вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
29 листопада 2012 р. Справа №2а-12992/12/0170/10
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Кудряшової А.М.,
при секретарі судового засідання - Ждані В.Є.,
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - не з'явився,
від третьої особи - не з'явився,
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Миколаївської селищної ради
до Державного комітету по земельних ресурсах Управління держкомзему в м. Сімферопольському районі АР Крим
про визнання протиправною відмову та спонукання до виконання певних дій,
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державного комітету по земельних ресурсах Управління держкомзему в м. Сімферопольському районі АР Крим із вимогами про:
- визнання протиправною відмову відповідача щодо здійснення реєстрації договору оренди земельної ділянки площею 0,0092 га для розміщення кафе з літнім майданчиком АДРЕСА_2, Сімферопольського району, АР Крим;
- зобов'язання відповідача здійснити державну реєстрацію договору земельної ділянки площею 0,0092 га для розміщення кафе з літнім майданчиком АДРЕСА_2, Сімферопольського району, АР Крим.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відмова Управління держкомзему в Сімферопольському районі АР Крим, викладена в листі вих. № 3765/10-02-6 від 14.08.2012 року, на думку позивача, є безпідставною, необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам діючого законодавства, внаслідок чого порушує права та інтереси фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 16.11.2012 року відкрито провадження по справі, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, залучено Миколаївську селищну раду, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду, про що сторони повідомлені належним чином та завчасно.
Позивач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, та відповідач, будучи належним чином та завчасно повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, явку представників не забезпечили; позивач надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі; відповідач надав заяву про розгляд справи за відсутності його представника та письмові заперечення на адміністративний позов.
Суд, враховуючі клопотання позивача та відповідача щодо розгляду справи за їх відсутності, приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі ч.4 ст. 122, ст. 128 КАС України розглядати справу за відсутністю учасників процесу.
Дослідивши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлене наступне.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України).
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 224 від 19.03.2008 року (чинного на час виникнення спірних правовідносин, далі - Положення № 224), Державний комітет із земельних ресурсів (Держкомзем) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони навколишнього природного середовища.
Відповідно до абзацу другого пункту 1 Положення № 224 Держкомзем забезпечує реалізацію державної політики та управління у сфері регулювання земельних відносин, використання, відтворення, охорони та проведення моніторингу земель, ведення державного земельного кадастру, провадження топографо-геодезичної та картографічної діяльності, а також міжгалузеву координацію та державне регулювання у сфері встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища.
Згідно з підпунктом 17 пункту 4 Положення № 224 Держкомзем відповідно до покладених на нього завдань забезпечує регулювання земельних відносин, створення і ведення державного земельного кадастру та реєстрацію в його складі земельних ділянок і прав на них.
Відповідно до абзацу першого пункту 7 Положення № 224 Держкомзем здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, районах, містах, а також через міськрайонні, міжміські, міжрайонні територіальні органи і затверджує положення про них.
Таким чином, відповідач у справі є територіальним органом Держкомзему України, підзвітним та підконтрольним Держкомзему та відповідно Рсепубліканському комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, а тому, здійснюючи свої завдання та функції у правовідносинах з фізичними та юридичними особами, відповідач являється суб'єктом владних повноважень.
Сімферопольською районною державною адміністрацією в Автономній Республіці Крим ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, яка проживає за адресою: 97546, АДРЕСА_1 зареєстрована 13.06.2001 року як фізична особа - підприємець.
Отже, виходячи із суб'єктного складу сторін та характеру спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що зазначений спір має ознаки публічно-правового та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Судом встановлено, що на підставі рішення 17 сесії 24 скликання Миколаївської селищної ради від 25.02.2004 року та рішення 19 сесії 24 скликання Миколаївської селищної ради від 02.04.2004 року, між ФОП ОСОБА_1 та Миколаївською селищною радою 14.05.2004 року укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,0092 кв.м з земель загального користування Миколаївської селищної ради на строк з 01.06.2004 року по 01.01.2006 року (а.с. 15-17).
Вказаний договір був зареєстрований Кримською регіональною філією ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" у Книзі записів реєстрації договорів оренди землі 23.06.2004 року за № 6.
На підставі рішення 33 сесії 4 скликання Миколаївської селищної ради Сімферопольського району від 28.12.2005 року, ФОП ОСОБА_1 та Миколаївська селищна рада 30.01.2006 року уклали угоду, відповідно до якої договір оренди земельної ділянки від 14.05.2004 року змінено в частині, а саме: орендарю надано переважне право на відновлення договору на новий термін (а.с. 21).
Вказана угода зареєстрована 16.05.2005 року Кримською регіональною філією ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" у Книзі записів реєстрації договорів оренди землі 9/1 за № 040600100025.
На підставі рішення 7 сесії 5 скликання Миколаївської селищної ради Сімферопольського району від 08.11.2006 року, ФОП ОСОБА_1 та Миколаївська селищна рада 12.12.2006 року уклали угоду про зміну умов договору оренди землі, відповідно до якої нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,0092 га складає 27703,96 гривень, орендарю після закінчення строку дії договору (після 01.01.2008 року) надано переважне право на відновлення договору на новий термін, орендна плата за землю вноситься орендарем з 01.01.2007 року в грошовій формі щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця у розмірі 230, 87 гривень (а.с. 22).
Вказана угода зареєстрована 26.03.2007 року Кримською регіональною філією ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" у Книзі записів реєстрації договорів оренди землі 9/1 за № 040700100054.
На підставі рішення 42 сесії 5 скликання Миколаївської селищної ради Сімферопольського району від 17.03.2010 року, яким поновлено договір оренди земельної ділянки ФОП ОСОБА_1 строком до 01.01.2014 року (а.с. 30), та рішення 43 сесії 5 скликання Миколаївської селищної ради Сімферопольського району від 29.04.2010 року, яким затверджено орендну плату на земельні ділянки, що використовуються фізичними та юридичними особами, розташовані на території смт Миколаївка (а.с. 23), між ФОП ОСОБА_1 та Миколаївською селищною радою 26.12.2011 року укладено договір оренди земельної ділянки з земель житлової і суспільної споруди (забудовані землі) загальною площею 0,0092 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер - 0124755800010020222 (а.с. 38-42).
Акт прийому - передачі земельної ділянки підписаний сторонами договору 26.12.2011 року (а.с. 45).
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 30.05.2012 року звернулась до Управління держкомзему в м. Сімферопольському районі АР Крим із заявою про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки (а.с. 7).
Листом вих. № 3765/10-02-6 від 14.08.2012 року відповідач відмовив у здійсненні державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, посилаючись на те, що Миколаївською селищною радою прийнято рішення з порушенням вимог законодавства без проведення земельних торгів.
Предметом спору по справі є фактична відмова Управління держкомзему в м. Сімферопольському районі АР Крим вчинити дії щодо державній реєстрації договору оренди земельної ділянки від 26.12.2011 року.
Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Право на землю набувається і реалізується громадянами і суб'єктами господарської діяльності (юридичними і фізичними особами) виключно відповідно до закону.
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України від (далі - ЗК), Цивільним кодексом , Законом України "Про оренду землі" від 06.10.98 року № 161-XIV (із змінами та доповненнями, далі - Закон № 161), а також іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, та договором оренди землі.
Відповідно до вимог ст. 12 ЗК України (тут і далі - в редакції, чинній на час спірних правовідносин) до повноважень сільських, селищних, міських рад в галузі земельних відносин відноситься передача земельних ділянок комунальній власності у власність громадянам та юридичним особам, надання їх у користування відповідно до вимог цього кодексу.
Згідно з положеннями статті 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. У разі набуття права оренди земельної ділянки на конкурентних засадах підставою для укладення договору оренди є результати аукціону.
Порядок передачі земельних ділянок в оренду визначений ст. 124 ЗК України, згідно якої передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Згідно з частиною другою статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Судом встановлено, що жодний із визначених частинами другої, третьої статті 134 ЗК України випадків не відноситься до укладеного 26.12.2011 року договору оренди.
Відповідно до абз. 2 статті 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
Суд зазначає, що рішенням Миколаївської селищної ради від 17.03.2010 року фактично поновлено існуючий договір оренди шляхом складання нового договору та втрати чинності попереднього договору оренди, що за правовими наслідками є тотожним укладанню нового договору оренди і тому застосовується порядок набуття права оренди земельної ділянки на конкурентних засадах.
Суд не може погодиться з доводами позивача стосовно того, що договір оренди від 26.12.2011 року є формою поновлення договору від 14.05.2004 року, оскільки, зазначені доводи спростовуються матеріалами справи та не відповідають фактичним обставинам, виходячи з наступного.
Так, відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Як свідчать матеріали справи, строк дії договору оренди між ФОП ОСОБА_1 та Миколаївською селищною радою, що був укладений 14.05.2004 року, сплинув 01.01.2006 року. Додатковими угодами строк дії цього договору продливався до 01.01.01.2007 року та до 01.01.2008 року. Будь-яких доказів звернення позивача до компетентного органу місцевого самоврядування із вимогами про поновлення договору оренди земельною ділянкою, яку бажає продовжувати використовувати за її призначенням після спливу цього строку у матеріалах справи відсутні, про їх наявність сторони суду не повідомили, та відповідно до заперечень відповідача наявність таких обставин ним заперечується. За таких обставин, позивач звернувшись до Миколаївської селищної ради через декілька років після закінчення строку дії договору оренди землі, навіть з урахуванням додаткових угод, втратив переважне право на укладення договору оренди цій землі без проведення земельних торгів.
Окрім того, суд враховує, що укладений між сторонами договір оренди від 26.12.2011 року має суттєві відмінності у порівнянні з попереднім договором від 14.05.2004 року. Так, як вбачається з матеріалів справи разом з договором від 26.12.2011 року в складі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, додатково додані документи, яки були складені у 2011 році:
- план земельної ділянки, яка передається в оренду;
- викопіювання з кадастрового плану та кадастровий план земельної ділянки;
- акт приймання-передачі об'єкта оренди;
Вищезазначені документи відповідно до абзацу шостого частини четвертої статті 15 Закону України "Про оренду землі" мають бути невід'ємною частиною договору оренди, що також підтверджує висновок про фактичне укладення позивачем 26.12.2011 року нового договору про оренду земельної ділянки та спростовують твердження стосовно того, що це є лише поновлення договору від 14.05.2004 року.
Щодо державної реєстрації договору оренди від 26.12.2011 року судом встановлено наступне.
Статтею 125 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
При цьому статтею 18 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (стаття 20 Закону № 161).
Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004 року № 1952-ІV (із змінами та доповненнями, далі - Закон № 1952).
Відповідно до статті 2 Закону № 1952 державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Нерухоме майно - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.
Відповідно до статі 4 Закону № 1952 обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, у тому числі право оренди земельної ділянки.
Статтею 24 Закону № 1952 передбачено, що державній реєстрації права може бути відмовлено в разі, якщо:
- заявлене право не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;
- нерухоме майно або більша за площею його частина перебуває в іншому реєстраційному (кадастровому) окрузі;
- із заявою про державну реєстрацію звернулася особа, яка відповідно до цього Закону не може бути суб'єктом права власності на даний об'єкт нерухомого майна або представником такого суб'єкта;
- подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;
- заяву про державну реєстрацію права власності відповідно до правочину про відчуження нерухомого майна було подано після державної реєстрації обмежень, вчинених щодо цього майна;
- заявлене право власності або інше речове право вже зареєстроване.
Відмова у державній реєстрації прав з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.
Враховуючі, що подані позивачем для державної реєстрації договору оренди землі від 26.12.2011 року документи не відповідають вимогам Земельного кодексу України внаслідок не проведення земельних торгів, а тому відсутні підстави для здійснення відповідачем такої державної реєстрації.
Таким чином, позовні вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
У судовому засіданні 29.11.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 03.12.2012 року.
Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кудряшова А.М.