ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-73/12903-2012 23.11.12
Господарський суд міста Києва, в складі судді Баранова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Приватного підприємства «Голден-Фарм»
до Приватного підприємства «Себ-Фармація»
про стягнення 18 009,80 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Вовк О.О.
від відповідача: Дерев'янко А.І.
Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 23.11.2012р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Приватне підприємство «Голден-Фарм»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Себ-Фармація»про стягнення 18 009,80 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу товару. На виконання умов договору позивачем було передано товар, за який відповідач не розрахувався, у зв'язку із чим виникла заборгованість.
Відповідач проти позову заперечив, покликаючись на те, що ним було сплачено суму основної заборгованості, що підтверджується платіжним дорученням. Також, вважає, що позивачем невірно розраховано суму пені.
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 11.10.2012р. до 07.11.2012р. та у зв'язку з неявкою представника відповідача розгляд відкладався до 23.11.2012р.
Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -
18.07.2011р. між ПП «Голден-Фарм»(продавець) та ПП «Себ-Фармація»(покупець) було укладено договір №304, згідно п. 1.1 якого продавець зобов'язався продати, а покупець прийняти і оплатити товар згідно видаткових накладних.
На підставі видаткових накладних ПП «Голден-Фарм»передало ПП «Себ-Фармація»товар на загальну суму 23 154,06 грн.
Частково товар було повернуто на підставі поворотних накладних на суму 6391,66 грн.
Згідно п. 3.1 договору оплата товару покупцем здійснюється згідно терміну вказаного в накладній, що є невід'ємною частиною договору.
У накладних зазначено, строк оплати 30 днів з моменту поставки.
Як вбачається з матеріалів справи за поставлену продукцію відповідач не розрахувався, у зв'язку із чим утворилась заборгованість в сумі 16 762,40 грн.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 655 ЦК України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 530 цього Кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З наявних у справі доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання по договору виконав належним чином, зауважень від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором строк оплату за отриманий товар не виконав належним чином.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 16 762,40 грн. основного боргу такими, що підлягають задоволенню.
За приписами ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до п. 3.3 договору у випадку несвоєчасної оплати покупцем цілої суми поставки згідно накладних, покупець повинен заплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми створеної заборгованості за кожний день затримки оплати, що не звільняє покупця від сплати основного боргу.
Згідно розрахунку позивача, розмір нарахованої відповідачу неустойки становить 1247,40 грн.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Проаналізувавши наданий позивачем суду розрахунок суми пені, суд приходить до висновку, що позивачем не враховано положення зазначеної вище норми, а тому судом зроблено перерахунок згідно якого розмір пені становить 940,75 грн.
В порядку, передбаченому ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дослідивши обставини справи та докази у даній справі, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами на суму 17 703,15 грн.
Згідно ч. 1 ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи
Верховний Суд України в постанові №30/63 від 01.10.2002 у справі зазначив, що в контексті ст. 44 ГПК України судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Позивачем не надано доказів укладення із адвокатом договору про надання правової допомоги, а також не надано доказів понесення позивачем фактичних витрат на правову допомогу в сумі 5000 грн., а тому зазначена сума не може бути включена при розподілі судових витрат.
Згідно ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Себ-Фармація»(01010, м. Київ, вул. Аістова, 5, кв. 65, ідентифікаційний код: 32706692) на користь Приватного підприємства «Голден-Фарм»(01042, м. Київ, бульв. Дружби Народів, 8, кв. 9, ідентифікаційний код: 32706692) 16 762,40 грн. основного боргу, 940,75 грн. пені, 1609,50 грн. судового збору.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Баранов Д.О.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 28.11.2012р.