

За результатами здійсненої перевірки ДПС у Запорізькій області було прийняте рішення про результати розгляду первинної скарги - лист від 02.07.2012 р. № 2941/10/10420, яким:

- скасовано ППР № 00000352307 від 27.04.2012 р. про сплату донарахованої перевіркою суми ПДВ і застосування штрафних санкцій;

- скасовано ППР № 0000362307 від 27.04.2012 р. в частині 486 256 грн. завищення від'ємного значення ПДВ за березень 2011 р.

- скасоване ППР № 0000342307 від 27.04.2012 р. про збільшення суми бюджетного відшкодування за лютий, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2011 р. на загальну суму 20945148 грн. і збільшено розмір заниженого бюджетного відшкодування на 21431403 в т.ч. за відповідні періоди;

- залишене без змін ППР № 0000332307 від 27.04.2012 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування за січень 2012 року.

Враховуючи результати розгляду ДПС у Запорізькій області скарги Позивача, Відповідачем були прийняті ППР № 0000592307 від 06.07.2012 року та ППР № 0000602307 від 06.07.2012 p.

Таким чином, в межах заявлених позовних вимог позивачем оскаржуються:

- ППР 0000332307 від 27.04.2012 року про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого на розрахунковий рахунок) з податку на додану вартість у розмірі 23 692 704 грн. по декларації за січень 2012 року;

- ППР № 0000592307 від 06.07.2012 р. про збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 21431403, в тому числі за березень 2011 р. - 1639659 грн., за квітень 2011 р. - 486256 грн., за червень 2011 р. - 1488455 грн.. за липень 2011 р. - 882858 грн., з серпень - 800189 грн., за вересень 2011 р. - 550384 грн., за жовтень 2011 р. - 8696804 грн., за листопад 2011 р. - 4260145 грн., за грудень 2011 р. - 2627373 грн. На підставі п.п. 200.1, 200.4, 200.6 ст. 200 ПК України збільшена сума бюджетного відшкодування що зазначена ППР може бути відшкодована Позивачем лише за рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів;

- ППР № 0000602307 від 06.07.2012 р. в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 552 208 грн. за листопад 2011 року.

Щодо вимоги ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» про визнання протиправним та скасування податного повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя №0000602307 від 06.07.2012 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 552 208 грн. за листопад 2011 року суд зазначає наступне.

Перевіркою встановлено, що між ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» (покупець) та СФГ «Анна» (продавець) укладено Договір № М1474 від 26 жовтня 2011 року за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та виплатити за нього визначену договором грошову суму. Товар, купівля-продаж якого здійснюється у відповідності з даним договором, є соняшник урожаю 2011 року. Умови передачі товару: СРТ - ТОВ «Агропроінвест-08», Запорізька області, м. Вільнянськ, пер. Матросова, 22 (Інкотермс 2010). Моментом виконання зобов'язань продавця по передачі товару є момент вручення товару покупцю, що підтверджується підписом уповноваженої особи покупця на примірнику належним чином оформленої видаткової накладної.

Відповідно до Розділу 4 Договору №М 1474 від 26.10.2011 щодо строків та умов передачі товару постачання товару здійснюється окремими партіями у відповідності до Специфікацій до договору за рахунок покупця. Передача товару покупцю підтверджується підписом уповноваженої особи покупця на екземплярі належним чином оформленої видаткової накладної. Одночасно з передачею товару продавець зобов'язаний надати покупцю оригінали наступних документів: рахунок, накладну на відпуск товару, податкову накладну. Остаточна вага та якість товару, переданого продавцем покупцю, визначається відповідно до документів та карткам аналізу зерна (форма №47), виданих ТОВ «Агропроінвест-08».

Згідно Специфікації №1 від 26.10.2011 СФГ «Анна» зобов'язується поставити ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» соняшник урожаю 2011 року у кількості 200 (+/- 10%) тон соняшнику загальною вартістю з ПДВ 710 000,00грн. Згідно Специфікації №2 від 17.11.2011 СФГ «Анна» зобов'язується поставити ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» соняшник урожаю 2011 року у кількості 1000 (+/- 10%) тон загальною вартістю 3 800 000,00грн.

На виконання умов договору СФГ «Анна» видано ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» видаткові накладні: №110102 від 01.11.2011р., №111901 від 19.11.2011р., №111802 від 18.11.2011р., №112301 від 23.11.2011р., №111902 від 19.11.2011р., №112002 від 20.11.2011р., №112201 від 22.11.2011р., №112603 від 26.11.2011р., №112601 від 26.11.2011р., №112701 від 27.11.2011р., №112703 від 27.11.2011р., №112801 від 28.11.2011р., №112901 від 29.11.2011р., №112904 від 29.11.2011р. та податкові накладні: №110102/2 від 01.11.2011, №111802/2 від 18.11.2011, №111901/2 від 19.11.2011, №111902/2 від 19.11.2011, №112002/002 від 20.11.2011, №112201/002 від 22.11.2011, №112301/002 від 23.11.2011, №112601/2 від 26.11.2011, №112603/2 від 26.11.2011, №112701/2 від 27.11.2011, №112703/2 від 27.11.2011, №112801/2 від 28.11.2011, №112901/2 від 29.11.2011, №112904/002 від 29.11.2011, які були надані до перевірки та копії яких наявні в матеріалах справи. Вказані податкові накладні були включені до відповідного реєстру.

Оплата за поставлений товар здійснювалася в безготівковій формі, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями виписок за особовим рахунком позивача та свідчить про зміни в структурі активів позивача.

Крім того, в підтвердження реальності поставки товару (соняшник) позивачем надано: товарно-транспортну накладну №0613478 від 18.11.2011 (автомобіль КАМАЗ з причепом АР НОМЕР_1, водій ОСОБА_1), товарно-транспортну накладну №0613477 від 18.11.2011 (автомобіль КАМАЗ з причепом АР НОМЕР_2, водій - ОСОБА_2), товарно-транспортну накладну №0530453 від 18.11.2011 (автомобіль КАМАЗ з причепом АР НОМЕР_3, водій ОСОБА_3), товарно-транспортну накладну №0530452 від 18.11.2011 (автомобіль КАМАЗ з причепом АР НОМЕР_4, водій - ОСОБА_5), товарно-транспортну накладну №0530454 від 18.11.2011 (автомобіль КАМАЗ з причепом НОМЕР_6, водій - ОСОБА_6), товарно-транспортну накладну №0530457 від 18.11.2011 (автомобіль КАМАЗ з причепом АР НОМЕР_7, водій ОСОБА_7), товарно-транспортну накладну №0530459 від 19.11.2011 (автомобіль КАМАЗ з причепом АР НОМЕР_8, водій ОСОБА_8), товарно-транспортну накладну №0530458 від 18.11.2011 (автомобіль з причепом КАМАЗ АР НОМЕР_9, водій ОСОБА_9), товарно-транспортну накладну №0530456 від 18.11.2011 (автомобіль КАМАЗ з причепом АР НОМЕР_10, водій ОСОБА_10), товарно-транспортну накладну № 0530460 від 19.11.2011 (автомобіль КАМАЗ з причепом АР НОМЕР_11, водій ОСОБА_11), товарно-транспортну накладну №0530468 від 22.11.2011 (автомобіль КАМАЗ з причепом АР НОМЕР_2, водій ОСОБА_2), товарно-транспортну накладну №0530467 від 22.11.2011 (автомобіль КАМАЗ з причепом НОМЕР_12, водій ОСОБА_12), товарно-транспортну накладну №0530465 від 22.11.2011 (автомобіль КАМАЗ з причепом АР НОМЕР_8, водій ОСОБА_8), товарно-транспортну накладну №0530470 від 22.11.2011 (автомобіль КАМАЗ з причепом НОМЕР_13, водій ОСОБА_13), товарно-транспортну накладну №0530475 від 22.11.2011 (автомобіль КАМАЗ з причепом НОМЕР_11, водій НОМЕР_14), товарно-транспортну накладну №0530478 від 25.11.2011 (автомобіль КАМАЗ з причепом АР НОМЕР_1, водій ОСОБА_1), товарно-транспортну накладну №0530477 від 25.11.2011 (автомобіль КАМАЗ з причепом НОМЕР_12, водій ОСОБА_12), товарно-транспортну накладну №0530479 від 25.11.2011 (автомобіль КАМАЗ з причепом НОМЕР_13, водій ОСОБА_13), товарно-транспортну накладну №0530480 від 25.11.2011 (автомобіль МАЗ з причепом НОМЕР_15, водій ОСОБА_16), товарно-транспортну накладну №0530485 від 25.11.2011 (автомобіль КАМАЗ з причепом НОМЕР_16, водій ОСОБА_15), товарно-транспортну накладну №0530482 від 25.11.2011 (автомобіль КАМАЗ з причепом НОМЕР_17, водій ОСОБА_17), товарно-транспортну накладну №0530481 від 25.11.2011 (автомобіль КАМАЗ з причепом АР НОМЕР_18, водій НОМЕР_19), товарно-транспортну накладну №0530487 від 26.11.2011 (автомобіль КАМАЗ з причепом АР НОМЕР_20, водій ОСОБА_18), товарно-транспортну накладну №0530488 від 26.11.2011 (автомобіль КАМАЗ з причепом АР НОМЕР_2, водій ОСОБА_2). товарно-транспортну накладну №0530486 від 26.11.2011 (автомобіль КАМАЗ з причепом АР НОМЕР_8, водій ОСОБА_8), товарно-транспортну накладну №0530483 від 25.11.2011 (автомобіль КАМАЗ з причепом НОМЕР_21, водій ОСОБА_19), товарно-транспортну накладну №0530484 від 25.11.2011 (автомобіль КАМАЗ з причепом НОМЕР_22, водій ОСОБА_20), товарно-транспортну накладну №632152 від 01.11.2011 (автомобіль КАМАЗ з причепом НОМЕР_23, водій ОСОБА_21), товарно-транспортну накладну №0530455 від 18.11.2011 (автомобіль КАМАЗ з причепом НОМЕР_24, водій ОСОБА_18), товарно-транспортну накладну №0613479 від 18.11.2011 (автомобіль КАМАЗ з причепом НОМЕР_12, водій ОСОБА_12), товарно-транспортну накладну №0530464 від 20.11.2011 (автомобіль КАМАЗ з причепом АР НОМЕР_10, водій ОСОБА_10), товарно-транспортну накладну №0530461 від 20.11.2011 (автомобіль КАМАЗ з причепом АР НОМЕР_4, водій ОСОБА_5), товарно-транспортну накладну №0530463 від 20.11.2011 (автомобіль КАМАЗ з причепом АР НОМЕР_7, водій ОСОБА_7), товарно-транспортну накладну №0530462 від 20.11.2011 (автомобіль КАМАЗ з причепом НОМЕР_6, водій ОСОБА_6), товарно-транспортну накладну №0530469 від 22.11.2011 (автомобіль КАМАЗ з причепом АР НОМЕР_4, водій ОСОБА_5), товарно-транспортну накладну №0530472 від 22.11.2011 (автомобіль КАМАЗ з причепом АР НОМЕР_3, водій ОСОБА_3), товарно-транспортну накладну №0530471 від 22.11.2011 (автомобіль КАМАЗ з причепом НОМЕР_25, водій ОСОБА_22), товарно-транспортну накладну №0530473 від 22.11.2011 (автомобіль КАМАЗ з причепом НОМЕР_9, водій ОСОБА_9), товарно-транспортну накладну №0530466 від 22.11.2011 (автомобіль КАМАЗ з причепом НОМЕР_6, водій - ОСОБА_6), товарно-транспортну накладну №632155 від 25.11.2011 (автомобіль SCANIA НОМЕР_26, водій ОСОБА_26), товарно-транспортну накладну №0530474 від 22.11.2011 (автомобіль КАМАЗ з причепом АР НОМЕР_7, водій ОСОБА_7), товарно-транспортну накладну №632156 від 25.11.2011 (автомобіль КАМАЗ з причепом НОМЕР_27, водій ОСОБА_27), товарно-транспортну накладну №339711 від 25.11.2011 (автомобіль КАМАЗ з причепом НОМЕР_28, водій ОСОБА_28), товарно-транспортну накладну №0530490 від 26.11.2011 (автомобіль КАМАЗ з причепом НОМЕР_25, водій ОСОБА_22), товарно-транспортну накладну №556195 від 26.11.2011 (автомобіль КАМАЗ з причепом НОМЕР_29, водій ОСОБА_29), товарно-транспортну накладну №556194 від 26.11.2011 (автомобіль КАМАЗ з причепом НОМЕР_30, водій ОСОБА_30), товарно-транспортну накладну №0530489 від 26.11.2011 (автомобіль КАМАЗ з причепом НОМЕР_31, водій ОСОБА_5), товарно-транспортну накладну №556196 від 27.11.2011 (автомобіль КАМАЗ з причепом НОМЕР_32, водій ОСОБА_31), товарно-транспортну накладну №556197 від 27.11.2011 (автомобіль КАМАЗ з причепом НОМЕР_33, водій ОСОБА_32), товарно-транспортну накладну №0473699 від 28.11.2011 (автомобіль КАМАЗ з причепом НОМЕР_34, водій ОСОБА_33), товарно-транспортну накладну №556199 від 27.11.2011 (автомобіль КАМАЗ з причепом НОМЕР_29, водій ОСОБА_29), товарно-транспортну накладну №556198 від 27.11.2011 (автомобіль КАМАЗ з причепом НОМЕР_30, водій ОСОБА_30), товарно-транспортну накладну №339716 від 28.11.2011 (автомобіль КАМАЗ з причепом НОМЕР_32, водій ОСОБА_31), товарно-транспортну накладну №339717 від 28.11.2011 (автомобіль КАМАЗ з причепом НОМЕР_33, водій ОСОБА_32), товарно-транспортну накладну №339718 від 28.11.2011 (автомобіль КАМАЗ з причепом НОМЕР_29, водій ОСОБА_29), товарно-транспортну накладну №339719 від 28.11.2011 (автомобіль КАМАЗ з причепом НОМЕР_30, водій ОСОБА_30).

З матеріалів справи також встановлено, що між ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» (замовник) та ТОВ «Агропроінвест 08» (виконавець) укладено договір № М1339 на переробку давальницької сировини від 25 серпня 2011 року згідно умов якого виконавець під час строку дії договору зобов'язується виготовляти з давальницької сировини, що належить замовнику, а саме насіння соняшникове, готову продукцію - олію соняшникову, жмих соняшниковий, лузга соняшникова, а замовник зобов'язується прийняти продукцію та оплачувати вартість послуг по виготовленню продукції у відповідності до положень дійсного договору.

Відповідно до п. 5.2 Договору умовами поставки сировини є: СРТ - ТОВ «Агропроінвест 08», Запорізька області, м. Вільнянськ, пер.Метросова, 22 або за іншими умовами, додатково узгодженими сторонами.

Найменування та кількість давальницької сировини визначені у Специфікаціях до договору на переробку сировини №М1229 від 25.08.2011, копії яких наявні в матеріалах справи. Виконання робіт підтверджується актами виконання робіт (надання послуг): №270 від 28.11.2011, №269 від 25.11.2011, №232 від 10.11.2011, №235 від 11.11.2011, №236 від 14.11.2011, №245 від 15.11.2011, №249 від 17.11.2011, №252 від 18.11.2011, №253 від 21.11.2011, №267 від 23.11.2011, №228 від 08.11.2011, №214 від 07.11.2011.

Відповідно до приписів п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платниками податків вносяться відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Пунктом 201.14 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Одним із основних принципів на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до ст.4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Як зазначено у ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Згідно з п.1.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення №88), господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до п.2.1 Положення №88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Як зазначено у п.2.4 Положення №88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Підпунктом 198.3. ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до ст. 187.1 цього ж Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПКУ вважається дата здійснення першої з подій:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою

накладною.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПКУ платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.4 ст.201 ПКУ встановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п.п. 201.6 та 201.8 ст.201 ПКУ податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм Податкового кодексу України, податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. І лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Перевіркою не зафіксований факт наявності в податкових, видаткових та товарно-транспортних накладних недоліків, що свідчить про їх неналежність як первинного документу, або порушення порядку їх видачі. Також слід зазначити, що видом діяльності позивача за КВЕД є, зокрема, виробництво нерафінованих олії та жирів, оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, олією, тваринним маслом та жирами, що свідчить на користь висновку про те, що отриманий товар використаний позивачем у власній господарській діяльності.

Щодо тверджень представника відповідача, які також відображені в акті перевірки, про сумніви у походженні товару та фактичну сплату ПДВ до бюджету, у зв'язку з чим контролюючий орган зробив висновок про те, що господарські операції поведені між СФГ «Анна» та ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» мали нікчемний характер та складені без мети настання реальних юридичних наслідків суд відзначає наступне.

В п.18 постанови № 9 від 06.11.2009 Пленум Верховного Суду України зазначив: перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Окрім цього Пленум зазначив також, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Частина перша статті 203 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частина третя цієї статті визначає, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Для застосування санкцій, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.

Судові рішення, якими правочини були би визнані недійсними, матеріали справи не містять. Водночас, пояснення директора одного з підприємств-перевізників - ПП «Аршан К» Черкалова М.В. не можуть бути належним доказом відсутності господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до частин першої та четвертої статті 70 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідачем не наведено, а судом не встановлено, підстав для визнання нікчемним правочину, укладеного в межах спірних відносин між позивачем, ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД», та СФГ «Анна». Також відповідачем не надано доказів, які б свідчили, що зазначені правочини є такими, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Крім того, в силу положень частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.

Наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемними сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції. При цьому, в податкових відносинах не може застосовуватися стаття 204 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Натомість відповідні відносини у сфері оподаткування регулюються підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України. Вказана норма встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в тому, що в разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків.

Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом зазначеної норми відповідні витрати вважаються сформованими платником податків правомірно, однак, контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичними обставинам.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Платник податків, який правильно застосовує норми податкового права, не повинен залежати у своїх правовідносинах з державою від іншого платника податків, який ці норми порушує.

Таким чином, враховуючи те, що факт виконання операцій засвідчується рядом первинних документів, які не викликають сумніву, реальність господарських операцій встановлена через дослідження у сукупності всіх первинних документів, та виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача в частині скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя №0000602307 від 06.07.2012 року в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 552 208,00 грн. за листопад 2011 року, є обґрунтованими та, відповідно, такими, що підлягають до задоволення.

Щодо вимог ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000332307 від 27.04.2012 та податкового повідомлення-рішення №0000592307 від 06.07.2012 від 06.07.2012 суд зазначає наступне.

В позовній заяві, як на підставу обґрунтованості позовних вимог в цій частині, позивач зазначає, що єдина подія для платника податку, настання якої надає йому право на бюджетне відшкодування, це фактична сплата отримувачем товарів/послуг у попередній та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України. Крім того, на думку позивача для відшкодування суми бюджетного відшкодування необхідна наявність у сукупності наступних факторів: наявність від'ємного значення, як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду; здійснення фактичної оплати податку постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України; прийняття рішення про заявлення належної суми бюджетного відшкодування шляхом подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування у вигляд додатку №4 до декларації з податку на додану вартість.

Суд відхиляє такі доводи позивача зважаючи на наступне.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлений статтею 200 Податкового кодексу України.

За правилами вказаної статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Водночас, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

За приписами п. 4.6.2 - 4.6.5 Розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 25.11.2011 № 1492 (далі - Порядок №1492), якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано від'ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації.

Якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (що значиться на особовому рахунку платника на перше число звітного (податкового) періоду (відображається у рядку 20.1 декларації)), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду). Якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), подається (Д2) (додаток 2).

Платники, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість та заповнили рядок 22 декларації, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають (Д3) (додаток 3). Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 декларації. При цьому платники податку, які мають право на отримання бюджетного відшкодування та прийняли рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку (заповнено рядок 23.1 декларації), подають (Д4) (додаток 4).

Системний аналіз наведених норм у їх сукупності дає підстави для висновку про те, що в разі, коли у платника податку два звітних періоди поспіль виникає від'ємне значення, платник податку має прийняти рішення щодо обраного напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів). При цьому, за правилами п. 200.6 ст. 200 ПК України у разі прийняття платником податків рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів на рахунок платника у банку.

З матеріалів справи, а саме з податкових декларацій з ПДВ за лютий 2011 року - березень 2011 року, травень 2011 року - грудень 2011 року, копії яких наявні в матеріалах справи, вбачається, що позивач декларував залишок від'ємного значення у рядку 24 декларації, в якому згідно приписів Порядку №1492 зазначається залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

При цьому суми, що підлягають бюджетному відшкодуванню у відповідному рядку Декларації (23) позивачем не відображалися, а відтак позивачем порушено порядок відображення сум, що підлягають бюджетному відшкодуванню, у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Таким чином, висновок контролюючого органу, що до розрахунку суми бюджетного відшкодування за січень 2012 року ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» віднесено частину залишку від'ємного значення попередніх звітних періодів, фактично сплачену ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» постачальникам у грудні 2011 року, яка не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування заявлених на розрахунковий рахунок, підтверджується матеріалами справи.

Твердження ж позивача про те, що нормами чинного законодавства не передбачено будь-якого зобов'язання чи наслідків нездійснення дій щодо використання права платника податку на заявлення до бюджетного відшкодування відповідної суми не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки в силу приписів п. 200.6 ст. 200 ПК України у разі прийняття платником податків рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Крім того, слід зазначити, що Порядком №1492 імперативно визначені правила заповнення декларації з ПДВ та додатків до неї, що спростовує посилання позивача на те, що відображення в податковій декларації у відповідних додатках суми бюджетного відшкодування носить виключно добровільний характер та відбувається при настанні єдиного моменту - прийняття платником податку рішення про повернення суми бюджетного відшкодування.

Із системного аналізу статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу чи інтерес, про захист яких вона просить і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем .

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку що позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення №0000332307 від 27.04.2012 та податкового повідомлення-рішення №0000592307 від 06.07.2012 від 06.07.2012 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України виявлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності слугує підставою для задоволення адміністративного позову за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача належить задовольнити частково.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. За змістом ч.3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясопереробний комплекс ЛТД» задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя №0000602307 від 06.07.2012 року в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 552 208,00 грн. за листопад 2011 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясопереробний комплекс ЛТД» 715 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.В. Горобцова

Попередній документ
27864624
Наступний документ
27864627
Інформація про рішення:
№ рішення: 27864625
№ справи: 0870/9183/12
Дата рішення: 05.11.2012
Дата публікації: 07.12.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Запорізький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі: