Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
28 листопада 2012 р. Справа № 2а/0570/10591/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 11 год. 15 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Козаченка А.В.
при секретарі Широбокові І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міського комунального підприємства «Маріупольське бюро технічної інвентаризації», треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міського комунального підприємства «Маріупольське бюро технічної інвентаризації», треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позову позивач зазначила, що вона є власницею приміщення АДРЕСА_1.
Поруч з її власністю, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які є власниками квартири АДРЕСА_2, побудували прибудову до своєї квартири під Літ. А-1/87 на самовільно зайнятій земельній ділянці.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 06.02.2009р. визнано право власності за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на вищевказане нерухоме майно, у зв'язку з чим останні зареєстрували дану прибудову в БТІ.
Проте, ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 06.10.2009р. скасовано вищезазначене рішення суду першої інстанції, у зв'язку з чим позивач звернулась до відповідача з заявами від 12.02.2010р. та від 19.07.2010р. щодо виконання даного рішення суду.
Оскільки відповіді на вищевказані заяви позивач не отримала, то 04.08.2011р. вона звернулась з відповідною скаргою до прокуратури.
25.11.2011р. позивач отримала відповідь з БТІ, у відповідності до якої вбачається, що ніяких дій по виконанню вищезазначеного рішення суду відповідачем не здійснено.
На підставі викладеного позивач просила зобов'язати відповідача внести зміни в технічну документацію квартири АДРЕСА_2, а саме, зазначити як самовільне будівництво прибудову під Літерою А 1/87, та виключити її з експлікації квартири.
Позивач у судове засідання не з'явилася, про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності (а.с.74).
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі (а.с.21-22).
Треті особи у судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, своїх заперечень та заяв про відкладення розгляду справи до суду не надали.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно позивач є власницею нежитлового приміщення АДРЕСА_1 (а.с.6).
Як вбачається з матеріалів інвентаризаційної та правової справи, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які на підставі свідоцтва про право власності від 29.06.2004р. та Витягу про реєстрацію права власності від 21.07.2004р. є власниками квартири АДРЕСА_2, побудували прибудову до зазначеної квартири під Літ. а-1/87 (а.с.44-55).
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 25.02.2010р. залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3, діючих в своїх інтересах і інтересах неповнолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Об'єднання співвласників житлового будинку «Орбита», треті особи: Маріупольська міська рада, Жовтнева районна адміністрація Маріупольської міської ради, служба по справах дітей Жовтневої районної адміністрації Маріупольської міської ради, ОСОБА_1, про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно - веранду Літ. а-1/87 (а.с.56).
ОСОБА_1 звернулась до відповідача з заявами від 12.02.2010р. та від 19.07.2010р. щодо скасування реєстрації на вищевказану прибудову за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.27-28).
04.08.2011р. позивач звернулась до Прокуратури м. Маріуполя із скаргою щодо не надання відповідачем відповідей на її заяви від 12.02.2010р. та від 19.07.2010р. (а.с.29), у зв'язку з чим прокуратурою внесено до МКП «Маріупольське БТІ» припис щодо усунення виявлених порушень вимог Закону України «Про звернення громадян», що підтверджується листом Прокуратури м. Маріуполя від 08.09.2011р. (а.с.30).
Листом відповідача від 18.11.2011р. №532, позивачу відмовлено у наданні інформації щодо реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_2, оскільки вона не є власницею даної квартири, у зв'язку з чим у відповідності до вимог ст.ст.23, 30 Закону України «Про інформацію», рішення Конституційного суду України від 30.10.1997р. №5-3П та п.7.1.2 Тимчасового положення «Про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно» надання ОСОБА_1 вищевказаної конфіденційної інформації не є можливим (а.с.31).
Проблемою даного спору є питання щодо внесення змін в технічну документацію квартири АДРЕСА_2 стосовно прибудови під Літ. а-1/87.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. п. 1, 2 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.
Статтями 3, 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» визначено, що речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом. Обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, зокрема, право власності на нерухоме майно.
Згідно ст.17 вказаного Закону, державній реєстрації підлягають заявлені речові права на нерухоме майно за наявності документів, що підтверджують вчинення правочинів щодо таких об'єктів, посвідчених відповідно до закону, або свідчать про наявність інших, передбачених законом підстав.
Відповідно до п.5 розділу 5 Прикінцевих положень зазначеного Закону, до створення єдиної системи органів реєстрації прав, реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.
Згідно п.1.2 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 07 лютого 2002 року №7/5 (далі за текстом - Тимчасове положення), державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об'єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Пунктом 1.3 вказаного Тимчасового положення, визначено, що державна реєстрація прав проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ, створеними до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Відповідно до п.1.4 Тимчасового положення, обов'язковій державній реєстрації підлягають право власності та інші речові права на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.
Пунктом 1.7 Тимчасового положення передбачено, що державна реєстрація прав проводиться реєстратором БТІ за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, реєстратор якого проводить державну реєстрацію прав на цей об'єкт.
Згідно п.1.8 Тимчасового положення, реєстр прав власності на нерухоме майно є інформаційною системою, яка містить відомості про зареєстровані права власності, суб'єктів прав, об'єкти нерухомого майна, правовстановлюючі документи, на підставі яких здійснено реєстрацію прав власності.
До того ж, у відповідності до п.3.5.6 Тимчасового положення, реєстратор БТІ відмовляє у проведенні державної реєстрації прав, якщо, зокрема, не проведено технічну інвентаризацію об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або вона проведена не тим БТІ, що здійснює свою діяльність на території, у межах якої розташований такий об'єкт.
Пунктом 3.9 Тимчасового положення передбачено, що державна реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, окрім випадків, коли заява про державну реєстрацію прав подається не пізніше ніж через дванадцять місяців після виникнення цього права.
Пунктом 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та п.2.3, п.2.5 Тимчасового положення передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться на підставі заяви правоволодільця (правонабувача), сторін (сторони) правочину, за яким виникло речове право, або уповноважених ними (нею) осіб.
Також, суд зазначає, що згідно ст.331 Цивільного кодексу України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.
Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.
Відповідно до пункту 1.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України №127 від 24.05.2010р., зареєстрованої в Мінюсті України 10.07.2001р. за №582/5773 (далі за текстом - Інструкція №127), дана Інструкція визначає порядок та методику проведення технічної інвентаризації збудованих (реконструйованих) будинків, допоміжних будівель та споруд з метою: визначення їх фактичної площі та об'єму (щодо проектних); обстеження та оцінки технічного стану наявних об'єктів; установлення вартості об'єктів.
Технічна інвентаризація передбачає: первинну технічну інвентаризацію об'єктів; поточні інвентаризаційно-оцінювальні роботи для встановлення змін за певний період часу після первинної інвентаризації.
Згідно п.1.4 Інструкції №127, технічну інвентаризацію новозбудованих (реконструйованих) та наявних об'єктів виконують за рахунок замовників комунальні підприємства - бюро технічної інвентаризації.
У відповідності до розділу 2 Інструкції №127, до об'єктів, що підлягають технічній інвентаризації, належать:
- житлові будинки квартирного типу різної поверховості, гуртожитки;
- житлові будинки садибного типу, розташовані на окремих земельних ділянках;
- будинки і споруди громадського та виробничого призначення, інженерні мережі, елементи благоустрою тощо;
- господарські будівлі (сараї /хліви/, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції, сміттєзбірники тощо);
- господарські споруди (колодязі, вигрібні ями, огорожі, ворота, хвіртки, замощення тощо);
- садові та дачні будинки, гаражі (що не відносяться до господарських: багатоповерхові, підземні, одноповерхові-блокові);
- захисні споруди цивільного захисту (цивільної оборони) (далі - захисні споруди) (ДБН В 2.2.5-97 «Будинки і споруди. Захисні споруди цивільної оборони», ДБН А 3.1-9-2000 «Управління, організація і технологія. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом захисних споруд цивільної оборони та їх утримання»). Класифікація захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) наведена у додатку 14 до цієї Інструкції.
Відповідно до абз.1 п.3.1 Інструкції №127, технічній інвентаризації підлягають об'єкти (згідно розділу 2) усіх форм власності, розташовані на земельних ділянках (за окремими поштовими адресами), незалежно від того, збудовані вони за відповідно оформленими документами або самовільно: будинки, враховуючи прибудови і надбудови, громадські і виробничі будівлі, господарські будівлі і споруди.
Згідно розділу 10 Інструкції №127, поточній технічній інвентаризації підлягають всі будинки, допоміжні будівлі та споруди, а також захисні споруди, розташовані в містах, селищах та сільській місцевості, перелік яких наведений у розділі 2.
Планова технічна інвентаризація захисних споруд проводиться під час проведення періодичної інвентаризації в установленому порядку.
Підставою для проведення поточної інвентаризації є наступні зміни: а) зведення нових, надбудова, прибудова, реконструкція і знесення будинків, будівель, допоміжних будівель; б) зміни в межах і в забудові кварталів та земельних ділянок; в) зміни у призначенні будинків унаслідок їх реконструкції та переобладнання; г) зміни у технічному стані будинків, будівель, допоміжних будівель, захисних споруд унаслідок проведення капітальних і відновлювальних ремонтів; ґ) приєднання будинків до інженерних мереж (водопровідної, каналізаційної, газової, теплової, електричної тощо); д) зміни у плані будинків у зв'язку з встановленням нових печей, знесенням або заміною печей, зведенням або знесенням внутрішніх стін та перегородок, переплануванням приміщень, збільшенням або зменшенням основної (житлової) та допоміжної площ, встановленням або забиттям дверних та віконних прорізів тощо; е) зміни в інженерному обладнанні (установка, заміна та зняття газових плит, ванн, ліфтів тощо); є) зміни в системі опалення; ж) зміни в технічному стані будинків внаслідок порушень правил і режиму експлуатації, стихійного лиха тощо; з) знесення будинків, допоміжних будівель у зв'язку з їх аварійним станом; и) зміни в оцінювальній вартості будинків, що відбуваються у зв'язку з розширеннями, реконструкцією, відновленням, капітальними ремонтами, руйнуванням, зношеністю тощо; і) зміна власника, якщо минуло дванадцять місяців після проведення попередньої технічної інвентаризації.
Таким чином, суд вважає, що внесенню змін в технічну документацію квартири АДРЕСА_2 щодо прибудови під Літ. а-1/87 передує обов'язкове проведення технічної інвентаризації зазначеного об'єкту нерухомого майна у відповідності до положень Інструкцій №127.
За таких обставин та враховуючи, що остання технічна інвентаризація вищевказаного нерухомого майна проведена у 2008 році, тобто більш ніж 12 місяців тому, суд вважає, що на теперішній час відсутні підстави для задоволення позову, у зв'язку з чим позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволені позову ОСОБА_1 до Міського комунального підприємства «Маріупольське бюро технічної інвентаризації», треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про зобов'язання вчинити певні дії, відмовити.
Постанова в повному обсязі виготовлена 03.12.2012р.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова в адміністративній справі може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через Донецький окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Козаченко А.В.