"04" грудня 2012 р.Справа № 5016/1497/2012(13/69)
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Савицького Я.Ф.
Суддів: Гладишева Т.Я.
Аленін О.Ю.
Згідно з розпорядженням голови суду №963 від 03.12.2012р. розгляд справи здійснюється вказаною судовою колегією.
при секретарі судового засідання Будному О.В.
за участю представників сторін в судовому засіданні від 04.12.2012р.:
від позивача: Ходак А.В., довіреність від 03.12.2012р. №03/12;
від відповідача: не з'явилися.;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ЗАНГАС-НГС»
на рішення господарського суду Миколаївської області
від 22 жовтня 2012 року
по справі № 5016/1497/2012 (13/69)
за позовом: Приватного акціонерного товариства «ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція»
до відповідача: Приватного акціонерного товариства «ЗАНГАС-НГС»
про стягнення основного боргу, інфляційних нарахувань та пені за договором підряду в загальній сумі 6566845 грн. 86 коп.
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 04.12.2012р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 22.10.2012р. по справі №5016/1497/2012 (13/69) (суддя Коваль Ю.М.) частково задоволено позов ПрАТ «ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція»до ПрАТ «ЗАНГАС-НГС»про стягнення 6566845,86 грн.: стягнуто з відповідача на користь позивача 6166703,69 грн., з яких 6148258,91 грн. -основний борг, 18444,78 грн. - інфляційні втрати, 66120 грн. витрат по сплаті судового збору, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено, з посиланням на те, що відповідачем належним чином не виконувалися умови договору підряду від 08.12.2011р. № 08/12-11, за умовами котрого ПрАТ «ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція»зобов'язалося виконати роботи по ремонту ізоляції на 1870 км. МГ «Союз»(Гайсинське ЛВУМГ) із проведення заходів по усуненню розмивів у термін до 31.12.2011 р., а ПрАТ «ЗАНГАС-НГС»-здійснити оплату виконаних підрядником робіт протягом 3-х банківських днів з моменту отримання грошових коштів від замовника УМГ «Черкаситрансгаз»ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України», але не пізніше 60 календарних днів з моменту підписання актів виконаних робіт за формою № КБ-2в, в частині оплати виконаних позивачем робіт на суму 6148258,91 грн.. Оскільки відповідачем не виконані грошові зобов'язання за укладеним сторонами договором, то позовні вимоги про стягнення з ПрАТ «ЗАНГАС-НГС»грошових коштів у сумі 6148258,91 грн. -основний борг є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю, підлягають задоволенню й позовні вимоги в частині стягнення з ПрАТ «ЗАНГАС-НГС»нарахування на основний борг індексу інфляції, проте в іншій ніж визначено позивачем сумі. Із поданого позивачем розрахунку нарахувань на суму основного боргу індексу інфляції за березень 2012 року випливає, що суму 86075,63 грн. визначено виходячи з індексу інфляції за березень 2012 року в розмірі 101,4, в той час як у вказаний період індекс інфляції встановлено в розмірі 100,3, розрахована сума, на яку збільшився основний борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за березень 2012 року в розмірі 100,3%, становить 18444,78 грн., котра і підлягає стягненню з відповідача на користь ПрАТ «ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція». Що стосується позовних вимог про стягнення з ПрАТ «ЗАНГАС-НГС»пені в сумі 332511,32 грн., то такі вимоги є безпідставними, тому що укладеним сторонами договором не передбачено стягнення пені з боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання, а Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», на котрий посилається представник позивача як на підставу вимог про стягнення пені, не встановлює розміру пені, котру можливо нарахувати на суму боргу у разі порушення зобов'язаною стороною грошового зобов'язання, а лише визначає її максимальний розмір. Оскільки сторони не визначили відповідальності боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання, то у задоволенні позовних вимог про стягнення з ПрАТ «ЗАНГАС-НГС»пені в сумі 332511,32 грн.. належить відмовити повністю.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулося ПрАТ «ЗАНГАС-НГС»з апеляційною скаргою, в якій відповідач просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 22.10.2012р. по справі №5016/1497/2012 (13/69), мотивуючи це тим, що господарським судом не враховано того, що договором не передбачено конкретний час початку робіт та закінчення, конкретний перелік робіт і точне їх місце виконання, не встановлена форма надання звітів. При цьому, позивачем змінено умови договору, оскільки він вимагає сплати боргу за першою вимогою, що не відповідає умовам даного договору.
13.11.2012р. до Одеського апеляційного господарського суду від ПрАТ «ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція»надійшов лист, в якому позивач вказує на затягування відповідачем розгляду даної справи.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ПрАТ «ЗАНГАС НГС», заслухавши представника позивача, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення з огляду на таке.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що 08.12.2011р. між ПрАТ «ЗАНГАС-НГС»(замовник) та ПрАТ «ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція»(виконавець) сторонами укладено договір на виконання робіт № 08/12-11, за умовами якого виконавець зобов'язався виконати роботи ізоляційні «Вибірковий ремонт ізоляції на 1870 км. МГ «Союз»із проведенням заходів по усуненню розмивів (Гайсинське ЛВУМГ)код за ДК 016-97-45.32.1, а замовник -прийняти та своєчасно оплатити їх вартість (п. 1.1 договору).
Згідно з п. 1.2 договору обсяги виконаних робіт визначаються згідно Технічних вимог та якісних характеристик предмета закупівлі згідно Додатку №1, що є невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно до п. 3.1 договору ціна цього договору становить 6198103,38 грн., у тому числі ПДВ 20% - 1033017,23 грн. і визначена договірною ціною, що є невід'ємною частиною даного договору.
Пунктом 4.1 договору встановлено, що оплата виконаних робіт проводиться протягом 3-х банківських днів, з моменту отримання коштів замовником від УМГ «Черкаситрансгаз»НАК «Нафтогаз України», але не пізніше 60 календарних днів з моменту підписання Актів виконаних робіт за формою КБ-2в між замовником та виконавцем, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця, чи іншими способами, не забороненими чинним законодавством України.
За п.п. 5.1 та 5.2 договору термін виконання робіт -до 31.12.2011р., місце виконання робіт -23700 Вінницька область, м. Гайсин, Гайсинське ЛВУМГ: МГ Союз Ду 1400 мм 1870 км (ПК551+95 по ПК 555+70, ПК 558+95 по ПК 559+55, ПК 559+55 по ПК 561+10).
ПрАТ «ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція»виконано у повному обсязі передбачені укладеним сторонами договором роботи в загальній сумі 6148258,91 грн., що підтверджується актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року за формою № КБ-2в та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3, підписаними 30.12.2011р. сторонами та скріплені їх печатками без застережень, проте ПрАТ «ЗАНГАС-НГС»не здійснено оплати вартості цих робіт.
Наведене стало підставою для звернення ПрАТ «ПВІ ЗІТ Нафтогабудізоляція»до господарського суду Миколаївської області з позовом до ПрАТ «ЗАНГАС-НГС»про стягнення 6566845,86 грн., із яких: 6148258,91 грн. -основного боргу; 86075,63 грн. -сума, на яку збільшився борг з урахуванням установленого індексу інфляції; 332511,32 грн. -пеня.
Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір підряду.
Статтею 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу, договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові, для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.
Матеріали справи свідчать, що ПрАТ «ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція»виконало у повному обсязі передбачені укладеним сторонами договором роботи на суму 6148258,91 грн., що підтверджується актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року за формою № КБ-2в та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3, підписаними 30.12.2011р. сторонами та скріплені їх печатками без застережень.
Відповідно до п. 4.1 договору оплата виконаних робіт проводиться протягом 3-х банківських днів, з моменту отримання коштів замовником від УМГ «Черкаситрансгаз»НАК «Нафтогаз України», але не пізніше 60 календарних днів з моменту підписання Актів виконаних робіт за формою КБ-2в між замовником та виконавцем, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця, чи іншими способами, не забороненими чинним законодавством України.
Отже, ПрАТ «ЗАНГАС-НГС»повинно було у строк до 29.02.2012р. оплатити вартість виконаних підрядником робіт, між тим, замовник в порушення п. 4.1 договору вартість виконаних підрядником робіт у розмірі 6148258,91 грн. не сплатив, внаслідок чого у ПрАТ «ЗАНГАС-НГС»виникла заборгованість перед ПрАТ «ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція»у розмірі 6148258,91 грн..
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Таким чином, апеляційний господарський суд вважає вірним висновок господарського суду першої інстанції про задоволення позовної вимоги ПрАТ «ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція»про стягнення з ПрАТ «ЗАНГАС-НГС»заборгованості у сумі 6148258 грн..
Крім стягнення основної заборгованості ПрАТ «ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція»просило стягнути з ПрАТ «ЗАНГАС-НГС»пеню у розмірі 332511,32 грн..
Відповідно до ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання застосовуються наступні господарські санкції: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно господарські санкції (ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України).
Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
За ч. 1 ст. 322 Господарського кодексу України за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором підряду на капітальне будівництво винна сторона сплачує штрафні санкції, а також відшкодовує другій стороні збитки (зроблені другою стороною витрати, втрату або пошкодження її майна, неодержані доходи) в сумі, не покритій штрафними санкціями, якщо інший порядок не встановлено законом.
Згідно з п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором, при цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Між тим, як вбачається з умов договору, сторони за договором не встановили такий вид відповідальності за порушення грошового зобов'язання замовником як пеня.
Оскільки сторони не визначили відповідальності боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання, то господарським судом першої інстанції цілком правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення з ПрАТ «ЗАНГАС-НГС»пені в сумі 332511,32 грн..
У позовній заяві ПрАТ «ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція»просило також стягнути з ПрАТ «ЗАНГАС-НГС»86075,63 грн. втрат від інфляції.
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Апеляційний господарський суд вважає вірним висновок господарського суду першої інстанції про те, що вказана позовна вимога підлягає частковому задоволенню з тих підстав, що із поданого позивачем розрахунку нарахувань на суму основного боргу індексу інфляції за березень 2012 року випливає, що суму 86075 грн. 63 коп. визначено виходячи з індексу інфляції за березень 2012 року в розмірі 101,4%, в той час як у вказаний період індекс інфляції встановлено в розмірі 100,3%. Розрахована сума, на яку збільшився основний борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за березень 2012 року в розмірі 100,3%, становить 18444,78 грн., яка і підлягає стягненню з відповідача на користь ПрАТ «ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція».
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення господарського суду Миколаївської області від 22.10.2012р. по справі №5016/1497/2012 (13/69) залишити без змін, оскільки воно відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 15.11.2012р. зобов'язано скаржника -ПрАТ «ЗАНГАС-НГС»надати до суду докази оплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановлених чинним законодавством порядку та розмірі у строк до 04.12.2012р., між тим ПрАТ «ЗАНГАС-НГС»доказів оплати судового збору за подання апеляційної скарги не сплатило, у зв'язку з чим, апеляційний господарський суд вважає за належне стягнути зі скаржника до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 32190 грн..
Керуючись ст. ст. 44, 49, 99, 101 -103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Рішення господарського суду Миколаївської області від 22.10.2012р. по справі №5016/1497/2012 (13/69) залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ЗАНГАС-НГС»(54017, м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 34/3, ЄДРПОУ 20919780) до Спеціального фонду Державного бюджету України (ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ отримувача: 37607526, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, № рахунку: 31217206782002, код бюджетної класифікації 22030001 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України,050)», символ звітності 206, код ЄДРПОУ суду 26016990) судовий збір у розмірі 32190 (тридцять дві тисячі сто дев'яносто) грн..
Зобов'язати господарський суд Миколаївської області видати наказ із зазначенням відповідних реквізитів.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повний текст постанови підписаний 05.12.2012р..
Головуючий суддя Савицький Я.Ф.
Суддя Гладишева Т.Я.
Суддя Аленін О.Ю.