28.11.2012 року Справа № 18/5005/6999/2012
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді -Тищик І.В. (доповідач)
суддів - Верхогляд Т.А., Білецька Л.М.
при секретарі -Мацекос І.М.
за участю прокурора не з'явився
представників
позивача-1 -Павлов В.О.
позивача-2 -Павлов В.О.
відповідача -не з'явився
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Будпостачпром", м. Кривий Ріг на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2012р. у справі №18/5005/6999/2012
за позовом Керченського транспортного прокурора в інтересах держави в особі:
Міністерства інфраструктури України, м. Київ,
Державного підприємства "Феодосійський морський торговельний порт", м. Феодосія
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпостачпром", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення збитків,
У серпні 2012 Керченський транспортний прокурор звернувся до господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України та Державного підприємства "Феодосійський морський торговельний порт" з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Будпостачпром" про стягнення збитків у розмірі 33 260,40 грн., спричинених оплатою завищеної суми витрат на відрядження працівників відповідача під час виконання робіт на базі відпочинку "Якір".
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі №18/5005/6999/2012 від 27.09.2012р. (суддя Петрова В.І.) позовні вимоги задоволені у повному обсязі, з відповідача на користь позивача стягнуто 33 260,40 грн. збитків. Вмотивовуючи рішення, господарський суд дійшов висновку про те, що позивач сплатив за проживання працівників підрядника (ТОВ „Будпостачпром") державні кошти без достатніх на те підстав, оскільки працівники відповідача проживали на базі відпочинку безкоштовно.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. На думку скаржника, витрати коштів за проживання працівників під час виконання робіт на базі відпочинку були передбачені кошторисом та укладеним сторонами договором підряду і не можуть бути стягнуті з відповідача, оскільки являються узгодженою договірною ціною.
Позивач-2 у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Про час та місце розгляду справи прокурор та відповідач повідомлені належним чином, однак, процесуальним правом на участь в засіданні суду апеляційної інстанції не скористалися.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Як убачається з матеріалів справи, 18.10.2010р. між ДП "Феодосійський морський торговельний порт" (Замовник) та ТОВ "Будпостачпром" (Підрядник) був укладений договір підряду № 105/ТО-523/13, відповідно до умов якого за дорученням Замовника Підрядник зобов'язався виконати улаштування гідроізоляції внутрішніх та зовнішніх стін підвалу їдальні бази відпочинку „Якір" згідно кошторису, а Замовник -забезпечити порядок, строки і умови фінансування згідно даного договору та прийняти об'єкт після завершення виконання робіт.
На виконання зобов'язань за договором відповідачем були виконані, а позивачем оплачені обумовлені договором роботи у сумі 290 666,40 грн.
В подальшому перевіркою КРУ в Автономній Республіці Крим було встановлено безпідставне завищення відповідачем вартості підрядних робіт шляхом включення до витрат за кошторисом вартості проживання робітників підрядника в сумі 33 260,40 грн. (розрахунок 5.2. Витрати на відрядження), тоді як при виконанні ремонтно-будівельних робіт на базі відпочинку "Якір" робітники підрядника ТОВ "Будпостачпром" проживали у спальному корпусі бази відпочинку безоплатно. Вказаний факт порушення відображено в акті № 05-21/64 від 10.08.2011р. ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Феодосійський морський торговельний порт" за період з 01.04.2010 р. по 31.05.2011р.
За стягненням збитків у розмірі 33 260,40 грн. позивач звернувся до господарського суду. Вимоги позивача місцевим судом задоволені у повному обсязі і колегія суддів поділяє даний висновок.
Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Ціна роботи у договорі підряду за нормами ст. 843 ЦК України включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
В порушення п. 3.2.3.3 та п. 3.3.10.1 Правил визначення вартості будівництва, затверджених наказом №174 від 27.08.2000р. Державного комітету будівництва, архітектури й житлової політики України (ДБН Д.1.1-2000), витрати на проживання, які не входять до складу прямих та супутніх витрат на будівництво при взаєморозрахунках за обсяги виконаних підрядних робіт, були включені відповідачем до кошторису у розмірі 33 260,40 грн.
Вказані витрати не були понесені підрядником і при фактичному виконанні підрядних робіт. Доказів нарахування позивачем плати за проживання працівників відповідача на базі відпочинку в період виконання підрядних робіт матеріали справи не містять (відповідні рахунки відповідачу не виставлялися, кошти за проживання позивачем не отримувалися).
Відтак відповідачем були безпідставно отримані кошти у вигляді вартості витрат на відрядження по об'єкту база відпочинку "Якір" на суму 33 260,40 грн., відповідно, безпідставно завищена і сума кошторису.
Згідно ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. При цьому, у відповідності з ч. 2 цієї норми, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
В силу ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
За викладених обставин місцевим судом позовні вимоги задоволені правомірно.
Доводи скаржника про те, що його витрати за виконані роботи на базі відпочинку повинні відповідати кошторису та договору не приймаються судом до уваги, оскільки підписаний сторонами кошторис не є твердим, і відповідно до ст. 844 ЦК України допускається зменшення ціни роботи.
З огляду на відповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про скасування зазначеного рішення являються необґрунтованими і не підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2012 року у справі №18/5005/6999/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Будпостачпром" -без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий І.В. Тищик
Судді: Т.А.Верхогляд
Л.М.Білецька