номер провадження справи 19/12/12
Запорізької області
26.07.12 Справа № 5009/2616/12
За позовом Приватного акціонерного товариства "Василівкатепломережа" (71600, Запорізька область, м. Василівка, вул. Шевченка 85-А)
до Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; 71600, АДРЕСА_1; АДРЕСА_3)
про стягнення 9250, 98 грн.
Суддя Давиденко І.В.
Представники сторін:
від позивача: Работа О.О. -представник за довіреністю № 25 від 14.05.10.
від відповідача: не з'явився
До господарського суду Запорізької області 10.07.12. звернулось Приватне акціонерне товариство "Василівкатепломережа" з позовною заявою до Приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 9250,98 грн. заборгованості за відпущену теплову енергію.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору та чинного законодавства України не виконав свої зобов'язання перед позивачем по сплаті теплової енергії за період з листопада 2011 р. по червень 2012 р., внаслідок чого у Приватного підприємця ОСОБА_1 виникла заборгованість.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.07.12. порушено провадження у справі № 5009/2616/12, справі присвоєно номер провадження 19/12/12, судове засідання призначено на 26.07.12. о 10-15.
Представник позивача в судовому засіданні 26.07.12. надав суду витребувані документи, підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача у судове засідання 26.07.12. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не подав.
Відповідно до пунктів 3.9.1 та 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.11., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Ухвала суду про порушення провадження у справі № 5009/2616/12 від 11.07.12. направлена на вказані у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 001648 від 30.05.12. адреси. Ухвала суду про порушення провадження у справі була отримана відповідачем 18.07.12., про що свідчіть повідомлення про вручення відповідачу поштового відправлення. Таким чином, відповідач є належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи і його неявка не перешкоджала вирішенню даного спору.
За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 5009/2616/12.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.10.11. у справі № 10/5009/4687/11 узгоджено Договір на відпуск теплової енергії (далі -Договір) між Приватним підприємцем ОСОБА_1 (Споживач) та Приватним акціонерним товариством «Василівкатепломережа»(Теплопостачальна організація).
Вказане вище рішення оскаржене не було, набрало законної сили 17.10.11., таким чином, у відповідності до ст. 187 Господарського кодексу України, Договір на відпуск теплової енергії між Приватним підприємцем ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством «Василівкатепломережа»вважається укладеним з дня набрання рішенням законної сили, тобто 17.10.11.
За вказаним вище Договором, Постачальник теплової енергії повинен відпустити Споживачу теплову енергію в гарячій воді у відповідності з встановленим планом теплопоспоживання в період з 2011 р. по 2012 р. -10,677 Гкал і максимум теплового навантаження 0,005697 Гкал/год (п. 4 Договору).
В цілях забезпечення надійної і економної експлуатації теплоустановок Споживач зобов'язаний додержуватись встановлених Договором режимів споживання теплової енергії (п. 14.1 Договору).
Згідно із п.п. 17, 18 Договору встановлено, що облік відпущеної теплової енергії проводиться по засобам обліку, встановлених на межі балансової належності Споживача, які придбаються і встановлюються самим споживачем і находяться на його балансі. Для нього Споживач обладнує вузол обліку. В разі неможливості встановлення приладу обліку на межі розділу, Споживачем проводиться розрахунок теплових втрат від межі розділу до місця встановлення приладу обліку. Для обліку теплової енергії повинні застосовуватись прилади обліку, що пройшли Державну метрологічну атестацію або Державні іспити і включені в Держреєстр. У Споживача встановлений прилад обліку -тепловий лічильник.
Пунктом 22 Договору встановлено, що вартість відпущеної Теплопостачальною організацією Споживачу теплової енергії за звітний місяць визначається рахунком.
Згідно з п. 26 Договору, вказано, що сплата за теплову енергію виконується в такому порядку: передоплата до 15 числа поточного місяця, вартість запланованих місячних об'ємів споживання теплової енергії згідно п. 4 цього Договору; кінцевий розрахунок проводиться на основі рахунків до 10 числа наступного за звітним місяця.
Відповідно до п. 27 Договору вбачається, що відпуск теплової енергії вважається прийнятим, якщо протягом 10 днів з моменту отримання акту виконаних робіт від Споживача не надійде письмових заперечень.
Приписами п. 31 Договору встановлено, що Споживач несе відповідальність перед Теплопостачальною організацією в разі несплати рахунку в семидобовий термін.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що відповідач заборгованість за теплову енергію за період з листопада 2011 р. по квітень 2012 р. не оплатив, чим порушив умови Договору та вимоги чинного законодавства України, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за вказаний вище період станом на день звернення позивача до суду з даним позовом склала 9250,98 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. (ст. 714 ЦК України).
За приписами ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Згідно із п. 37, 38 Договору, цей Договір укладається терміном на один рік і набирає чинності з дня його підписання повноваженими представниками сторін, скріплення печатками сторін. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однієї із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду. Припинення дії Договору не звільняє Споживача від обов'язку повної сплати за спожиту теплову енергію.
Таким чином, у зв'язку із тим, що Договір набрав чинності з дня набрання рішенням у справі № 10/5009/4687/11 законної сили, а саме, - 17.10.11., враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні звернення сторін чи заяви про розірвання Договору, судом встановлено, що термін дії Договору на час виконання зобов'язань не сплив.
Судом встановлено, що свої зобов'язання за Договором позивачем виконано у повному обсязі, а саме, відповідачу за період з листопад 2011 р. по травень 2012 р. постачалась теплова енергія, що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії № 8 за період з листопада 2011 р. по травень 2011 р. та рахунками-фактурами № 8 за період з листопад 2011 р. по травень 2012 р на загальну суму 9250,98 грн.
Відправка позивачем відповідачу зазначених актів та рахунків підтверджується фіскальними чеками, копії яких містяться у матеріалах справи.
Судом встановлено, що Споживачем не підписано вказані акти приймання-передачі теплової енергії та не надано заперечень щодо даних, зазначених у актах приймання-передачі теплової енергії, як то передбачено у п. 27 Договору, а тому у відповідності до цього пункту Договору акти вважаються погодженими із Споживачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Пунктом 6.4 Договору встановлено, що Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.
Однак, відповідач в порушення умов Договору, оплату за отриману теплову енергію у встановлений строк, у повному обсязі не здійснив, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем за Договором на відпуск теплової енергії від 17.10.11. за період з листопада 2011 р. по травень 2012 р. становить 9250,98 грн.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, судом встановлено, що заборгованість Приватного підприємця ОСОБА_1 перед Приватним акціонерним товариством "Василівкатепломережа" за Договором становить 9250,98 грн.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.
В зв'язку з тим, що заборгованість по сплаті отриманої теплової енергії відповідачем не погашена, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 9250,98 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; 71600, АДРЕСА_1; АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного товариства "Василівкатепломережа" (71600, Запорізька область, м. Василівка, вул. Шевченка 85-А, код ЄДРПОУ 05541137) 9250 (дев'ять тисяч двісті п'ятдесят) грн. 98 коп. -заборгованості, 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -судового збору.
3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 31.07.12.
Суддя І.В. Давиденко