33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
05 грудня 2012 року Справа № 5/5007/661/12
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Гудак А.В.
судді Гулова А.Г. ,
судді Олексюк Г.Є.
при секретарі: Лелех І.Ю.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився
відповідача: Бодашевська Ю.С., довіреність в справі
прокуратури: Панчелюга К.М., прокурор відділу прокуратури Рівненської області.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Житомирської міської ради
на рішення господарського суду Житомирської області від 16.08.12 р.
у справі № 5/5007/661/12 (суддя Ляхевич А.А. )
за позовом Дочірнього підприємства "Аеропорт Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд"
до Житомирської міської ради
про визнання повністю недійсним рішення Житомирської міської ради одинадцятої сесії шостого скликання від 29.03.2012 року №344
Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 13.11.2012 року у справі №5/5007/661/12 внесено зміни до складу колегії суддів в зв"язку з перебуванням у відпустці судді Сініциної Л.М. Визначено колегію у складі: головуючий суддя Гудак А.В., суддя Гулова А.Г., суддя Олексюк Г.Є.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 16.08.2012р. у справі №5/5007/661/12 позов Дочірнього підприємства "Аеропорт Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд" до Житомирської міської ради про визнання повністю недійсним рішення Житомирської міської ради одинадцятої сесії шостого скликання від 29.03.2012 року №344 задоволено.
Визнано недійсним рішення Житомирської міської ради одинадцятої сесії шостого скликання від 29.03.2012 року №344.
Стягнуто з Житомирської міської ради на користь Дочірнього підприємства "Аеропорт Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд" 1073,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що суд не може вважати оспорюване рішення Житомирської міської ради №344 від 29.03.2012 р. таким, що прийняте відповідно до вимог чинного законодавства та за наявності достатніх і обґрунтованих підстав з огляду на те, що окремі майнові об'єкти аеропорту складають цілісний майновий комплекс аеропорту і переміщення будь-якого з цих окремих майнових об'єктів аеропорту, розташованих на земельній ділянці, є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення, господарський суд дійшов висновку, що рішення від 29.03.2012р. №344 "Про розгляд звернення ДП "Аеропорт-Житомир" ТОВ "Акорд" щодо поновлення договору оренди земельної ділянки площею 49,7926 га по вул.Авіаторів, 9 в м. Житомирі", яким позивачеві відмовлено у поновленні договору оренди земельної ділянки розміром 49,7926 га по вул.Авіаторів, 9 у місті Житомирі, порушує права останнього на користування земельною ділянкою, на якій знаходяться об'єкти нерухомого майна.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, що рішення прийняте з порушенням вимог матеріального та процесуального права, не повністю досліджені матеріали справи та встановлені відповідні факти.
Зокрема, скаржник в обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що необхідною умовою укладення та поновлення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність відповідного рішення органу місцевого самоврядування, у відповідності до вимог ст. 33 Закону України "Про оренду землі", яка набрала чинності в новій редакції з 12.03.2011 року передбачено "По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.
Скаржник зазначає, що місцевим судом в рішенні не проаналізовано той факт, чи подавався позивачем до листа від 19.01.2012р. проект додаткової угоди, хоча в запереченнях поданих міською радою на цю обставину було звернуто увагу.
Крім того, як вважає скаржник, при прийнятті рішення судом не враховано те, що в преамбулі зазначеного рішення підставою прийняття такого рішення вказано клопотання Головного управління Держкомзему у Житомирській області від 25.11.2011р.
З аналізу норм матеріального права, які регулюють земельні правовідносини не міститься положення про обов'язковість передачі в оренду земельної ділянки користувачу майна.
Згідно правової позиції прокуратури Житомирської області, дії орендодавця щодо припинення з позивачем орендних правовідносин у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди та неможливістю використання земельної ділянки за цільовим призначенням орендарем, не суперечать нормам діючого законодавства, а тому рішення господарського суду Житомирської області від 16.08.12р. у справі №5/5007/661/12 є таким, що постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає скасуванню з прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову (а.с.65-70,т.2).
Відповідач не скористався правом подачі письмового відзиву на апеляційну скаргу, що, у відповідності до ч.2 ст.96 ГПК України, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення.
Представник відповідача (скаржника) в судовому засіданні 05.12.12р. підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Вважає, що рішення суду першої інстанції від 16.08.2012р. є незаконним та необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства, а тому просить його скасувати, а апеляційну скаргу - задоволити.
Прокурор в судовому засіданні 05.12.12р. підтримав доводи апеляційної скарги.
Представник позивача в судове засідання 05.12.12р. не з'явився, однак направив на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку його представника, так як останній перебуває на лікарняному та неможливістю явки його керівника, так як останній перебуває у відрядженні.
Крім того, представником позивача подано клопотання про розгляд справи у більш тривалий строк ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України.
Щодо клопотання позивача про розгляд справи у більш тривалий строк ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України, то судова колегія прийшла до висновку відмовити у його задоволенні, оскільки розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 13.11.2012 року у справі №5/5007/661/12 внесено зміни до складу колегії суддів в зв'язку з перебуванням у відпустці судді Сініциної Л.М. Визначено колегію у складі: головуючий суддя Гудак А.В., суддя Гулова А.Г., суддя Олексюк Г.Є., отже строки вирішення спору починаються заново, а тому підстав для продовження строку вирішення спору в порядку ч.3 ст.69 ГПК відсутні.
Щодо клопотання позивача про відкладення розгляду справи, то судова колегія відзначає наступне.
Відповідно до статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Також, слід зазначити, що Господарський процесуальний кодекс України не обмежує кількості представників, яких може призначити одна особа. Так, юридичну особу за посадою може представляти її керівник. Інші особи, які є штатними працівниками юридичної особи, можуть бути її представниками, якщо вони діють у межах, визначених законодавством чи установчими документами юридичної особи.
Частиною 3 ст.28 ГПК України визначено, що представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.
Таким чином, зазначений у клопотанні представник є не єдиною особою, що має право представляти інтереси товариства в суді.
Крім того, щодо неможливості явки керівника позивача в судове засідання 05.12.12р. у зв'язку з його перебуванням у відрядженні, то на підтвердження зазначеного факту доказів суду теж не надано.
Водночас, судова колегія зазначає, що метою судового представництва є необхідність забезпечення реалізації процесуальних прав осіб, які беруть участь у справі та зауважує, що позивач мав можливість здійснити повний та професійний судовий захист своїх інтересів не лише направивши представника товариства в засідання суду (з урахуванням положень ст.28 ГПК України) для надання усних пояснень, а й підготувавши письмові пояснення по суті спору та надавши (за наявності) відповідні письмові докази у підтвердження позовних вимог.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, клопотання позивача про відкладення розгляду справи, надіслане на адресу суду засобами електронного зв'язку, відхилено як необгрунтоване та не підтверджене належними доказами.
Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, ст. 102 ГПК України про строки розгляду апеляційної скарги та той факт, що неявка в засідання суду представника позивача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника позивача та за наявними в матеріалах справи доказами.
Заслухавши пояснення представника відповідача, прокуратури, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Житомирської області від 16.08.2012 року у справі №5/5007/661/12 слід залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Житомирської області від 02.08.2002р. у справі №1/77"Б" було порушено провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Аеропорт Житомир" (а.с.24,т.1).
Згідно ухвали господарського суду Житомирської області від 24.12.2002р. у справі №1/77"Б" розпочато процедуру санації Державного підприємства "Аеропорт Житомир" (а.с.25,т.1).
Ухвалою від 16.04.2003р. господарським судом Житомирської області у справі №1/77"Б" затверджено план санації Державного підприємства "Аеропорт Житомир" за участю інвестора Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд" (а.с.26-28, т.1).
Ухвалою суду від 15.07.2003р. у справі №1/77"Б" затверджено звіт керуючого санації Державного підприємства "Аеропорт Житомир" в зв'язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника та припинено процедуру санації.
Згідно пункту 3 резолютивної частини вказаної ухвали, інвестор набуває прав власності на все майно Державного підприємства "Аеропорт Житомир", що зазначено в експертній оцінці, а також набуває прав власності на корпоративні права щодо боржника (стає власником майна боржника) (а.с.29, т.1).
Відповідно до ухвали господарського суду Житомирської області від 15.07.2003р. (справа №1/77"Б") майно Державного підприємства "Аеропорт Житомир", м.Житомир, вул.Авіаторів,9, згідно звіту про експертну оцінку вартості майнового комплексу, а саме: будівля аеропорту, будівля аеровокзалу, їдальня, гуртожиток, котельня, гараж на 5 автомобілів, підземна стоянка електрокар, теслярна майстерня, склад, склад СОП, бокс для машин, артскважина (будівля), теплиця, насосна; фонтан охолоджуючий, насосна; привокзальна площадка розміром 80х80м; штучне покриття ВПП і РД, розміром 1650х8,0 м.; залізобетонна огорожа; інженерні інфраструктури; резервуар для води 250 м.куб.; резервуар для води 100 м.куб. - передано ТОВ "Акорд", що підтверджується актом передачі майна від 14.08.2003р., складеного ДП "Аеропорт Житомир" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Акорд" (а.с.107, т.1, зворотна сторона).
Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №1327900 від 26.08.2003р., виданий Житомирським обласним державним комунальним підприємством по технічній інвентаризації, на підставі ухвал господарського суду Житомирської області у справі №1/77"Б" від 15.07.2003 р. та від 23.07.2003р. (про виправлення описки), а також акту прийняття-передачі від 14.08.2003р., за Товариством з обмеженою відповідальністю "Акорд" зареєстровано право власності на майновий комплекс за адресою Житомирська область, м.Житомир, вул.Авіаторів, буд.9, про що внесено відповідний запис (а.с.108, т.1).
Відповідно до пункту 1.1. статуту Дочірнього підприємства "Аеропорт Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд", останнє є підприємством, що створене відповідно до ухвали господарського суду Житомирської області від 15.07.2003р. (справа №1/77"Б") на підставі рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд", шляхом перетворення Державного підприємства "Аеропорт Житомир" в Дочірнє підприємство "Аеропорт Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд". В пункті 1.3 статуту визначено, що дочірнє підприємство є правонаступником Державного підприємства "Аеропорт Житомир" (а.с.30-33,т.1).
У відповідності до рішення Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд" від 01.10.2003р. "Про передачу у повне господарське відання ДП "Аеропорт Житомир" ТОВ "Акорд" нерухомого майна", передано ДП "Аеропорт Житомир" ТОВ "Акорд" у повне господарське відання об'єкт нерухомого майна: інженерно технічну споруду аеродромного призначення ЗПС та РД разом з підведеними до них інженерними мережами і комунікаціями для здійснення статутної діяльності, відповідно до рішення вищого органу ТОВ "Акорд" (а.с.94,т.1).
Рішенням Житомирської міської ради 4 скликання від 29.09.2005 року (далі - Рішення) надано земельну ділянку загальною площею 49,7926 га по вул. Авіаторів, 9 у короткострокову оренду терміном на 3 роки Дочірньому підприємству "Аеропорт Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд" для здійснення повітряних перевезень (землі транспорту) за рахунок вилученої земельної ділянки згідно з п. 1.37.2. даного рішення (а.с.35,т.1).
На підставі вказаного рішення між Дочірнім підприємством "Аеропорт Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд" та Житомирською міською радою 15.03.2006 року було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 49,7926 га за адресою вул. Авіаторів, 9 у м.Житомир, який 27.03.2006р. зареєстрований у Житомирському міському відділі Житомирської регіональної філії центру Державного земельного кадастру, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис за №040020900200 (далі - Договір) (а.с.36-37,т.1).
Згідно п. 4 договору, строк оренди земельної ділянки складає 3 роки. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому випадку орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендаря про намір продовжити його дію. У разі відсутності письмових заперечень з боку орендодавця та прийняття відповідного рішення орендодавцем на протязі одного місяця після закінчення строку договору, договір вважається пролонгованим на термін, зазначений у цьому договорі на цих же умовах з врахуванням орендної плати відповідно до діючого законодавства та Положення про порядок встановлення розмірів та справляння орендної плати за земельні ділянки в м. Житомирі, які перебувають у державній або комунальній власності.
15.03.2006р. було складено акт прийому-передачі згідно якого Житомирська міська рада передала в строкове платне користування земельну ділянку площею 49,7926 га терміном на три роки ДП "Аеропорт Житомир" товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд" (а.с.98,т.1 - зворотня сторона).
Як вбачається з рішення господарського суду Житомирської області №8/66-НМ від 18.12.2009р. (далі - Рішення) (а.с.39-41,т.1) за розглядом клопотання орендаря ДП "Аеропорт Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд" щодо поновлення договору оренди рішенням Житомирської міської ради від 18.03.2009р. №913 не поновлено на новий термін договір оренди земельної ділянки площею 49,7926га, за адресою вул.Авіаторів,9 у м.Житомирі, укладений між Житомирською міською радою та Дочірнім підприємством "Житомир Аеропорт" Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд" у зв'язку з наміром Житомирської міської ради самостійно використовувати зазначену земельну ділянку для задоволення потреб та інтересів територіальної громади м.Житомира.
Вказаним рішенням визнано недійсним рішення Житомирської міської ради №913 від 18.03.2009р. про відмову в поновленні на новий термін договору оренди земельної ділянки за адресою вул. Авіаторів, 9 у м. Житомирі.
Рішення господарського суду Житомирської області від 18.12.2009р., залишене без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 23.03.2010 р., яка, в свою чергу, залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 22.07.2010р. (а.с.39-46,т.1).
В подальшому, Дочірнє підприємство "Аеропорт Житомир" використовувало орендовану земельну ділянку, сплачувало орендну плату, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.144-150,т.1, а.с.1-12,т.2).
24.10.2011р. управлінням Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель проведена позапланова перевірка ДП "Аеропрт Житомир" ТОВ "Акорд" на підставі якої складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства А№09, в якому зазначено, що в 2009р. договір оренди земельної ділянки закінчився, новий договір не укладено, територія в м. Житомирі по Авіаторів, 9 використовується без правовстановлюючих докумнтів (а.с.101,т.1).
24.10.2011р. складений припис №09/104, щодо усунення виявленого порушення земельного законодавства (оформлення правовстановлюючих документів) (а.с.102,т.1).
22.11.2011р. за вих. №17 ДП "Аеропорт Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд" направило на адресу управління Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель, лист, згідно якого не погоджується з приписом №09/104 від 24.10.2011р. (а.с.90,т.1).
25.11.2011р. Головне управління держкомзему у Житомирські області за вих. №5872/15/14-11 надіслало голові Житомирської міської ради клопотання про припинення користування земельною ділянкою ДП "Аеропорт Житомир" ТОВ "Акорд" та повернення до земель запасу (а.с.63-64,т.1).
В січні 2012 року ДП "Аеропорт Житомир" звернулось до Житомирської міської ради з листом за вих.№1 від 19.01.2012 р. (а.с.38,т.1) щодо продовження орендних відносин та з метою забезпечення розвитку аеропорту і залучення довгострокових інвестицій на проведення реконструкції, погодженої управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища (лист від 14.12.2010р. №12/1939) пропонувало внести зміни до існуючого договору, продовживши його на тих самих умовах та на більш тривалий термін, шляхом укладення додаткової угоди терміном на 49 років з платою за користування у відповідності до Закону України №3609.
29.03.2012р. Житомирською міською радою 11 сесії 6 скликання прийнято рішення №344 "Про розгляд звернення ДП "Аеропорт Житомир" ТОВ "Акорд" щодо поновлення договору оренди земельної ділянки, площею 49,7926 га, по вул. Авіаторів, 9 в м. Житомирі", яким відмовлено дочірньому підприємству Аеропорт Житомир" ТОВ "Акорд" (юридична адреса: м. Житомир, вул. Авіаторів"), у поновленні договору оренди земельної ділянки, площею 49,7926 га, по вул. Авіаторів, 9 в м. Житомирі. Доручено першому заступнику міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Семенець Г.В., до 10.04.2012р. організувати зняття з державної реєстрації договір оренди земельної ділянки, площею 49,7926 га, по вул. Авіаторів, 9 в м. Житомирі (державна реєстрація проведена 27.03.2006р. за №040620900200). Земельну ділянку за адресою: м. Житомир, вул. Авіаторів, 9 зараховано до земель міської ради ненаданих у власність і користування. Доручено органам Держкомзему зняти з державної реєстрації договір оренди земельної ділянки, площею 49,7926 га по вул. Авіаторів, 9 в м. Житомирі (державна реєстрація проведена 27.03.2006р. №040620900200) (а.с.23,т.1).
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.
Приписи статті 13 Конституції України визначають, що земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду землі" (далі - Закон), відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
В силу статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
За приписами ст.1 Закону, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до статті 13 Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення Житомирської міської ради 4 скликання від 29.09.2005 року між Дочірнім підприємством "Аеропорт Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд" та Житомирською міською радою 15.03.2006 року було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 49,7926 га за адресою вул. Авіаторів, 9 у м. Житомир (далі - Договір оренди) (а.с.36-37,т.1).
Згідно з частиною першою статті 19 Закону України строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.
Відповідно до п. 4 вказаного договору, договір укладено на 3 (три) роки.
Стаття 20 Закону визначає, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
27.03.2006р. зазначений договір був зареєстрований у Житомирському міському відділі Житомирської регіональної філії центру Державного земельного кадастру, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис за №040020900200.
Згідно частини 1 статті 31 Закону України "Про оренду землі" підставами припинення договору оренди землі є, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.
Таким чином, строк дії договору оренди закінчився 27.03.2009р.
Приписи статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачають можливість поновлення договору оренди землі після закінчення строку його дії.
Так, за частиною 3 статті 33 Закону (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.
Відповідно до п. 4 договору, після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. У разі відсутності письмових заперечень з боку орендодавця та прийняття відповідного рішення орендодавцем протягом одного місяця після закінчення строку договору, договір вважається пролонгованим на термін, зазначений у цьому договорі на цих же умовах з врахуванням орендної плати відповідно до діючого законодавства та "Положення про порядок встановлення розмірів та справляння орендної плати за земельні ділянки в м. Житомирі, які перебувають у державній або комунальній власності".
Згідно п. 5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими для виконання на всій території України.
Частина 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що факти, встановлені рішенням господарського суду під час вирішення однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Згідно ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 р. №2453-VI, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.
Пункт 2.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", вказує, що не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.
Так, рішенням господарського суду Житомирської області від 18.12.2009р. по справі №8/66-НМ (далі - Рішення) (а.с.39-41,т.1) встановлено, що за розглядом клопотання орендаря ДП "Аеропорт Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд" щодо поновлення договору оренди рішенням Житомирської міської ради від 18.03.2009р. №913 не поновлено на новий термін договір оренди земельної ділянки площею 49,7926га, за адресою вул. Авіаторів, 9 у м.Житомирі, укладений між Житомирською міською радою та Дочірнім підприємством "Житомир Аеропорт" Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд" у зв'язку з наміром Житомирської міської ради самостійно використовувати зазначену земельну ділянку для задоволення потреб та інтересів територіальної громади м.Житомира.
Вказаним судовим рішенням визнано недійсним рішення Житомирської міської ради №913 від 18.03.2009р. про відмову в поновленні на новий термін договору оренди земельної ділянки за адресою вул. Авіаторів, 9 у м. Житомирі.
Зокрема, судом зазначено, що вказане рішення Житомирської міської ради є таким, що прийнято в супереч вимогам чинного законодавства та порушує права і охоронювані законом інтереси Дочірнього підприємства "Аеропорт Житомир", оскільки на спірній земельній ділянці знаходиться майно позивача, а саме: під'їзна дорога до аеропорту, автодороги аеропорту, аеродром - грунтова злітно - посадочна смуга, аеродром - штучна злітно - посадочна смуга, аеродромна площадка перону, асфальтована площадка території гаража, руліжні доріжки, ближній привід радіомаркування, контрольна смуга безпеки, тобто, оскаржуваним рішенням відповідач позбавив можливості позивача користуватися вищезазначеними об'єктами, розташованих на спірній земельній ділянці.
Рішення господарського суду Житомирської області від 18.12.2009р., залишене без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 23.03.2010 р., яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 22.07.2010р. (а.с.39-46, т.1).
Колегія суддів відзначає, що частиною 3 статті 33 Закону України "Про оренду землі" визначено, що у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У рішенні господарського суду Житомирської області від 18.12.2009р. по справі №8/66-НМ встановлено наявність підстав для такого поновлення.
В подальшому (після 27.03.2009р.) Дочірнє підприємство "Аеропорт Житомир" використовувало орендовану земельну ділянку, сплачувало орендну плату, а Житомирська міська рада, в період з 2009 року по червень 2012 року приймала від позивача належне виконання зобов'язань орендаря за договором оренди земельної ділянки від 15.03.2006 р. у вигляді сплати орендної плати, що підтверджується платіжними дорученнями, в т.ч. і з посиланням в призначенні платежу - орендної плати на договір від 15.03.2006р. (а.с.144-150,т.1,а.с.1-12,т.2), актом звірення розрахунків платника з бюджетом у 2012 році від 30.07.2012 р. (а.с.142,т.1), податковими деклараціями орендної плати за земельну ділянку за 2009-2011 р.р. (а.с.13-17,т.2).
Поряд з цим, в матеріалах справи відсутні докази, що після 27.03.2009р. Житомирська міська рада надсилала позивачу листа-повідомлення із запереченнями щодо поновлення дії договору на той самий строк і на тих самих умовах, як і не пред'являла вимог про звільнення земельної ділянки як такої, що використовується за відсутності законних на це підстав.
Крім того, та обставина, що Житомирська міська рада визнавала фактичну дію договору оренди спірної земельної ділянки з позивачем від 15.03.2006 р., зареєстрованого та чинного з 27.03.2006 р., протягом трьох років після 27.03.2009р., тобто, його поновлення на новий трирічний строк - до 27.03.2012р., вбачається не лише з прийняття виконання зобов'язань за даним договором оренди та відсутності заперечень щодо користування позивачем спірною земельною ділянкою, а й самого факту прийняття оспорюваного у справі рішення №344 одразу після спливу строку дії даного договору - 29.03.2012 р.
При цьому, посилання відповідача на відсутність прийнятого Житомирською міською радою як органом місцевого самоврядування з визначеними законом повноваженнями та відповідно до п.4 договору оренди рішення щодо поновлення з позивачем договору оренди спірної земельної ділянки, не спростовує фактичного поновлення договору оренди від 15.03.2006 р. на новий трирічний строк після 27.03.2009 р. та визнання такого поновлення договору самим відповідачем.
Згідно п. 2.17. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17.05.2011р. №6 при поновленні (пролонгації) договорів оренди земельних ділянок необхідно враховувати положення ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", який набрав чинності з 12.03.2011р.).
Оскаржене рішення №344 від 29.03.2012 р. прийняте Житомирською міською радою під час дії нової редакції ст. 33 вказаного закону.
Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на 27.03.2012 р.) визначено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:
власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);
уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.
Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.
Так, з наведеного випливає, що переважне право на поновлення договору оренди землі, після закінчення строку, на який його було укладено, має орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору.
Стаття 15 Закону України "Про оренду землі" визначає істотні умови договору оренди землі. За її приписами до істотних умов належить: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки), строк дії договору, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду, умови збереження стану об'єкта оренди, умови і строки передачі земельної ділянки орендарю та повернення її орендодавцеві, існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки, визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини та відповідальність сторін, умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Пунктом 27 Договору на орендаря покладено наступні обов'язки:
- приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені цим договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку;
- виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження), передбачені законом або договором оренди землі;
- дотримуватися режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико -культурного призначення;
- у п'ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки надати копію договору відповідному органу державної податкової служби;
- використовувати орендовану земельну ділянку за цільовим призначенням;
- у відповідності з пунктом 7 цього договору своєчасно вносити орендну плату;
- у належному стані повернути орендодавцю земельну ділянку після закінчення терміну оренди;
- не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, дотримуватись правил добросусідства;
- забезпечувати доступ на земельну ділянку відповідним службам міста для обслуговування і ремонту об'єктів загального користування;
- відшкодувати орендодавцеві заподіяну орендарем шкоду стану земельної ділянки.
Відповідно до п. 26 Договору передбачено права орендодавця, яким кореспондують обов'язки орендаря:
- самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі;
- за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку, жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження;
- переважного придбання у власність орендованої земельної ділянки у відповідності до закону та переважного права за різних інших умов на поновлення договору оренди.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про неналежне виконання позивачем - ДП "Аеропорт Житомир" ТОВ "Акорд" істотних умов договору та обов'язків, які покладені на останнього вказаним договором.
Натомість, як зазначалось вище, матеріали містять докази, які підтверджують, що позивач належно виконував істотні умови договору та обов'язки, зокрема своєчасно вносив орендну плату, а Житомирська міська рада, приймала від позивача належне виконання зобов'язань орендаря за договором оренди земельної ділянки від 15.03.2006 р. у вигляді сплати орендної плати, що підтверджується платіжними дорученнями, в т.ч. і з посиланням в призначенні платежу - орендної плати на договір від 15.03.2006р. (а.с.144-150,т.1,а.с.1-12,т.2), актом звірення розрахунків платника з бюджетом у 2012 році від 30.07.2012 р. (а.с.142,т.1), податковими деклараціями орендної плати за земельну ділянку за 2009-2011 р.р. (а.с.13-17,т.2).
В січні 2012 року ДП "Аеропорт Житомир" звернулось до Житомирської міської ради з листом за вих.№1 від 19.01.2012 р. (а.с.38,т.1) щодо продовження орендних відносин та з метою забезпечення розвитку аеропорту і залучення довгострокових інвестицій на проведення реконструкції, погодженої управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища (лист від 14.12.2010р. №12/1939) пропонувало внести зміни до існуючого договору, продовживши його на тих самих умовах та на більш тривалий термін, шляхом укладення додаткової угоди терміном на 49 років з платою за користування у відповідності до Закону України №3609.
Тобто, позивач відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства повідомив про свій намір продовжити дію договору оренди спірної земельної ділянки.
Поряд з цим, у відповідності до рішення Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд" від 01.10.2003р. "Про передачу у повне господарське відання ДП "Аеропорт Житомир" ТОВ "Акорд" нерухомого майна", передано ДП "Аеропорт Житомир" ТОВ "Акорд" у повне господарське відання об'єкт нерухомого майна: інженерно технічну споруду аеродромного призначення ЗПС та РД разом з підведеними до них інженерними мережами і комунікаціями для здійснення статутної діяльності, відповідно до рішення вищого органу ТОВ "Акорд" (а.с.94,т.1).
За приписами частин 1, 2 ст. 136 Господарського кодексу України, право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.
Тобто, право господарського відання - це речове право суб'єкта підприємництва, який, так само як і власник, володіє, користується і розпоряджається закріпленим за ним майном, лише з обмеженням в розпорядженні окремими видами майна, реалізовувати яке він може лише за згодою власника.
Таким чином, позивач має право повного господарського відання, що включає правомочності щодо володіння, користування та розпорядження майном з обмеженнями, передбаченими законодавством, на майно ТОВ "Акорд", в т.ч. розміщене на земельній ділянці площею 49,7926 га по вул. Авіаторів, 9 в м.Житомирі.
Як зазначалось вище, рішенням господарського суду Житомирської області №8/66-НМ від 18.12.2009р. (а.с.39-41,т.1) встановлено, що на спірній земельній ділянці знаходиться майно позивача, а саме: під'їзна дорога до аеропорту, автодороги аеропорту, аеродром - грунтова злітно - посадочна смуга, аеродром - штучна злітно - посадочна смуга, аеродромна площадка перону, асфальтована площадка території гаража, руліжні доріжки, ближній привід радіомаркування, контрольна смуга безпеки.
Відповідно до частини 1 статті 188 Цивільного кодексу України та пункту 1.1 Методичних рекомендацій стосовно визначення нерухомого майна, що знаходиться на земельних ділянках, право власності на які підлягає державній реєстрації, затверджених наказом від 14.04.2009 року №660/5 Міністерства юстиції України, якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ). До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість), як визначено частиною 1 статті 181 цього Кодексу, належать, зокрема такі об'єкти, що розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Згідно Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 р. №1440, об'єкти оцінки у формі цілісного майнового комплексу (цілісний майновий комплекс) - об'єкти, сукупність активів яких дає змогу провадити певну господарську діяльність. Цілісними майновими комплексами є підприємства, а також їх структурні підрозділи (цехи, виробництва, дільниці тощо), які можуть бути виділені в установленому порядку в самостійні об'єкти з подальшим складанням відповідного балансу і можуть бути зареєстровані як самостійні суб'єкти господарської діяльності.
Таким чином, враховуючи вищенаведені положення, окремі майнові об'єкти аеропорту складають єдиний майновий комплекс аеропорту, що дає змогу використовувати його за призначенням, і переміщення будь-якого з цих окремих майнових об'єктів аеропорту, розташованих на земельній ділянці, є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення, у зв'язку з чим вони є об'єктами нерухомого майна, тобто такими, що нерозривно пов'язані з землею, і є складовою частиною єдиного майнового об'єкту, яким є аеропорт.
Поряд з цим, зміст листа Українського державного проектно-технологічного науково-дослідного інституту цивільної авіації "Украеропроект" від 03.08.2009 р. №02.8-398 свідчить, що за відсутності вищевказаних об'єктів аеродром класу 4-г у м.Житомирі використовуватись не може (а.с.34, т.1).
Також, судова колегія вважає за необхідне відмітити, що оспорюване рішення Житомирської міської ради №344 прийняте на підставі клопотання Головного управління Держкомзему у Житомирській області від 25.11.2011р. №5872/15/14-11, рішення Державної авіаційної служби України від 24.11.2011 р. про виключення з Державного реєстру цивільних аеродромів України аеродрому "Житомир (Смаковка)", та у зв'язку з втратою чинності свідоцтва про реєстрацію аеродрому №АР05-01 від 24.03.2009 р.
Однак, висновки Головного управління Держкомзему у Житомирській області щодо відсутності правовстановлюючих документів (діючого договору оренди) спростовуються встановленими судом та наведеними вище фактами, а твердження в клопотанні про порушення вимог раціонального використання земельної ділянки нічим не обґрунтоване, при цьому, в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 24.10.2011р. назване порушення не зафіксовано.
Поряд з цим, згідно поданих позивачем до справи доказів (листи,а.с.78,79,т.1), підтверджується виконання позивачем передпроектних робіт по реконструкції аеропорту, будівництву об'єктів соціальної сфери і в даний час тривають роботи по виготовленню робочої проектно-кошторисної документації на реконструкцію аеропорту.
Крім того, з листа Державної авіаційної адміністрації від 08.10.2007 р. №1.18-5494 вбачається, що виключення з реєстру цивільних аеродромів відбувається у зв'язку з відсутністю "Інструкції з виконання польотів на аеродромі" (якої, в свою чергу, не може бути до завершення робіт з реконструкції комплексу аеропорту); для поновлення реєстрації аеродрому необхідно надати комплект відповідних документів згідно з Правилами реєстрації цивільних аеродромів України.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що з Витягу з протоколу від 29.03.12р. та з Витягу зі стенограми одинадцятої сесії Житомирської міської ради шостого скликання не вбачається, що вивчалось питання, щодо підстав (клопотання Головного управління Держкомзему у Житомирській області від 25.11.2011р. №5872/15/14-11, рішення Державної авіаційної служби України від 24.11.2011 р. про виключення з Державного реєстру цивільних аеродромів України аеродрому "Житомир (Смаковка)", втрата чинності свідоцтва про реєстрацію аеродрому №АР05-01 від 24.03.2009 р.) при прийнятті рішення №344 від 29.03.12р. про відмову ДП "Аеропорт Житомир" ТОВ "Акорд" у поновленні договору оренди земельної ділянки площею 49,7926 га по вул.Авіаторів, 9 в м. Житомирі.
Стосовно документів, наданих до справи прокурором, суд зазначає, що листи прокурора, адресовані прокурором Державній авіаційній службі України, Державній інспекції сільського господарства в Житомирській області та Державній екологічній інспекції в Житомирській області щодо здійснення відповідних перевірок, та відповіді на них, в т.ч. акт перевірки спроможності ДП "Аеропорт Житомир" ТОВ "Акорд" здійснення діяльності, пов'язаної з наданням послуг у сфері авіаційного транспорту, були складені вже після прийняття відповідачем рішення, яке є предметом оскарження у даній справі, тобто, не є та не могли бути підставою прийняття такого рішення, а тому не можуть вважатися належними та допустимими доказами законності оспорюваного рішення ради.
Крім того, складений 23.07.2012р. Державіаслужбою акт перевірки спроможності позивача здійснення діяльності, пов'язаної з наданням послуг у сфері авіаційного транспорту, за висновками якого позивач не здійснює та з технічних причини не має спроможності здійснювати діяльність, пов'язану з наданням послуг у сфері авіаційного транспорту на території аеродрому "Житомир (Смоковка)" - не спростовує та не виключає можливості надання таких послуг після завершення робіт по реконструкції комплексу аеропорту.
Згідно зі ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Відповідно до п. 1 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000р. №02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з визнанням недійсним актів державних чи інших органів" (з наступними змінами і доповненями) акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
В даному випадку, позивачем доведено та належним доказами підтверджено, що оспорюваний акт не відповідає вимогам чинного, на момент його прийняття, законодавства і порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, а відповідачем та прокурором не спростовано порушення переважного права позивача на поновлення договору оренди, речових прав позивача щодо майна, належного йому на праві повного господарського відання, внаслідок прийняття спірного рішення.
Таким чином, враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства.
З огляду на зазначене, доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст.99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Рішення господарського суду Житомирської області від 16.08.12р. по справі №5/5007/661/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу Житомирської міської ради - без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
3. Справу повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя Гудак А.В.
Суддя Гулова А.Г.
Суддя Олексюк Г.Є.