Постанова від 18.04.2012 по справі 2а-1223/12/0170/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 квітня 2012 р. 15:22 Справа №2а-1223/12/0170/15

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Тоскіної Г.Л., за участю секретаря судового засідання Єлжової Н.М., представників:

від позивача - Гамідова Е.А.,

від відповідача - не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Вік"

до Інспекції з контролю за використанням та охороною земель відділу Держкомзему в м. Феодосія АР Крим

про визнання протиправним та скасування припису

Суть спору: до Окружного адміністративного суду АР Крим звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Золотий Вік" з адміністративним позовом до Інспекції з контролю за використанням та охороною земель відділу Держкомзему в м. Феодосія АР Крим про визнання протиправним Акт проведення перевірки від 15 квітня 2011 р. і припис за № 000193 від 6 травня 2011року, складені провідним державним інспектором сектору інспекції з контролю за використанням та охороною земель відділу Держкомзему в м. Феодосія АР Крим Таліповим А.В. і завідувачем сектора Держземінспекції Гранковим А.В.; скасування припису за № 000193 від 6 травня 2011, складений провідним державним інспектором сектору інспекції з контролю за використанням та охороною земель відділу Держкомзему в м. Феодосія АР Крим Таліповим А.В.

Позовні вимоги мотивовані тим, що акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства прийнятий з порушенням порядку проведення перевірки, у зв'язку з чим, акт перевірки не є належним доказом на підтвердження порушень земельного законодавства, що є підставою для визнання протиправним та скасування припису.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.02.2012 року відмовлено у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 15.04.2011 року, складеного ведучим державним інспектором сектору інспекції з контролю за використанням та охороною земель відділу Держкомзему в м. Феодосії АР Крим Таліповим А.В. та завідувачем сектору Держземінспекції Гранковим А.В.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.02.2012 року відкрите провадження у адміністративній справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування припису № 000193 від 6 травня 2011 р., закінчено підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.04.2012 року визнані поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду.

У судовому засіданні, яке відбулось 18.04.2012 року, представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у адміністративному позові, надав пояснення по суті спору.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, про час, день та місце проведення повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу у відсутності представника відповідача.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Повноваження державних інспекторів з контролю за використанням та охороною земель визначено Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель".

Згідно із статтею 9 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19 червня 2003 р. N 963-IV в редакції на час виникнення спірних правовідносин державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи.

Відповідно до пп. 7 п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 19.03.2008 р. № 224 "Про затвердження Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів" в редакції на час виникнення спірних правовідносин Держкомзем відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний контроль за використанням та охороною земель відповідно до Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" та інших законів, а також державний геодезичний нагляд за виконанням топографо-геодезичних і картографічних робіт відповідно до Закону України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність".

Згідно п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 19.03.2008 р. № 224 "Про затвердження Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів" в редакції на час виникнення спірних правовідносин Держкомзем здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, районах, містах, а також через міськрайонні, міжміські, міжрайонні територіальні органи і затверджує положення про них.

Повноваження щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель Держкомзем здійснює через Держземінспекцію та її територіальні органи.

Статтею 188 Земельного кодексу України в редакції на час виникнення спірних правовідносин визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється уповноваженими органами виконавчої влади по земельних ресурсах, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - спеціально уповноваженими органами з питань екології та природних ресурсів.

Таким чином, відповідач здійснює функції державного контролю за використанням земель, які визначені Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003 N 963-IV.

Згідно до абзацу 3 частини 1 статті 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" в редакції на час виникнення спірних правовідносин державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень.

Пунктом 2.1 Положення про порядок оформлення, видачі і реєстрації приписів у разі виявлення порушень земельного законодавства, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 9 березня 2004 р. N 67 (зареєстроване в Міністерстві юстиції України 18 березня 2004 р. за N 340/8939), передбачено, що припис - це обов'язкова для виконання письмова вимога державного інспектора, яка видається юридичним і фізичним особам з метою припинення виявленого порушення земельного законодавства та усунення його наслідків.

А відтак, саме на відповідача покладені владні управлінські функції у спірних правовідносинах.

Судом встановлено, що провідним державним інспектором сектору державної інспекції по контролю за використанням та охороною земель відділу Держкомзему у м. Феодосії АР Крим Таліповим О.В. та завідуючим сектором Держземінспекції - Гранковим А.В. 15.04.2011 року проведена позапланова перевірка дотримання вимог земельного законодавства ТОВ «Золотий Вік» при використанні земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Феодосія, вул. Песчана, 11-а.

Під час перевірки встановлено, що земельна ділянка площею 0,2996 га належить ТОВ «Золотий вік» на підставі договору оренди землі, зареєстрованого за №040701900257 від 25.10.2007 року відповідно до рішення №725 від 30.03.2007 року 16 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради.

Крім того, встановлено, що на час перевірки будівництво на ділянці не ведеться, ділянка не використається за цільовим призначенням - «будівництво дилерського центру з продажу та обслуговуванню автомобілів» з моменту укладення договору оренди землі, що є порушенням ст. ст. 96,141 Земельного кодексу України.

За результатами перевірки складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 15.04.2011 року.

За наслідками перевірки також складений припис №000193 від 06.05.2011 року, відповідно до якого позивачу приписано усунути порушення земельного законодавства протягом 30 днів.

Перевіряючи законність та обґрунтованість позивних вимог, суд зазначає наступне.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які він повинен дотримуватися при реалізації своїх дискреційних повноважень, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи доводи позивача щодо порушення відповідачем порядку проведення перевірки, суд зважає на наступне.

Порядок проведення перевірок, оформлення матеріалів за їх результатами визначається наказом Держкомзему від 12.12.2003 N 312 "Про затвердження Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель" (надалі - Порядок), в п. 4.1 якого зазначено, що державні інспектори проводять перевірки стану дотримання земельного законодавства в присутності власників земельних ділянок чи землекористувачів або уповноважених ними осіб, а також осіб, які вчинили порушення земельного законодавства. У разі відсутності при перевірці власника чи землекористувача або уповноважених ними осіб перевірка проводиться за наявності двох свідків.

Відповідно до п. 5.3 вказаного Порядку акт складається у двох примірниках. Перший примірник акта залишається у державного інспектора, який проводить перевірку, другий - вручається або надсилається керівнику юридичної особи чи фізичній особі, які перевірялись. При проведенні спільних перевірок з іншими органами контролю, копія акта надається цим органам.

При врученні акта юридичній чи фізичній особі особисто в примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відмітка про дату вручення акта та ставиться підпис особи, яка його отримує. У разі надсилання акта поштою на примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відповідна відмітка. Акт надсилається з повідомленням про вручення.

Згідно з п. 5.5 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель акт підписується державним інспектором (інспекторами), який (які) проводить (проводять) перевірку, представником юридичної особи чи фізичною особою, що використовують земельні ділянки, свідками (за їх наявності).

Відповідно до п. 5.6 Порядку в акті наводиться план-схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів). На плані-схемі вказується загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття тощо).

Проте під час складання акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 15.04.2011 року було порушено вимоги щодо його змісту та порядку складання, а саме: акт складено за відсутності представника юридичної особи, що перевіряється, на акті відсутні підписи представника позивача та свідків, що мали бути присутніми під час проведення перевірки, є тільки підпис осіб, які проводили перевірку та одної особи, яка була присутня під час перевірки. Відсутні докази, яка саме ділянка перевірялася (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів).

Крім того, відповідачем не надано доказів направлення та отримання позивачем ані акту перевірки, ані припису.

А відтак, суд дійшов висновку, що відповідачем порушений встановлений норми діючого законодавства порядок проведення перевірки.

Суд також зазначає, що згідно з частиною четвертою статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Конституція України гарантує право власності на землю, яке набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (частина друга статті 14).

За Конституцією України кожен має право, зокрема, володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним (частини перша, друга, четверта статті 41).

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них (частина друга статті 78 Кодексу).

Конституція України не виключає можливості для громадян та юридичних осіб користуватися землею на визначених у законі різних правових титулах, гарантуючи при цьому право власності на землю.

Відповідно до ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗК України. Набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Згідно статті 126 Земельного кодексу України документами, що посвідчують право на земельну ділянку, є державний акт або договір, який реєструється відповідно до закону.

Матеріали справи свідчать про те, що згідно договору оренди землі від 13.04.2007 року (строк дії до 30.03.2056 року), зареєстрованого за №040701900257 від 25.10.2007 року, позивачу у строкове, платне користування надана земельна ділянка 0,2996 га, яка розташована за адресою: м. Феодосія, вул. Песчана, 11-а. Відповідно до п. 15 договору цільове призначення використання земельної ділянки - розміщення та будівництво дилерського центру з продажу та обслуговуванню автомобілів.

Таким чином, умовами договору оренди не передбачено необхідність орендарю у визначені строки приступити до використання земельної ділянки.

Суд зазначає, що підставою для прийняття спірного припису є порушення позивачем вимог ст. ст. 96, 141 Земельного кодексу України, оскільки, на думку відповідача, невикористання земельної ділянки є підставою вважати, що отримана в оренду земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням.

Згідно з вимогами частини 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та додержуватись вимог законодавства про охорону довкілля.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про оренду землі" № 161-XIV встановлено, право орендодавця вимагати від орендаря використання землі за цільовим призначенням, визначеним у договорі оренди земельної ділянки.

Стаття 141 Земельного кодексу України визначає підстави для припинення права користування земельною ділянкою, зокрема її використання не за цільовим призначенням.

А відтак, ані норми ст. ст. 96, 141 Земельного кодексу України, ані інші норми земельного законодавства не передбачають, що невикористання земельної ділянки, яка передана в оренду, є порушенням вимог земельного законодавства та свідчить про використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Враховуюче встановлені судом обставини та наведені норми діючого законодавства, невикористання земельної ділянки не обмежує і не скасовує діюче право оренди земельної ділянки, набуте в установлених законодавством порядку, не є порушенням норм земельного законодавства, та, відповідно, не є підставою для прийняття спірного припису.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що припис прийнятий без урахування всіх обставин справи, тому вимоги відповідача щодо усунення порушень земельного законодавства в 30-тіденний термін, стосовно якої видано припис, є безпідставними.

Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуваний припис прийнятий всупереч вищезазначених норм діючого законодавства, а відтак адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Під час судового засідання, яке відбулось 18.04.2012 р., оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 23.04.2012 р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати припис № 000193 від 06.05.2011 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Вік" 32,19 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Тоскіна Г.Л.

Попередній документ
27863783
Наступний документ
27863785
Інформація про рішення:
№ рішення: 27863784
№ справи: 2а-1223/12/0170/15
Дата рішення: 18.04.2012
Дата публікації: 07.12.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері: