вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
14 серпня 2012 р. Справа №2а-8317/12/0170/10
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Кудряшової А.М. ,
при секретарі судового засідання - Ждані В.Є.,
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився;
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,
До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулось з адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим та просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим заборгованість по фінансовим санкціям у розмірі 170,00 гривень.
Позивач та відповідач у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином; позивач під розписку, відповідач за останньою відомою адресою, що підтверджується поштовим повідомленням. Позивач надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі; відповідач заперечення на позов до суду не надав та про причини неявки не повідомив.
Суд, враховуючі клопотання позивача про розгляд справи за його відсутністю, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості участі його представника у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи без участі відповідача або його представника, враховуючі, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, керуючись ч.4 ст. 122, ст.128 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності сторін.
Дослідивши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлене наступне.
Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 7 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до пунктів 1, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством, а також забезпечує збір, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, інших коштів відповідно до законодавства та здійснення контролю за їх сплатою.
Згідно з пунктом 1.1 Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 за № 442/6730, (далі - Положення про Управління Фонду) управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.
Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, останнє, відповідно до покладених на нього завдань, контролює надходження страхових внесків та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати страхових внесків, цільового використання коштів Фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.
Отже, контроль за правильним нарахуванням, своєчасним та повним перерахуванням та надходженням страхових внесків, інших платежів, здійснюється органами Пенсійного фонду.
Таким чином, Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим, реалізуючи свої завдання та функції в правовідносинах з фізичними та юридичними особами виступає як суб'єкт владних повноважень, який здійснює владну компетенцію.
Компетенцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначено статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з пунктом 5 частини 2 якої компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
З зазначених підстав, спір, що виникає між фізичним, юридичними особами та органами Пенсійного фонду України, у тому числі стосовно відшкодування витрат на виплату пільгових пенсій являється публічно правовим та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 року, яким встановлено новий єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно з п. ч. 1 ст.1 Закону зазначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.
Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється.
Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Дія вказаної норми Перехідних положень поширюється і на сплату внесків із загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Порядок, підстави та строки сплати внесків із загальнообов'язкового державного пенсійного страхування в 2010 році встановлені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 року (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини 1 та 2 статті 5 Закону № 1058-ІV всі відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються виключно зазначеним законом, яким також визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками, організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Частиною 1 статті 15 Закону визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону.
Відповідно до п.5 статті 14 Закону страхувальниками також є застраховані особи, зазначені у п.3 статті 11 Закону: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.
Відповідно до п.п. 2.1.3 п. 2.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 (далі -Інструкція) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі, що обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок) є платниками страхових внесків.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1), зареєстрований 19.03.2009 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В02 № НОМЕР_2 та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06.08.2012 року.
Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований як платник в Управлінні ПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим, у зв'язку з чим фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з пунктами 4, 6 частини 2 статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески. Відповідно до частини 3 статті 20 Закону територіальні органи Пенсійного фонду мають право обчислювати страхові внески лише на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески.
Частиною 6 статті 20 Закону встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовий період для виду страхувальника, до якого відноситься позивач, встановлений зазначеною нормою закону -один рік.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 17 Закону страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.
Матеріалами справи підтверджено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 у порушення підпункту 4 пункту 2 статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п.1.3 Порядку формування та надання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, які використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.06.2004 р. №7-6 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 10.08.2004 р. за №1000/9599) - не надав відомості до системи персоніфікованого обліку за 2009 рік до 01 квітня 2010 року (акт про виявлене порушення № 599 від 21.07.2010 року).
Відповідно до пункту 5 частини 9 статті 106 Закону за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому виноситься рішення.
Управлінням Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим на підставі акту перевірки № 599 про виявлене порушення від 21.07.2010 року прийнято рішення від 31.08.2010 року № 1186 про застосування до ОСОБА_1 фінансових санкцій за неподання відомостей, які використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності в сумі 170,00 гривень - за 2009 рік. Рішення вручено страхувальнику 13.11.2010 року, що підтверджується підписом на поштовому повідомлені № 55984. Дане рішення на час розгляду не оскаржено та набрало законної сили.
Відповідно до розрахунку фінансової санкції за ненадання відомостей до системи персоніфікованого обліку в строки, встановлені законодавством, ОСОБА_1 були нараховані фінансові санкції в розмірі 170,00 гривень.
Таким чином, судом встановлено, що штрафні санкції застосовані позивачем правомірно.
Приймаючи до уваги, що у матеріалах справи відсутні відомості про погашення відповідачем заборгованість по штрафним санкціям у розмірі 170,00 гривень, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до абзацу 6 частини 6 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", п. 5.1.6. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за №64/8663, перерахування страхових внесків здійснюється страхувальником одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці, у тому числі в безготівковій або натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому відповідно до частини 15 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Крім того, згідно із частиною 12 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника та мають пріоритет перед всіма іншими зобов'язаннями, у тому числі із сплати податків та інших обов'язкових платежів.
Таким чином, позовні вимоги Управління ПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, і відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються, тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.
Судом 14.08.2012 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 15.08.2012 року постанова складена у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим заборгованість у сумі 170 (сто сімдесят) гривень 00 копійок.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кудряшова А.М.