33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"05" грудня 2012 р. Справа № 5019/1698/12
за позовом Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (м.Кузнецовськ, Рівненська обл.)
до відповідача Кузнецовське міське комунальне підприємство (м.Кузнецовськ, Рівненська обл.)
про стягнення в сумі 238 384 грн. 62 коп.
Суддя Качур А.М.
Представники:
від позивача : Стрілець В.В. довіреність №1648 від 15.06.2012р.;
від відповідача : Прохорович О.М. довіреність №848 від 28.05.2012р.
Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.
Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.
Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.
Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Кузнецовського міського комунального підприємства про стягнення заборгованості за надані послуги постачання питної води в сумі 238384 грн. 62 коп., з яких: 233333 грн. 14 коп. основний борг, 4207 грн. 65 коп.- пеня та 843 грн. 83 коп. три відсотки річних.
05.12.2012 року представником Позивача подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій в зв"язку з оплатою Відповідачем суми основного боргу, просить стягнути з відповідача 4207 грн. 65 коп.- пеня та 843 грн. 83 коп. три відсотки річних. Крім того, просить повернути з Державного бюджету України 4666,66грн. судового збору. Вказана заява прийнята судом до розгляду.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.
13.11.2012 року через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив №1797 від 12.11.2012 року на позовну заяву, яким відповідач визнає борг.
05.12.2012 року від Відповідача надійшов лист з доказами сплати Відповідачем суми основного боргу.
Представник відповідача, у судовому засіданні визнав позовні вимоги в частині стягнення пені та 3% річних.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
При розгляді справи суд встановив та дослідив зокрема такі обставини:
01.10.2002 року між ДП НАЕК "Енергоатом" від імені якого діє ВП "Рівненська АЕС" (надалі - постачальник) та Кузнецовським міським комунальним підприємством укладено Договір №1 на подачу питної води з водопроводу Рівненська АЕС (далі - Договір).
Відповідно до п.1 Договору Рівненська АЕС бере на себе зобов'язання забезпечити Абонента питною водою, яка відповідає чинному стандарту або дозволу Держстандарту України та Міністерства охорони здоров'я України на відхилення від стандарту, в розмірі встановленого ліміту в об'ємі 2880000 м. кубічних на рік, 240000 м. кубічних на місяць, 7890,4 м. кубічних на добу з максимальною подачею 420,0 м. кубічних на годину.
Відповідно до п.2 Договору Абонент бере на себе зобов'язання своєчасно оплачувати надані Споживачу послуги у водопостачанні, належно експлуатувати водопровідні мережі, пристрої та прилади на них, які перебувають у нього на балансі, відповідно до цього договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення, підприємство повинно оформитись на "Рівненській АЕС" як Абонент у порядку, визначеному Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України. Без такого оформлення водокористування вважається самовільним.
Відповідно до п.4.1 Договору передбачено, що розрахунки за використану воду здійснюються шляхом перерахування коштів на банківський рахунок "Рівненської АЕС" до 20-го числа місяця наступного за звітним.
Позивач надав відповідачу послуги з водопостачання у серпні 2012 р. на суму 233333,14грн.
В порушення умов договору відповідач розрахунки за отримані послуги не проводив, що призвело до утворення заборгованості перед позивачем в розмірі 233333,14грн.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
Згідно з приписами ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.
Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч. 1 ст.193 ГК України зазначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до п.4. Договору (зміни до якого були внесені додатковою угодою №1 від 01.10.2012 року) за несвоєчасне виконання розрахунків за використану воду, відповідач зобов'язувався сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що згідно з розрахунком наданим позивачем за період з 20.09.2012 року по 02.11.2012 року складає 4207 грн. 65 коп.
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За порушення строків оплати, відповідно до ст.625 ЦК України, позивачем на суму боргу за період з 20.09.2012 року по 02.11.2012 року нараховано три відсотки річних в розмірі 843 грн. 83 коп. Розрахунок перевірено судом та визнано вірним.
Щодо заяви позивача про повернення з Державного бюджету України 4666,66грн. судового збору суд зазначає наступне.
Подана позивачем заява про повернення судового збору обгрунтована тим, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір", зменшення позивачем розміру позовних вимог є підставою для повернення судового збору в сумі 4666,66грн.
Платіжним дорученням №7625 від 01.11.2012 позивачем сплачено судовий збір в розмірі 4767,69грн. за подання до господарського суду позовної заяви про стягнення заборгованості в сумі 238384,62грн. Відповідно до заяви про зменшення позовних вимог позивач зменшив позовні вимоги до 5051,48грн.
Згідно пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Водночас, за приписами частини другої 7 Закону України "Про судовий збір", у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" визначено розміри ставок судового збору.
Так, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру позивач повинен сплатити 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 1609,50 грн.
Враховуючи обов'язок позивача при поданні позову здійснити оплату судового збору не менше мінімального розміру, а також можливість повернути судовий збір лише в розмірі переплаченої суми, суд повертає позивачу судовий збір в розмірі 3158,19грн. (4767,69грн. - 1609,50 грн. = 3158,19грн.).
З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 4207 грн. 65 коп. пені та 843 грн. 83 коп. три відсотки річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по судовому збору в розмірі 1609,50 грн.
Керуючись ст.49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Кузнецовського міського комунального підприємства (34400, Рівненська область, м.Кузнецовськ, майдан Незалежності 2, код ЄДРПОУ 30536302, р/р 260041090 в РОД ВАТ "Райфайзен Банк Аваль", МФО 333227) на користь Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (34400, Рівненська область, м.Кузнецовськ, код ЄДРПОУ 05425046, р/р №260023181737 в РОУ ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 333368) 4207 грн. 65 коп.- пені та 843 грн. 83 коп. трьох відсотків річних.
3.Стягнути з Кузнецовського міського комунального підприємства (34400, Рівненська область, м.Кузнецовськ, майдан Незалежності 2, код ЄДРПОУ 30536302, р/р 260041090 в РОД ВАТ "Райфайзен Банк Аваль", МФО 333227) на користь Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (34400, Рівненська область, м.Кузнецовськ, код ЄДРПОУ 05425046, р/р №260023181737 в РОУ ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 333368) 1609,50 грн. витрат на оплату судового збору
4. Ухвалою суду повернути Відокремленому підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (34400, Рівненська область, м.Кузнецовськ, код ЄДРПОУ 05425046, р/р №260023181737 в РОУ ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 333368) про повернення з Державного бюджету України судовий збір в сумі 3158,19грн. сплачений на підставі платіжного доручення №7625 від 01.11.2012 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.
5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Повне рішення складено 05.12.2012 року
Суддя Качур А.М.