33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"05" грудня 2012 р. № 5019/1903/12
Суддя Качур А.М. розглянувши матеріали
за позовом Немировська Лариса Мефодіївна
до Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Чорнобривці"
про стягнення в сумі 106 772 грн. 40 коп.
Немировська Лариса Мефодіївна звернулась до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Чорнобривці» про стягнення 106 772,40 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 ГПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
Разом із тим, як вбачається з наданих до суду позовних матеріалів, позовна заява підписана, проте не вказано посадову особу, яка підписала заяву.
Пунктом 5.23 розділу 5 "Вимоги до змісту та розташування реквізитів документів" Вимог до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2003), затверджених наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року №55, чинний від 01.09.2003 року (господарський суд в даному випадку застосовує за аналогією Вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2003) передбачено, що: "Підпис складається з назви посади особи, яка підписує документ (повної, якщо документ надруковано не на бланку, скороченої - на документі, надрукованому на бланку), особистого підпису, ініціалу(-ів) і прізвища. Реквізит розміщують під текстом документа або під відміткою про наявність додатків. У разі відсутності посадової особи, підпис якої зазначено в документі, документ підписує особа, яка виконує її обов'язки, або її заступник. У цьому випадку обов'язково зазначають посаду і прізвище особи, яка підписала документ (виправлення вносять рукописним або машинописним способом), наприклад: "Виконувач обов'язків", "Заступник". Підписувати документ із прийменником "за" або ставити правобіжну похилу риску перед назвою посади не дозволено." Таким чином, вищевказана позовна заява підписана особою, посадове становище якої не вказано.
Відповідно до п. 1 статті 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Відповідно до п. 3 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку та розмірі.
Позивачем при поданні позову не подано суду доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, оскільки в доказ сплати судового збору заявником позовної заяви надано суду копію квитанції №10 від 30.11.2012 року про сплату судового збору а не оригінал, як того вимагає чинне законодавство, зокрема як визначено в п.3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011 р. №01-06/1625/2011 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір", на даний час зберігає чинність Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита, затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 р. № 15. У вирішенні питань, пов'язаних зі сплатою та поверненням сум судового збору при розгляді справ господарськими судами, останніми мають враховуватися відповідні положення названої Інструкції в частині, що не суперечить Закону.
Відповідно до п. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом ГДПІ України від 22.04.1993 р. № 15 при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету ____ грн. (дата)".
Отже, з огляду на викладене вказаний платіжний документ не може бути прийнятий судом як належний доказ сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Відповідно до п. 4 ст.63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі. При чому, відповідно до законодавчої техніки, використаної при конструюванні ст.63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви без розгляду у вказаному випадку є не правом, а обов'язком суду.
За таких обставин позовна заява підлягає поверненню без розгляду.
Позивач не позбавлений права повторного звернення до господарського суду з даною позовною заявою після усунення допущених порушень щодо належного оформлення платіжного документа, а саме щодо зарахування в дохід державного бюджету суми судового збору.
Керуючись п.1, 4 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суддя -
Повернути дану позовну заяву та додані до неї документи без розгляду.
Суддя Качур А.М.