79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
29.11.12 Справа№ 5015/3813/12
Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Цяпка О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, м. Львів,
до відповідача Закритого акціонерного товариства «Львівшляхрембуд», м. Львів,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Львівської обласної державної фінансової інспекції, м. Львів,
про стягнення 6439,22 грн.
За участю представників:
від позивача - Мартин О.П. - представник,
від відповідача - Кохановський О.М. - представник,
від третьої особи -не з»явився.
Суть спору: Галицька районна адміністрація Львівської міської ради звернулась до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з ЗАТ «Львівшляхрембуд», м. Львів, 6439,22 грн. зайво сплачених грошових коштів. Позовні вимоги мотивовані тим, що в числі вартості робіт, виконаних відповідачем по Договору № 36/т від 18.09.2012 р. позивачем зайво було оплачено нездійснені відповідачем витрати на роботу кранів на автомобільному ходу, оскільки вказані крани відсутні у відповідача як такі. Крім цього, по договору № 37/т від 05.10.2012 р. позивачем зайво оплачено відповідачу витрати із перевезення матеріалів ручними візками; перевезення щебеню ручними візками; перевезення матеріалів ручними візками, навантаженням, накладанням і розвантаженням складанням; перевезенням грунту ручними візками. Загальна сума зайво сплачених коштів становить 6439,22 грн., у тому числі ПДВ.
Представник позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач у відзиві від 09 листопада 2012 р. просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що розрахунки за виконані відповідачем роботи проводилися на підставі актів приймання виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт. Зазначені у актах виконаних робіт суми не перевищували ціни договорів № 36/т та № 37/т, яка згідно з п.п. 2.1., 2.2. цих договорів є твердою. Наявність підпису позивача на актах приймання виконаних робіт, на думку відповідача, засвідчує той факт, що роботи вказані у них, дійсно були виконані.
Ухвалою від 26.09.2012 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Львівську обласну державну фінансову інспекцію. Розгляд справи відкладався з підстав, наведених у наявних в матеріалах справи ухвалах суду. За клопотанням відповідача ухвалою суду від 12.11.2012 р. продовжено строк вирішення справи. За клопотанням представників сторін у судових засіданнях оголошувались перерви.
Судом встановлено, що відповідач згідно з вимогами Закону України «Про акціонерні товариства»змінив назву на Приватне акціонерне товариство «Львівшляхрембуд». Про вказане свідчить тотожність ідентифікаційних кодів Закритого акціонерного товариства «Львівшляхрембуд»та Приватного акціонерного товариства «Львівшляхрембуд»(903331134), одне й те ж місцезнаходження юридичної особи (м. Львів, вул. Дж. Вашингтона, буд. 1), тотожність особи керівника господарюючого суб»єкта (Скотенюк Володимир Іванович), а також та обставина, що при скріпленні своїх документів Приватне акціонерне товариство «Львівшляхрембуд» станом на листопад 2012 р. ще використовує круглу печатку Закритого акціонерного товариства «Львівшляхрембуд».
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з нормами ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення глави 83 ЦК України застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. З аналізу норм статей 177 та 190 ЦК України вбачається, що гроші є речами і вони вважаються майном.
Між сторонами у справі 18.09.2012 р. року укладено Договір підряду № 36/т на надання послуг з поточного ремонту подвір»я житлового будинку на вул. Митрополита Андрея, 12, у м. Львові та Договір підряду № 37/т від 05.10.2010 р. на надання послуг з поточного ремонту подвір»я житлового будинку № 27 на вул. Куліша у м. Львові. Вказаними Договорами передбачено, що вартість послуг з поточного ремонту подвір»я житлового будинку по вул. Митрополита Андрея, 12 становить 97447 грн., а вартість послуг з поточного ремонту подвір»я житлового будинку № 27 на вул. Куліша у м. Львові -45238 грн. На виконання умов вищезгаданих договорів сторонами підписано акт № 1/36т приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2010 р. на суму 97447 грн. та акт № 1/37 т приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2010 р. на суму 45072 грн. Як вбачається з наявних у матеріалах справи платіжних доручень, позивач з 02 листопада 2010 р. та протягом 2011 року повністю оплатив відповідачу вартість виконаних робіт згідно з вищезгаданими актами в сумі 142519 грн. (97447 грн. + 45072 грн. ). Однак, у ході ревізії фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.06.2010 р. по 31.12.2011 р. та зустрічної перевірки відповідача Львівською об»єднаною фінансовою інспекцією виявлено завищення відповідачем вартості наведених будівельних робіт на суму 6439,22 грн., у тому числі ПДВ. Вказаний факт зафіксовано третьою особою у справі в акті № 19-38/59 від 23.04.2012 та у Довідці від 4 квітня 2012 р. № 98. Так, по договору № 36/т у акті приймання виконаних будівельних робіт № 1/36т за вересень 2010 р. зазначено, що вартість експлуатації машин і механізмів відповідача становила 5680 грн. З відомості ресурсів до локального кошторису 2-1-1 (Розділ ІІ) вбачається, що до зазначеної суми включено відповідачем 276,02 грн. вартості експлуатації кранів на автомобільному ходу, вантажопідйомністю 6,3 т без ПДВ, що з ПДВ становить 331,22 грн. У матеріалах справи відсутні та відповідачем суду не подані докази того, що протягом періоду виконання робіт, передбачених договором № 36/т, у його власності, чи у його користуванні перебували крани на автомобільному ходу, вантажопідйомністю 6,3 т і вони використовувались для виконання згаданих робіт. Крім цього, при проведенні ревізії господарської діяльності позивача та зустрічної перевірки відповідача третьою особою у справі виявлено, що відповідачем при визначенні вартості виконаних ним робіт за жовтень 2010 р. на загальну суму 45072 грн. зайво враховані витрати на перевезення матеріалів ручними візками; перевезення щебеню ручними візками; перевезення матеріалів ручними візками, навантаження накладанням і розвантаження складанням; перевезення грунту річними візками (рядки акту № 1/37т №№ 2/2, 6/6, 8/8, 12/12). На дані види робіт застосовані відомчі ресурсні кошторисні норми ВБН Д.2.2-218-045.1-2006 «експлуатаційне утримання автомобільних доріг та мостів». Вказані витрати відповідно до вимог п. 1.14. ДБН Д.1.1-4 200 «Вказівки щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм на ремонтно-будівельні роботи»уже були враховані відповідачем при визначенні вартості робіт, зазначених у рядках з/п №№ 1/1, 5/5, 7/7, 11/11. Відтак, відповідачем необґрунтовано завищено й прямі, адміністративні витрати та прибуток з цих робіт. Наведене призвело до завищення вартості виконаних будівельних робіт у акті № 1/37т на суму 6108 грн. з ПДВ, чим порушено вимоги п. 3.3.10.1. Правил визначення вартості будівництва в Україні, ДБН Д.1.1-2000, затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000 № 174. У матеріалах справи відсутні та відповідачем суду не подані докази, які б спростовували посилання позивача на необґрунтоване завищення відповідачем вартості підрядних робіт, які зафіксовані у акті ревізії № 19-38/59 та у довідці № 98 зустрічної перевірки відповідача Львівською об»єднанню державною фінансовою інспекцією, або свідчили про добровільне повернення вищезгаданих сум.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються. Згідно п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 765 від 20.07.2011 р. Про утворення територіальних органів Державної фінансової інспекції органи Державної фінансової інспекції утворені шляхом перетворення територіальних органів Головного контрольно-ревізійного управління. Пунктом 8 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", визначено, що особи, які підписують акти виконаних робіт несуть відповідальність за недостовірність відображення даних в первинних документах бухгалтерського обліку.
Згідно з пунктом 99 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 р. № 668 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві", розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи. У разі виконання робіт із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств питання розрахунків за виконані роботи (надання авансу, проміжні розрахунки, строки платежів тощо) визначаються договором підряду з дотриманням вимог актів законодавства, що регулюють ці питання (п. 102 Постанови). У пункті 3.3.12 Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д1.11-1-2000), затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000 №174 вказується на те, що незалежно від виду договірної ціни та способів взаєморозрахунків при виявленні у розрахунках за виконані роботи (форми КБ-2в "Акт приймання виконаних підрядних робіт"та КБ-3 "Довідка про вартість виконаних підрядних робіт та витрати", які були відповідно оформлені та оплачені за попередні періоди) безперечних помилок та порушень чинного порядку визначення вартості будівництва загальна вартість виконаних підрядних робіт підлягає уточненню з моменту виявлення зазначених помилок.
Як уже зазначено судом вище, згідно з нормами ч. 2 та 3 ст. 1212 ЦК України приписи частини 1 цієї статті застосовуються і при поверненні виконаного однією із сторін у зобов'язанні незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком подій.
Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, а також посилання відповідача на норми п.п. 2.1., 2.2. Договорів та ч. 3 ст. 844 ЦК України, необґрунтовані. Спір у справі виник не у зв»язку з зміною твердої ціни (кошторису) робіт, а у зв»язку з безпідставним включенням відповідачем до вартості виконаних робіт витрат на будівельні машини та механізми, послуги якими не надавались, та у зв»язку з подвійним включенням у вартість робіт витрат на перевезення матеріалів ручними візками; перевезення щебеню ручними візками; перевезення матеріалів ручними візками, навантаження накладанням і розвантаження складанням; перевезення грунту ручними візками та у зв»язку з безпідставним отриманням цих коштів.
З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та такими, що підлягають до задоволення.
Враховуючи, що Закритим акціонерним товариством «Львівшляхрембудсервіс»відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства»змінено найменування на Приватне акціонерне товариство «Львівшляхрембудсервіс», реорганізації відповідача як і зміни організаційно-правової форми суб»єкта господарювання не відбулось, 6439,22 грн. підлягають стягненню з Приватного акціонерного товариства «Львівшляхрембуд»на користь позивача.
На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача.
З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 4, 33, 34, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Львівшляхрембуд» (79035, м. Львів, вул. Джорджа Вашингтона, 1, код ЄДРПОУ 03331134) на користь Галицької районної адміністрації Львівської міської ради (м. Львів, вул. Ференца Ліста, 1, ідент. код 20847537) 6439,22 грн. безпідставно отриманих грошових коштів та 1609,5 грн. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
2. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.
3. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХІІ ГПК України.
Повне рішення складено 04.12.2012 р.
Суддя Бортник О.Ю.