Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
26 листопада 2012 р. Справа № 2а/0570/14743/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: «15» година «20» хвилин
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Голуб В.А.
при секретарі Пітель В.М.
за участю:
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача Малюк Л.В.,
представника третьої особи Немченка І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька», третя особа Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Промекономбанк» про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька», третя особа Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Промекономбанк» про визнання протиправним рішення від 02.10.2012 року, зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 02.10.2012 року рішенням відповідача йому було відмовлено в державній реєстрації права власності на частину будівлі їдальні літ. «Б-2» площею 369, 4 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Підставою відмови відповідача в реєстрації права власності є п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та п. 3.5.7 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно, у зв'язку з виникненням права власності на нерухоме майно при наявності в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомостей про накладення заборони та/або арешту нерухомого майна.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених ч. 9 ст. 15 цього Закону.
Згідно з п. 3.5.7. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно реєстратор БТІ відмовляє у проведенні державної реєстрації прав, якщо право власності та інші речові права на нерухоме майно виникли на підставі правочинів за наявності в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомостей про накладення заборони та/або арешту нерухомого майна, що підтверджується відповідним витягом.
У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.
Позивач вказує, що рішенням Петровського районного суду м. Донецька від 09.08.2012 по справі № 0540/3747/2012 було виділено в натурі із спільної часткової власності 33/100 цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та визнано за ним право власності на частину будівлі Б-2 (їдальні), яка знаходиться на 1-му поверсі приміщення.
Що стосується посилання відповідача у спірному рішенні БТІ на п. 3.5.7 Тимчасового положення, позивач зазначає, що цей пункт стосується реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, що виникло на підставі правочинів за наявності в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомостей про накладення заборони та/або арешту нерухомого майна, що підтверджується відповідним витягом. У даному випадку право власності на вказаний об'єкт нерухомості виникло не на підставі правочинів, а на підставі рішення суду. Крім того, відповідно до витягу щодо наявності в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, обтяження накладено на 33/100 частини будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а не на виділене майно в натурі, відповідно до рішення Петровського районного суду м. Донецька.
До початку розгляду справи по суті позивач надав суду заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої просить суд зобов'язати Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на будівлю літ. Б-2 (їдальня), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 на 1-му поверсі та складається з кімнат: 1-1 - коридор - 14, 3 кв.м.; 1-2 - морозильна камера - 6, 1 кв.м.; 1-3 - коридор - 15, 1 кв.м.; 1-4 - туалет - 2, 1 кв.м.; 1-5 - кабінет - 16, 3 кв.м.; 1-6 - кабінет 14, 4 кв.м.; 1-7 - фасовочна - 37, 4 кв.м.; 1-8 - варочний зал - 44, 7 кв.м.; 1-9 - моєчний зал - 42, 1 кв.м.; 1-10 - коридор - 4, 2 кв.м.; 1-11 - моєчний зал - 39, 7 кв.м.; 1-12 - склад - 19, 9 кв.м.; 1-13 - склад - 24, 4 кв.м.; 1-14 - цех - 42, 8 кв.м.; 1-15 - коридор - 13, 7 кв.м.; 1-16 - склад - 4, 3 кв.м.; 1-17 - склад - 5, 5 кв.м.; 1-18 - роздягальня - 3, 9 кв.м.; 1-19 - душ - 1, 4 кв.м.; 1-20 - роздягальня - 6, 9 кв.м.; 1-21 - битовка - 10, 2 кв.м., загальною площею 369, 4 кв.м.; зобов'язати Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» видати ОСОБА_1 витяг з Державного реєстру прав власності про реєстрацію права власності на будівлю літ. Б-2 (їдальня), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 на 1-му поверсі та складається з кімнат: 1-1 - коридор - 14, 3 кв.м.; 1-2 - морозильна камера - 6, 1 кв.м.; 1-3 - коридор - 15, 1 кв.м.; 1-4 - туалет - 2, 1 кв.м.; 1-5 - кабінет - 16, 3 кв.м.; 1-6 - кабінет 14, 4 кв.м.; 1-7 - фасовочна - 37, 4 кв.м.; 1-8 - варочний зал - 44, 7 кв.м.; 1-9 - моєчний зал - 42, 1 кв.м.; 1-10 - коридор - 4, 2 кв.м.; 1-11 - моєчний зал - 39, 7 кв.м.; 1-12 - склад - 19, 9 кв.м.; 1-13 - склад - 24, 4 кв.м.; 1-14 - цех - 42, 8 кв.м.; 1-15 - коридор - 13, 7 кв.м.; 1-16 - склад - 4, 3 кв.м.; 1-17 - склад - 5, 5 кв.м.; 1-18 - роздягальня - 3, 9 кв.м.; 1-19 - душ - 1, 4 кв.м.; 1-20 - роздягальня - 6, 9 кв.м.; 1-21 - битовка - 10, 2 кв.м., загальною площею 369, 4 кв.м.
Позивач та його представник у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав заперечення на позовну заяву, в яких зазначив наступне.
ОСОБА_1 є власником частини будівлі їдальні літ. Б-2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 2 Донецькою державною нотаріальною конторою 04.11.2005 року за реєстром № 1-2224. Право власності ОСОБА_1 на зазначене нерухоме майно зареєстроване БТІ м. Донецька 12.12.2005 року в книзі реєстр № 2018 та в Реєстрі прав власності за реєстраційним номером 12581203.
25.09.2012 року ОСОБА_1 звернувся в БТІ м. Донецька із заявою про проведення державної реєстрації прав власності на частину будівлі їдальні літ. Б-2 площею 369,4 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення Петровського районного суду м. Донецька від 09.08.2012 року по справі № 0540/3747/2012, згідно з яким зазначена частина виділена в натурі із спільної часткової власності.
Крім рішення суду ОСОБА_1 були надані витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 25.09.2012 року № 37967604, витяг з Державного реєстру обмежень рухомого майна про податкову заставу від 25.09.2012 року № 37974645 та інші необхідні документи.
Реєстратором БТІ м. Донецька Шишовим О.І. були розглянуті надані заявником документи і 02.10.2012 року прийнято рішення про відмову в реєстрації на підставі п.5 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (далі - Закон), а саме п. 3.5.7 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Мін'юсту України № 7/5 від 07.02.2002 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.07.2010 року № 582/17877 (далі - Тимчасове положення), так як право власності на майно виникло при наявності в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомостей про накладення заборони та/або арешту нерухомого майна, що підтверджується відповідним витягом. А саме, підставою для відмови послужило наявність заборони на частину будівлі їдальні літ. Б-2 площею 369,4 кв.м. по АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1
У відповідності зі ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухоме майно, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація є публічною, здійснюється відповідним органом, який повинен надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Законом, а так само Тимчасовим положенням встановлено, що до створення єдиної системи органів реєстрації прав, реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації в межах адміністративно-територіальних одиниць.
Державна реєстрація прав на нерухоме майно являє собою офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а так само права власності на об'єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно (п. 1.2 Тимчасового положення). Реєстрація здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна, за кошти заявників, на підставі правовстановлюючих документів, перелік яких міститься в ст. 19 Закону та додатках до Тимчасового положення і які повинні відповідати вимогам, встановленим Законом, Тимчасовим положенням та іншими нормативно-правовими актами.
У відповідності зі ст. 19 Закону та додатком 2 до Тимчасового положення, державна реєстрація прав проводиться органом реєстрації крім інших документів, на підставі рішень судів, що набули чинності, про визнання права власності або встановленні фактів права власності на нерухоме майно.
Пунктом 2.5 Тимчасового положення встановлено, що для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, які виникли відповідно до правочинів, які не підлягають нотаріальному посвідченню, заявником (заявниками) подаються витяги з наявність (відсутність) заборони та/або арешту нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та витяг з Державного реєстру обмежень рухомого майна про наявність чи відсутність податкової застави на об'єкт нерухомого майна.
Однією з підстав для відмови у проведенні реєстрації прав, у відповідності з вимогами п. 3.5 Тимчасового положення і ст. 24 Закону, є підстава, коли право власності та інші речові права на нерухоме майно виникли на підставі правочинів за наявності в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомостей про накладення заборони та/або арешту нерухомого майна, що підтверджується відповідним витягом.
Враховуючи наведене, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Представник третьої особи у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував.
Суд, заслухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідача, представника третьої особи, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, встановив наступне.
25 вересня 2012 року позивач звернувся із заявою до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» про реєстрацію права власності на будівлю літ. Б-2 (їдальня), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 на 1-му поверсі на підставі рішення Петровського районного суду м. Донецька від 21.08.2012 року № 0540/3747/2012. Відповідно до даного рішення позов ОСОБА_1 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про виділ у натурі частки нерухомого майна, що є в спільній частковій власності, припинення права спільної часткової власності та визнання права власності на ціле нежиле приміщення задоволено. Виділено в натурі із спільної часткової власності 33/100 цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, визнано право власності за ОСОБА_1 на частину будівлі Б-2 (їдальні), яка знаходиться на 1-му поверсі приміщення та складається з кімнат, згідно переліку, загальною площею 369, 4 кв.м. (а.с.8).
Як вбачається з договору іпотеки № 33/ІП від 23.07.2008 року, укладеного між ВАТ КБ з іноземним капіталом «Промекономбанк» та ОСОБА_1, вищевказане нерухоме майно надано позивачем в іпотеку (а.с.9). Відповідно до даного договору на предмет іпотеки 23.07.2008 року накладено заборону (а.с.16).
Згідно листа третьої особи від 16.07.2012 року (а.с.17), ПАТ КБ «Промекономбанк» надає дозвіл позивачу для реєстрації права власності на вищевказане нерухоме майно, виділене в натурі, у Комунальному підприємстві «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька», а також отримати витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно по визначеному приміщенню для внесення відповідних змін до Договору іпотеки № 33/ІП від 23.07.2008 року.
Рішенням відповідача від 02.10.2012 року позивачу відмовлено в реєстрації права власності на вищевказане нерухоме майно (а.с.7). У рішенні зазначено, що відповідно до п.5 ч.1 ст. 24 Закону, п. 3.5.7 Тимчасового положення прийнято рішення про відмову в державній реєстрації права власності на частину будівлі їдальні літ.Б-2 площею 369,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 у зв'язку з тим, що право власності на нерухоме майно виникло при наявності в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, відомостей про накладення заборони та/або арешту нерухомого майна, що підтверджується відповідним витягом. На підставі витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 25.09.2012 року № 37967604, на частину будівлі їдальні літ. Б-2 площею 369,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1, накладена заборона.
Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» в розумінні п. 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому законом повноваження.
Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості, регулюються нормами Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004 року № 1952-IV із змінами та доповненнями, що визначено ст. 1 цього Закону.
Стаття 182 Цивільного Кодексу України встановлює, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (ст. 1 Закону).
Відповідно до п. 1 ст. 4 Закону обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 16 Закону перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав, на території якого розміщений об'єкт нерухомого майна або більша за площею його частина.
Вказаним Законом (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначений вичерпний перелік підстав, за якими заявнику може бути відмовлено в реєстрації права власності, ними є: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна або більша його частина розміщені на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених ч. 9 ст. 15 цього Закону; заявлене право вже зареєстровано. Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.
Частиною 2 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» визначено, що державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі:
1) встановленої законом заборони користування та/або розпорядження нерухомим майном;
2) рішень судів, що набрали законної сили;
3) постанови органів досудового слідства, державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно;
4) накладення заборони на відчуження нерухомого майна нотаріусом;
5) рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об'єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду;
6) інших актів відповідних державних органів та посадових осіб згідно із законом;
7) договорів, укладених у порядку, встановленому законом.
Як вбачається з рішення про відмову у державній реєстрації прав від 02.10.2012 року, відповідач як підставу для відмови у державній реєстрації прав посилається на п. 3.5.7 Тимчасового положення, відповідно до якого, право власності та інші речові права на нерухоме майно виникли на підставі правочинів за наявності в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомостей про накладення заборони та/або арешту нерухомого майна, що підтверджується відповідним витягом.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного Кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Суд зазначає, що рішення суду першої інстанції по цивільній справі не є правочином, тому суд вважає протиправним посилання відповідача у вищевказаному рішенні на п. 3.5.7 Тимчасового положення.
В силу ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч вимогам даної норми, відповідачем правомірності своєї відмови у реєстрації прав суду не доведено.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька», третя особа Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Промекономбанк» про зобов'язання вчинити певні дії, підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька», третя особа Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Промекономбанк» про зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.
Зобов'язати Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на будівлю літ. Б-2 (їдальня), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 на 1-му поверсі та складається з кімнат: 1-1 - коридор - 14, 3 кв.м.; 1-2 - морозильна камера - 6, 1 кв.м.; 1-3 - коридор - 15, 1 кв.м.; 1-4 - туалет - 2, 1 кв.м.; 1-5 - кабінет - 16, 3 кв.м.; 1-6 - кабінет 14, 4 кв.м.; 1-7 - фасовочна - 37, 4 кв.м.; 1-8 - варочний зал - 44, 7 кв.м.; 1-9 - моєчний зал - 42, 1 кв.м.; 1-10 - коридор - 4, 2 кв.м.; 1-11 - моєчний зал - 39, 7 кв.м.; 1-12 - склад - 19, 9 кв.м.; 1-13 - склад - 24, 4 кв.м.; 1-14 - цех - 42, 8 кв.м.; 1-15 - коридор - 13, 7 кв.м.; 1-16 - склад - 4, 3 кв.м.; 1-17 - склад - 5, 5 кв.м.; 1-18 - роздягальня - 3, 9 кв.м.; 1-19 - душ - 1, 4 кв.м.; 1-20 - роздягальня - 6, 9 кв.м.; 1-21 - битовка - 10, 2 кв.м., загальною площею 369, 4 кв.м.
Зобов'язати Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» видати ОСОБА_1 витяг з Державного реєстру прав власності про реєстрацію права власності на будівлю літ. Б-2 (їдальня), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 на 1-му поверсі та складається з кімнат: 1-1 - коридор - 14, 3 кв.м.; 1-2 - морозильна камера - 6, 1 кв.м.; 1-3 - коридор - 15, 1 кв.м.; 1-4 - туалет - 2, 1 кв.м.; 1-5 - кабінет - 16, 3 кв.м.; 1-6 - кабінет 14, 4 кв.м.; 1-7 - фасовочна - 37, 4 кв.м.; 1-8 - варочний зал - 44, 7 кв.м.; 1-9 - моєчний зал - 42, 1 кв.м.; 1-10 - коридор - 4, 2 кв.м.; 1-11 - моєчний зал - 39, 7 кв.м.; 1-12 - склад - 19, 9 кв.м.; 1-13 - склад - 24, 4 кв.м.; 1-14 - цех - 42, 8 кв.м.; 1-15 - коридор - 13, 7 кв.м.; 1-16 - склад - 4, 3 кв.м.; 1-17 - склад - 5, 5 кв.м.; 1-18 - роздягальня - 3, 9 кв.м.; 1-19 - душ - 1, 4 кв.м.; 1-20 - роздягальня - 6, 9 кв.м.; 1-21 - битовка - 10, 2 кв.м., загальною площею 369, 4 кв.м.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 32, 20 грн. (тридцять дві гривні двадцять копійок).
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 26 листопада 2012 року. Постанова виготовлена у повному обсязі 03 грудня 2012 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Голуб В. А.