79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
04.12.12 Справа № 5015/3679/12
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого судді Юрченка Я.О.
суддів Давид Л.Л.
Данко Л.С.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ілта», м.Київ
на рішення Господарського суду Львівської області від 18.10.2012 р.
у справі № 5015/3679/12
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-канадське підприємство «Росан»(м. Львів)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ілта»(м. Київ)
про: спонукання до укладення договорів, визнання права власності на майно та стягнення 575 594,67 коп. (п'ятсот сімдесят п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто чотири гривні 67 копійок)
За участю представників:
Позивача: Маричева О.Д. - представник (довіреність № 14/2012 від 16.01.2012 р.);
Відповідача: Булаєнко Р.В. - представник (довіреність № 074/12 від 03.12.2012 р.);
Рішенням Господарського суду Львівської області від 18.10.2012 р. у справі №5015/3679/12 повністю задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан" (м. Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ілта»(м. Київ) про зобов'язання виконати умови договору, спонукання до укладення договорів, визнання права власності на майно та стягнення 575 594,67 коп. (п'ятсот сімдесят п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто чотири гривні 67 копійок) (з яких: 100 000, 00 (сто тисяч) грн. - надмірно сплачені грошові кошти; 449 959,79 грн. - сума коштів, сплачених як відшкодування вартості предмета лізингу; 13 283,43 грн. -інфляційні; 12 351, 45 грн. - 3% річних) шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
При прийнятті рішення місцевий господарський суд виходив з приписів ст.ст. 8, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 3, 6, 11, 16, 202, 204, 205, 392, 509, 510, 526, 530, 598, 599, 601, 610, 612, 625, 629, 806, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 20, 181, 187, 188, 193, 203, 292 Господарського кодексу України.
Не погоджуючись із постановленим рішення суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати з підстав неповного з'ясування обставин справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, в позові відмовити, з мотивів у ній наведених. Зокрема, апелянт покликається на п.5.2 Лізингових протоколів до Генеральних угод з фінансового лізингу, які передбачають обов'язок Лізингодавця продати транспортні засоби за залишковою вартістю, що має бути оформлено окремою угодою, а будь-яка особа не може бути примушена до укладення договору.
В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив її задоволити, оскаржуване рішення скасувати. Представник позивача надав суду усні запереченні по суті вимог апеляційної скарги, просив в її задоволенні відмовити, оскаржуване рішення залишити без змін.
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення Господарського суду Львівської області від 18.10..2012 року у справі №5015/3679/12 залишити без змін, виходячи з наступного.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-канадське підприємство «Росан»(м. Львів) звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ілта»(м. Київ) з наступними вимогами: зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Ілта" виконати умови розділу 7 Генеральної угоди № 160/05 з фінансового лізингу та адміністрування парку транспортних засобів від 26.12.2005 р. та п. 5.2. Додатку № 1 У -Лізинговий протокол від 20.07.2007 р. до Генеральної угоди № 160/05 з фінансового лізингу та адміністрування парку транспортних засобів від 26.12.2005 р. та спонукати Товариство з обмеженою відповідальністю "Ілта" укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан" Договір №1 купівлі-продажу транспортного засобу в редакції, яка підписана Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан"; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Ілта" виконати умови розділу 7 Генеральної угоди № 160/05 з фінансового лізингу та адміністрування парку транспортних засобів від 26.12.2005 р. та п. 5.2. Додатку № 1 У -Лізинговий протокол від 20.07.2007 р. до Генеральної угоди № 160/05 з фінансового лізингу та адміністрування парку транспортних засобів від 26.12.2005 р. та спонукати Товариство з обмеженою відповідальністю "Ілта" укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан" Договір №2 купівлі-продажу транспортного засобу в редакції, яка підписана Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан"; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Ілта" виконати умови розділу 7 Генеральної угоди № 160/05 з фінансового лізингу та адміністрування парку транспортних засобів від 26.12.2005 р. та п. 5.2. Додатку № 1.06 -Лізинговий протокол від 01.09.09 р. до Генеральної угоди № 160/05 з фінансового лізингу та адміністрування парку транспортних засобів від 26.12.2005 р. та спонукати Товариство з обмеженою відповідальністю "Ілта" укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан" Договір № 1.06 купівлі-продажу транспортного засобу в редакції, яка підписана Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан"; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Ілта" виконати умови розділу 7 Генеральної угоди № 160/05 з фінансового лізингу та адміністрування парку транспортних засобів від 26.12.2005 р. та п. 5.2. Додаткової угоди № 1-1Т про зміну строку лізингу від 18 листопада 2009 року до Генеральної угоди № 160/05 з фінансового лізингу та адміністрування парку транспортних засобів від 26.12.2005 р. та спонукати Товариство з обмеженою відповідальністю "Ілта" укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан" Договір №1Т купівлі-продажу транспортного засобу в редакції, яка підписана Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан"; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Ілта" виконати умови розділу 7 Генеральної угоди № 160/05 з фінансового лізингу та адміністрування парку транспортних засобів від 26.12.2005 р. та п. 5.2. Додаткової угоди №1-1С від 18.11.2009р. про зміну строку лізингу до Генеральної угоди № 160/05 з фінансового лізингу та адміністрування парку транспортних засобів від 26.12.2005 р. та спонукати Товариство з обмеженою відповідальністю "Ілта" укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан" Договір №1С купівлі-продажу транспортного засобу в редакції, яка підписана Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан"; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Ілта" виконати умови розділу 7 Генеральної угоди № 160/05 з фінансового лізингу та адміністрування парку транспортних засобів від 26.12.2005 р. та п. 5.2. Додаткової угоди №1-1С від 18.11.2009р. про зміну строку лізингу до Генеральної угоди № 160/05 з фінансового лізингу та адміністрування парку транспортних засобів від 26.12.2005 р. та спонукати Товариство з обмеженою відповідальністю "Ілта" укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан" Договір №2С купівлі-продажу транспортного засобу в редакції, яка підписана Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан"; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Ілта" виконати умови розділу 7 Генеральної угоди № 160/05 з фінансового лізингу та адміністрування парку транспортних засобів від 26.12.2005 р. та п. 5.2. Додаткової угоди №1-1С від 18.11.2009р. про зміну строку лізингу до Генеральної угоди № 160/05 з фінансового лізингу та адміністрування парку транспортних засобів від 26.12.2005 р. та спонукати Товариство з обмеженою відповідальністю "Ілта" укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан" Договір №3С купівлі-продажу транспортного засобу в редакції, яка підписана Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан"; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Ілта" виконати умови розділу 7 Генеральної угоди № 160/05 з фінансового лізингу та адміністрування парку транспортних засобів від 26.12.2005 р. та п. 5.2. Додаткової угоди №1-1С від 18.11.2009р. про зміну строку лізингу до Генеральної угоди № 160/05 з фінансового лізингу та адміністрування парку транспортних засобів від 26.12.2005 р. та спонукати Товариство з обмеженою відповідальністю "Ілта" укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан" Договір №4С купівлі-продажу транспортного засобу в редакції, яка підписана Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан"; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Ілта" як лізингодавця виконати п. 7.2. Генеральної угоди № 160/05 з фінансового лізингу та адміністрування парку транспортних засобів від 26.12.2005 р., а саме: звільнити від будь-яких обтяжень перед третіми особами на дату викупу лізингоотримувачем (Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан") транспортні засоби згідно переліку; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ілта" (м. Київ, вул. Залізничне шосе, 6; ЄДРПОУ -14284053) грошові кошти в розмірі 575 594,67 коп. (п'ятсот сімдесят п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто чотири гривні 67 копійок), (з яких: 100 000, 00 (сто тисяч) грн. - надмірно сплачені грошові кошти; 449 959,79 грн. - сума коштів, сплачених як відшкодування вартості предмета лізингу; 13 283,43 грн. -інфляційні; 12 351, 45 грн. - 3% річних) шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-канадське підприємство «Росан»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ілта»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ілта»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-канадське підприємство «Росан»на суму 488 263,14 грн. (чотириста вісімдесят вісім тисяч двісті шістдесят три гривні 14 коп.); визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан" на транспортні засоби, згідно переліку.
З матеріалів справи встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-канадське підприємство «Росан»(надалі -СП «Росан») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ілта»(надалі -ТОВ «Ілта») були вчинені правочини з фінансового лізингу (далі - Генеральні угоди), а саме: Генеральна угода № 160/05 від 26 грудня 2005 та № 410/07 від 26.11.2007 року з фінансового лізингу та адміністрування парку транспортних засобів. За Генеральними угодами ТОВ «Ілта»передало, а СП «Росан»прийняло у користування на умовах фінансового лізингу транспортні засоби, перелік яких встановлений в Лізингових протоколах, які є невід'ємними додатками до Генеральних угод.
Згідно з п. 3 Генеральної угоди Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцеві лізингові платежі, які складаються з першого лізингового платежу (п.3.1.1.1. Генеральної угоди) та чергових лізингових платежів (п.3.1.1.2. Генеральної угоди), на умовах визначених у Лізинговому протоколі.
Розділ 7 Генеральної угоди має назву «Перехід права власності на транспортні засоби», звідки випливає, що сторони ще при укладенні Генеральної угоди виявили намір щодо переходу права власності на предмет лізингу від ТОВ «Ілта»(Лізингодавця) до СП «Росан»(Лізингоотримувача). Останнє підтверджується також тим, що, згідно з п.7.1. Генеральної угоди, по закінченню строку фінансового лізингу, Лізингоотримувач має право придбати транспортні засоби, що були передані на умовах даної угоди, за ціною (залишковою вартістю), що вказана у відповідних Лізингових протоколах, якщо сторони не домовляться про інше. Порядок викупу транспортних засобів також регулюється п. 5.2. кожного з Лізингових протоколів, за якими передавалися в лізинг конкретні транспортні засоби, а саме: після закінчення строку лізингу, Лізингодавець (ТОВ «Ілта») зобов'язаний продати, а Лізингоодержувач (СП «Росан») має право придбати транспортні засоби, що передаються за Лізинговим протоколом, за залишковою вартістю, що визначена конкретним Лізинговим протоколом, яка коригується із застосуванням формули, що вказана у п.5.3. кожного Лізингового протоколу. Відповідно до п. 7.2 Генеральної угоди Лізингодавець зобов'язаний звільнити транспортні засоби від будь-яких обтяжень та зобов'язань перед третіми особами на дату викупу Лізингоотримувачем транспортного засобу згідно з п. 7.1. Генеральної угоди.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Згідно з ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.
Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Відповідно до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.
Відповідно до ст.6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними у визначенні умов Договору. Ст. 627 ЦК України встановлює презумпцію свободи договірних зобов'язань. Сторони самостійно визначають зміст договору, вибирають контрагентів. Таким чином, сторони Генеральної угоди домовились не лише про закріплення права володіння та користування предметом лізингу за Лізингоодержувачем, а й попередньо домовились про перехід права власності до Лізингоодержувача на предмет лізингу в порядку та на умовах, передбачених Генеральною угодою.
Відповідно до п.1.1. Додатку №1У-Лізингового протоколу від 20 липня 2007 року Лізингодавець надав Лізингоодержувачу на умовах Генеральної угоди транспортні засоби марки/моделі WIELTON box semi trailer (напівпричіп-фургон) NS34FT, номер кузова SUDNS1FTV75014007, державний номерний знак АА4842ХТ, WIELTON box semi trailer (напівпричіп-фургон)NS34FT, номер кузову SUDNS1FTV75014005, державний номерний знак АА4843ХТ, вартість яких разом становила 245 034,00 грн. з ПДВ, строк лізингу за протоколом становив 36 місяців з дня підписання Акту приймання -передачі. В пункті 5.1. Лізингового протоколу сторони домовились про графік лізингових платежів із зазначенням складових лізингових платежів, які включають: відшкодування вартості об'єкту лізингу без ПДВ - 318 558,00 грн.; комісію за надання транспортних засобів у фінансовий лізинг, нарахована на т/з без ПДВ - 152 765,00 грн.; лізингові платежі, в т.ч. ПДВ, - 535 034, 60 грн.
17.08.2007 р. об'єкт лізингу був переданий уповноваженій особі позивача, про що сторонами складено відповідний акт приймання - передачі від 17.08.2007 р. За Додатком № 1У- Лізинговим протоколом СП «Росан»сплатило ТОВ «Ілта»лізингові платежі у загальній сумі 682 605, 19 грн., що підтверджується Розрахунком оплат за Лізинговим протоколом № 1У та наданими до нього платіжними дорученнями/виписками з банку про проведення розрахунку.
Відповідно до п.1.1. Додатку №1Т-Лізингового протоколу від 25.09.2006 року Лізингодавець надав Лізингоотримувачу на умовах Генеральної угоди транспортний засіб марки/моделі WIELTON box semi trailer (напівпричіп-фургон) NS34FT, номер кузову SUDNS1FTV66010346, державний номер АА9708ХХ, вартість якого становила 221 858,40 грн., включно 20 % ПДВ, строк лізингу за протоколом становив 36 місяців з дня підписання Акту приймання -передачі, та в подальшому був змінений за додатковою угодою №1-1Т від 18 листопада 2009 року, до 60 місяців.
У пункті 5.1. Додатку №1Т-Лізингового протоколу викладеного в новій редакції 18.11.2009 р. сторони домовились про графік лізингових платежів із зазначенням складових лізингових платежів, які включають: відшкодування вартості об'єкту лізингу без ПДВ - 169 921,00 грн.; комісія за надання транспортних засобів у фінансовий лізинг, нарахована на т/з без ПДВ - 91 691,00 грн.; лізингові платежі, в т.ч. ПДВ, - 295 596, 20 грн.
22.11.2006 р. об'єкт лізингу був переданий уповноваженій особі позивача, про що сторонами складено відповідний акт приймання передачі від 22.11.2006 р. За Додатком № 1Т- Лізинговим протоколом СП «Росан»сплатило ТОВ «Ілта»лізингові платежі у загальній сумі 395 896,86 грн., що підтверджується Розрахунком оплат за Лізинговим протоколом № 1Т та наданими до нього платіжними дорученнями/виписками з банку про проведення розрахунку.
Відповідно до п.1.1. Додатку №1С-Лізингового протоколу від 20.09.2006 року Лізингодавець надав Лізингоодержувачу на умовах Генеральної угоди транспортні засоби марки/моделі Тягач Volvo FM Kozak Plus в кількості чотирьох транспортних засобів номер кузову YV2JL80A37B449650, державний номер АА5365СА; YV2JL80A47B449673, державний номер АА5364СА; YV2JL80A87B449692, державний номер АА5363СА; YV2JL80A17B448805, державний номер АА5367СА, загальна вартість транспортних засобів 1 955 457,60 грн., включно ПДВ, строк лізингу за протоколом становив 36 місяців з дня підписання Акту приймання -передачі, та в подальшому був змінений за додатковою угодою №1-1С від 18 листопада 2009 року, до 60 місяців.
У пункті 5.1. Додатку №1С-Лізингового протоколу викладеного в новій редакції 18.11.2009 р. сторони домовились про графік лізингових платежів із зазначенням складових лізингових платежів, які включають: відшкодування вартості об'єкту лізингу без ПДВ - 1 497 472, 00 грн.; комісія за надання транспортних засобів у фінансовий лізинг, нарахована на т/з без ПДВ - 786 772,00 грн.; лізингові платежі, в т.ч. ПДВ - 2 583 738,40 грн.
22.11.2006 р. об'єкт лізингу був переданий уповноваженій особі позивача, про що сторонами складено відповідний акт приймання - передачі від 22.11.2006 р. За Додатком № 1С- Лізинговий протокол -СП «Росан»сплатило ТОВ «Ілта»лізингові платежі у загальній сумі 3 485 646,76 грн., що підтверджується Розрахунком оплат за Лізинговим протоколом № 1С та наданими до нього платіжними дорученнями/виписками з банку про проведення розрахунку.
Відповідно до п.1.1. Додатку №1.06-Лізингового протоколу від 01.09.2009 року Лізингодавець надав Лізингоодержувачу на умовах Генеральної угоди транспортний засіб марки/моделі Peugeot Boxer Fourgon 335L3H2 2.2 HDI (100h.p), номер кузова VF3YCAMFC11075942, державний номер АА5235CB, вартість якого становила 111 118,80 грн. включно ПДВ, строк лізингу за протоколом становив 27 календарних місяців з дня підписання Акту приймання -передачі.
У пункті 5.1. Лізингового протоколу викладеного в новій редакції 20.10.2009 р. сторони домовились про графік лізингових платежів із зазначенням складових лізингових платежів, які включають: відшкодування вартості об'єкту лізингу без ПДВ, що згідно Лізингового протоколу становить за 1 тз, що є предметом судового спору - 116 154,00 грн./2=58 077,00 грн.; комісія за надання транспортних засобів у фінансовий лізинг, нарахована на т/з без ПДВ, що згідно Лізингового протоколу становить за 1 тз, що є предметом судового спору - 101 238,00 грн./2=50 619,00 грн.; комісія без ПДВ, що відшкодовує витрати Лізингодавця по виконанню угоди за 1 тз, що є предметом судового спору - 43 118,00 грн./2=21 559,00 грн.; лізингові платежі -разом з ПДВ за 1 тз, що є предметом судового спору - 292 364,40 грн./2=146 182,20 грн.
02.09.2009 р. об'єкт лізингу був переданий уповноваженій особі позивача, про що сторонами складено відповідний акт приймання-передачі від 02.09.2009 р. За Додатком № 1.06 - Лізинговим протоколом СП «Росан»сплатило ТОВ «Ілта»лізингові платежі у загальній сумі 220 033,31 грн., що підтверджується Розрахунком оплат за Лізинговим протоколом № 1-06 та наданими до нього платіжними дорученнями/виписками з банку про проведення розрахунку.
Згідно з п.5.2. Лізингових протоколів викуп об'єкту лізингу відбувається за залишковою вартістю, яка коригується згідно формули, визначеної п. 5.3. Лізингового протоколу і однією із складових для вирахування якої є офіційний курс Євро на дату виставлення рахунку Лізингодавцем.
Дослідженням документальних доказів у справі встановлено, що позивач звертався до відповідача з листами № 479/2010 від 19.07.2010 р., № 550/2010 від 17.08.2010 р., № 184/2011 від 28.02.2011 р., № 363/2011 від 29.04.2011 р. , № 807/2011 та № 806/2011 від 28.09.2011 р., № 1104/2011 від 01.12.2011 р., № 1099/2011 від 01.12.2011 р., № 1102/2011 від 01.12.2011 р., № 1101/2011 від 01.12.2011 р., № 1100/2011 від 01.12.2011 р., № 1103/2011 від 01.12.2011 р. з проханням на реалізацію свого права та обов'язку ТОВ «Ілта»щодо продажу транспортних засобів Лізингоодержувачу (СП «Росан») в порядку та на умовах, передбачених п.5.2. Лізингового протоколу. До листів позивач надав належним чином оформлені та підписані зі сторони СП «Росан»і скріплені печатками проекти договорів купівлі-продажу транспортних засобів по два примірники кожного. Проте відповідач не оформив вищевказані Договори відповідно до вимог ч. 1 ст.181 Господарського кодексу України.
Ч. 1 ст. 181 ГК України передбачено, що господарський договір, за загальним правилом, викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Ч. 3 ст.181 ГК України встановлено, що сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. Однак, відповідач не повернув позивачу примірник договору чи протокол розбіжностей в порядку передбаченому ч. 4 ст.181 ГК України.
Крім того, деякі з транспортних засобів, що були об'єктом лізингу, були продані СП «Росан»відповідачем в порядку та на умовах, передбачених Генеральною угодою, а саме: згідно Лізингового протоколу 1О, Лізингоодержувач отримав у лізинг від Лізингодавця тз Peugeot 307 XT 2.0 E, номер кузову VF33CRFJF84488951, який після закінчення строку лізингу був викуплений СП «Росан»у ТОВ «Ілта»та зареєстрований за СП «Росан»за реєстраційним номером ВС7818СВ, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію тз САА988257; згідно Лізингового протоколу 1А, Лізингоодержувач отримав у лізинг від Лізингодавця тз Peugeot Boxer Fourgon 350 LH Comfort 2,2 HDI, номер кузову VF3ZCRMNC17827117, який після закінчення строку лізингу був викуплений СП «Росан»у ТОВ «Ілта»та зареєстрований за СП «Росан»за реєстраційним номером ВС3074СЕ, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію тз САА528746.
Вчиняючи вищевказані дії щодо продажу транспортних засобів за Генеральною угодою, відповідач визнав наявність в нього обов'язку щодо продажу об'єктів лізингу та право СП «Росан»щодо купівлі останніх.
05 червня 2012 року Господарським судом Львівської області було розглянуто справу за № 5015/1655/12 за позовом ТОВ «Ілта»до СП «Росан»про повернення предметів лізингу, яким в задоволенні позовної вимоги про повернення предметів лізингу відмовлено. Постановою Львівського Апеляційного Господарського суду у справі № 5015/1655/12 від 15.08.2012 року апеляційну скаргу ТОВ «Ілта» залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання. Відмова від виконання допускається лише у випадках, передбачених законом і самим договором.
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно з ст.10 ГПК України, спори, що виникають при укладенні господарських договорів, можуть бути подані на вирішення господарського суду. Згідно з ч. 2 ст.187 Господарського кодексу України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.
У п. 36 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 7 квітня 2008 р. N 01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та господарського Кодексів України»вказано, що в резолютивній частині рішення, яким задовольняється позов про спонукання укласти договір, слід вказувати на те, що спірний договір є укладеним.
Враховуючи вищевикладене, та те, що позивачем вчинено всі передбачені Генеральною угодою 160/05 дії щодо реалізації свого права на викуп транспортних засобів та укладення договорів купівлі-продажу таких транспортних засобів, а відповідач ухиляється від виконання свого обов'язку щодо їх продажу, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції підставно задовольнив позовні вимоги про спонукання до укладення договорів купівлі-продажу транспортних засобів, що є об'єктом фінансового лізингу, в редакції позивача.
Згідно з п.1 Генеральної угоди, лізинговий платіж -це грошова сума, яка сплачується Лізингоодержувачем на користь Лізингодавця і включає в себе частину вартості т/з, винагороду Лізингодавця, компенсацію відсотків за кредитом та інші витрати Лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням цієї угоди.
У листопаді 2010 р., березні 2011 р. та в лютому 2012 р. відповідач безпідставно, без дотримання процедури, визначеної п.8.2 Генеральної угоди, вилучив ряд автомобілів Peugeot що були предметом лізингу, а саме: Peugeot Boxer Fourgon 350 LH Comfort 2.2HDI - реєстраційний номер АА9396СВ, номер кузова VF3ZCRMNC17827264 (Додаток № 1.05 -Лізинговий протокол від 01.09.2009 р. до Генеральної угоди № 160/05 з фінансового лізингу та адміністрування парку транспортних засобів), що підтверджується Листом відділу ДАІ з ОАТ м. Львова від 06.05.2011 № 36/975, та № 36/т-387 від 14.06.2011, а також Листом Сихівського відділу ДВС від 05.08.2011 № 35715; Peugeot Boxer Fourgon 335 L3H2 2.2HDI - реєстраційний номер АА5221СВ, номер кузова VF3YCAMFC11077641 (Додаток № 1.06 -Лізинговий протокол від 01.09.2009 р. до Генеральної угоди № 160/05 з фінансового лізингу та адміністрування парку транспортних засобів), що підтверджується Постановою про відмову в порушенні кримінальної справи Оболонського РУ ГУМВС України в м. Києві від 30.12.2010 р.; Peugeot Boxer Fourgon 335 L3H2 2.2HDI -реєстраційний номер АА 5392 СВ, номер кузова VF3YCAMFC11075943 (Додаток № 1.08 -Лізинговий протокол від 01.09.2009 р. до Генеральної угоди № 160/05 з фінансового лізингу та адміністрування парку транспортних засобів), що підтверджується Постановою про відмову в порушенні кримінальної справи Оболонського РУ ГУМВС України в м. Києві від 30.12.2010 р.; Peugeot Boxer Fourgon 335 L3H2 2.2HDI -реєстраційний номер АА 6578 СО, номер кузова VF3YCAMFC11170466 (Додаток № 1.09 - Лізинговий протокол від 02.11.2009 р. до Генеральної угоди № 160/05 з фінансового лізингу та адміністрування парку транспортних засобів), що підтверджується Постановою про відмову в порушенні кримінальної справи Оболонського РУ ГУМВС України в м. Києві від 30.12.2010 р.; Peugeot Boxer Fourgon 335 L3H2 2.2HDI -реєстраційний номер АА 6795 ЕВ, номер кузова VF3GCWJYB96277280 (Додаток № 1.10 -Лізинговий протокол від 02.11.2009 р. до Генеральної угоди № 160/05 з фінансового лізингу та адміністрування парку транспортних засобів), що підтверджується Висновком Оболонського РУ ГУМВС України в м. Києві від 28.03.2011 р. та Постановою про відмову в порушенні кримінальної справи Оболонського РУ ГУМВС України в м. Києві від 30.12.2010 р.; Peugeot Boxer Fourgon 335 L3H2 2.2HDI -реєстраційний номер АА 1468 ЕН, номер кузова VF3YCAMFC11290716 (Додаток № 1.11 -Лізинговий протокол від 02.11.2009 р. До Генеральної угоди № 160/05 з фінансового лізингу та адміністрування парку транспортних засобів), що підтверджується Висновком Оболонського РУ ГУМВС України в м. Києві від 28.03.2011 р. та Постановою про відмову в порушенні кримінальної справи Оболонського РУ ГУМВС України в м. Києві від 30.12.2010 р.; Peugeot Boxer Fourgon 335 L3H2 2.2HDI - реєстраційний номер АА 6675 СВ, номер кузова VF3YCAMFC11081646 (Додаток № 1.07 -Лізинговий протокол від 01.09.2009 р. До Генеральної угоди № 160/05 з фінансового лізингу та адміністрування парку транспортних засобів), що підтверджується Висновком ОболонськогоРУ ГУМВС України в м. Києві від 28.03.2011 р. та Постановою про відмову в порушенні кримінальної справи Оболонського РУ ГУМВС України в м. Києві від 30.12.2010 р.; Peugeot 407 SR Sport 1,8 -державний номер АА6197ЕР, номер кузова VF36D6FYC21573087 (Додаток № 1А -Лізинговий протокол від 26.11.2007 р. до Генеральної угоди № 410/07 з фінансового лізингу та адміністрування парку транспортних засобів) , що підтверджується листом Управління ДАІ ГУМВС України в Київські області від 02/04.2012 № 18/3366; Peugeot Boxer Fourgon 335 L3H2 2.2HDI -реєстраційний номер АА 5394 СВ, номер кузова VF3YCAMFC11075954 (Додаток № 1.08 -Лізинговий протокол від 01.09.2009 р. до Генеральної угоди № 160/05 з фінансового лізингу та адміністрування парку транспортних засобів), що підтверджується Протоколом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 13.04.2012 р.
Позивачем в якості відшкодування вартості об'єктів лізингу за вищевказані вилучені автомобілі сплачено 449 959,79 грн.
Вилучивши вищевказані транспортні засоби, відповідач припинив відносини фінансового лізингу з СП «Росан»щодо вилучених транспортних засобів.
Згідно з ст. 188 ГК України, розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.
Як вбачається з Лізингових протоколів -Додатків до Генеральних угод (1.05 -1.11), строк лізингу предметів лізингу (крім ТЗ Peugeot 407 SR Sport 1,8 -державний номер АА 6197 ЕР, Peugeot Boxer Fourgon 335 L3H2 2.2HDI -реєстраційний номер АА 5394 СВ), станом на дату вилучення предметів лізингу, ще не закінчився.
Відповідно до Розділу 8 Генеральних угод випливає, що дострокове розірвання угоди можливе виключно в наступних випадках: а/ повна втрата транспортного засобу (п. 8.2.1.); б/ у випадку порушення Лізингоодержувачем будь-якого із зобов'язань, що покладене на нього даною угодою та якщо таке порушення не буде виправлене протягом 30 календарних днів після направлення відповідної претензії Лізингодавцем у письмовому вигляді (п. 8.2.2.) (зважаючи на те, що таких порушень не було, у зв'язку з відсутністю претензії зі сторони ТОВ «Ілта», що підтверджується копією із журналу вхідної кореспонденції позивача за період серпень-листопад 2010 р., дана норма не могла бути застосована); в/виконавчий напис нотаріуса -який неможливо реалізувати, адже сторони не дотримались нотаріальної форми правочину (п. 8.2.3.). Розірвання за ініціативою Лізингоодержувача чи за ініціативою Лізингодавця (з інших причин, ніж ті, що вказані в пп. 8.2.-8.3.) відбувається шляхом укладання додаткової угоди до Договору, яка визначає механізм повернення транспортних засобів та остаточних розрахунків між Сторонами (п. 8.4.).
Отже, при відсутності підстав для розірвання Генеральної угоди, що передбачені п.8.2.1.-8.2.3., відповідач повинен був на виконання п. 8.4. Генеральної угоди звернутися до СП «Росан»з пропозицією про укладення додаткової угоди до Генеральної угоди, якою визначити механізм повернення транспортних засобів та остаточних розрахунків між сторонами, чого не було зроблено зі сторони відповідача, що підтверджується відсутністю листа з відповідною пропозицією у вхідній кореспонденції СП «Росан».
Таким чином, відповідачем безпідставно було вилучено у СП "Росан" транспортні засоби, за які позивач сплатив значну частину їх вартості, а саме 449 959,79 грн.
Сплата Лізингоотримувачем до моменту вилучення транспортних засобів всіх обумовлених договором лізингових платежів та подальше вилучення предметів лізингу, унеможливлює подальше продовження лізингових правовідносин та реалізації СП «Росан»права на набуття у власність транспортних засобів, які були вилучені. Отримавши, крім винагороди Лізингодавця, як платні за користування предметом лізингу, ще й компенсацію вартості об'єкту лізингу та безпідставно вилучивши предмет лізингу, Лізингодавець безпідставно збагатився за рахунок Лізингоотримувача і дані кошти підлягають поверненню відповідно до положень ст. 1212 ЦК України.
Згідно з ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку з вищевказаним, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив вимогу позивача про стягнення з ТОВ "Ілта" суми коштів, сплачених як відшкодування вартості об'єкта лізингу за вилучені транспортні засоби з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, в розмірі 475 594,67 коп. (чотириста сімдесят п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто чотири гривні 67 копійок).
04.08.2011 р. позивачем на підставі платіжного доручення № 29 перераховано ТОВ "ІЛТА" 100 000,00 (сто тисяч) гривень з призначенням платежу «Лізингові платежі згідно договору фінансового лізингу № 160/05 від 26.12.2005 р.».
У подальшому на виконання Генеральної угоди № 160/05 від 26.12.2005 р. позивачем у повному обсязі було сплачено лізингові платежі без урахування суми в розмірі 100 000,00 грн. Таким чином, СП «Росан»було помилково сплачено надмірну суму коштів у розмірі 100 000,00 грн., тому її збереження ТОВ «ІЛТА»не містить достатньої правової підстави.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.
Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб, чи наслідком події.
Таким чином, оскільки СП «Росан»було помилково перераховано ТОВ «ІЛТА»вищевказану грошову суму і подальша сплата лізингових платежів відбувалась без її врахування, то після сплати усієї суми лізингових платежів, помилково перерахована сума у розмірі 100 000, 00 грн. є такою, що надмірно сплачена на виконання зобов'язань з лізингу, проте її збереження відповідачем є неправомірним, оскільки здійснюється без достатньої правової підстави.
У зв'язку з вищевказаним, апеляційний суд вважає підставною та такою, що підлягає до задоволення вимогу позивача про стягнення з ТОВ «ІЛТА»надмірно сплачених грошових коштів у сумі 100 000, 00 грн., як такі, що збережені без достатньої правової підстави.
17.09.2012 року позивачем направлено ТОВ «Ілта»заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 488 263,14 грн. (чотириста вісімдесят вісім тисяч двісті шістдесят три гривні 14 коп.), докази направлення якої подані позивачем суду.
Підписанням вищевказаної заяви припинено наступні зобов'язання: 1) повністю припинено грошове зобов'язання позивача перед відповідачем за Генеральною угодою № 160/05 від 26 грудня 2005 з фінансового лізингу та адміністрування парку транспортних засобів у сумі 488 263,14 грн. (чотириста вісімдесят вісім тисяч двісті шістдесят три гривні 14 коп.), що складається з сум залишкової вартості транспортних засобів, які у зв'язку із закінченням строку лізингу транспортних засобів та сплатою всіх лізингових платежів, СП «Росан»зобов'язаний сплатити ТОВ «Ілта»відповідно до п. 5.2 наступних Лізингових протоколів до Генеральної угоди № 160/05 від 26 грудня 2005: Додатку №1У-Лізингового протоколу від 20 липня 2007 року, Додатку №1Т-Лізингового протоколу від 25.09.2006 року, Додатку №1С-Лізингового протоколу від 20.09.2006 року, Додатку №1.06-Лізингового протоколу від 01.09.2009 року, для викупу транспортних засобів та припинення відносин з фінансового лізингу. Зазначена сума залишкової вартості розрахована із застосуванням формули, що вказана у п. 5.3.1 зазначених вище Лізингових протоколів, із застосуванням офіційного курсу євро, встановленого Національним банком України на день складання Заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог; 2) частково припинене грошове зобов'язання відповідача перед позивачем за Генеральними угодами № 160/05 від 26 грудня 2005 та № 410/07 від 26.11.2007 року з фінансового лізингу та адміністрування парку транспортних засобів у сумі 575 594, 65 грн. (п'ятсот сімдесят п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто чотири гривні 65 коп.), що складається з: сум коштів, сплачених як відшкодування вартості об'єкта лізингу, за вилучені до закінчення строку лізингу транспортні засоби згідно з Лізинговими протоколами №№ 1.05, 1.06, 1.07, 1.08, 1.09, 1.10, 1.11 до Генеральної угоди № 160/05 від 26 грудня 2005 та згідно з Лізинговим протоколом №1А до Генеральної угоди № 410/07 від 26.11.2007 року з фінансового лізингу та адміністрування парку транспортних засобів угоди 410/07, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми та 100 000, 00 (сто тисяч) грн. надмірно сплачених ТОВ «Ілта»на підставі платіжного доручення № 29 від 04.08.2011р. грошових коштів.
Грошове зобов'язання ТОВ «Ілта»перед позивачем за Генеральними угодами № 160/05 від 26 грудня 2005 та № 410/07 від 26.11.2007 року з фінансового лізингу та адміністрування парку транспортних засобів у сумі 87 331, 53 грн. (вісімдесят сім тисяч триста тридцять одна гривня 51 коп.), залишилось непогашеним.
Строк виконання грошового зобов'язання позивача перед відповідачем не встановлений. Строк виконання грошового зобов'язання відповідача перед позивачем настав.
Відповідно до ч. 3 ст. 203 ГК України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
Згідно з ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
П. 5.2. кожного з Лізингових протоколів, за якими передавалися в лізинг конкретні транспортні засоби, передбачає, що після закінчення строку лізингу, Лізингодавець зобов'язаний продати, а Лізингоодержувач має право придбати транспортні засоби, що передаються за Лізинговим протоколом, за залишковою вартістю, що визначена конкретним Лізинговим протоколом, яка коригується із застосуванням формули, що вказана у п.5.3.1 кожного Лізингового протоколу. При цьому ні Генеральною угодою з фінансового лізингу та адміністрування парку транспортних засобів, ні Лізинговими протоколами не встановлено строку виконання Лізингоодержувачем обов'язку сплатити залишкову вартість предметів лізингу для їх викупу (встановлені тільки умови виконання такого обов'язку -сплата Лізингоодержувачем всіх лізингових платежів). Таким чином, строк виконання зобов'язання Лізингоодержувача (СП «Росан») зі сплати залишкової вартості транспортних засобів, не визначений.
Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому). Допускаються випадки, так званого часткового зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання. В такому випадку зобов'язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.
Зарахуванням можуть бути припинені зобов'язання на будь-якій стадії їх існування.
Подібної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України, який зазначає, що "за правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги це - одностороння угода, яка оформляється заявою однієї з сторін" (Постанова Вищого господарського суду України від 22.07.2004р. № 15-03/186).
Статтями 598, 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зарахування зустрічних однорідних вимог є самостійною підставою припинення зобов'язання.
Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено презумпцію правомірності правочину та визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Виходячи з конституційних положень, законодавцем встановлено у ст. 12 Господарського кодексу України, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають не лише при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, а й з інших підстав, зазначених у законодавстві. Тобто диспозитивна норма ст. 12 Господарського кодексу України конкретизує конституційну норму в розрізі господарського судочинства, та водночас кореспондується, наприклад, з приписами ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, згідно з якими одним із способів захисту цивільних прав є припинення господарських правовідносин.
Позивачем сплачено відповідачу лізингові платежі в повному обсязі та виконано інші умови Генеральної угоди, звідки випливає, що юридично СП «Росан»повністю виконав свої зобов'язання, які є передумовою для переходу права власності на транспортні засоби, що є об'єктом лізингу. Водночас, відповідач не вчиняє всіх необхідних юридичних дій для перереєстрації на СП «Росан»права власності на транспортні засоби, що є об'єктом лізингу. Тобто, СП «Росан», за умовами договору лізингу, вже є фактичним власником об'єктів лізингу, але у зв'язку із невиконанням ТОВ «Ілта»своїх зобов'язань за договором, зокрема щодо звільнення від обтяжень та зняття з обліку об'єктів лізингу, СП «Росан»юридично ще не закріпив свій статус власника.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Оскільки строк фінансового лізингу закінчився і Лізингоотримувачем сплачено усі лізингові платежі, а Лізингодавець не визнає права власності позивача на транспортні засоби, то суд вважає підставною та такою, що підлягає до задоволення вимогу позивача про визнання за ним права власності на об'єкти лізингу.
Згідно з ст. 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні. Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 18.10.2012 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально необґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст.44, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -
1. В задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ілта»відмовити.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 18.10.2012 р. у справі № 5015/3679/12 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
4. Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.
Повний текст постанови складено: 05.12.2012 року.
Головуючий суддя Юрченко Я.О.
Суддя Давид Л.Л.
Суддя Данко Л.С.