"26" листопада 2012 р. Справа № 18/1312/12
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Гетьман Р.А., суддя Плужник О.В.
при секретарі Казаковій О.В.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився.
відповідача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Профайн Логістик Україна", м. Вишгород (вх. №3172П/3-9) на рішення господарського суду Полтавської області від 04.09.2012 року у справі № 18/1312/12
за позовом ТОВ "Профайн Логістик Україна", м. Вишгород
до ФОП ОСОБА_2, с. Кривуші
про стягнення 194999,99 грн.
В липні 2012 року ТОВ "Профайн Логістик Україна" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення заборгованості з ФОП ОСОБА_2 за поставлений товар згідно усної угоди та накладних в розмірі 194999,99 грн.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 04.09.2012 року по справі №18/1312/12 (суддя Іваницький О.Т.) відмовлено в задоволенні позовних вимог повністю у зв'язку зі спливом строку позовної давності та його пропуску без поважних причин.
Рішення мотивоване тим, що позивачем у відповідності до положень ст.ст. 32-34, 36, 38 ГПК України не доведено обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень, без поважних причин пропущено строк позовної давності і не заявлено клопотання про визнання поважними причин його пропуску.
Позивач не погодився з рішенням місцевого господарського суду, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що оскаржуване рішення винесено із порушенням норм матеріального права, оскільки, через невизначення сторонами строків виконання зобов'язання, обов'язок оплати отриманого товару покупцем виникає з моменту пред'явлення постачальником вимоги про оплату товару і лише з цього моменту починає свій перебіг позовна давність. Тож позивач зазначає, що ним не було пропущено строк позовної давності, а відповідачем не заперечувався факт отримання товару від позивача та наявності у відповідача заборгованості перед позивачем.
Позивач стверджує, що саме видаткові накладні №№000194, 000194/2, 000195/1 та 000195/2 є первинними документами, які відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підтверджують факт здійснення господарських операцій. Таким чином, на думку позивача, підтвердженням укладення договору між позивачем та відповідачем є видаткові накладні, в яких при відвантаженні та отриманні товару кожна із сторін, шляхом підписання відповідних первинних документів, узгодила ціну, асортимент та кількість товару, але без визначення строку оплати отриманого товару. Оскільки ж у видаткових накладних, на підставі яких ТОВ "Профайн Логістик Україна" передало, а ФОП ОСОБА_2 отримав товар, не зазначається строк, протягом якого покупець повинен оплатити отриманий ним від постачальника товар, то позивач вважає, що до даних правовідносин застосовується ч. 5 ст. 261 ЦК України, відповідно до якої за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Крім того, позивач вказує на те, що ч. 2 ст. 530 ЦК України не обмежує право кредитора вимагати виконання зобов'язання певним строком. Керуючись вищенаведеними нормами, 29.05.2012 року ТОВ "Профайн Логістик Україна" звернулось до ФОП ОСОБА_2 з письмовою вимогою про виконання обов'язку щодо сплати 194999,99 грн. за отриманий ним товар, яка була отримана відповідачем 13 червня 2012 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Позивач зазначає також, що при поданні позовної заяви ТОВ "Профайн Логістик Україна" посилалось лише на ті видаткові накладні, які неоплачені або частково оплачені відповідачем.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, у якому посилається на те, що у зв'язку зі спливом строку зберігання первинних бухгалтерських документів, який встановлено в три роки, ФОП ОСОБА_2 не має можливості підтвердити або спростувати господарські взаємовідносини з позивачем. До позовної ж заяви надані тільки видаткові накладні, інших документів, наприклад довіреностей на отримання товару, товарно-транспортні накладні, - які б свідчили про те, що товар був дійсно отриманий відповідачем, до позовної заяви не надано.
Крім того, відповідно до ЗУ "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ, в даному випадку у ТОВ "Профайн Логістик Україна", є будь-яка дата, яка відбувається раніше: або дата зарахування коштів від покупця, або дата відвантаження товару. Таким чином, перша з подій в даному випадку, є дата відвантаження товару протягом податкового періоду -січня 2009 року, який був оплачений ФОП ОСОБА_2 в розмірі 40000 грн., і саме дана операція була задекларована ним в декларації з ПДВ за січень 2009 року.
Вимога №01-05 від 29.05.2012 року в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України сплатити протягом семи днів з дня пред'явлення борг у сумі 319329,16 грн. була надіслана 07.06.2012 року і отримана відповідачем 13.06.2012 року, тобто, після настання події (сплати до 14.01.2009 року, як зазначено у виставлених позивачем рахунках-фактурах) і на іншу суму боргу. Відповідно ж до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Судова колегія, в межах вимог передбачених ст.101 ГПК України, повторно розглянувши справу та перевіривши повноту, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про залишення рішення господарського суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції, за усною угодою в період з 28 січня по 2 лютого 2009 року ТОВ " Профайн логістик Україна" здійснило поставку товару СПД ФО ОСОБА_2 згідно видаткових накладних від 28 січня 2009 року №000194 на суму 47957,18 грн., №000194/2 на суму 43965,73 грн. та від 29 січня 2009 року № 000195 на суму 52297,07 грн.; №000195/1 на суму 45305,78 грн. та №000195/2 на суму 45474,24 грн. на загальну суму 234999,99 грн.
СПД ФО ОСОБА_2 частково сплатив за поставлений товар 40 000 грн., що підтверджується банківськими виписками від 25.02.2009 р.; 06.04.2009 р. та від 02.07.2009 року.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Вищезазначені видаткові накладні відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Дані накладні є первинними документами, які фіксують факт здійснення господарської операції та факт встановлення договірних відносин, а тому у позивача були всі підстави для покладення на Відповідача обов'язку по проведенню розрахунків за отриманий товар.
Відповідно до п. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаро-розпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Тож сам факт прийняття товару породжує обов'язок його оплати покупцем.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 17.07.2012 року №01-06/928/2012 "Про практику застосування ВГСУ у розгляді справ окремих норм матеріального права", перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, (якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства) починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення ч. 2 ст. 530 ЦК України, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується.
Поставка була здійснена на підставі усної угоди, та виставлених рахунків - фактур №000186/К від 12 січня 2009 р. на суму 91922,92 грн., №000187К на суму 143077,08 грн. (з приміткою сплати до 14.01.09 р.), а відвантаження товару було здійснено за видатковими накладними від 28 січня 2009 року: №№ 000194 на суму 47 957,18 грн.; 000194/2 на суму 43965,73 грн. та накладними від 29 січня 2009 року №000195 на суму 52297,06 грн.; №000195/1 на суму 45305,78 грн.; №000195/2 на суму 45 474,24 грн. - на загальну суму 234999,99 грн. (а.с.62-66).
За вказаних обставин, обов'язок з оплати виник у відповідача з 30 січня 2009 року.
Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
З письмовою вимогою відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України щодо виконання господарського зобов'язання та сплати 319 329,16 грн. боргу позивач звернувся до відповідача СПДФО ОСОБА_2 29 травня 2012 р.
Таким чином, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про те, що дана вимога була заявлена після настання події і на іншу суму боргу.
Крім того, 02.08.2012 року відповідач подав до суду заяву про застосування строків позовної давності у зв'язку з тим, що строк позовної давності в 3 роки минув ще 02 липня 2012 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Ч. 4 цієї ж статті визначено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Позовна заява до господарського суду подана 09.07.2012 року, тобто після спливу строку позовної давності. Заяви (клопотання) про визнання поважними причини пропуску строку позовної давності позивач до суду не надавав.
На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Полтавської області від 04.09.2012 року по справі №18/1312/12 прийнято з урахуванням фактичних обставин справи та діючого законодавства, без порушень норм матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Таким чином, керуючись ст. ст. 257, ч. 3 ст. 267, п. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 49, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -
Рішення господарського суду Полтавської області від 04.09.2012 року по справі №18/1312/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови підписаний 30.11.2012 року.
Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.
судді Гетьман Р.А.
Плужник О.В.