Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
29 листопада 2012 р. Справа № 2а/0570/12055/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 15:15
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Куденков К.О.
при секретарі Афоніній Г.Р.
за участю:
представника позивача: Кочин В.А.
представника відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Маріупольський дослідно-експериментальний завод»
до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя Донецької області
про визнання протиправними та скасування рішень,-
Публічне акціонерне товариство «Маріупольський дослідно-експериментальний завод» (надалі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя Донецької області (надалі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення від 15.05.2012 року №891 та рішення від 15.05.2012 року №890.
Позов мотивовано незгодою позивача із нарахуванням пені з пенсійного внеску спірним рішенням від 15.05.2012 року №891 всупереч тому, що ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на яку відповідач посилався як на підставу для прийняття спірного рішення, була вилучена на підставі Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який набрав чинності з 01.01.2011р., а також нарахуванням пені та застосуванням штрафу спірним рішенням від 15.05.2012 року №890 за несвоєчасне перерахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, всупереч тому, що позивачем оскаржувались вимоги про сплату боргу у судовому порядку на момент нарахування на суму заборгованості пені та застосування штрафу.
Представник позивача у судовому засіданні від 29.11.2012р. адміністративний позов підтримав та просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідачем надані письмові заперечення на позовну заяву, з яких вбачається, що відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, зазначаючи, що при винесенні рішень про застосуванні фінансових санкцій та нарахуванні пені до страхувальника - Публічного акціонерного товариства «Маріупольський дослідно-експериментальний завод» відповідачем було дотримано усі вимоги законодавства, а саме - норми Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Також, в частині нарахування пені з пенсійного внеску відповідач посилається на п. 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за яким за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування збережені повноваження щодо застосування фінансових санкцій, якими вони були наділенні до набрання чинності даного Закону.
Представник відповідача у судове засідання від 29.11.2012р. не з'явився, про дату, місце й час розгляду справи був повідомлений належним чином, не повідомив суд про причини неявки.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.
Публічне акціонерне товариство «Маріупольський дослідно-експериментальний завод» зареєстроване у якості юридичної особи, ідентифікаційний код: 00645211, місцезнаходження: 87528, Донецька область, м.Маріуполь, вул.К.Лібкнехта, буд.105, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААБ №280633.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя від 15.05.2012 року №891, суд зазначає наступне.
Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя Донецької області №308 від 10.03.2011 року, на підставі пункту 2 ч.9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків до Публічного акціонерного товариства «Маріупольський дослідно-експериментальний завод» застосовано штраф у розмірі 160 830,36 грн., а також нарахована пеня.
Рішенням відповідача №891 від 15.05.2012р. «Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду» позивачу нарахована пеня у розмірі 62 330,46 грн. за період з 01.04.2011 року по 27.04.2012 року. Вказане рішення прийнято на підставі п. 2 ч.9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Як вбачається із картки особового рахунку платника - позивача з пенсійного внеску та розрахунку фінансової санкції та пені по особовому рахунку (4%, 32%, 42%), рішенням №891 від 15.05.2012р. відповідачу нарахована пеня за несвоєчасну сплату штрафу, який застосований рішенням Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя Донецької області №308 від 10.03.2011 року.
Таким чином, спірним рішенням №891 від 15.05.2012р. визначена пеня на підставі п. 2 ч.9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за несвоєчасну сплату позивачем штрафу, який застосований рішенням №308 від 10.03.2011 року.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п.2 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у редакції, чинній до 01.01.2011р., за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
При цьому, абзацом другим зазначеного пункту передбачено, що одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Частина 9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виключена згідно із Законом України від 8 липня 2010 року N 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (розділ VIII «Прикінцеві та Перехідні положення»), який набрав чинності 01.01.2011р.
Таким чином, відповідачем на момент застосування пені застосовані неіснуючі положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що доводить безпідставність прийняття рішення №891 від 15.05.2012р. відповідно до пункту 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною першою ст. 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За приписами ч. 22 ст. 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.
Обов'язок суду вирішувати спори на підставі Конституції України закріплений положеннями принципу законності викладених пунктом 1 частини першої статті 9 КАС України.
Згідно з пунктами 1, 2 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.
Абзацами 5 та 6 пункту 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Проте зазначені положення не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки спірним рішенням №891 від 15.05.2012р. нарахована пеня на несвоєчасно сплачену суму штрафу, який визначений рішенням №308 від 10.03.2011 року, тобто після 01.01.2011р. та, відповідно, сума такого штрафу не є такою, що нарахована або повинна бути сплачена до 01.01.2011р.
На підставі наведеного, суд дійшов до висновку про протиправність спірного рішення №891 від 15.05.2012р. та, відповідно, наявність підстав для його скасування.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя №890 від 15.05.2012 року, суд дійшов наступних висновків.
Публічним акціонерним товариством «Маріупольський дослідно-експериментальний завод» подана до позивача звітність в електронному вигляді з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за жовтень 2011р., відповідно до якої відповідачем визначено загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті у розмірі - 93 853,06 грн., у тому числі по платежу 36,76%-49,7% у розмірі 72 637,26 грн. (рядок 8.1 звітності), а також по платежу 3,6% у розмірі 7 019,90 грн. (рядок 8.9 звітності).
Рішенням відповідача №890 від 15.05.2012р. «Про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску» до позивача, на підставі п.2 ч.11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», застосовано штраф у розмірі 7 965,73 грн. та нарахована пеня у розмірі 7 888,33 грн.
Із картки особового рахунку позивача зі сплати єдиного внеску та розрахунку фінансової санкції та пені по особовому рахунку по платежу 36,76%-49,7% та по платежу 3,6% вбачається, що позивачу нарахована сума штрафу у розмірі 7 965,73 грн. та пеня у розмірі 7 888,33 грн. за несвоєчасну сплату відповідних сум єдиного внеску, визначених позивачем у звітності з єдиного внеску за жовтень 2011р.
Позивач посилається на оскарження прийнятих відповідачем вимог №Ю-165 від 06.12.2011р., №Ю-165 від 05.01.2012р., №Ю-165 від 06.02.2012р., №Ю-165 від 06.03.2012р., №Ю-165 від 05.04.2012р. у судовому порядку до Донецького окружного адміністративного суду. Із співставлення цих вимог та відомостей з картки особового рахунку з єдиного внеску платника - позивача вбачається, що сума недоїмки з єдиного внеску за жовтень 2011 року включена до вказаних вимог.
Проте, судом встановлено, що:
- у справі №2а/0570/23695/2011 ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10.02.2012р. позовну заяву щодо оскарження вимоги №Ю-165 від 06.12.2011р. залишено без розгляду;
- у справі №2а/0570/1107/2012 ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20.03.2012р. позовну заяву щодо оскарження вимоги №Ю-165 від 05.01.2012р. залишено без розгляду;
- у справі №2а/0570/2814/2012 постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05.04.2012р. у задоволені адміністративного позову щодо оскарження вимоги №Ю-165 від 06.02.2012р. - відмовлено повністю, ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.05.2012р. апеляційну скаргу залишено без руху, а ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2012р. апеляційну скаргу повернуто;
- у справі №2а/0570/3631/2012 ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18.05.2012р. позовну заяву щодо оскарження вимоги №Ю-165 від 06.03.2012р. повернуто позивачу у зв'язку з не усуненням позивачем недоліків позовної заяви;
- у справі №2а/0570/4849/2012 ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21.05.2012р. позовну заяву щодо оскарження вимоги №Ю-165 від 05.04.2012р. повернуто позивачу у зв'язку з не усуненням позивачем недоліків позовної заяви.
Пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Позивач, як платник єдиного внеску, зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, про що зазначено у п.1 ч. 2 ст. 6 зазначеного Закону.
Згідно ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.
Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.
Частиною 12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч.11 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску застосовує штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Крім того, згідно ч. 10 зазначеної статті, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Згідно частини 14 статті 25 зазначеного Закону, про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення.
Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується, про що зазначено у ч. 16 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Відповідно до ч.13 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
У разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до територіального органу Пенсійного фонду або позову до суду.
Позивачем не надано доказів повідомлення відповідача про оскарження вимог останнього у справах №2а/0570/4849/2012 та №2а/0570/3631/2012.
Суд зазначає, що приписи абзацу другого ч.13 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» направлені на запобігання нарахування пені у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату боргу з підстав необґрунтованого включення до такої вимоги спірної суми боргу, внаслідок чого, нарахування пені на спірну суму боргу є спірним.
Проте, враховуючи положення абзацу першого ч.13 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» вбачається, що, у разі сплати платником єдиного внеску відповідної суми недоїмки, пеня на таку суму недоїмки повинна бути нарахована до дня фактичної сплати (перерахування) включно.
При цьому, суд зазначає, що приписи абзацу другого ч.13 ст.25 зазначеного Закону, які підлягають застосуванню при наявності спору щодо суми недоїмки, на яку нараховується пеня, не виключають вимог абзацу першого ч.13 ст.25 зазначеного Закону, які підлягають застосуванню у разі сплати платником відповідної суми недоїмки.
Із постанови Донецького окружного адміністративного суду від 05.04.2012р. у справі №2а/0570/2814/2012 вбачається, що позивачем не оскаржувалась наявність заборгованості з єдиного внеску за відповідні періоди, у тому числі за жовтень 2011р.
Із картки особового рахунку позивача зі сплати єдиного внеску та розрахунку фінансової санкції та пені по особовому рахунку по платежу 36,76%-49,7% та по платежу 3,6% вбачається, що на момент прийняття спірного рішення №890 від 15.05.2012 року позивачем повністю сплачена недоїмка з єдиного внеску за жовтень 2011р. по цим платежам.
Таким чином, вказані суми не були спірними, у тому числі на момент прийняття рішення №890 від 15.05.2012р.
При цьому, суд вважає, що зупинення нарахування пені не є підставою для звільнення платника єдиного внеску від її сплати за період протягом якого судом розглядається позов щодо оскарження вимоги, оскільки положення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не звільняють платника єдиного внеску від відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного внеску в залежності від вчинення формальних заходів щодо оскарження відповідних вимог про сплату боргу.
На підставі наведеного, суд дійшов до висновку, що відповідач правомірно нарахував позивачу пеню у зв'язку із сплатою останнім суми недоїмки з єдиного внеску, а спірне рішення №890 від 15.05.2012р. є правомірним.
З урахуванням викладеного, суд вбачає наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Як вбачається із платіжного доручення №188 від 01.10.2012р., позивачем сплачено судовий збір у розмірі 781,85 грн.
Частинами 1, 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Маріупольський дослідно-експериментальний завод» - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя Донецької області від 15.05.2012 року №891.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Маріупольський дослідно-експериментальний завод» 623 (шістсот двадцять три) гривні 29 (двадцять дев'ять) копійок судового збору.
3. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошено у судовому засіданні 29 листопада 2012 року, складання постанови у повному обсязі - 30 листопада 2012 року.
4. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Куденков К.О.