вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
15 листопада 2012 р. Справа №2а-8683/12/0170/10
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Кудряшової А.М.,
при секретарі судового засідання - Ждані В.Є.,
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1, довіреність від 1214 від 14.08.2012 року;
від відповідача - не з'явився;
від третьої особи - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_2
до Відділу Держкомзему у Чорноморському районі АР Крим
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Чорноморської селищної ради
про спонукання до виконання певних дій,
ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із позовом до Відділу Держкомзему у Чорноморському районі АР Крим про визнання протиправним та скасування висновку Відділу Держкомзему у Чорноморському районі АР Крим № 571/1 від 09.04.2012 року про відмову в узгодженні проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки площею 0,0600 га із земель Чорноморської селищної ради для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1, АР Крим, та зобов'язання Відділу Держкомзему у Чорноморському районі АР Крим повторно розглянути проект землеустрою по відведенню земельної ділянки громадянці України ОСОБА_2 в приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд із земель Чорноморської селищної ради площею 0,0600 га по АДРЕСА_1, АР Крим.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 09.04.2012 року відділом Держкомзему в Чорноморському районі АР Крим надано висновок вих. № 571/1, з якого вбачається, що відділ Держкомзему в Чорноморському районі АР Крим, розглянувши проект землеустрою з відведення земельної ділянки позивачу у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд з земель АДРЕСА_1, Чорноморський район, АР Крим, на даний момент не може узгодити проект з підстав неможливості визначити дотримання ним умов ст.ст. 58, 59, 60, 62 Земельного кодексу України та ст.ст. 85, 88, 90 Водного кодексу України у зв'язку з тим, що в проекті землеустрою відсутня інформація про розташування земельної ділянки, що відводиться, відносно меж прибережної захисної смуги (з встановленою пляжною зоною) Чорного моря, встановленої за окремим проектом землеустрою, розробленому та затвердженому в порядку, передбаченому Законом України "Про внесення змін до Водного та Земельного кодексу України відносно прибережних захисних смуг" від 02.12.2010 року № 2740.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.08.2012 року відкрито провадження по справі, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Чорноморську селищну раду, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду, про що сторони повідомлені належним чином та завчасно.
Ухвалами суду від 08.08.2012 року відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача Чорноморську селищну раду АР Крим, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні з підстав, викладених в адміністративному позові та матеріалах справи.
Відповідач у судове засідання, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, явку представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, заяв щодо неможливості розгляду справи за відсутністю його представника до суду не надав.
Суд, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості його участі у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи без його участі, з урахуванням, що згідно частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, враховуючи, що в матеріалах справи є письмові заперечення відповідача та достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, керуючись положеннями ст. 128 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності представника відповідача.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час, день та місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином - рекомендованою кореспонденцією, про причини неявки суд не повідомив, заперечення на адміністративний позов до суду не надав.
Вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступне.
Згідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 224 від 19.03.2008 року (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) Державний комітет із земельних ресурсів (Держкомзем) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Держкомзем забезпечує реалізацію державної політики та управління у сфері регулювання земельних відносин, використання, відтворення, охорони та проведення моніторингу земель, ведення державного земельного кадастру, провадження топографо-геодезичної та картографічної діяльності, а також міжгалузеву координацію та державне регулювання у сфері встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища.
Держкомзем здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, районах, містах, а також через міськрайонні, міжміські, міжрайонні територіальні органи і затверджує положення про них.
Судом встановлено, що Відділ Держкомзему у Чорноморському районі АР Крим є органом виконавчої влади АРК, який входить до єдиної системи державних органів земельних ресурсів, а тому у відносинах з фізичними та юридичними особами виступає як суб'єкт владних повноважень.
Отже, суд приходить до висновку, що зазначений спір має ознаки публічно-правового та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Окружним адміністративним судом.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.
Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо законності дій відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, який є суб'єктом владних повноважень, суд зобов'язаний перевірити, чи здійснено такі дії на підставі закону, в межах повноважень, безсторонньо та добросовісно.
Згідно зі ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Право на землю набувається і реалізується громадянами і суб'єктами господарської діяльності (юридичними і фізичними особами) виключно відповідно до закону.
Серед передбачених ст. 12 ЗК України повноважень сільських, селищних, міських рад в галузі земельних відносин є передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадянам та юридичним особам, надання їх у користування відповідно до вимог цього Кодексу.
Стаття 83 ЗК України визначає, що у комунальній власності знаходяться всі землі в межах населених пунктів, окрім земель приватної і державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розміщені об'єкти комунальної власності.
Відповідно до ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 181 ЗК України землеустрій - це сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональної організації території адміністративно - територіальних утворень.
Порядок розгляду і затвердження землевпорядної документації визначений статтею 186 ЗК України, та передбачає погодження проектів землеустрою та їх затвердження органами виконавчої влади та місцевого самоврядування.
Судом встановлено, що рішенням 14 сесії 6 скликання Чорноморської селищної ради № 689 від 18.10.2011 року позивачу надано дозвіл на складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки площею 0,0600 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1, АР Крим, з наступною передачею в приватну власність; зобов'язано позивача надати до Чорноморської селищної ради проект землеустрою з відведення земельної ділянки для розгляду та затвердження у встановленому порядку (а.с. 18).
Судом встановлено, що ТОВ "ГЕО-КОНСАЛТІНГ" (ліцензія серії АГ № 579048 від 22.09.2011 року на проведення робіт із землеустрою) на підставі договору № ЧЛ-10615-ПО від 19.10.2011 року, укладеного між ТОВ "ГЕО-КОНСАЛТІНГ" та позивачем, розроблено проект землеустрою з відведення земельної ділянки позивачу у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд та будівель в АДРЕСА_1, Чорноморський район, АР Крим. Проект землеустрою що був розроблений на виконання договору від 19.10.2011 року був переданий для отримання висновку щодо його погодження у Відділ Держкомзему в Чорноморському районі .
Відділом Держкомзему в Чорноморському районі АР Крим 09.04.2012 року надано висновок вих. № 571/1, з якого вбачається, що відділ Держкомзему в Чорноморському районі АР Крим, розглянувши проект землеустрою з відведення земельної ділянки позивачу у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд з земель в АДРЕСА_1, Чорноморський район, АР Крим, на даний момент не може узгодити проект з наступних підстав:
1. Неможливо визначити дотримання умов ст.ст. 58, 59, 60, 62 Земельного кодексу України та ст. ст. 85, 88, 90 Водного кодексу України у зв'язку з тим, що в проекті землеустрою відсутня інформація про розташування земельної ділянки, що відводиться, відносно меж прибережної захисної смуги (з встановленою пляжною зоною) Чорного моря, встановленої за окремим проектом землеустрою, розробленому та затвердженому в порядку, передбаченому законом (Закон України "Про внесення змін до Водного та Земельного кодексу України відносно прибережних захисних смуг" від 02.12.2010 року № 2740, "Порядок розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 року № 1094).
З метою перевірки викладених зауважень, позивачем було направлено запит до Чорноморської селищної ради, щодо меж існуючої прибережної охоронної смуги (з встановленою пляжною зоною). Згідно отриманої відповіді № К-882/02-22 від 02.08.2012 року стало відомо, що межі охоронної прибережної смуги не визначені та не встановлені.
Перевіряючи наявність підстав для задоволення позовних вимог, судом встановлено наступне.
Відповідно до частини третьої ст. 60 Земельного кодексу України уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води. Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою. Межі встановлених прибережних захисних смуг і пляжних зон зазначаються в документації з землеустрою, кадастрових планах земельних ділянок, а також у містобудівній документації. Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках усіх категорій земель, крім земель морського транспорту.
Відповідно до частини першої ст. 88 Водного кодексу України з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.
Згідно з частиною четвертою ст. 88 Водного кодексу України землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунальній власності та можуть надаватися в користування лише для цілей, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини п'ятої ст. 88 Водного кодексу України у межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації.
Згідно з частиною шостою ст. 88 Водного кодексу України прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою.
Відповідно до частини сьомої ст. 88 Водного кодексу України проекти землеустрою щодо встановлення меж прибережних захисних смуг (з установленою в них пляжною зоною) розробляються в порядку, передбаченому законом.
Згідно з частиною восьмою ст. 88 Водного кодексу України уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.
Відповідно до п. 10 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1996 року № 486, на землях міст і селищ міського типу розмір водоохоронної зони, як і прибережної захисної смуги, встановлюється відповідно до існуючих на час встановлення водоохоронної зони конкретних умов забудови.
Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що уздовж морів та навколо морських заток і лиманів виділяється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води. При цьому, у межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації.
Відповідно до ст. 38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.
Суд зазначає, що земельна ділянка, яка відводиться позивачу у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд з земель в АДРЕСА_1, АР Крим, знаходиться в межах існуючої житлової забудови, що підтверджується планом розташування земельної ділянки відносно урізу води Чорного моря, копія якого знаходиться в матеріалах справи. Крім того, на вимогу позивача Чорноморською селищною радою надані письмові пояснення, в яких зазначено, що земельна ділянка надана позивачу входить до меж існуючої забудови, що склалася на території смт Чорноморське .
Отже, враховуючи, що земельна ділянка, яка відводиться позивачеві у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд з земель в АДРЕСА_1, АР Крим, знаходиться в межах існуючої житлової забудови, суд зазначає, що висновок Відділу Держкомзему в Чорноморському районі № 571/1 від 09.04.2012 року не можна визнати таким, що прийнято законно та обґрунтовано, отже, він є протиправним та підлягає скасуванню.
Керуючись встановленим у ст. 7 КАС України принципом верховенства права, згідно з яким людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги та з метою захисту порушених прав позивача зобов'язати відповідача повторно розглянути питання про погодження вищенаведеного проекту землеустрою з урахуванням фактів, встановлених під час розгляду справи.
Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 32,19 гривень з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України.
У судовому засіданні 15 листопада 2012 року судом оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 19 листопада 2012 року постанова складена у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати висновок Відділу Держкомзему в Чорноморському районі АР Крим № 571/1 від 09.04.2012 року про відмову в узгодженні проекту землеустрою з відведення земельної ділянки в приватну власність громадянина України ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд і земель Чорноморської селищної ради площею 0,0600 га по АДРЕСА_1, АР Крим, Україна.
3. Зобов'язати Відділ Держкомзему у Чорноморському районі АР Крим повторно розглянути проект землеустрою з відведення земельної ділянки в приватну власність громадянина України ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд і земель Чорноморської селищної ради площею 0,0600 га по АДРЕСА_1, АР Крим, Україна.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 32,19 гривень витрат зі сплати судового збору.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кудряшова А.М.