про повернення позовної заяви
"03" грудня 2012 р.№ 5017/2012/2388
Суддя ЗЕЛЕНОВ Г.М., розглянувши заяву та додані до неї матеріали від 29.11.2012р., які зареєстровані за №5545/2012 за заявою Управління Пенсійного фонду України (далі УПФУ) в Кодимському районі Одеської області (66000, Одеська обл., м. Кодима, вул. Леніна, 88. Код ЄДРПОУ 24528773) про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1. Ідентифікаційний номер НОМЕР_1).
ВСТАНОВИВ: 29.11.2012р. УПФУ в Кодимському районі Одеської області звернулася до господарського суду із заявою про визнання відсутнього боржника фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 банкрутом за спрощеною процедурою банкрутства, відповідно до ст. 52 Закону України „Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі Закон №2343-ХІІ), оскільки боржник неспроможний виконати свої грошові зобов'язання щодо сплати заборгованості до бюджету по податках і зборам у сумі 485 грн.86 коп.
Заява УПФУ в Кодимському районі Одеської області про порушення провадження у справі за спрощеною процедурою банкрутства відсутнього боржника фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 підлягає поверненню з наступних підстав:
Відповідно до ст.4-1 ГПК України та п. 1 ст. 5 Закону (№2343-ХІІ) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.
Статтею 9 Закону (№ 2343-ХП), передбачено, що суддя повертає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство з підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.
Статтею 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставою для повернення заяви і доданих до неї документів без розгляду, є не подання доказів на яких ґрунтується заява.
Відповідно до статті 52 Закону (№ 2343-ХІІ) у разі, якщо громадянин - підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
За приписами Закону (№ 2343-ХІІ) для порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою (зокрема, процедурою банкрутства відсутнього боржника) грошові вимоги ініціюючого кредитора повинні мати безспірний характер.
Згідно з ст. 1 Закону України (№ 2343-ХІІ) „кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів)".
Статтею 1 Закону (№ 2343-ХІІ) передбачено, що вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими.
Стаття 52 Закону України (№ 2343-ХІІ), яка має назву „Особливості банкрутства відсутнього боржника", передбачає ці самі „інші випадки" та особливості порушення справи про банкрутство, про які ідеться в ч. З ст. 6 Закону (№ 2343-ХІІ), зокрема, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Виходячи з викладеного, ч. 3 ст. 6 Закону (№ 2343-ХІІ) містить загальні норми, а стаття 52 Закону (№ 2343-ХІІ) передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.
Заявник, УПФУ в Кодимському районі Одеської області обґрунтовує свої безспірні грошові вимоги до боржника - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на підставі вимог про сплату боргу від 15.11.2010р. та 25.01.2011р. за вх. №199 та постанови відкриття виконавчого провадження від 03.03.2011р. та 19.05.2011р.
За змістом ч.3 ст.6 та ч.ч. І, 8 ст. 7 Закону (№ 2343-ХІІ) справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність.
Крім того, частиною 10 ст. 7 Закону (№ 2343-ХІІ) передбачено, що до заяви кредитора - органу чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до п. 2.1.2 ст. 2. Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі Закон № 2181-III) контролюючим органом є орган Пенсійного фонду України - стосовно збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Пунктом 30 Постанови Пленуму №15 „Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009року: „зазначено, що відповідно до норм законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які регулюють питання відповідальності за несвоєчасну та неповну сплату страхових внесків, вимоги щодо їх стягнення визнаються безспірними, а самі ці вимоги підтверджуються документами обліку страхових внесків, що складаються цільовими страховими фондами з відповідних видів страхування".
Згідно з ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені управлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Таким чином, при порушенні провадження у справі про банкрутство органи ПФУ повинні надати суду докази вжиття заходів з погашення заборгованості боржника перед бюджетами та/або державними цільовими фондами відповідно до Закону (№ 2181-III).
Отже, за Законом (№2343-ХІІ) факт безспірності вимог кредитора виникає з моменту, коли грошові вимоги кредитора підтверджуються документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, зокрема виконавчими.
Таким чином, з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.
Виходячи з системного аналізу положень Закону (№2343-ХІІ) процедура банкрутства випливає з виконавчого провадження. Отже, без виконавчого провадження факт неплатоспроможності боржника не може мати місце.
При цьому безспірність вимог кредиторів повинна підтверджуватись документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство. Даної правової позиції дотримується Верховний суд України в своїй постанові від 22.09.2009 року №50/74.
Крім того, за приписами ст. 53 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) справа про банкрутство може бути порушена лише відносно суб'єкта підприємницької діяльності (у тому числі відносно фізичної особи, що має такий статус та зареєстрована в установленому законом порядку), який неспроможний задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням ним підприємницької діяльності.
Такий порядок передбачений, зокрема, ст.ст. 47, 48 Закону (№ 2343-ХІІ).
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 47 Закону (№ 2343-ХІІ) заява про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця може бути подана в господарський суд громадянином-підприємцем, який є боржником, або його кредиторами. До заяви громадянина-підприємця про порушення справи про банкрутство може бути доданий план погашення його боргів, копії якого направляються кредиторам та іншим учасникам провадження у справі про банкрутство.
Дотримання вказаних умов (як спеціальних, так і загальних) є обов'язковим, відповідно до Закону про банкрутство, при зверненні із заявою про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця, які (умови) складають предмет спору у відповідній справі про банкрутство. Перевірка та оцінка на предмет підтвердженності відповідних обставин належними доказами у справі, враховуючи особливості провадження у справі про банкрутство громадянина-підприємця згідно ст. 47, 48 Закону (№ 2343-ХІІ).
За вимогами ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" ( 755-15 ) державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи - підприємця.
Згідно з ст. 1 вказаного Закону ( 755-15 ), яка кореспондується із ч. 1 ст. 29 ЦК України ( 435-15 ), місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо) у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово, що знаходиться за певною адресою, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою - підприємцем.
За змістом ст. 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" ( 1382-15 ) реєстрацією місця проживання вважається внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" ( 755-15 ) зміна місця проживання фізичної особи - підприємця підлягає обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі -Єдиний державний реєстр) в порядку, встановленому цим Законом ( 755-15 ).
Відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України (ч. 1 ст. 17 Закону ( 755-15 ).
За приписами ч.ч. 1, 3 ст. 18 цього Закону ( 755-15 ), якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
З урахуванням приписів вказаних норм Закону та матеріалів справи вбачається, що судами не було перевірено подання ініціюючим кредитором до заяви належних доказів на підтвердження відсутності боржника за його місцем проживання.
Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема в постанові від 03.02. 2011р. у справі № 8/27.
Матеріали справи не містять витягу з Єдиного державного реєстру із записом про відсутність боржника фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за його місцем знаходження.
Крім того, ініціюючим кредитором до заяви не надано доказів статусу фізичної особи - підприємця, а саме: свідоцтва про реєстрацію фізичної особи - підприємця, відомості органів місцевого самоврядування, комунальних служб, інші докази відсутності фізичної особи - підприємця за місцем реєстрації згідно цивільного законодавства, копію паспорта боржника, довідку адресного служби про місце реєстрації фізичної особи - підприємця.
Відсутність доказів статусу фізичної особи - підприємця, а саме: свідоцтва про реєстрацію фізичної особи, копії паспорта боржника, довідки адресної служби про місце реєстрації фізичної особи - підприємця позбавляє господарський суд встановити відповідність місцезнаходження боржника - реєстраційним документам.
Наряду з цим, у заяві про порушення провадження у справі про банкрутство, вимогах про сплату боргу, матеріалах виконавчого провадження зазначено, як громадянина ОСОБА_1, а не як про фізичну особу - підприємця ОСОБА_1
Отже, УПФУ в Кодимському районі Одеської області не додано до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство боржника розрахункових чи інших документів, як доказів неплатоспроможності боржника фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, що є порушенням вимог ст. 7 Закону (№ 2343-ХІІ).
Таким чином, Заявником не надано доказів відсутності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за місцезнаходженням, доказів безспірних вимог до боржника, доказів неплатоспроможності та доказів вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку , а тому заява УПФУ в Кодимському районі Одеської області про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 підлягає поверненню без розгляду на підставі ст. 9 Закону (№ 2343-ХІІ) та п. 3 ст. 63 ГПК України.
Повернення заяви про порушення справи про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України та ст. ст. 9, 47-49,52 Закону України "Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суддя, -
1. Заяву Управління Пенсійного фонду України в Кодимському районі Одеської області (66000, Одеська обл., м. Кодима, вул. Леніна, 88. Код ЄДРПОУ 24528773) про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника -фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1. Ідентифікаційний номер НОМЕР_1) - повернути без розгляду.
2. Заяву про порушення справи про банкрутство надіслати Заявнику.
3. Матеріали заяви про порушення провадження у справі про банкрутство на 13 аркушах.
Суддя Зеленов Г.М.