Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 листопада 2012 р. Справа № 2а/0570/15267/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Голуб В.А.
при секретарі Пітель В.М.
за участю:
позивача не з'явився,
представника відповідача не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки» про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки» про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що біля будинку АДРЕСА_1 ним побудовано гараж, у зв'язку з чим позивач 08.10.2012 року звернувся до відповідача з замовленням про проведення технічної інвентаризації даного об'єкту нерухомості.
Листом від 12.10.2012 року позивачу відмовлено у вчиненні вищезазначених дій, у зв'язку з відсутністю окремої поштової адреси об'єкту нерухомого майна, що передбачено вимогами п. 3.1 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна.
Позивач вважає вищевказану відмову відповідача неправомірною, з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 2, 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», речові права на нерухоме майно підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом; такою державною реєстрацією є офіційне визначення і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав, зокрема, на нерухоме майно, що супроводжується внесенням даних до державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Листом Головного управління містобудування та архітектури Макіївської міської ради від 06.11.2012 року позивачу повідомлено, що для отримання поштової адреси на гараж йому необхідно надати правовстановлюючий документ з державною реєстрацією, лише тоді зазначеному об'єкту нерухомості буде присвоєно наступну адресу: АДРЕСА_1.
При цьому, позивач вважає, що оформленню правовстановлюючого документу на вищевказаний об'єкт нерухомості передує обов'язкове проведення технічної інвентаризації об'єкту нерухомого майна.
Також позивач зазначає, що п. 1.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна визначено, що вказана Інструкція визначає порядок та методику проведення технічної інвентаризації збудованих (реконструйованих) будинків, допоміжних будівель та споруд з метою визначення їх фактичної площі та об'єкту, обстеження та оцінки технічного стану наявних об'єктів, встановлення вартості об'єкту, а тому, на думку позивача, дана Інструкція не регламентує порядок присвоєння поштової адреси.
За таких обставин позивач вважає, що відмова у проведенні технічної інвентаризації нерухомого майна з підстав відсутності поштової адреси нерухомого майна з посиланням відповідача на Інструкцію про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна є необґрунтованою, оскільки вказана Інструкція розроблена для здійснення функцій нормативно-методичного забезпечення діяльності БТІ.
На підставі викладеного, позивач просить визнати неправомірною відмову відповідача у проведенні технічної інвентаризації об'єкту нерухомого майна - гаражного боксу АДРЕСА_1, який знаходиться у користуванні ОСОБА_1; зобов'язати відповідача провести технічну інвентаризацію об'єкту нерухомого майна - гаражного боксу АДРЕСА_1, який знаходиться у користуванні ОСОБА_1.
Позивач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Також зазначив, що позовні вимоги підтримує, просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, а також просив винести рішення на розсуд суду.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних у справі доказів.
Суд, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, встановив наступне.
З метою проведення робіт з технічної інвентаризації об'єкту нерухомого майна - гаражного боксу по АДРЕСА_1, позивач звернувся до КП БТІ м. Макіївки із замовленням № 220214 від 08.10.2012 року (а.с. 7).
Листом КП БТІ м. Макіївки від 12.10.2012 року № 1/35-220214 позивачу відмовлено у вчиненні вказаних в замовленні дій, оскільки у відповідності до п. 3.1 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна інвентаризації підлягають об'єкти за окремими поштовими адресами, у зв'язку з чим позивачу рекомендовано звернутися до Макіївської міської ради (а.с.6).
26.10.2012 року позивач звернувся до Головного управління містобудування та архітектури Макіївської міської ради із заявою № Н-ГУМА-13/03/01А-02661-12 щодо присвоєння поштової адреси вищевказаному об'єкту нерухомого майна.
Листом Головного управління містобудування та архітектури Макіївської міської ради від 06.11.2012 року позивачу повідомлено, що для отримання поштової адреси на гараж йому необхідно надати правовстановлюючий документ з державною реєстрацією, лише тоді зазначеному об'єкту нерухомості буде присвоєно наступну адресу: АДРЕСА_1 (а.с. 8).
Не погоджуючись з діями відповідача, позивач посилається на вимоги п.1.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна та лист Головного управління містобудування та архітектури Макіївської міської ради.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.
Статтями 3, 4, 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» визначено, що речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом. Обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, зокрема, право власності на нерухоме майно. Державній реєстрації підлягають заявлені речові права на нерухоме майно за наявності документів, що підтверджують вчинення правочинів щодо таких об'єктів, посвідчених відповідно до закону, або свідчать про наявність інших, передбачених законом підстав.
Відповідно до п.5 розділу 5 Прикінцевих положень зазначеного Закону, до створення єдиної системи органів реєстрації прав, реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.
Згідно п.1.2 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 07 лютого 2002 року № 7/5 (далі за текстом - Тимчасове положення), державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об'єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Пунктом 1.3 вказаного Тимчасового положення, визначено, що державна реєстрація прав проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ, створеними до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Відповідно до п.1.4 Тимчасового положення обов'язковій державній реєстрації підлягають право власності та інші речові права на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.
Пунктом 1.7 Тимчасового положення передбачено, що державна реєстрація прав проводиться реєстратором БТІ за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, реєстратор якого проводить державну реєстрацію прав на цей об'єкт.
Згідно п.1.8 Тимчасового положення реєстр прав власності на нерухоме майно є інформаційною системою, яка містить відомості про зареєстровані права власності, суб'єктів прав, об'єкти нерухомого майна, правовстановлюючі документи, на підставі яких здійснено реєстрацію прав власності.
До того ж, у відповідності до п.3.5.6 Тимчасового положення реєстратор БТІ відмовляє у проведенні державної реєстрації прав, якщо, зокрема, не проведено технічну інвентаризацію об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або вона проведена не тим БТІ, що здійснює свою діяльність на території, у межах якої розташований такий об'єкт.
Пунктом 3.9 Тимчасового положення передбачено, що державна реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, окрім випадків, коли заява про державну реєстрацію прав подається не пізніше ніж через дванадцять місяців після виникнення цього права.
Пунктом 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та п.2.3, п.2.5 Тимчасового положення передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться на підставі заяви правоволодільця (правонабувача), сторін (сторони) правочину, за яким виникло речове право, або уповноважених ними (нею) осіб.
Відповідно до абз.1 п.3.1 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України № 127 від 24.05.2010 року, зареєстрованої в Мінюсті України 10.07.2001 року за №582/5773 (далі за текстом - Інструкція № 127), технічній інвентаризації підлягають об'єкти (згідно розділу 2) усіх форм власності, розташовані на земельних ділянках (за окремими поштовими адресами), незалежно від того, збудовані вони за відповідно оформленими документами або самовільно: будинки, враховуючи прибудови і надбудови, громадські і виробничі будівлі, господарські будівлі і споруди.
Проте, суд зазначає, що згідно п. 1.2 Інструкції № 127, дана Інструкція визначає порядок та методику проведення технічної інвентаризації збудованих (реконструйованих) будинків, допоміжних будівель та споруд з метою визначення їх фактичної площі та об'єму (щодо проектних); обстеження та оцінки технічного стану наявних об'єктів; установлення вартості об'єктів.
Технічна інвентаризація передбачає: первинну технічну інвентаризацію об'єктів; поточні інвентаризаційно-оцінювальні роботи для встановлення змін за певний період часу після первинної інвентаризації.
У відповідності до розділу 2 Інструкції № 127, до об'єктів, що підлягають технічній інвентаризації, належать:
- житлові будинки квартирного типу різної поверховості, гуртожитки;
- житлові будинки садибного типу, розташовані на окремих земельних ділянках;
- будинки і споруди громадського та виробничого призначення, інженерні мережі, елементи благоустрою тощо;
- господарські будівлі (сараї /хліви/, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції, сміттєзбірники тощо);
- господарські споруди (колодязі, вигрібні ями, огорожі, ворота, хвіртки, замощення тощо);
- садові та дачні будинки, гаражі (що не відносяться до господарських: багатоповерхові, підземні, одноповерхові-блокові);
- захисні споруди цивільного захисту (цивільної оборони) (далі - захисні споруди) (ДБН В 2.2.5-97 «Будинки і споруди. Захисні споруди цивільної оборони», ДБН А 3.1-9-2000 «Управління, організація і технологія. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом захисних споруд цивільної оборони та їх утримання»). Класифікація захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) наведена у додатку 14 до цієї Інструкції.
Згідно розділу 10 Інструкції № 127 поточній технічній інвентаризації підлягають всі будинки, допоміжні будівлі та споруди, а також захисні споруди, розташовані в містах, селищах та сільській місцевості, перелік яких наведений у розділі 2.
Планова технічна інвентаризація захисних споруд проводиться під час проведення періодичної інвентаризації в установленому порядку.
Підставою для проведення поточної інвентаризації є наступні зміни: а) зведення нових, надбудова, прибудова, реконструкція і знесення будинків, будівель, допоміжних будівель; б) зміни в межах і в забудові кварталів та земельних ділянок; в) зміни у призначенні будинків унаслідок їх реконструкції та переобладнання; г) зміни у технічному стані будинків, будівель, допоміжних будівель, захисних споруд унаслідок проведення капітальних і відновлювальних ремонтів; ґ) приєднання будинків до інженерних мереж (водопровідної, каналізаційної, газової, теплової, електричної тощо); д) зміни у плані будинків у зв'язку з встановленням нових печей, знесенням або заміною печей, зведенням або знесенням внутрішніх стін та перегородок, переплануванням приміщень, збільшенням або зменшенням основної (житлової) та допоміжної площ, встановленням або забиттям дверних та віконних прорізів тощо; е) зміни в інженерному обладнанні (установка, заміна та зняття газових плит, ванн, ліфтів тощо); є) зміни в системі опалення; ж) зміни в технічному стані будинків внаслідок порушень правил і режиму експлуатації, стихійного лиха тощо; з) знесення будинків, допоміжних будівель у зв'язку з їх аварійним станом; и) зміни в оцінювальній вартості будинків, що відбуваються у зв'язку з розширеннями, реконструкцією, відновленням, капітальними ремонтами, руйнуванням, зношеністю тощо; і) зміна власника, якщо минуло дванадцять місяців після проведення попередньої технічної інвентаризації.
Враховуючи викладене, суд вважає, що у відповідача виник обов'язок провести технічну інвентаризацію вищезазначеного об'єкту нерухомого майна, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При цьому, з урахуванням вимог п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, суд вважає необхідним та достатнім способом захисту прав позивача обрати саме зобов'язання відповідача провести технічну інвентаризацію вищевказаного об'єкту нерухомого майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки» про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.
Визнати неправомірною відмову Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки» у проведенні технічної інвентаризації об'єкту нерухомого майна - гаражного боксу АДРЕСА_1, який знаходиться у користуванні ОСОБА_1.
Зобов'язати Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки» провести технічну інвентаризацію об'єкту нерухомого майна - гаражного боксу АДРЕСА_1, який знаходиться у користуванні ОСОБА_1.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 32, 19 грн. (тридцять дві гривні дев'ятнадцять копійок).
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 27 листопада 2012 року. Постанова виготовлена у повному обсязі 03 грудня 2012 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Голуб В. А.