Справа № 0306/6222/2012
Провадження № 2/0306/1479/2012
м. Ковель 20.11.2012
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
під головуванням судді АГЕЄВОЇ Є.О.
з участю секретаря КЛЕВЕЦЬКОЇ О.М.,
позивача -ОСОБА_1,
представника позивача -ОСОБА_7,
представника відповідача -ОСОБА_2
третьої особи -ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання та стягнення додаткових витрат у зв'язку з навчанням, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка навчається та у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги. В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що після розірвання шлюбу з відповідачкою з ним залишилась проживати дочка ОСОБА_3, 1993 року народження. ОСОБА_3 навчається на заочному відділенні Волинського національного університету ім. Л.Українки за спеціальністю «соціологія», плата за навчання, згідно укладеного договору складає 11070 гривень. Дані кошти позивач сплачує самостійно, відповідач будь-якої матеріальної допомоги на утримання доньки не надає, хоча має змогу надавати таку допомогу. За весь період навчання позивачем сплачено кошти в сумі 7480 гривень. Крім того, позивач несе додаткові витрати пов'язані з проживанням дочки, витрати на проїзд, харчування, придбання літератури, комп'ютера, одягу та інших речей. Вказані витрати становлять близько 1600 гривень щомісячно. У зв'язку з наведеним прохає стягувати з відповідача в його користь аліменти на утримання повнолітньої дочки в сумі 800 гривень щомісячно, стягнути з відповідача в його користь половину коштів, сплачених за навчання в сумі 3740 гривень та судові витрати в сумі 1000 гривень. В ході розгляду справи позивач подав заяву про уточнення позовних вимог в якій вказав, що відповідачка працює, має значний дохід та відповідно можливість сплачувати аліменти на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання. Зазначив, що він сплачує аліменти на утримання неповнолітнього сина сторін ОСОБА_6 в сумі 400 гривень щомісячно. Згідно договорів про оплату навчання позивачем за попередні роки сплачено кошти за навчання дочки в сумі 7480 гривень. Щомісячно позивач повинен сплачувати кошти за навчання в сумі 369 гривень. Вказує також, що його загальні витрати на утримання повнолітньої дочки складають близько 1900 гривень на місяць. Враховуючи викладене просить стягувати з відповідача на його користь аліменти на утримання повнолітньої дочки, яка навчається в розмірі 30% від її заробітної плати щомісячно і до досягнення ОСОБА_3 віку 23 років, стягнути з відповідачки в його корить одноразово половину витрат на навчання дочки, що становить 3740 гривень та витрати на правову допомогу в сумі 850 гривень.
В судовому засіданні позивач та його представник заявлений позов підтримали повністю, з підстав, викладених у заяві, прохають його задовольнити. Представник позивача суду пояснив, що ОСОБА_3 є студенткою третього курсу Волинського національного університету ім. Л.Українки за спеціальністю «соціологія». Навчання є платним та позивач повністю оплачує навчання ОСОБА_3 Крім плати за навчання позивач несе додаткові витрати, пов'язані з проживанням, харчуванням, придбанням одягу та літератури. Відповідач працює, отримує значний дохід, однак матеріальної участі в утриманні дитини не бере. Просить стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання повнолітньої дочки, яка навчається в розмірі 30% від її заробітної плати щомісячно і до досягнення ОСОБА_3 віку 23 років, стягнути з відповідачки в корить позивача одноразово половину витрат на навчання дочки в сумі 3740 гривень та витрати на правову допомогу в сумі 850 гривень.
Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 заявлений позов підтримала, суду пояснила, що всі витрати, пов'язані з її навчанням несе батько ОСОБА_1, мати будь-якої матеріальної допомоги їй не надає.
Відповідачка та її представник в судовому засіданні заявлений позов не визнали, рахують його безпідставним. Представник відповідача суду пояснила, що після розірвання шлюбу між сторонами їх неповнолітній син залишився проживати з відповідачем, а ОСОБА_3 перейшла проживати до батька, а позивача в справі. ОСОБА_3 є повнолітньою працездатною особою, навчається на заочній формі навчання, що не перешкоджає їй працевлаштуватись. Крім того ОСОБА_3 перебуває на обліку в центрі зайнятості та отримує допомогу по безробіттю. Вказала також, що на утриманні ОСОБА_4 знаходиться неповнолітній син, відповідач коштів на його утримання не сплачує. Крім того, зазначила, що через неможливість сумісного проживання ОСОБА_4 винаймає житло та відповідно сплачує кошти за оренду житла, а тому не має можливості надавати допомогу на утримання повнолітньої дочки. Вважає, що в ході розгляду справи не встановлено сукупності тих юридичних фактів, які вказували б на обов'язок відповідача утримувати повнолітню дочку, яка продовжує навчання, у зв'язку з чим прохає в задоволення позову відмовити.
Суд, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, матеріали цивільної справи № 2/0306/886/2012, приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення частково.
З копій свідоцтв про народження вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Сторонами визнається та обставина, що повнолітня дочка ОСОБА_3, 1993 року народження проживає з позивачем ОСОБА_1, а неповнолітній син ОСОБА_6, 2000 року народження проживає з відповідачем ОСОБА_4
ОСОБА_3 є студенткою 3-го курсу інституту соціальних наук заочної форми навчання Волинського національного університету ім. Л.Українки, що стверджується довідкою навчального закладу від 17.09.2012 року № 85.
З копії договору про навчання на умовах повного відшкодування витрат від 05.09.2012 року вбачається, що ОСОБА_1 є платником за навчання ОСОБА_3 за спеціальністю «соціологія», заочної форми навчання. Плата за навчання складає 369 гривень щомісячно.
З копії рішення Ковельського міськрайонного суду від 16.07.2012 року по справі № 2/0306/886/2012 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на дитину, що продовжує навчатись, яке набуло законної сили вбачається, що в задоволенні позову було відмовлено. Підставою відмови в задоволенні позову слугувало те, що згідно наказу Волинського національного університету ім. Л.Українки від 29.02.2012 року ОСОБА_3 відраховано за невиконання умов договору.
Частиною 1 ст. 199 СК України встановлено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Згідно п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Статтею 200 СК України визначено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Оскільки відповідачка ОСОБА_4 працює, отримує регулярний дохід, загальна сума доходу ОСОБА_4 за період з квітня 2012 року по вересень 2012 року становить 26826,22 грн., що стверджується довідкою про доходи, а отже має можливість надавати допомогу на утримання повнолітньої дочки, яка навчається та у зв'язку з цим потребує такої допомоги.
Згідно ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.
З пояснень, наданих позивачем в судовому засіданні слідує, що на підставі рішення Ковельського міськрайонного суду він сплачує аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 в сумі 400 гривень щомісячно. Поряд з тим позивач в судовому засіданні не заперечив ту обставину, що на даний час він коштів на утримання неповнолітнього сина не сплачує у зв'язку з чим утворилась заборгованість по сплаті аліментів.
Вказана обставина стверджується копією довідки ВДВС Ковельського МРУЮ про те, що заборгованість по сплаті аліментів ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, згідно виконавчого листа Ковельського міськрайонного суду від 16.05.2012 року станом на 01.10.2012 року складає 2554,84 грн.
Таким чином, визначаючи розмір стягуваних з відповідача аліментів на утримання повнолітньої дочки судом враховується, що на її утриманні перебуває неповнолітня дитина, коштів на утримання якої позивач фактично не надає.
Судом також береться до уваги, що ОСОБА_3 є студенткою заочної форми навчання, є повнолітньою та працездатною особою, не працює, перебувала на обліку в Ковельському міськрайонному центрі зайнятості з 30.05.2012 року, з 06.06.2012 року, їй надано статус безробітного та з цього ж числа призначена виплата допомоги по безробіттю. Згідно представленої ОСОБА_3 довідки Ковельського міськрайонного центру зайнятості, її дохід за період з 06.06.2012 року по 31.10.2012 рік становить 1225,46 грн. 14.08.2012 року за недотримання рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню відповідно до Закону ОСОБА_3 знята з обліку.
Враховуючи наведене, суд вважає безпідставним посилання позивача та його представника на те, що ОСОБА_3 потребує матеріальної допомоги у зв'язку з тим, що не працює, оскільки ОСОБА_3 є повнолітньою працездатною особою, жодних доказів того, що остання докладає зусиль для пошуку роботи суду не надано. Про небажання ОСОБА_3 працевлаштуватись свідчить і довідка Ковельського МРЦЗ про зняття її з обліку за недотримання рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню відповідно до Закону.
Судом також не приймається до уваги твердження відповідача про те, що вона винаймає житло на підставі договору оренди, оскільки як пояснила ОСОБА_4 вона, її дочка ОСОБА_3 та син ОСОБА_3 є співвласниками квартири по вул. Набережна, 6/7, тому в даному випадку потреби винаймати житло немає. Крім того даний договір оренди квартири не зареєстрований, що ставить під сумнів його юридичну силу. Також пояснення відповідачки про те, що вона не може проживати в квартирі, власником якої є через те, що в даному будинку проживає позивач ОСОБА_1, який їй чинить перешкоди не заслуговує на увагу, оскільки, як пояснила сама відповідачка з позовом про усунення перешкод в користування житлом остання не зверталась.
З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що з відповідача в користь позивача слід стягувати аліменти на навчання повнолітньої дочки в розмірі 1/14 частини від усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дочкою віку двадцяти трьох років за умови її навчання.
Що стосується вимоги про стягнення з відповідача в користь позивача половини витрат на навчання доньки в сумі 3740 гривень, то дана вимога до задоволення не підлягає з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що на момент прийняття рішення ОСОБА_3 досягла повноліття.
Статтею ст. 185 СК України встановлено, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Між тим ст. 201 СК України визначено, що до відносин між батьками і повнолітніми дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.
Стаття 185 СК України до зазначеного переліку не входить, її норми до правовідносин з приводу утримання батьками повнолітніх дітей не можуть бути застосовані.
У відповідності до ст.88 ЦПК України з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір.
Як вбачається з наданого суду прибуткового касового ордеру позивачем були понесені витрати на правову допомогу в розмірі 850 грн., які підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 84, 88 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 182, 185, 199, 200, 201 Сімейного кодексу України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_4, 1972 року народження, зареєстрованої в АДРЕСА_1 в користь ОСОБА_1, 1972 року народження аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка продовжує навчається в розмірі 1/14 частини від усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 25 вересня 2012 року на період навчання і до досягнення ОСОБА_3 віку двадцяти трьох років.
Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_4 в користь держави 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок судового збору.
В решті позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий:Є. О. Агеєва