04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"03" грудня 2012 р. Справа№ 5011-12/9501-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Алданової С.О.
Дикунської С.Я.
при секретарі: Кравчук О.І.
за участю представників сторін:
від позивача - Дудник І.О.
від відповідача - Каленська М.А.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Державної спеціалізованої установи «Аграрний фонд» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2012 року (суддя Куркотова Є.Б.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІК-Р.С.Ф.»
до Державної спеціалізованої установи «Аграрний фонд»
про стягнення 23 323, 761, 50 грн.
за зустрічним позовом
Державної спеціалізованої установи «Аграрний фонд»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІК-Р.С.Ф.»
про визнання недійсним актів переведення-приймання цукру
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІК-Р.С.Ф." звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Державної спеціалізованої бюджетної установи "Аграрний фонд" про стягнення 23 323 761,50 грн.
07 серпня 2012 року до канцелярії суду надійшла зустрічна позовна заява Державної спеціалізованої бюджетної установи "Аграрний фонд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК-Р.С.Ф." про визнання недійсними актів передавання-приймання цукру.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.10.2012 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК-Р.С.Ф." задоволено частково. Стягнуто з Державної спеціалізованої бюджетної установи "Аграрний фонд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК-Р.С.Ф." основний борг у розмірі 22 754 500, 00 грн., 3% річних у розмірі 344 122, 00 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 63 338, 94 грн. В іншій частині позову відмовлено. В задоволені зустрічного позову відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Державна спеціалізована бюджетна установа "Аграрний фонд" звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволені первісного позову та задовольнити зустрічний позов.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2012 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду 03.12.2012 року.
03 листопада 2012 року, через канцелярію суду, від представника позивача за первісним позовом надійшов відзив на апеляційну скаргу.
В судове засідання 03.12.2012 року з'явились представники позивача та відповідача.
Представник відповідача за первісним позовом підтримав доводи, викладенні в апеляційній скарзі, та просив скасувати рішення суду від 12.11.2012 року.
Представник позивача за первісним позовом заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити оскаржуване рішення суду без змін.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, а також об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
15 серпня 2011 року між ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." та ДСБУ "Аграрний фонд" (покупець) укладено договір про закупівлю об'єктів державного цінового регулювання цукру-піску №12-Ц.
Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Договору продавець зобов'язується у 2011 році поставити покупцю (до державного інтервенційного фонду) товар зазначений у пп. 1.2, 1.3 цього Договору (надалі - Товар), а покупець -прийняти та оплатити такий товар. Найменування товару: об'єкт державного цінового регулювання 15.83.11.001 "цукор-пісок" відповідно до ДСТУ 4653:2006 вироблений з буряку майбутнього врожаю.
Згідно з п.п 1.3, 1.4 Договору загальна кількість товару: 20 000,00 тонн. Дата виготовлення товару - протягом 2011 року.
Пунктом 3.1 Договору передбачено, що ціна цього договору становить 170 000 000,00 грн. у тому числі ПДВ 28 333 333,33 грн. Ціна за тонну становить 8 500,00 грн., у тому числі ПДВ -1 416,67 грн.
Відповідно до п. 3.2 Договору ціна цього договору може бути змінена за взаємною згодою сторін.
Положеннями п. 4.1 Договору розрахунки покупцем проводяться шляхом попередньої оплати, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2006 р. №1404 "Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти", на виставлений продавцем рахунок в такому порядку: 50% ціни, вказаної у п. 3.1 розділу 3 цього Договору перераховуються на банківський рахунок продавця протягом 5-х банківських днів з дня отримання рахунку від продавця після укладення Договору при наявності Договору страхування ризиків виконання угоди. -20% ціни, вказаної у пункті 3.1 розділу 3 цього Договору (остаточний розрахунок) перераховується на банківський рахунок продавця протягом 5-ти банківських днів з дня отримання рахунку від продавця. -30% ціни, вказаної у пункті 3.1 розділу 3 цього Договору (остаточний розрахунок) перераховується на банківський рахунок продавця протягом 5-ти банківських днів за умови надання покупцю з дня підписання акту передавання-приймання товару.
Згідно з п. 4.2 Договору до рахунку на здійснення 50% попередньої оплати від суми Договору додаються: Договір страхування ризиків виконання угоди, за яким покупець є вигодонабувачем.
Пунктом 4.3 Договору визначено, що до рахунку на оплату 20% від суми договору додаються: засвідчена копія платіжного доручення про сплату страхового внеску за договором страхування ризиків виконання угоди.
Відповідно до п. 4.4 Договору до рахунку на оплату 30% від суми Договору додаються: акт передавання-приймання товару підписаний покупцем, продавцем та підприємством зберігачем, сертифікат якості на поставлену партію товару.
Положеннями п. 4.5 Договору визначено, що покупець здійснює розрахунки шляхом перерахування коштів на банківський рахунок продавця протягом 5-х робочих днів з дня отримання рахунку від продавця.
Зі змісту п. 5.1 Договору вбачається, що строк (термін) поставки (передачі) товару - до 01.12.2011 року.
Згідно з п. 5.2 Договору місце поставки (передачі) товару -підприємства, з якими Аграрний фонд уклав договір зберігання та які відповідають умовам для зберігання такого виду товару згідно Додатку 1 до даного договору.
Пунктом 10.1 Договору передбачено, що цей договір набирає чинності з дати підписання і діє до 31.12.2011 р., але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.
29 листопада 2011 року сторони уклали Додатковий договір №1 до Договору про закупівлю об'єктів державного цінового регулювання №12-Ц від 15.08.2011 р., яким зменшили обсяг поставки товару до 17 000,00 тонн та визначили нову ціну договору у розмірі 144 500 000,00 грн., у тому числі 24 083 333,33 грн. ПДВ. Крім цього, додатковою угодою сторони погодили, що місцем поставки цукру-піску вагою 5 000,00 тонн є ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." (Київська область, м. Миронівка, вул. Леніна буд. 130), цукор-пісок вагою 5 223,00 тонн буде поставлений до ТОВ "ВІГ - Жажківський цукровий завод" (Черкаська область, м. Жашків, вул. Радгоспна 7), до ДП "Іваньківський цукровий завод" (Черкаська область, Маньківський район, с.Іваньки) поставку товару вагою 4 777,00 тонн та до ТОВ ДП "Аграрний цукровий альянс" (Вінницька обл., Теплицький район, с. Удич, вул. Заводська) вагою 2 000,00 тонн.
На виконання умов Договору та Додаткового договору №1 позивач за первісним позовом за актом передавання-приймання цукру-піску №1 від 30.11.2011 року вагою 5 000,00 тонн, за актом №2 від 30.11.2011 року вагою 4 490,00 тонн, за актом №3 від 30.11.2011 року вагою 3 000,00 тонн, за актом №4 від 30.11.2011 р. вагою 2 000,00 тонн, за актом №5 від 30.11.2011 року вагою 2 000,00 тонн, за актом №6 вагою 223,00 тонни, за актом №7 від 30.11.2011 року вагою 287,00 тонн (загальна вага товару за всіма актами 17 000,00 тонн) передав цукор-пісок відповідачу за первісним позовом.
06 січня 2012 року сторони підписали Додатковий Договір №2 до Договору про закупівлю об'єктів державного цінового регулювання №12-Ц від 15.08.2011 р., яким внесли наступні зміни в Договір №12-Ц.:
-п. 1.3: Загальна кількість товару 16 677,00 тонн",
-п.3.1: Ціна цього Договору становить 141 754 500,00 грн. у тому числі ПДВ 23 625 750,00 грн. Ціна за одну тонну 8 500,00 грн. у тому числі ПДВ -1 416,67 грн."
Пунктом 1.3 Додаткового Договору №2 сторони змінили п. 1 Додатку до Договору №12-Ц та виклали його в наступній редакції: "Місце поставки: ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." (Київська область, м. Миронівка, вул. Леніна буд. 130) 5 000,00 тонн, ТОВ "ВІГ - Жажківський цукровий завод" (Черкаська область, м. Жашків, вул. Радгоспна 7) 4 900,00 тонн, ДП "Іваньківський цукровий завод" (Черкаська область, Маньківський район, с. Іваньки) вагою 4 777,00 тонн та до ТОВ ДП "Аграрний цукровий альянс" (Вінницька обл., Теплицький район, с. Удич, вул. Заводська) вагою 2 000,00 тонн".
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі ст. 656 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Матеріалами справи (актами передавання-приймання цукру-піску №1,2,3,4,5,6,7 від 30.11.2011 р., підписаними та скріпленими печатками сторін) підтверджується передача позивачем за Договором товару вагою 17 000,00 тонн на суму 144 500 000,00 грн. та прийняття, його відповідачем.
Пунктом 5 зазначених актів визначено, що акт є підставою для проведення розрахунків між покупцем та продавцем.
06 січня 2012 року відповідачем за первісним позовом за актом передавання-приймання цукру-піску (повернення) від 06.01.2012 р. повернуто позивачу за первісним позовом товар вагою 323,00 тонни на загальну суму 2 745 500,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що на виконання умов Договору позивачем за первісним позовом передано відповідачу за первісним позовом товар вагою 16 677,00 тонн. на суму 141 754 500,00 грн., а відповідачем, в свою чергу, сплачено за товар суму в розмірі 119 000 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученням від 16.08.2011 р. та від 21.11.2011 р. та банківськими виписками.
Таким чином, заборгованість відповідача по сплаті поставленого товару за Договором становить 22 754 500,00 грн. (вартість поставленого товару 141 754 500,00 грн. -119 000 000,00 грн. часткова оплата).
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо безпідставності тверджень відповідача за первісним позовом щодо відсутності поставленого позивачем за первісним позовом цукру-піску у кількості 4 777,00 тонн, який останній мав передати ДСБУ "Аграрний фонд" на склад ДП "Іваньківський цукровий завод", згідно з актами передавання-приймання цукру-піску №2, №7 від 30.11.2011 року, виходячи з наступного.
Так, 30 листопада 2011 року між відповідачем за первісним позовом та ДП "Іваньківський цукровий завод" укладено Договір складського зберігання цукру №12ц від 30.11.2011 р., за яким поклажодавець (ДСБУ "Аграрний фонд") передає, а зберігач (ДП "Іваньківський цукровий завод") приймає цукор вагою 5 000,000 тонн на відповідальне зберігання.
22 листопада 2011 року, на виконання доручення першого заступника міністра аграрної політики та продовольства України №11-5/419 від 19.12.2011 року, здійснено перевірку кількості та якості умов зберігання цукру державного інтервенційного фонду в кількості 4 777,00 тонн урожаю 2011 року на цукровому складі ДП "Іваньківський цукровий завод". За наслідками перевірки встановлено, наявність цукру-піску у кількості 4 777,000 тонн, що належить відповідачу за первісним позовом, що підтверджується актом перевірки кількості, якості та умов зберігання цукру державного інтервенційного фонду від 22.12.2011 р.
Зазначене також підтверджується постановою Генеральної прокуратури України по кримінальній справі № 49-3389, порушеної за фактом зловживання службовим становищем службовими особами Аграрного фонду при закупівлі цукру до інтервенційного фонду та про інші злочини
Згідно ч. 1 ст. 668 Цивільного кодексу України ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом.
Беручи до уваги, що позивач за первісним позовом належним чином виконав зобов'язання по передачі товару відповідачу за первісним позовом у кількості 4 777,00 тонн право власності на товар та ризики вибуття товару з володіння, відповідно до ст..668 Цивільного кодексу, перейшли до ДСБУ "Аграрний фонд".
Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Положеннями п. 4.5 Договору визначено, що покупець здійснює розрахунки шляхом перерахування коштів на банківський рахунок продавця протягом 5-х робочих днів з дня отримання рахунку від продавця.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Беручи до уваги, що ДСБУ "Аграрний фонд" не наведено обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, місцевий господарський суд обґрунтовано прийшов до висновку про стягнення з Державної спеціалізованої бюджетної установи "Аграрний фонд" заборгованості у розмірі 22 754 500,00 грн.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Положеннями п. 4.5 Договору визначено, що покупець здійснює розрахунки шляхом перерахування коштів на банківський рахунок продавця протягом 5-х робочих днів з дня отримання рахунку від продавця.
Колегія суддів, перевіривши розрахунок місцевого господарського суду заявлених до стягнення інфляційних збитків, з урахуванням викладених в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, а також 3% річних вважає його обґрунтованим, взв»язку з чим погоджується з висновком суду про стягнення з Державної спеціалізованої бюджетної установи "Аграрний фонд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК-Р.С.Ф." 3% річних у розмірі 344 122,85 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Вимоги позивача за зустрічним позовом щодо визнання недійсними актів передавання-приймання цукру №2 та №7 від 30.11.2011 року місцевим господарським судом визнано обґрунтовано такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Оспорювані акти приймання передачі та довідки про вартість виконаних підрядних робіт не є правочинами, оскільки не породжують жодних прав і обов'язків, характерних для правочину, як виду зобов'язання. У них не зафіксовано, які права і обов'язки виникають між сторонами, і якому інституту договірних зобов'язань вони характерні.
Правовстановлюючим документом у даному випадку є не акти передавання-приймання цукру №2 та №7 від 30.11.2011 р., а укладений між сторонами Договір про закупівлю об'єктів державного цінового регулювання цукру-піску №12-Ц від 15.09.2011 р.
Беручи до уваги приписи ст..15 ЦК України, місцевим господарським судом вірно встановлено, що заявлена позовна вимога про визнання недійсними актів не може бути предметом позову, оскільки акт приймання-передачі є доказом наявності або відсутності юридичного факту, який має значення для правильного вирішення господарського спору, і не є матеріально-правовою чи немайновою вимогою позивача.
З роз»ясень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 13 вбачається, що господарський суд встановивши, що предмет позову не відповідає встановленим законом способам захисту прав, повинен відмовити в позові, а не припинити провадження у справі у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Враховуючи викладене вище, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що судом першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Державної спеціалізованої бюджетної установи «Аграрний фонд» та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2012 року.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної спеціалізованої бюджетної установи «Аграрний фонд» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2012 року по справі № 5011-12/9501-2012 без змін.
Матеріали справи № 5011-12/9501-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Сітайло Л.Г.
Судді Алданова С.О.
Дикунська С.Я.