15 листопада 2012 р. Справа № 2а/0470/12232/12
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального
захисту інвалідів
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дафмі»
про стягнення адміністративно -господарських санкцій та пені,-
Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дафмі» про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені в загальній сумі 104589 грн. 84 коп.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в порушення ст. ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» відповідачем самостійно не сплачені адміністративно-господарські санкції за 4 робочих місця, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайняті інвалідами.
Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі та про підтримання позовних вимог у повному обсязі.
Відповідач неодноразово повідомлявся за адресою місцезнаходження, зазначеної в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, про час та місце розгляду даної справи, проте поштова кореспонденція повернулася до суду з відміткою «за зазначеною адресою не знаходиться».
За таких обставин, у відповідності до ч. 4 ст. 122, ч. 6 ст. 128 КАС України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дафмі» є юридичною особою та відноситься до підприємств, яким, відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон), встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Статтею 18 Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 19 Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Згідно ст. 20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Дафмі» було подано до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2010 рік за формою №10-ПІ, з якого вбачається, що середньооблікова кількість штатних працівників відповідача у 2010 році склала 132 особи. Відповідно до нормативу, передбаченого ст. 19 Закону, у відповідача мали бути працевлаштовані інваліди у кількості 5 осіб. Фактично працевлаштований 1 інвалід.
На підставі звіту за формою 10-ПІ за 2010 рік за 4 місця, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайняті інвалідами, відповідач, повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції та в подальшому нараховану пеню у загальному розмірі 104589 грн. 84 коп.
Відповідачем не дотримано обов'язку щодо здійснення самостійних заходів по працевлаштуванню інвалідів, та не виконано норматив робочих місць відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
Доказів того, що відповідачем у 2010 році самостійно здійснювалися заходи по працевлаштуванню інвалідів суду не надано.
Спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.
На підставі викладеного суд доходить висновку, що відповідачем не виконано вимоги чинного законодавства щодо організації працевлаштування інвалідів на підприємстві, тому, адміністративно-господарські санкції в розмірі 96060 коп. 60 коп. та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 8529 грн. 24 коп. нараховані позивачем правомірно, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Керуючись ст.ст. 122, 128, 160-162, 167 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дафмі» на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно - господарські санкції та пеню в загальній сумі 104589 грн. 84 коп. (сто чотири тисячі п'ятсот вісімдесят дев'ять гривень вісімдесят чотири копійки).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Дєєв