36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
27.11.2012 р. Справа №18/1833/12
за позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, вул. Гоголя, 34, м. Полтава, 36011
до Міського пологового будинку, вул. Цюрупи, 20/3, м. Кременчук, 39600
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міська дитяча лікарня м. Кременчука, вул. Павлова, буд. 16, м. Кременчук, 39600
про відшкодування шкоди в розмірі 7 628,04 грн.
Суддя Сірош Д. М.
Представники:
від позивача: Пошивайло О. М. довір. № 01-087/4, посвід. № 36 видано 17.08.2004р.,
Шишка В.А., довір. №01-08-1952 від 12.11.2012р.
від відповідача: Рой О.М. доруч. № 472 від 30.10.2012р.
від третьої особи: не з'явився
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до вимог ст. 85 ГПК України.
СУТЬ СПОРУ: Розглядається позовна заява про відшкодування шкоди в розмірі 7 628,04 грн.
Представники позивача у засіданні позов підтримали та наполягали на його задоволенні.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує, посилаючись на те, що виходячи з Наказу МОЗ № 455 від 13.11.2001 р., листок непрацездатності Дишлевич О. С. виданий Жіночою консультацією правомірно, з дотриманням чинного законодавства.
Також відповідач вказує, що довідка, форми 147/о не була здана до оплати в органи соцзабезпечення. Вказана довідка була повернута вагітною і знаходиться в медичній документації. Представник відповідача в судовому засіданні надала довідку форми 147/о для огляду.
Від третьої особи надійшла заява про розгляд справи без участі її представника.
Суд задовольнив вказане клопотання.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:
Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, замовленими похованням" від 18.01.2001 року № 2240-ІІІ (Закон № 2240) загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності, вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, а також здійснює контроль за використанням цих коштів.
Відповідно до ст. 28 Закону № 2240 Фонд має право здійснювати перевірку обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам, порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я за погодженням з Фондом.
Відповідно до вищезазначеної статті наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 р. № 455 затверджено Інструкцію про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, яку зареєстровано в Мін'юсті 04.12.2001 р. за № 1005/6196.
Як зазначає позивач, при проведенні перевірки обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності в Кременчуцькому міському пологовому будинку було встановлено порушення вимог Інструкції № 455.
Як вбачається зі змісту довідки про оперативну перевірку від 18.04.2012 р. (а. с. 6-7), складеної за результатами вказаної перевірки, 30.12.2010 р. Дишлевич Олександра Сергіївна була взята та перебувала на обліку по вагітності та пологах у жіночій консультації № 1 Кременчуцького міського пологового будинку. За місцем спостереження у 30-тижневий термін вагітності відповідно до п. 6.6 Інструкції № 455 їй була видана довідка № 2269 від 12.05.2011 року (а. с. 8) форми № 147 "Довідка для призначення і виплати державної допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування", оскільки на той час вона була студенткою IV курсу Кременчуцького медичного коледжу та не була застрахованою особою.
04.07.2011 р. (у термін вагітності 38 тижнів та перебуваючи у відпустці по вагітності та пологах) ДишлевичО. С. влаштувалася на роботу медичною сестрою Кременчуцької дитячої міської лікарні.
Згідно із записами № 326 у журналі реєстрації листків непрацездатності жіночої консультації № 1 від 04.07.2011 р. лікарем ЖК № 1 замість довідки № 2269 був виданий листок непрацездатності № 433612 на період 04.07.11.2011 р. -06.11.2011 р. безпідставно, в порушення вимог п. 6.1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ України від 13.11.2001 р. № 455.
Пологи відбулися 18.07.2011 р. в строк.
Під час перевірки страхувальника - Кременчуцької ДМЛ виявлений листок непрацездатності № 433612 з виправленнями терміну звільнення від роботи з 04.07.2011р.- 06.11.2011 р. на 09.07.2011 р. -11.11.2011 р.
Як вважає позивач вказані дії працівників жіночої консультації № 1 Кременчуцького міського пологового будинку є порушенням п. 6.6 Інструкції № 455, якою передбачено, що жінкам, які не підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, видається довідка форми № 147/о "Довідка для призначення і виплати державної допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування", затвердженої наказом МОЗ України від 18.03.2002 року № 93. Також, як стверджує позивач, Інструкцією № 455 не передбачено заміни довідки форми № 147/о на листок непрацездатності.
Відповідно до ст. 4 Закону № 2240 право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи.
Згідно з ст. 38 Закону № 2240 допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.
Як стверджує позивач, оскільки відпустка по вагітності та пологах Дишлевич О.С. настала не в період роботи, права на одержання листка непрацездатності вона не мала.
Згідно із листом Кременчуцької міської дитячої лікарні № 07/15/1103 від 26.06.201 року (а. с. 10) листок непрацездатності № 433612 оплачений за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на загальну суму 7 628,04 грн.
Таким чином, позовні вимоги ґрунтуються на відшкодуванні матеріальної шкоди, заподіяної Фонду на суму 7 628,04 грн. необґрунтованою видачею листка непрацездатності.
Так, позивач заявляючи вимоги про відшкодування матеріальної шкоди посилається на ст. ст. 1166, 1172 ЦК України, але суд, оцінивши в сукупності матеріали справи, дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав:
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Статтею 1172 ЦК України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Згідно п. 6 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду 04-5/239 від 29.12.2007 р. "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" відповідно до статті 1172 ЦК України позивач повинен довести, що шкода заподіяна працівником відповідача саме під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням шкоди і розмір відшкодування.
При цьому встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.
Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.
Отже, за загальним принципом цивільного права, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Наведене кореспондується з положеннями ст. ст. 224, 225 ГК України.
З огляду на вищевикладені норми, в предмет доказування у даній справі входить встановлення протиправної поведінки лікаря під час оформлення та видачі листка непрацездатності, що стало причиною завдання позивачу шкоди.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно приписів п. п. 4), 5) ч. 2 ст. 54 ГПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог (якщо позов подано до кількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з них), а також виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зазначення доказів, що підтверджують позов, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються та законодавство, на підставі якого подається позов.
При цьому, до обставин, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи; у предмет доказування включають факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача. До обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, належать, зокрема, відомості, які підтверджують чи спростовують достовірність відомостей, що включаються у предмет доказування, а отже, дають можливість їх правильно оцінити.
У предмет доказування включається також факт приводу для позову, який являє собою обставини, що підтверджують право на звернення до суду, тобто факти порушення суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу позивача.
Як досліджено судом матеріали справи не містять відповідних документів, іншого сторонами не надано, на підтвердження наявності підстав для застосування до юридичної особи відповідальності у вигляді відшкодування шкоди, перш за все з огляду на те що, довідка про результати планової перевірки обґрунтованості видачі листка непрацездатності лікарем жіночої консультації Кременчуцького міського пологового будинку не є належним та допустимим доказом у розумінні положень статті 34 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18.01.2001 р. № 2240, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.
Частиною 1 ст. 28 Закону № 2240 передбачено, що страховик, яким виступає Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, має повноваження здійснювати перевірку обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам.
Проте, довідка перевірки, на яку посилається позивач, не може розцінюватися як юридична форма рішення, тобто, офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки.
Оскільки, довідка не встановлює факт протиправної поведінки, вини особи (лікаря), викладені у ній обставини не приймаються судом як беззаперечне встановлення вини лікаря у протиправній видачі листка непрацездатності.
Так, зокрема переважна більшість злочинів які скоюються у сфері надання медичних послуг встановлена у розділі 2 КК України, який передбачає відповідальність медичних працівників за злочини вчиненні у зв'язку із здійсненням ними професійної діяльності.
Проте, належного доказу, як то кримінального вироку суду, відносно лікаря за неналежне виконання ним своїх обов'язків, зокрема і відносно безпідставної видачі листка непрацездатності, який є предметом цього спору, позивачем суду представлено не було, як і інших документів, які в силу своєї правової природи можуть підтвердити наявність такої вини в діях лікаря.
Згідно п. 8.3 Інструкції МОЗ України № 455 від 13.11.2001 р. „Про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян" за порушення порядку видачі та заповнення документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, лікарі несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Пунктом 8.5 вказаної Інструкції, у разі виявлення порушень правил видачі, зберігання, обліку документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, незадовільного стану експертизи тимчасової непрацездатності, лікувально-профілактичний заклад може бути позбавлений права видавати документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність, у встановленому порядку.
Крім того, ст. 27 вказаного Закону встановлено, що надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до цього Закону зобов'язаний страхувальник.
Положеннями статті 50 Закону № 2240 передбачено, що матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 6 цього Закону, призначаються та надаються за основним місцем роботи за рахунок сплачених застрахованими особами страхових внесків (крім видів матеріального забезпечення, передбачених пунктами 1, 2 статті 34 цього Закону, яке надається за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України). Рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб).
Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону підставою для призначення допомоги, в тому числі по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.
Відповідно Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я за погодженням з Фондом.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що лікувальна установа, яка видає листок непрацездатності, не є суб'єктом правовідносин по виплаті коштів Фонду у порядку надання допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВГСУ від 29.06.2010р. у справі № 5020-2/353 та в постанові ВГСУ від 14.08.2012 р. у справі № 5020-1951/2011р.
Більш того, як вказувалося вище, статтею 50 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" встановлено, що матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, призначаються та надаються за основним місцем роботи за рахунок сплачених застрахованими особами страхових внесків.
Таким чином, грошові кошти на суму 7628,04 грн. не є власними грошовими коштами Фонду, а є коштами, які сплачуються застрахованими особами, в тому числі якою є і особа котрій був виданий спірний листок непрацездатності, а тому відсутні підстави стверджувати про завдання Фонду шкоди, в зв'язку із оплатою матеріального забезпечення по тимчасовій втраті працездатності, на вказану суму, тобто деліктні правовідносини між сторонами відсутні.
Керуючись ст.ст. 32-33, 43-44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
В позові відмовити повністю.
Суддя Сірош Д. М.
Повне рішення складено: 03.12.2012р.