83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
28.11.12 р. Справа № 5006/10/50пд/2012
Господарський суд Донецької області у складі:
головуючий - суддя Харакоз К.С.,
при помічнику судді (секретарі судового засідання) Дубовик А.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом Соледарської міської ради, м. Соледар Донецької області,
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськводоканал», м. Артемівськ Донецької області,
про розірвання угоди про реструктуризацію боргу, -
За участю:
представник позивача Нікітіна М.С. за довіреністю;
представник відповідача не з'явився
Позивач Соледарська міська рада, м. Соледар, звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськводоканал», м. Артемівськ, про розірвання угоди про реструктуризацію боргу та стягнення залишку боргу за спричинені збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу, в сумі 58 225,68 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на рішення господарського суду Донецької області від 20 березня 2012 року по справі №5006/31/12пн/2012, яким було задоволено у повному обсязі позовні вимоги Краматорського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Соледарської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськводоканал» про відшкодування збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу у сумі 88225,68 гривень.
17 травня 2012 року між сторонами було укладено угоду про реструктуризацію боргу.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 28 травня 2012 року було розстрочено виконання рішення господарського суду від 20 березня 2012 року. Проте позивач зазначає, що залишок боргу відповідача перед радою становить 58 225,68 гривень.
За таких обставин позивач просить суду розірвати угоду про реструктуризацію боргу від 17 травня 2012 року, а також стягнути залишок боргу за рішенням господарського суду Донецької області від 20 березня 2012 року в сумі 58 225,68 гривень.
Ухвалою суду від 11 жовтня 2012 року було порушено провадження по справі в частині позовних вимог про розірвання угоди про реструктуризацію боргу. У прийнятті позовної заяви в частині позовних вимог про стягнення залишку боргу за рішенням господарського суду Донецької області від 20 березня 2012 року в сумі 58 225,68 гривень було відмовлено на підставі п.2 ч.1 ст.62 ГПК України.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Від відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі її представника. У відзиві на позовну заяву та у судовому засіданні 24 жовтня 2012 року відповідач проти задоволення позову заперечував.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд -
Рішенням господарського суду Донецької області від 20 березня 2012 року по справі №5006/31/12пн/2012 було задоволено у повному обсязі позовні вимоги Краматорського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Соледарської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськводоканал» про відшкодування збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу у сумі 88225,68 гривень.
06 квітня 2012 року господарським судом було видано наказ на виконання даного рішення суду.
17 травня 2012 року між ТОВ «Артемівськводоканал» та Соледарською міською радою було укладено Угоду про реструктуризацію боргу у розмірі 88 225,68 гривень.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 28 травня 2012 року було задоволено заяву ТОВ «Артемівськводоканал» про розстрочення виконання рішення. Виконання рішення господарського суду від 20 березня 2012 року по справі №5006/31/12пн/2012 було розстрочено наступним чином: зі сплатою суми боргу щомісячно рівними платежами у розмірі 10 000,00 гривень на місяць до 25 числа кожного місяця, починаючи з червня 2012 року по січень 2013 року включно, та сплатою залишку боргу у сумі 8 225,68 гривень у лютому 2013 року.
На виконання даної ухвали суду боржником ТОВ «Артемівськводоканал» було перераховано на користь стягувача Соледарської міської ради грошові кошти у сумі 30 000 гривень рівними частками по 10 000 гривень за період з червня по серпень 2012 року, що підтверджується відповідними виписками з банківського рахунку стягувача та довідкою Соледарської міської ради, виданою станом на 21.09.2012 року (а.с.17-20).
Залишок заборгованості відповідача перед позивачем за рішенням господарського суду Донецької області від 20 березня 2012 року на час розгляду даної справи складає 58 225,68 гривень.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку представників сторін, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. При цьому, господарський суд вважає за необхідне визнати недійсною угоду про реструктуризацію боргу, укладену між сторонами, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до змісту ст. ст. 11, 15 Цивільного кодексу України цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений в ст. 16 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Частиною другою ст. 653 Цивільного кодексу України визначено, що правовим наслідком розірвання договору є припинення зобов'язання сторін.
Тобто дії, що спрямовані на розірвання договору, є діями, що спрямовані на зміну або припинення прав та обов'язків сторін, що засновані на договорі, а тому розірвано може бути лише дійсний договір.
Пунктом 1 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.
Як було встановлено судом, 17 травня 2012 року між ТОВ «Артемівськводоканал» та Соледарською міською радою було укладено Угоду про реструктуризацію боргу у розмірі 88 225,68 гривень.
Зазначена сума грошових коштів підлягає сплаті відповідачем на користь позивача відповідно до рішення господарського суду Донецької області від 20 березня 2012 року по справі №5006/31/12пн/2012 за позовом Краматорського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Соледарської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськводоканал» про відшкодування збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу у сумі 88225,68 гривень.
Дане рішення суду набуло законної сили, на його виконання було видано відповідний наказ суду, а також винесено ухвалу про розстрочення його виконання. На підставі виданого наказу суду було відкрито відповідне виконавче провадження.
Згідно з положеннями ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території.
Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Рішення, ухвали, постанови суду, які не виконуються боржником добровільно у встановлений строк та у яких допущено негайне виконання, виконуються примусово органами Державної виконавчої служби, що входять до системи органів Міністерства юстиції України, в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Так, статтею 36 Закону України «Про виконавче провадження» визначено порядок відстрочки або розстрочки виконання, встановлення чи зміни способу і порядку виконання рішення.
Відповідно до ч.ч.1,4 даної статті за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Звернувшись до суду з заявою про розстрочку виконання рішення суду, відповідач ТОВ «Артемівськводоканал», в свою чергу, скористався своїм правом, передбаченим ст.36 Закону України «Про виконавче провадження», про що було винесено відповідну ухвалу суду від 28 травня 2012 року.
Крім того, відповідно до ч.3 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» сторони мають право укласти мирову угоду про закінчення виконавчого провадження, яка визнається судом.
Таким чином, законом не передбачено можливості та права осіб, які є сторонами у справі, у якій винесено судове рішення, самостійно на власний розсуд змінювати обов'язки, покладені на них судом, у тому числі укладати угоди між собою щодо присуджених судом до стягнення сум. Рішення, яке набуло законної сили, виконується виключно у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Положеннями ст.203 Цивільного кодексу України запроваджені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
Зокрема, відповідно до ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Підставою недійсності правочину згідно з ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Зміст угоди про реструктуризацію боргу від 17 травня 2012 року суперечить законодавству України, а саме встановленому обов'язковому порядку виконання рішення суду, яке набуло законної сили. Умови, які містить дана угода, порушують гарантоване Конституцією України право на обов'язкове виконання такого рішення суду.
За практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду (Рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року).
У пункті 35 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Півень проти України» суд вказав, що право на судовий розгляд, гарантований ст. 6 Конвенції, захищає також виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін.
За таких обставин, господарський суд вважає за необхідне згідно з п.1 ч.1 ст.83 ГПК України, приймаючи рішення, визнати недійсним пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству, а саме Угоду про реструктуризацію боргу у розмірі 88 225,68 гривень від 17 травня 2012 року, укладену між ТОВ «Артемівськводоканал» та Соледарською міською радою.
Позовні вимоги про розірвання угоди про реструктуризацію боргу, відповідно, задоволенню не підлягають, оскільки згідно з ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Згідно з п. 3.17.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визнаючи недійсним повністю чи в певній частині пов'язаний з предметом спору договір (пункт 1 статті 83 ГПК) або виходячи у разі необхідності за межі позовних вимог (пункт 2 тієї ж статті), господарський суд за результатами розгляду справи повинен з урахуванням вимог частин першої - четвертої статті 49 названого Кодексу вирішувати питання про стягнення та розподіл відповідних сум судового збору.
Отже, відповідно до ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій обох сторін, судові витрати підлягають віднесенню на них в рівних частках.
Крім того, позивачем було надмірно сплачено судовий збір у розмірі 691,50 гривень, який підлягає поверненню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 124 Конституції України, Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 11, 15, 16, 203, 215, 216, 651, 653 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 22, 33, 43, 49, 82-85, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позовних вимог Соледарської міської ради, м. Соледар Донецької області, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськводоканал», м. Артемівськ Донецької області, про розірвання угоди про реструктуризацію боргу - відмовити.
Визнати недійсною Угоду про реструктуризацію боргу у розмірі 88 225,68 гривень від 17 травня 2012 року, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «Артемівськводоканал» та Соледарською міською радою.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ««Артемівськводоканал» (код ЄДРПОУ 37071590; 84500, Донецька обл., м. Артемівськ, вул. Корсунського, 1) на користь Соледарської міської ради (84545, Донецька обл., м. Соледар, вул. Леніна, 3а, р/р 33119331700016 ГУДКСУ в Донецькій області код ОКПО 37868870, МФО 834016, КБК 24062100) судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 50 копійок.
Повернути Соледарській міській раді (84545, Донецька обл., м. Соледар, вул. Леніна, 3а, р/р 33119331700016 ГУДКСУ в Донецькій області код ОКПО 37868870, МФО 834016, КБК 24062100) надмірно сплачений судовий збір у розмірі 691 (шістсот дев'яносто одна) гривень 50 копійок на підставі платіжного доручення №1382 від 27 липня 2012 року.
У судовому засіданні було оголошено повний текст рішення. Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його оголошення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Харакоз К.С.