Справа № 2510/1283/2012
Номер провадження 2/2510/243/2012
28 листопада 2012 року Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого -судді Чурупченка М.І.,
при секретарі -Макуха О.О.,
з участю позивача -ОСОБА_1,
представника позивача -адвоката ОСОБА_2,
представника відповідача КП «Корюківкаводоканал»- Шипотіло С.О.,
відповідача -ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Корюківці у приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Корюківкаводоканал», ОСОБА_4 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -
23 липня 2012 року позивач звернувся до суду з цим позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 23 червня 2009 року між ним та відповідачем КП «Корюківкаводоканал»був укладений строковий трудовий договір №1, згідно якого він був прийнятий на роботу до відповідача в цех водопровід на посаду машиніста насосних установ, строк дії даного трудового договору закінчувався 23.06.2010 року, але термін дії договору неодноразово продовжувався, спочатку з 23.06.2010 року по 23.06.2011 року, а потім з 23.06.2011 року по 23.06.2012 року, що підтверджується печатками відповідача КП «Корюківкаводоканал»та відмітками в трудовому договорі №1 про термін продовженої дії трудового договору. Наказом №44 від 25.06.2012 року начальника КП «Корюківкаводоканал»відповідача ОСОБА_4 він був звільнений з роботи за п.2 ст. 36 КЗпП України у зв'язку із закінченням строку трудового договору з 25.06.2012 року і в цей же день 25.06.2012 року він був ознайомлений з даним наказом, підписав його і вказав, що з даним наказом він не згоден. З даним наказом він не згоден, вважає його незаконним, а також вважає незаконним його звільнення з роботи, оскільки відповідно до оскаржуваного наказу він був звільнений з роботи у зв'язку із закінченням строку трудового договору, тобто за п.2 ст. 36 КЗпП України, з 25.06.2012 року, але ж термін дії даного трудового договору №1 закінчується 23.06.2012 року, 24 та 25 червня 2012 року він перебував на роботі, виконував в ці дні свої трудові обов'язки і був звільнений відповідачем тільки 25.06.2012 року, а не в останній день строку дії трудового договору 23.06.2012 року; укладений між ним та відповідачем КП «Корюківкаводоканал»трудовий договір №1 від 23.06.2009 року неодноразово переукладався, дія його продовжувалась, тому, враховуючи вимоги п.2 ст. 36 та ч.ч.1-2 ст. 39-1 КЗпП України, трудові відносини вважаються продовженими на невизначений строк, трудовий договір вважається таким, що укладений на невизначений строк, і відповідач не мав права припиняти з ним трудові відносини за п.2 ст. 36 КЗпП України. Крім цього, він вважає, що при прийнятті його на роботу відповідач КП «Корюківкаводоканал»порушив його трудові права, уклавши з ним строковий трудовий договір, для укладення якого підстав, передбачених ст. 23 КЗпП України не було, отже, умова про строк в трудовому договорі №1 від 23.06.2009 року є незаконною, тому даний трудовий договір вважається укладеним на невизначений строк і не може бути припинений у зв'язку із закінченням строку і відповідач не мав права звільняти його за п.2 ст. 36 КЗпП України ще і за цієї підстави. Тому він звернувся до суду та просив: визнати незаконним і скасувати наказ №44 від 25.06.2012 року відповідача КП «Корюківкаводоканал»про звільнення його з роботи за п.2 ст. 36 КЗпП України у зв'язку із закінченням строку трудового договору з 25.06.2012 року; поновити його на роботі на посаді машиніста насосних установ КП «Корюківкаводоканал»; стягнути з відповідача КП «Корюківкаводоканал»на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним звільненням з роботи, за період з дня незаконного звільнення і по день поновлення його на роботі; стягнути з відповідача КП «Корюківкаводоканал»на його користь моральну шкоду у розмірі 2000,00 тис. гривень за незаконне звільнення його з роботи, а також стягнути витрати на юридичну допомогу згідно квитанцій; допустити негайне виконання рішення суду.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат ОСОБА_5 свої позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просять їх задовольнити, а також надали письмову заяву про збільшення позовних вимог, в якій позивач, крім вже заявлених позовних вимог, просить визнати недійсним, в частині визначення строку дії до 23.06.2012 року, трудовий договір №1 від 23.06.2009 року, укладений між ним та відповідачем КП «Корюківкаводоканал», і вважати даний договір безстроковим, та поновити строк .
У судовому засіданні представник відповідача, КП «Корюківкаводоканал», Шипотіло С.О. позовні вимоги не визнав, оскільки вважає їх безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, стверджує про правомірність звільнення позивача та просить відмовити у задоволенні позову.
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_4, який є керівником КП «Корюківкаводоканал», як і представник відповідача Шипотіло С.О. не згоден з позовом і просить відмовити у задоволенні позову.
Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні показав, що він працює у відповідача на посаді головного інженера і що дійсно, приймаючи на посаду позивача була така необхідність, оскільки технічне обладнання насосних установ (автоматика) була несправна і його взяли на посаду машиністом насосних установ тимчасово. Оскільки на ремонт обладнання необхідно були значні кошти, то у 2012 році щоб не ремонтувати старе обладнання (автоматику), придбали нове обладнання і установили, тому і виникла необхідність звільнити позивача. Порушень при звільненні позивача вважає, що не допущено.
Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні показав, що він працює у відповідача на посаді машиніста насосних установ з 2004 року. Знає, що позивач працював у відповідача також на посаді машиніста, як і він, але на іншій дільниці. Дільниці насосних установ були забезпечені відповідним обладнанням (автоматикою). Як і що відбувалось на дільниці де працював позивач він не знає, але знає зі слів колег по роботі, що звільнили позивача у зв'язку із закінченням терміну дії договору, але якого конкретно він не знає та умов договору також не знає.
Як встановлено судом, наказом відповідача КП «Корюківкаводоканал»№31 п.1 від 22.04.2009 року позивач ОСОБА_1 був прийнятий на роботу з 22 квітня 2009 року по 22 червня 2009 року. В послідуючому між позивачем та відповідачем КП «Корюківкаводоканал»був укладений трудовий договір №1 від 23 червня 2009 року в письмовій формі, згідно з яким позивач приймався на роботу до відповідача в цех водопровід на посаду машиніста насосних установ, даний договір є строковим, оскільки в договорі вказаний термін його дії, а саме: з 23.06.2009 року по 23.06.2010 року. Цього ж дня, 23 червня 2009 року, відповідач видав наказ №47 від 23.06.2009 року, згідно з яким позивачу був продовжений термін праці з 23.06.2009 року по 23.06.2010 року машиністом насосних установок цеху водопровід 3 (третього) розряду згідно з трудовим договором №1 від 23.06.2009 року. В послідуючому дію трудового договору №1 від 23.06.2009 року, укладеного між сторонами, було двічі продовжено, а саме: з 23.06.2010 року по 23.06.2011 року та з 23.06.2011 року по 23.06.2012 року, що підтверджується печатками відповідача КП «Корюківкаводоканал»та відмітками в трудовому договорі №1 про термін продовженої дії трудового договору. Наказом відповідача №19 від 23.04.2012 року позивач був попереджений про закінчення строку дії трудового договору та про те, що він буде звільнений 25.06.2012 року згідно п.2 ст. 36 КЗпП України, з даним наказом позивач був ознайомлений під розпис. Наказом відповідача №44 від 25.06.2012 року позивач був звільнений з роботи з 25.06.2012 року у зв'язку із закінченням строку трудового договору за п.2 ст. 36 КЗпП України, з даним наказом позивач був ознайомлений 25.06.2012 року під розпис, в якому вказав про свою незгоду. Відповідно до табеля обліку робочого часу за червень 2012 року, позивач працював у відповідача включно по 25 червня 2012 року, в останній день роботи, тобто 25.06.2012 року, позивачу була видана трудова книжка з внесеним до неї записом про звільнення, про що свідчить підпис позивача в книзі обліку трудових книжок працівників. При звільненні позивача 25.06.2012 року відповідач не провів з ним повний розрахунок, а лише 26.06.2012 року, згідно зарплатної відомості №27, відповідач здійснив позивачу виплату в сумі 3912,73 тис. гривень, шляхом перерахування на його картковий рахунок, без письмового повідомлення про виплату належної суми, про що свідчить копія платіжного доручення №295 від 26.06.2012 року.
Згідно письмового заперечення відповідача, між позивачем та відповідачем КП «Корюківкаводоканал»23.06.2009 року був укладений строковий трудовий договір, який неодноразово продовжувався, з терміном його дії до 23.06.2012 року. Відповідно до наказу відповідача №44 від 25.06.2012 року позивач був звільнений з роботи на підставі п.2 ст. 36 КЗпП України у зв'язку із закінченням строку трудового договору, в цей же день останньому була видана трудова книжка та проведений повний розрахунок, про що свідчать копії витягу з журналу обліку трудових книжок та платіжного доручення №295 від 26.06.2012 року. Згідно з наказом відповідача №19 від 23.04.2012 року позивач був попереджений про те, що у зв'язку із закінченням дії трудового договору 23.06.2012 року він буде звільнений 25.06.2012 року. Будь-яких заперечень з боку позивача щодо визначеної в даному наказі дати звільнення останній не містить. Таким чином, сторони трудового договору у відповідності до приписів ст. 24 КЗпП України в письмовій формі погодили продовження строк його дії до 25.06.2012 року і позивач фактично виконував свої трудові обов'язки 24 та 25 червня 2012 року, про що свідчить копія табелю обліку робочого часу за червень 2012 року. Необхідність в таких узгоджених діях сторін була обумовлена тим, що 23.06.2012 року припадав на вихідний день, а оскільки, відповідно до вимог чинного законодавства, при звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому при звільненні, провадиться в день звільнення, а також власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення, тому задля запобігання наслідків порушення вказаних норм чинного законодавства, термін дії трудового договору було продовжено до 25.06.2012 року. Крім того, за місяць до закінчення строкового трудового договору позивач не виявив свого бажання продовжувати працювати на даному підприємстві та з відповідною заявою до відповідача про прийняття його на посаду машиніста насосних установ не звертався, а тому обґрунтовано був звільнений з роботи 25.06.2012 року у зв'язку із закінченням строкового договору за п.2 ст. 36 КЗпП України. На спростування твердження позивача, що укладення між сторонами строкового трудового договору суперечить приписам ч.2 ст. 23 КЗпП України, свідчить та обставина, що ще у 2008 році, одразу після створення КП «Корюківкаводоканал», було прийнято рішення про забезпечення цеху водопровід автоматизованою системою його обслуговування. 24.01.2012 року така автоматизована система була придбана відповідачем й введена в експлуатацію 02.02.2012 року, про що свідчать копії паспорта «Станції управління занурювальними (дренажними) насосами КАСКАД-К»та акт вводу в експлуатацію даної станції від 02.02.2012 року. При цьому, для обслуговування даної системи необхідна кількість працівників складає що найбільше 3 (три) працівники, тоді як станом на дату звільнення позивача кількість працівників (разом з позивачем), які її обслуговували, становила 6 (шість). Тому строковий трудовий договір був укладений з позивачем з урахуванням характеру наступної роботи та умов її виконання (ч.2 ст. 23 КЗпП України).
Відповідно до ст. 23 Кодексу законів про працю (КЗпП) трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Згідно із п.6 ч.1 ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим при укладенні трудового договору з фізичною особою, а відповідно до ч.3 цієї статті укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.
Згідно із ст. 241-1 КЗпП України строки виникнення і припинення трудових прав та обов'язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями. Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця. Строк, обчислюваний тижнями, закінчується у відповідний день тижня. Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк. Якщо останній день строку припадає на святковий, вихідний або неробочий день, то днем закінчення строку вважається найближчий робочий день.
Відповідно до п.2 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.
Згідно із ч.1 ст. 39-1 КЗпП України якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 статті 23) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк, а відповідно до ч.2 цієї статті трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 23, вважаються такими, що укладені на невизначений строк.
Отже, твердження позивача про те, що оскільки після закінчення строку дії трудового договору №1 від 23.06.2012 року він 24 та 25 червня 2012 року перебував на роботі, виконував в ці дні свої трудові обов'язки і був звільнений відповідачем тільки 25.06.2012 року, а не в останній день строку дії трудового договору 23.06.2012 року, тому відповідно до п.2 ст. 36 та ч.1 ст. 39-1 КЗпП України трудові відносини вважаються продовженими на невизначений строк, дія трудового договору вважається продовженою на невизначений строк, не мають правових підстав, оскільки відповідач поставив вимогу про припинення трудових відносин з позивачем, видавши наказ №19 від 23.04.2012 року, в якому попередив позивача про закінчення строку дії трудового договору та про те, що він буде звільнений 25.06.2012 року згідно п.2 ст. 36 КЗпП України, з даним наказом позивач був ознайомлений під розпис, будь-яких заперечень щодо визначеної в даному наказі дати звільнення не пред'явив. Також вимога відповідача про припинення трудових відносин з позивачем була оформлена наказом про звільнення, записом у трудовій книжці і пропозицією отримати трудову книжку і розрахунок по заробітній платі.
Законодавство не встановлює обов'язку власника попереджати працівника про майбутнє звільнення у зв'язку із закінченням строку трудового договору, підставою для звільнення працівника є п.2 ст. 36 КЗпП України. Припинення трудового договору після закінчення строку не вимагає заяви або якогось волевиявлення працівника, оскільки свою волю на укладення строкового трудового договору він уже виявив, коли писав заяву про прийняття на роботу за строковим трудовим договором, у цей же час він виразив і волю на припинення такого трудового договору після закінчення строку, на який його було укладено. В останній день роботи або до цього повинен бути виданий наказ про звільнення, в останній день роботи повинен бути зроблений запис у трудову книжку, а трудова книжка має бути видана працівникові.
Твердження позивача про те, що оскільки трудовий договір №1 від 23.06.2009 року неодноразово переукладався, дія його продовжувалась, тому, враховуючи вимоги ч.2 ст. 39-1 КЗпП України, трудовий договір вважається таким, що укладений на невизначений строк, також не мають правових підстав, оскільки правила ч.2 ст. 39-1 КЗпП України не поширюються на випадки, передбачені частиною другою статті 23 КЗпП України, тому вони відповідно до чинного законодавства не мають предмета правового регулювання, оскільки частина друга ст. 23 КЗпП України містить вичерпний перелік випадків, коли допускається укладення строкового трудового договору. Переукладення строкового трудового договору у випадках, що підпадають під частину другу ст. 23 КЗпП України, не тягне набуття трудовим договором характеру безстрокового, укладеного на невизначений строк.
Посилання позивача на те, що при прийнятті його на роботу відповідач порушив його трудові права, уклавши з ним строковий трудовий договір, для укладення якого у відповідача не було законних підстав, передбачених ст. 23 КЗпП України, знайшло своє підтвердження у ході розгляду даної справи, оскільки частина друга ст. 23 КЗпП України зазначає, що строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не може бути встановлено на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Характер наступної роботи означає, що за своїм характером робота є такою, яка не виконується постійно (сезонні роботи, хоча б вони і не були включені до списків (переліків) сезонних робіт, а також ті, які виконуються протягом певного строку тощо). Умови виконуваної роботи визначають роботу як постійну, але у зв'язку з конкретними умовами її виконання трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк (при заміщенні тимчасово відсутнього працівника, коли за звільненим працівником зберігається попереднє місце роботи, коли звільненому працівникові надається право повернутися на посаду, яку він займав раніше (робоче місце), тощо).
Посилання відповідача на те, що укладення з позивачем строкового трудового договору було обумовлено тим, що одразу після створення КП «Корюківкаводоканал»було прийнято рішення про забезпечення цеху водопровід автоматизованою системою його обслуговування, для обслуговування якої необхідна кількість працівників складає що найбільше 3 (три) працівники, тоді як станом на дату звільнення позивача кількість працівників (разом з позивачем), які її обслуговували, становила 6 (шість), не є тим випадком, коли трудові відносини не може бути встановлено на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи та умов її виконання (ч.2 ст. 23 КЗпП України), оскільки відповідач одразу після свого створення лише прийняв рішення про можливе придбання в майбутньому автоматизованої системи для обслуговування цеху водопровід, а стовідсоткової гарантії в тому, що він буде придбаний і введеній в дію взагалі, у відповідача не було. Крім цього, наказом відповідача №31 п.1 від 22.04.2009 року позивач був прийнятий на роботу тимчасово з 22 квітня 2009 року на посаду машиністом насосних установ цеху водопровід №3 на строк два місяці по 22 червня 2009 року, а в послідуючому був укладений сторонами строковий трудовий договір №1 від 23.06.2009 року на строк до 23 червня 2010 року, який потім продовжувався, але ніякої вказівки в наказі відповідача про прийняття на роботу позивача та строковому трудовому договорі №1 від 23.06.2009 року про те, що позивач приймається на роботу на строк до дня фактичного введення в дію автоматизованої системи обслуговування цеху водопровід, немає, а лише наказом відповідача №47 від 23.06.2009 року позивачу був продовжений термін праці з 23.06.2009 року по 23.06.2010 року машиністом насосних установок цеху водопровід 3 (третього) розряду згідно з трудовим договором №1 від 23.06.2009 року. Також було продовжено термін праці позивачу з 23.06.2010 року по 23.06.2011 року і з 23.06.2011 року по 23.06.2012 року. Таким чином, у відповідача не було законних підстав, передбачених ч.2 ст. 23 КЗпП України, для укладення з позивачем строкового трудового договору.
Абзацем 3 пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»зазначено, що трудовий договір на визначений строк укладається лише у разі, коли трудові відносини на невизначений строк не може бути встановлено з урахуванням характеру роботи або умов її виконання, або інтересів працівника (наприклад, його бажання), або в інших випадках, передбачених законодавчими актами, укладення трудового договору на визначений строк при відсутності зазначених умов є підставою для визнання його недійсним у частині визначення строку.
Пункт 2 ст. 36 КЗпП України передбачає можливість припинення трудового договору у зв'язку із закінченням його строку, на цій підставі може бути припинений тільки строковий трудовий договір, укладений як строковий відповідно до закону. Якщо ж строковий трудовий договір укладено всупереч правилам ст. 23 КЗпП України, то умова про строк є незаконною. Трудовий договір у такому разі вважається укладеним на невизначений строк, і він не може бути припинений у зв'язку із закінченням строку.
Позивач стверджує, що звільненням його з роботи відповідач спричинив йому моральну шкоду, яка полягає в наступному: його трудові та конституційні права грубо порушені відповідачем, його незаконно звільнили з роботи, таке звільнення викликає у нього дискомфорт, він залишився без роботи та заробітку, зараз не може знайти підходящу роботу, не може утримувати свою сім'ю, дізнавшись про наказ відповідача, він дуже розхвилювався, намагався довести відповідачу ОСОБА_4 незаконність виданого наказу, але останній на його звернення не реагує, добровільно спір не вирішує, незаконний наказ не скасовує, ігнорує його законні трудові права, що змушує позивача звертатись до юристів та суду, він змушений переживати судову тяганину, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача КП «Корюківкаводоканал»на його користь моральну шкоду у розмірі 2000,00 тис. гривень.
Вимога позивача про стягнення з відповідача на його користь моральної шкоди знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду справи у повному обсязі, оскільки відповідач, дійсно, порушив трудові права позивача, уклавши з ним строковий трудовий договір, на укладення якого не мав законних підстав, передбачених ч.2 ст. 23 КЗпП України, у зв'язку з чим в послідуючому незаконно звільнив позивача з роботи, що негативно впливало на життєві зв'язки та забезпечення себе необхідним.
Враховуючи вищевикладене, вислухавши сторони та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов є законним, обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Оскільки строк звернення до суду не пропущений, тому потреби у його поновленні немає.
Позивачем по даній справі понесені витрати на юридичну допомогу, що підтверджуються відповідною квитанцією на суму 300 грн., а позов задовольняється, тому ці витрати слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Оскільки позивач відповідно до п.1 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір»звільнений від сплати судового збору, а позов підлягає задоволенню, тому ці витрати слід стягнути з відповідача на користь держави.
Відповідно ст.367 ч.1 п.4 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника з роботи.
Керуючись ст.ст. 23-24, 36, 39-1, 241-1 КЗпП України, ст.ст. 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 про поновлення на роботі -задовольнити.
Визнати недійсним, в частині визначення строку дії до 23 червня 2012 року, трудовий договір №1 від 23 червня 2009 року, укладений між ОСОБА_1 та Комунальним підприємством «Корюківкаводоканал», і вважати трудовий договір №1 від 23 червня 2009 року, укладений між ОСОБА_1 та Комунальним підприємством «Корюківкаводоканал», безстроковим, укладеним на невизначений строк.
Визнати незаконним та скасувати наказ Комунального підприємства «Корюківкаводоканал» №44 від 25.06.2012 року про звільнення ОСОБА_1 з роботи за п.2 ст. 36 КЗпП України у зв'язку із закінченням строку трудового договору з 25.06.2012 року.
Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді машиніста насосних установ Комунального підприємства «Корюківкаводоканал».
Стягнути з Комунального підприємства «Корюківкаводоканал»на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним звільненням з роботи, за період з дня незаконного звільнення і по день поновлення ОСОБА_1 на роботі.
Стягнути з Комунального підприємства «Корюківкаводоканал»на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі -2000 (дві) тисячі 00 копійок за незаконне звільнення з роботи.
Стягнути з Комунального підприємства «Корюківкаводоканал»на користь ОСОБА_1 витрати, понесені ним на юридичну допомогу, у розмірі -300 (триста) гривень 00 копійок згідно квитанцій.
Стягнути з Комунального підприємства «Корюківкаводоканал»на користь держави судовий збір у розмірі - 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок.
Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі.
Копію рішення надати сторонам до відома.
На рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга, особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя М. І. Чурупченко