79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
29.11.12 Справа № 5015/2658/12(5015/3815/12
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого судді Кравчук Н.М.
суддів Мирутенко О.Л.
Якімець Г.Г.
розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства
«Всеукраїнський Акціонерний Банк»(надалі ПАТ
«Всеукраїснкьий Акціонерний Банк») від 17.10.2012р. № Лв-
31/2-888
на рішення господарського суду Львівської області від 09.10.2012р.
у справі № 5015/2658/12
за позовом ПАТ «Всеукраїснкьий Акціонерний Банк», м. Київ
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-
канадське підприємство «Росан»(надалі ТзОВ «Спільне
українсько-канадське підприємство «Росан»), м. Львів
третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Львівська лізингова
компанія»(надалі ТзОВ «Львівська лізингова компанія»),
м.Львів
про звернення стягнення на предмет застави,
за зустрічним позовом ТзОВ «Спільне українсько-канадське підприємство
«Росан», м. Львів
до відповідача ПАТ «Всеукраїснкьий Акціонерний Банк», м. Київ
третя особа-1 ТзОВ «Львівська лізингова компанія», м. Львів
третя особа-2 Львівська філія державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України (надалі ЛФ ДП «Інформаційний центр»МЮУ), м. Львів
про усунення перешкод у користуванні майном і зобов'язання вчинити дії ,
з участю представників:
від позивача за первісним позовом: Берегей І.С. -представник (довіреність від 01.05.2012р.);
від відповідача за первісним позовом: Дацко Ю.С. -представник (довіреність від 12.09.2012р. за № 95/2012);
від третьої особи-1 за зустрічним позовом: Максимишин І.Б. -представник (довіреність від 14.02.2012р.):
від третьої особи-2 за зустрічним позовом: Коротун І.Ю. -юрисконсульт (довіреність від 03.02.2012р.)
Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.22, ст.28 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
Рішенням господарського суду Львівської області від 09.10.2012р. у справі № 5015/2658/12 (суддя Долінська О.З.) у задоволенні первісних позовних вимог ПАТ «Всеукраїснкьий Акціонерний Банк»до ТзОВ "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан", з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ТзОВ "Львівська лізингова компанія" про звернення стягнення на предмет застави - відмовлено. Зустрічні позовні вимоги ТзОВ "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан" до ПАТ «Всеукраїснкьий Акціонерний Банк», з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ТзОВ "Львівська лізингова компанія" та Львівської філії державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України про усунення перешкод в користуванні майном - задоволено повністю. Зобов'язано усунути перешкоди в користуванні ТзОВ "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан", наступними транспортними засобами: сідловий тягач-Е марки Volvo модель FH, № шасі (рами) YV2AS02A48B519885, номерний знак ВС3826ВМ, 2008 року випуску та сідловий тягач-Е марки Volvo модель FH, № шасі (кузова, рами) YV2AS02A88B519890, номерний знак ВС3827ВМ, 2008 року випуску, і зобов'язати ПАТ «Всеукраїснкьий Акціонерний Банк»протягом 10 днів з моменту набрання рішенням суду законної сили подати реєстратору - Львівській філії державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, заяви про вилучення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна обтяжень, що накладені відповідно до Договору застави № VZ7287 від 30.07.2008 року на наступні транспортні засоби: сідловий тягач-Е марки Volvo модель FH, № шасі (рами) YV2AS02A48B519885, номерний знак ВС3826ВМ, 2008 року випуску та сідловий тягач-Е марки Volvo модель FH, № шасі (кузова, рами) YV2AS02A88B519890, номерний знак ВС3827ВМ, 2008 року випуску. Стягнуто з ПАТ «Всеукраїснкьий Акціонерний Банк»на користь ТзОВ "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан" 1073, 00 грн. судового збору.
Не погоджуючись з даним рішенням, ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» звернувся з апеляційною скаргою з доповненнями, в якій вказане рішення вважає прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення місцевого суду повністю та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги ПАТ «Всеукраїснкьий Акціонерний Банк»про звернення стягнення на предмет застави та відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог ТзОВ "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан" про усунення перешкод в користуванні майном і зобов'язання вчинити дії.
Зокрема, скаржник зазначає, що при винесенні оспорюваного рішення, судом не взято до уваги, що перехід права власності від заставодавця до іншої особи не тягне за собою припинення заставного зобов'язання, навпаки, застава зберігає чинність. Окрім того, на думку скаржника, безпідставним є висновок суду, що ПАТ «Всеукраїснкьий Акціонерний Банк»втратив своє право застави на транспортні засоби, так як вони не включені до ліквідаційної маси ТзОВ «Львівська лізингова компанія». Також скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що задовольняючи вимогу про зобов'язання ПАТ «ВіЕйБі» подати заяви про вилучення записів про обтяження майна, суд позбавив заставодержателя права на першочергове задоволення вимог стягувача-заставодержателя.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 25.10.2012р. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 15.11.2012р. В судовому засіданні 15.11.2012р. судом оголошено перерву до 29.11.2012р. о 11год. 30хв., про що сторони ознайомлені під розписку.
Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні доводи, наведені в апеляційній скарзі та доповненнях до апеляційної скарги, підтримав та наполягає на її задоволенні.
Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів скаржника заперечив, апеляційну скаргу вважає безпідставною та необґрунтованою, а рішення суду першої інстанції законним, в зв'язку з чим просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник третьої особи - ТзОВ «Львівська лізингова компанія» відзиву на апеляційну скаргу суду не подала, в судовому засіданні зазначила, що інтереси останньої оскаржуваним рішенням суду першої інстанції не зачіпаються.
Представник третьої особи - ЛФ ДП «Інформаційний центр»МЮУ в судовому засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів скаржника заперечив та просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши апеляційну скаргу, відзиви на апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.
Між ВАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (скорочено ВАТ «ВіЕйБі Банк) (найменування змінено ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (скорочено ПАТ ВіЕйБі Банк») (Кредитодавець) та ТзОВ "Львівська лізингова компанія" (Позичальник) 14.08.2007р. було укладено кредитний договір № 49/07 із змінами і доповненнями про надання кредиту у формі мультивалютної кредитної лінії з максимальним лімітом в сумі еквівалентній 600 000,00 (шістсот тисяч) доларів США, що в еквіваленті становить 3 030 000,00 (три мільйони тридцять тисяч) гривень відповідно до офіційного курсу НБУ на день підписання Кредитного договору з терміном остаточного повернення кредиту 13 серпня 2011 року включно.
26.06.2008р. між ТзОВ "Львівська лізингова Компанія"(Лізингодавець) та ТзОВ "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан" (Лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № 4005, відповідно до умов якого Лізингодавець зобов'язується придбати у власність у Продавця майно - об'єкт лізингу та передати його в платне користування Лізингоодержувачу на умовах фінансового лізингу.
Згідно з п. 2.1 вказаного договору та додатку № 1 до цього договору об'єктом лізингу є 2 (два) сідельні тягачі марки VOLVO модель ЕН 4x2, номерні знаки - ВС3826ВМ та ВС3827ВМ.
За умовами п. 3.1 договору фінансового лізингу лізингові платежі сплачуються Лізингоодержувачем згідно графіку сплати лізингових платежів, що наведені в додатку 2 до даного договору, який є невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно до п. 2.2. договору фінансового лізингу загальна вартість об'єкта лізингу на момент укладення договору складає 1 571 000,00 грн., в т.ч. ПДВ.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, на виконання зобов'язань за договором фінансового лізингу Лізингоодержувачем - СП "Росан" сплачено ТзОВ "Львівська лізингова компанія" лізингових платежів на загальну суму 2 083 357,47 грн., з яких: перший лізинговий платіж згідно договору фінансового лізингу, в т.ч. ПДВ -314 200,00 грн., відшкодування (компенсація) частини вартості майна, в т.ч. ПДВ -1 271 917,33 грн. та винагорода (комісія) по договору фінансового лізингу, без ПДВ -497 240,14 грн., тобто здійснено оплату лізингових платежів та виконано зобов'язання в повному обсязі, підтвердженням чого є Акт звірки взаєморозрахунків від 02.07.2012р. (том І -а.с. 134).
Слід зазначити, що в забезпечення виконання зобов'язань за вищезазначеним кредитним договором 30.07.2008 року між ПАТ "ВіЕйБі Банк" (Заставодержатель) та ТзОВ "Львівська лізингова компанія" (Заставодачець) було укладено договір застави № VZ7287, відповідно до умов якого Позичальником було передано в заставу належні йому на праві власності транспортні засоби: сідловий тягач-Е марки Volvo модель FH, № шасі (рами) YV2AS02A48B519885, номерний знак ВС3826ВМ, 2008 року випуску та сідловий тягач-Е марки Volvo модель FH, № шасі (кузова, рами) YV2AS02A88B519890, номерний знак ВС3827ВМ, 2008 року випуску. Обтяження предмета застави зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна Львівською філією державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України 31.07.2008 року за № 7668309 (копія Витягу з ДРОРМ станом на 07.06.2012 року).
Згідно з п. 2.4.5. вказаного договору Заставодержатель має право задовольнити за рахунок предмета застави всі свої вимоги у повному обсязі визначеному на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, неустойку, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання, всі інші вимоги, що випливають з кредитного договору, а також витрати, пов'язані із зверненням стягнення на предмет застави та його реалізацію.
У заявлених вимогах ПАТ «Всеукраїснкьий Акціонерний Банк»просить звернути стягнення на предмет застави, а саме: автомобіль Volvo FH 4х2, сідловий тягач-Е, 2008, реєстраційний номер ВС3826ВМ, номер шасі (кузова, рами) YV2AS02A48B519885, колір синій та автомобіль Volvo FH 4х2, сідловий тягач-Е, 2008, реєстраційний номер ВС3827ВМ, номер шасі (кузова, рами) YV2AS02A88B519890, колір синій, що належать ТзОВ «Львівська лізингова компанія»та передані в заставу за договором застави № VZ7287 від 30.07.2008р. для задоволення вимог ПАТ «Всеукраїснкьий Акціонерний Банк»за кредитним договором № 49/07 від 14.08.2007р. в сумі 4 615 586,92грн.
Як видно з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Львівської області від 23.08.2012 року було допущено заміну первісного відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська лізингова компанія" належним відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан" (том І -а.с. 95-96).
Окрім того, ТзОВ "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан", 13.09.2012 р. звернулося до господарського суду із зустрічною позовною заявою до ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк", з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ТзОВ "Львівська лізингова компанія" та Львівської філії ДП"Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, в якій останнє просило усунути перешкоди в користуванні ТзОВ "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан" майном шляхом зобов'язання ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" протягом 10 днів з моменту набрання рішенням суду законної сили подати заяви про виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна обтяжень, що накладені на наступні транспортні засоби: автомобіль Volvo FH 4х2, сідловий тягач-Е, 2008, реєстраційний номер ВС3826ВМ, номер шасі (кузова, рами) YV2AS02A48B519885, колір синій та автомобіль Volvo FH 4х2, сідловий тягач-Е, 2008, реєстраційний номер ВС3827ВМ, номер шасі (кузова, рами) YV2AS02A88B519890, колір синій (том ІІ -а.с. 56-60). Дані вимоги мотивовані тим, що у зв'язку із закінченням 29.07.2011р. строку дії договору фінансового лізингу № 4005 від 26.06.2008р. та сплатою СП «Росан»усієї суми лізингових платежів до останнього перейшло право власності на вищезазначений предмет фінансового лізингу.
При прийнятті постанови суд виходив з наступного.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з приписами ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно з ст. 599 ЦК України, ст. 202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
Як зазначалось вище, на виконання зобов'язань за договором фінансового лізингу № 4005 від 26.06.2008р. Лізингоодержувачем - СП "Росан" сплачено ТзОВ "Львівська лізингова компанія" лізингових платежів на загальну суму 2 083 357,47 грн., , тобто, здійснено оплату лізингових платежів та виконано зобов'язання в повному обсязі, підтвердженням чого є Акт звірки взаєморозрахунків від 02.07.2012р.
У зв'язку із закінченням 29.07.2011 року строку дії договору та сплатою СП "Росан" усієї суми лізингових платежів, що свідчить про проведення повного і належного розрахунку з ТОВ "Львівська лізингова компанія", до СП "Росан" перейшло право власності на предмет фінансового лізингу за вищезазначеним договором фінансового лізингу, сідельні тягачі марки Volvo модель FH 4x2, що підтверджено рішенням господарського суду Львівської області від 27.07.2012 р. у справі № 5015/2455/12 за позовом ТзОВ "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан" до ТзОВ «Львівська лізингова компанія», з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк»про визнання права власності, яким визнано за ТзОВ "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан" право власності на сідловий тягач -Е марки Volvo модель FH 2008, реєстраційний номер ВС3826ВМ, номер шасі (кузова, рами) YV2AS02A48B519885, колір синій та автомобіль Volvo FH 4х2, сідловий тягач-Е, 2008, реєстраційний номер ВС3827ВМ, номер шасі (кузова, рами) YV2AS02A88B519890, колір синій (том І -а.с. 88-94). Дане рішення набрало законної сили.
Отже, право власності СП "Росан" на вищевказані транспортні засоби визнано рішенням суду. При цьому, ПАТ "ВіЕйБі Банк" було відомо про такі правові наслідки та про те, що до СП "Росан" після сплати всіх лізингових платежів перейде право власності на вищевказані транспортні засоби, виходячи з наступного.
Згідно з п. 1.4. договору застави № У27287 від 30.07.2008 року, укладеного між Банком (Заставодержатель) та ТОВ «Львівська лізингова компанія»(Заставодавець): «в період дії даного договору застави, транспортні засоби, які є предметом застави, перебуватимуть в лізингу за договором лізингу № 4005 від 26 червня 2008. з подальшими змінами і доповненнями до нього, укладеними з лізингоодержувачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-канадське підприємство «Росан»(код СДРПОУ 14369134, м. Львів, вул. Зелена, 147) і буде знаходитись у володінні лізингоодержувача за вказаною адресою.»
Таким чином, ПАТ «ВіЕйБі Банк»був повідомлений та погодився при укладенні договору застави про можливий ризик втрати предмета застави в разі виплати лізингоодержувачем усіх лізингових платежів, з яких, в тому числі, погашався кредит Лізингодавця.
Як встановлено судом першої інстанції та як видно з матеріалів справи, позивачем за первісним позовом долучено до позовної заяви копію договору фінансового лізингу № 4005 від 26.06.2008 року, укладеного між СП "Росан" (Лізингоодержувач) та ТОВ "Львівська лізингова компанія" (Лізингодавець), яка за змістом не відповідає оригіналам договорів, які перебувають у сторін цього договору. Зокрема, не співпадають пункти договору, які регулюють перехід права власності на предмет фінансового лізингу.
Згідно з п. 9.4. договору фінансового лізингу, долученого Банком, зазначено: "Після закінчення строку лізингу право власності на об'єкт лізингу переходить до Лізингоодержувача за умови повної сплати лізингових платежів та повного виконання Лізингодавцем зобов'язань перед ВАТ "ВіЕйБі Банк" згідно кредитного договору, вказаного у п. 2.3. цього договору. При цьому, будь-яке відчуження об'єкту лізингу можливе лише у випадку повного виконання Лізингодавцем зобов'язань за кредитним договором, що повинно підтверджуватись відповідним листом ВАТ "ВіЕйБі Банк". Лізингодавець зобов'язаний сприяти Лізингоодержувачу в оформленні усіх передбачених законодавством документів для відчуження майна."
Відповідно до п. 9.5 Договору фінансового лізингу в редакції оригіналу сторін договору фінансового лізингу: "Після закінчення строку лізингу право власності на об'єкт лізингу переходить до Лізингоодержувача за умови повної сплати лізингових платежів. Лізингодавець зобов'язаний сприяти Лізингоодержувачу в оформленні усіх передбачених законодавством документів для відчуження майна." При цьому, п. 9.4 в оригіналі Договору фінансового лізингу регулює право Лізингоодержувача на розірвання договору.
Згідно з п. 14.3. договору фінансового лізингу, даний договір укладено в двох примірниках українською мовою, що мають однакову юридичну силу. Зазначені екземпляри зберігаються по одному екземпляру у Лізингодавця та у Лізингоотримувача.
Таким чином, саме сторони цього договору фінансового лізингу мають по одному оригінальному примірнику договору. Примірники сторін договору фінансового лізингу є ідентичними, і умови переходу права власності на предмет лізингу передбачені п. 9.5. договору в редакції, вказаній вище. Оригінали примірників договору фінансового лізингу, які зберігаються у сторін, прошиті та пронумеровані і скріплені печатками сторін, що підтверджує їх цілісність та неможливість будь-якої самовільної зміни договору. Відтак, долучена до матеріалів справи Банком копія договору, яка засвідчена печаткою Банку та підписом представника Банку не може братися судом до уваги.
З огляду на все вищенаведене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що у зв'язку із закінченням 29.07.2011 року строку дії договору фінансового лізингу та сплатою СП "Росан" усієї суми лізингових платежів, що свідчить про проведення повного і належного розрахунку з ТОВ "Львівська лізингова компанія", до СП "Росан" перейшло право власності на предмет фінансового лізингу.
Окрім того, слід зазначити, що постановою господарського суду Львівської області у справі № 31/168-2010 від 03.11.10р. ТОВ "Львівська лізингова компанія" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором призначено арбітражного керуючого Слідзьону Н.П. (том І -а.с. 62-63).
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або на праві повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.
Ліквідаційна маса банкрута формується на підставі даних, відображених в бухгалтерській документації банкрута.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, до ліквідаційної маси ТОВ "Львівська лізингова компанія" включено лізингові платежі за автомобілі, які були сплачені СП "Росан" в повному обсязі, а не автомобілі, передані СП "Росан" згідно договору фінансового лізингу № 4005 від 26.06.2008 року.
З наведеного вбачається, що позивач за первісним позовом має право задовольнити свої вимоги до ТОВ "Львівська лізингова компанія" лише в межах ліквідаційної процедури, порушеної стосовно ТОВ "Львівська лізингова компанія".
Згідно з ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цією статтею: 1) у першу чергу задовольняються: а) вимоги, забезпечені заставою.
Згідно з ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства.
Законодавством чітко врегульовано на які вимоги не поширюється дія мораторію, такий перелік є вичерпним і не підлягає ширшому тлумаченню, окрім цього до такого переліку не віднесені вимоги заявлені ПАТ «ВіЕйБі Банк»до СП «Росан».
Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.
Також слід зазначити, що відповідно до п. 8.5 Рекомендацій Президії ВГСУ від 04.06.2004 р.№ 04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" "в силу колізії між нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та нормами Законів України "Про іпотеку" і "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", які набули чинності з 1 січня 2004 року, в частині регулювання правового становища кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, у зв'язку з порушенням провадження у справах про банкрутство, судам слід виходити із системного тлумачення норм наведених вище законів та враховувати наступне. До внесення відповідних змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" стягнення на предмет застави в порядку, передбаченому Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" і Законом України "Про іпотеку" окремо від провадження у справі про банкрутство не може здійснюватись, оскільки встановлення у Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" особливого порядку задоволення майнових вимог до боржника не припускає задоволення цих вимог в індивідуальному порядку (мораторій на задоволення вимог кредиторів передбачає припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання зобов'язань окремих кредиторів).
Задоволення вимог кредиторів, забезпечених заставою (іпотекою), має здійснюватись за правилами, встановленими Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
З аналізу вищенаведених норм права вбачається, що вимоги Банку, забезпечені заставою, підлягають до задоволення в першу чергу з коштів, одержаних від продажу ліквідаційної маси банкрута, яка складається з усіх видів майнових активів (майно та майнові права) банкрута, в тому числі, з лізингових платежів. На задоволення вимог кредиторів поза межами ліквідаційної процедури ухвалою суду накладено мораторій одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство.
Заставодавець - ТОВ "Львівська лізингова компанія", як зазначалось вище, перебуває у ліквідаційній процедурі і до ліквідаційної маси Заставодавця згідно чинного законодавства включено лізингові платежі, а не транспортні засоби -предмет лізингу. Лізингові платежі сплачені СП "Росан" в повному обсязі.
Таким чином, позивач за первісним позовом втратив своє право застави на вищезазначені транспортні засоби, так як вони не включені до ліквідаційної маси ТОВ "Львівська лізингова компанія", у зв'язку з чим Банк може задовольнити свої вимоги до ТОВ "Львівська лізингова компанія" за рахунок майна, яке входить до ліквідаційної маси, що також підтверджується ст. 593 ЦК України, згідно якої право застави припиняється також в інших випадках, передбачених законом.
Отже, правовою підставою визнання права власності на транспортні засоби за СП "Росан" був договір фінансового лізингу, укладений між ТОВ "Львівська лізингова компанія"та СП "Росан", в той час, як підставою позову ПАТ "ВіЕйБі Банк" про звернення стягнення на предмет застави є кредитний договір № 49/07 від 14.08.2007 р та договір застави № VZ7287 від 30.07.2008 р., укладені між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та ТОВ "Львівська лізингова компанія".
У відповідності до ст.. 511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи.
Беручи до уваги все вищенаведене та враховуючи те, що СП "Росан" не має жодної заборгованості перед ПАТ "ВіЕйБі Банк", не є стороною діючих кредитних договорів та договорів застави з Банком, тому ПАТ "ВіЕйБі Банк" не має юридичних та фактичних підстав для звернення стягнення на майно, яке належить на праві власності СП "Росан", про що судом зроблено правильний висновок та підставно відмовлено ПАТ «Всеукраїснкьий Акціонерний Банк»у задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет застави, а саме: автомобіль Volvo FH 4х2, сідловий тягач-Е, 2008, реєстраційний номер ВС3826ВМ, номер шасі (кузова, рами) YV2AS02A48B519885, колір синій та автомобіль Volvo FH 4х2, сідловий тягач-Е, 2008, реєстраційний номер ВС3827ВМ, номер шасі (кузова, рами) YV2AS02A88B519890, колір синій, що належать ТзОВ «Львівська лізингова компанія»та передані в заставу за договором застави № VZ7287 від 30.07.2008р. для задоволення вимог ПАТ «Всеукраїснкьий Акціонерний Банк»за кредитним договором № 49/07 від 14.08.2007р. в сумі 4 615 586,92грн.
Згідно з ст. 317 ЦК України права володіння, користування та розпоряджання майном належать власникові майна.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (Згідно з ст. 319 ЦК України).
Згідно з приписами ст.. 391 ЦК України власнику майна надано право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
У відповідності до ст. 386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Наявність в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, а саме обтяжень на вищезазначені транспортні засоби, які є предметом спору, що накладені Банком, перешкоджає СП «Росан»розпоряджатись належним останньому на праві власності майном.
Таким чином, враховуючи те, що Банк створює перешкоди у користуванні та розпорядженні транспортними засобами, належними СП "Росан" на праві власності, оскільки Банком не подано заяву реєстратору - Львівській філії державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України про вилучення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, а саме обтяжень на спірні транспортні засоби, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно задоволено зустрічні позовні вимоги ТзОВ «Спільне українсько-канадське підприємство «Росан»про усунення перешкод в користуванні ТзОВ "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан" майном шляхом зобов'язання ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" протягом 10 днів з моменту набрання рішенням суду законної сили подати заяви про виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна обтяжень, що накладені на наступні транспортні засоби: автомобіль Volvo FH 4х2, сідловий тягач-Е, 2008, реєстраційний номер ВС3826ВМ, номер шасі (кузова, рами) YV2AS02A48B519885, колір синій та автомобіль Volvo FH 4х2, сідловий тягач-Е, 2008, реєстраційний номер ВС3827ВМ, номер шасі (кузова, рами) YV2AS02A88B519890, колір синій, оскільки у зв'язку із закінченням 29.07.2011р. строку дії договору фінансового лізингу № 4005 від 26.06.2008р. та сплатою СП «Росан»усієї суми лізингових платежів до останнього перейшло право власності на вищезазначений предмет фінансового лізингу.
Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані,на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтується вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Однак, скаржником всупереч вищенаведеній нормі права, не подано доказів, які б спростовували факти, викладені в оспорюваному рішенні, а доводи, наведені в апеляційній скарзі не спростовують правомірність висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому рішення господарського суду Львівської області слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -
1. Рішення господарського суду Львівської області від 09.10.2012р. у справі № 5015/2658/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом XII-1 ГПК України.
3. Справу передати в місцевий господарський суд Львівської області.
Головуючий суддя Кравчук Н.М.
судді Мирутенко О.Л.
Якімець Г.Г.