04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"03" грудня 2012 р. Справа№ 5011-1/5298-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів: Дикунської С.Я.
Сітайло Л.Г.
при секретарі Шмиговській А.М.
за участю представників:
від ВДВС - не з'явились
від ПАТ «Київенерго» - не з'явились
від ВАТ «Трест Міськбуд-4» - не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київенерго» на ухвалу господарського суду міста Києва від 02.11.2012 р. за скаргою Публічного акціонерного товариства «Київенерго» на неправомірні дії Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві
у справі №5011-1/5298-2012 (суддя Мельник В.І.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»
до Відкритого акціонерного товариства «Трест Міськбуд-4»
про стягнення 40503,82 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.11.2012 р. скаргу ПАТ «Київенерго» на дії Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві залишено без задоволення.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ПАТ «Київенерго» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу та задовольнити скаргу ПАТ «Київенерго».
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що ухвала суду першої інстанції є необґрунтованою та винесеною з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Представники Публічного акціонерного товариства «Київенерго», Відкритого акціонерного товариства «Трест Міськбуд-4» та Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві в судове засідання 03.12.2012 р. не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а строки розгляду апеляційної скарги обмежені ст. 102 ГПК України, колегія суддів, вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників Публічного акціонерного товариства «Київенерго», Відкритого акціонерного товариства «Трест Міськбуд-4» та Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві.
Колегія суддів зазначає, що ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2012 р. явка учасників процесу у судове засідання обов'язковою не визнавалась.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Рішенням господарського суду м. Києва від 11.06.2012 р. у даній справі позов задоволено. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Трест Міськбуд-4» на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» 38979,41 грн. основного боргу, 132,89 грн. інфляційної складової боргу, 226,43 грн. 3% річних, 1165,09 грн. пені та 1609,50 грн. судового збору.
На виконання вищевказаного рішення господарського суду м. Києва від 11.06.2012 р. було видано наказ № 5011-1/5298-2012 від 25.06.2012 р.
Постановою ВДВС Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві від 27.07.2012 р. було відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищезазначеного наказу.
18.09.2012 р. ВДВС Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову ВП №33586722 про зупинення виконавчого провадження, у зв'язку з чим 27.09.2012 р. ПАТ «Київенерго» звернулось до господарського суду міста Києва зі скаргою на дії ВДВС Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві.
Пунктом 8 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника), а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах.
В порушення вимог вищезазначеної статті судом першої інстанції не враховано, що державним виконавцем ВДВС Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві при винесенні постанови від 18.09.2012 р. ВП №33586722 про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 25.06.2012 р. №5011-1/5298-2012 не перевірено, чи поширюється відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дія мораторію, запровадженого господарським судом міста Києва ухвалою від 06.04.2009 р. у справі №50/254, на вимогу стягувача по стягненню боргу на підставі наказу господарського суду міста Києва від 25.06.2012 р. №5011-1/5298-2012.
Відповідно до п. 2 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження зупиняється у випадках, передбачених пунктом 8 частини першої статті 37 цього Закону до закінчення строку дії зазначених обставин.
Пунктами 6, 7 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.
Таким чином, у випадку порушення судом справи про банкрутство боржника правило щодо обов'язкового зупинення виконавчого провадження стосується лише зазначених вимог, оскільки їх перелік є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає.
Статтею 4 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Крім того, згідно п.п. 41, 43 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. №15 «Про судову практику в справах про банкрутство» протягом дії мораторію, зокрема, забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства. Дія мораторію поширюється на вимоги кредиторів незалежно від моменту порушення виконавчого провадження за такими вимогами. Водночас потрібно мати на увазі, що відповідно до п. 8 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадках порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) до порушення провадження у справі про банкрутство, які до ліквідаційної маси не включаються і на них не поширюються заходи щодо забезпечення грошових вимог кредиторів. Тому не підлягає зупиненню виконавче провадження, яке знаходиться на зазначеній стадії і здійснюється за виконавчими документами.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
У ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» також визначено поняття конкурсних кредиторів та поточних кредиторів боржника.
Конкурсні кредитори - це кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство.
Поточні кредитори - це кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Отже дія мораторію на задоволення вимог кредиторів поширюється на конкурсні вимоги кредиторів, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, і не поширюється на вимоги кредиторів, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, тобто поточні вимоги кредиторів.
Як вбачається з матеріалів справи, по наказу господарського суду міста Києва від 25.06.2012 р. №5011-1/5298-2012 ПАТ «Київенерго» є поточним кредитором ВАТ «Трест Міськбуд-4», оскільки заборгованість визнана рішенням господарського суду міста Києва від 11.06.2012 р. у справі №5011-1/5298-2012, виникла за невиконання зобов'язань по договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №1532667 від 20.09.1999 р. за період з 01.11.2011 р. по 01.04.2012 р., тобто після порушення справи про банкрутство і є поточною заборгованістю ВАТ «Трест Міськбуд-4» перед ПАТ «Київенерго», так як справа №50/254 про банкрутство ВАТ «Трест Міськбуд-4» була порушена ще 06.04.2009 р.
Таким чином, враховуючи те, що заборгованість по наказу господарського суду міста Києва від 11.06.2012 р. у справі №5011-1/5298-2012 виникла після дати введення мораторію 06.04.2009 р. на задоволення вимог кредиторів та після порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ «Трест Міськбуд-4», дія мораторію не поширюється на виконання зобов'язань з оплати заборгованості, визнаної даним наказом, а тому виконавче провадження не може бути зупинено і повинно продовжуватись у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Норми Закону України «Про виконавче провадження» не пов'язують можливість зупинення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з обставинами, пов'язаними із введенням мораторію.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що в порушення вимог ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 6, 11, 37 Закону України «Про виконавче провадження», при винесенні постанови від 18.09.2012 р. ВП №33586722 про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 25.06.2012 р. №5011-1/5298-2012 державним виконавцем ВДВС Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві вчинені дії які суперечать вимогам законодавства України, а відтак скарга Публічного акціонерного товариства «Київенерго» на неправомірні дії Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві щодо винесення постанови від 18.09.2012 р. ВП №33586722 про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 25.06.2012 р. №5011-1/5298-2012 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Публічне акціонерне товариство «Київенерго» обґрунтувало апеляційну скаргу належним чином, у зв'язку з чим остання підлягає задоволенню.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала господарського суду міста Києва від 02.11.2012 р. у справі №5011-1/5298-2012 підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст.ст. 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київенерго» задовольнити.
Ухвалу господарського суду міста Києва від 02.11.2012 р. у справі №5011-1/5298-2012 скасувати.
Скаргу Публічного акціонерного товариства «Київенерго» на неправомірні дії Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві щодо винесення постанови від 18.09.2012 р. ВП №33586722 про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 25.06.2012 р. №5011-1/5298-2012 задовольнити.
Визнати неправомірними дії Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві щодо винесення постанови від 18.09.2012 р. ВП №33586722 про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 25.06.2012 р. №5011-1/5298-2012.
Стягнути з Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві (03022, м. Київ, вул. Ломоносова, 22/15) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 31, код ЄДРПОУ 00131305) 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.
Справу №5011-1/5298-2012 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Алданова С.О.
Судді Дикунська С.Я.
Сітайло Л.Г.