Постанова від 20.11.2012 по справі 2а/0270/5041/12

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

20 листопада 2012 р. Справа № 2а/0270/5041/12

Вінницький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Жернакова Михайла Володимировича, розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали справи

за позовом: управління Пенсійного фонду України у Липовецькому районі Вінницької області

до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося управління Пенсійного фонду України у Липовецькому районі Вінницької області (надалі - УПФУ у Липовецькому районі, позивач) з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості. Позовні вимоги мотивовано тим, що внаслідок несплати відповідачем страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до управління Пенсійного фонду України у Липовецькому районі Вінницької області у відповідача виникла заборгованість в розмірі 1272,16 грн., не погашена в добровільному порядку станом на день подання адміністративного позову.

Ухвалою суду від 02.11.2012 р. відкрито скорочене провадження у справі, оскільки відповідно до пункту 4 частини 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження, застосовується скорочене провадження. Зазначеною ухвалою суду запропоновано відповідачу в 10-денний строк з дня одержання даної ухвали через відділ прийому суду або через відділення поштового зв'язку подати письмові заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.

Відповідач отримала ухвалу про відкриття скороченого провадження у справі 07.11.2012 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 18), однак, у визначений строк заперечень на позовну заяву не надала. Беручи до уваги те, що відповідач своїм правом заперечити проти позовних вимог не скористалася, справа розглянута судом в порядку скороченого провадження за наявними в ній доказами.

Повно, всебічно, об'єктивно дослідивши матеріали справи, суд установив наступне.

ОСОБА_1 як фізична особа-підприємець зареєстрована Липовецькою районною державною адміністрацією Вінницької області 11.06.2008 року, що вбачається зі Свідоцтва про державну реєстрацію (а. с. 6), як платник страхових внесків зареєстрована управлінням Пенсійного фонду України у Липовецькому районі Вінницької області 27.10.2010 року (а. с. 5) та до 01.01.2011 року була платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року - платник єдиного внеску (а. с. 4).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 р. (далі - Закон № 1058-ІV) страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 11 Закону № 1058-ІV визначено коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, до яких відповідно до пункту 3 частини 1 статті 11 даного Закону відносяться фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

8 липня 2010 року прийнято Закон України "Про внесення змін до законів України "Про державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності 17.07.2010 року. Відповідно до підпункту 4 пункту 8 розділу 15 "Прикінцеві положення" Закону № 1058-ІV (чинного на момент виникнення спірних правовідносин): "фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому, сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески."

За правилами ст. 1 Закону № 1058-ІV мінімальний страховий внесок визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановленого Законом на день отримання заробітної плати (доходу). Крім цього, згідно вимог ст. 18 Закону № 1058-ІV страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, установленому цим Законом. Вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Відповідно до пункту 6 ст. 20 Закону № 1058-ІV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів, виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах.

Судом встановлено, що внаслідок непогашення в повній мірі суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зазначеної відповідачем у поданому звіті за 2010 рік (а. с. 9) у відповідача виник борг перед УПФУ у Липовецькому районі Вінницької області в сумі 1272,16 грн. Наявність даної заборгованості підтверджується матеріалами справи, зокрема, карткою особового рахунку платника (а. с. 11), розрахунком боргу (а. с. 11).

УПФУ у Липовецькому районі Вінницької області вживались заходи для погашення відповідачем заборгованості зі сплати страхових внесків. Відповідно до ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 направлялася вимога про сплату боргу № Ф 351 від 08.04.2011 року на суму 1272,16 грн. (а. с. 8), отримана нею 22.04.2011 року (а. с. 7). Однак, відповідач протягом десяти днів з моменту отримання вищезазначених вимог не сплатила вказану в них суми боргу та не оскаржила їх.

Беручи до уваги те, що заявлена до стягнення сума заборгованості відповідачем не сплачена, наявність вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення станом на день розгляду справи не надано, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати відповідно до положень ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 158, 162, 183-2, 256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України у Липовецькому районі Вінницької області задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України у Липовецькому районі Вінницької області (р/р 25608323560103 у ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 302076, код ЄДРПОУ 20115403) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 1272 (одна тисяча двісті сімдесят дві) грн. 16 коп.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст.ст. 183-2, 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.

Суддя Жернаков Михайло Володимирович

Попередній документ
27830930
Наступний документ
27830933
Інформація про рішення:
№ рішення: 27830931
№ справи: 2а/0270/5041/12
Дата рішення: 20.11.2012
Дата публікації: 07.12.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вінницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі: