05 грудня 2012 р. Справа № 2а/0470/12762/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича
при секретаріРичка Р.Ю.
за участю:
представника позивача представника відповідача Орел В.Ю., Южанінов В.Ю., Ремез К.І. Коросташова І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "ТСЦ-Україна" Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСЦ" до Дніпропетровської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень
25.10.2012 року позивач звернувся з позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, у якому просить суд скасувати податкові повідомлення форми «р» від 16.10.2012 року № 207 та № 208 складені Дніпропетровською митницею.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач визначив код товару згідно УКТЗЕД на підставі рішень відповідача про визначення коду товару, які були чинними на час митного оформлення товарів, відповідач погодився з кодом УКТЗЕД, який був вказаний позивачем у вантажних митних деклараціях та випустив товар на митну територію України, а тому відповідач не мав в подальшому правових підстав для зміну коду товару згідно УКТЗЕД та донарахування у зв'язку з цим додаткових платежів. Також позивач зазначив, що оскільки остання оцінка хімічного складу товару «Forcyl 210» відповідачем відбулася за межами строку встановленого частиною 14 статті 357 Митного кодексу України, то для проведення відповідних випробувань позивачем надано відповідачу зразки з нової партії товару із застереженням, оскільки 01.06.2012 року виробник вказаного товару письмового повідомив покупців своєї продукції про зміну хімічного складу товару «Forcyl 210». Отже, відповідачем здійснено аналіз зразків товару «Forcyl 210», що поставляється на територію України з 01.06.2012 року, тоді як Акт складено за результатами перевірки митного оформлення товару «Forcyl 210», що поставлявся на територію України у період з 31.01.2011 року по 17.05.2012 року, а отже висновки про класифікацію товару «Forcyl 210» за кодом УКТЗЕД 1518009500 ввезеного позивачем до 01.06.2012 року на територію України є хибними.
Ухвалою суду від 26.10.2012 року позовну заяву залишено без руху.
05.11.2012 року позивачем через відділ діловодства суду надано необхідні документи.
Ухвалою суду від 06.11.2012 року відкрито провадження у адміністративній справі.
Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.
Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначаючи про те, що спірні податкові повідомлення прийняті ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України. Відповідач також зазначає, що саме неправомірні дії позивача, які виразились у зазначені у вантажних митних деклараціях невірного коду товару за УКТЗЕД спричинили невірне визначення податкового зобов'язання позивача.
Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.
З 20.09.2012 року по 27.09.2012 року відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку стану дотримання позивачем законодавства з питань митної справи, за наслідками якої складено Акт від 28.09.2012 року № Н74/12/110000000/32082634.
У вказаному акті перевірки зроблено висновок про те, що позивачем невірно класифіковано товар «Forcyl 210» за кодом УКТЗЕД, що спричинили невірне визначення відповідачем податкового зобов'язання позивача.
На підставі Акту перевірки від 28.09.2012 року № Н74/12/110000000/32082634 відповідачем направлено позивачу податкові повідомлення форми «р» № 207 та № 208 від 16.10.2012 року, якими позивачу визначено грошові зобов'язання у розмірі 50 480,66 грн. - мито та у розмірі 10 099,33 грн. - податок на додану вартість відповідно.
Суд не погоджується з доводами відповідача викладеними акті перевірки від 28.09.2012 року № Н74/12/110000000/32082634 з наступних причин.
Судом під час розгляду справи встановлено, що Дочірнім підприємством з іноземними інвестиціями "ТСЦ-Україна» Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСЦ» (до 16.01.2012 року - Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями «Лайстер-Україна») заявлено до митного оформлення у Дніпропетровській митниці 2011-2012 роках товар «Forcyl 210», що підтверджується наступними вантажними митними деклараціями:
№ 110000012/2011/204940 від 03.03.2011 року;
№ 1100000012/2011/233725 від 09.11.2011 року;
№ 110100000/2012/212015 від 11.04.2012 року;
№ 110000012/2011/230587 від 12.10.2011 року;
№ 110100000/2012/203865 від 13.02.2012 року;
№ 110000012/2011/223750 від 16.08.2011 року;
№ 110100000/2012/216853 від 17.05.2012 року;
№ 110000012/2011/220075 від 19.07.2011 року;
№ 110000012/2011/227608 від 19.09.2011 року;
№ 110100000/2012/209022 від 22.03.2012 року;
№ 110100000/2012/201532 від 24.01.2012 року;
№ 110000012/2011/213919 від 24.05.2011 року;
№ 110000012/2011/211036 від 27.04.2011 року;
№ 110000012/2011/201903 від 31.01.2011 року.
У вказаних вище вантажних митних деклараціях позивачем зазначено код товару «Forcyl 210» згідно УКТЗЕД 1514111000.
Судом встановлено, що код товару «Forcyl 210» згідно УКТЗЕД 1514111000 позивач вказав згідно рішень відповідача про визначення коду товару від 08.02.2010 року № КТ-110-0258-10, від 27.04.2009 року № КТ-110-1042-09 та від 04.12.2008 року № КТ-110-4501-08.
Судом також встановлено, що товар був випущений відповідачем на митну територію України після сплати митних та інших обов'язкових платежів.
У відповідності до правової позиції Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 07.11.2011 року по справі № 21-223а11 (номер у ЄДРСР 21193498) та в постанові від 21.02.2012 року по справі № 21-813во10 (номер у ЄДРСР 22204842) якщо митний орган, приймаючи вантажну митну декларацію, самостійно визначає митну вартість товару та пропускає товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому він не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань, за винятком випадку коли за наслідками службової перевірки або розгляду кримінальної справи встановлено змову між декларантом і митним органом, спрямовану на заниження обов'язкових платежів.
В інших випадках, за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України, митний орган має право продовжити здійснення митного контролю, за наслідками якого донарахувати обов'язкові платежі, якщо протиправні дії декларанта спричинили їх недобір.
За змістом статті 313 Митного кодексу України (чинного на час ввезення товару на митну територію України) класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, є виключною компетенцією митних органів.
Незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи. Такий контроль здійснюється на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або особи, яка його заміщує (стаття 69 Митного кодексу України (чинного на час ввезення товару на митну територію України).
У відповідності до ст.69 Митного кодексу України від 13.03.2012 року митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТЗЕД. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари. Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються митними органами виключно у разі, якщо прийняте митним органом рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими.
Як вбачається з Акту від 28.09.2012 року № Н74/12/110000000/32082634 підставою для нарахування додаткових платежів позивачу стало невірне зазначення позивачем коду товару згідно УКТЗЕД. У Акті від 28.09.2012 року № Н74/12/110000000/32082634 відповідач класифікував товар «Forcyl 210» за кодом УКТЗЕД 1518009500 на підставі експертного дослідження Дніпропетровської служби з експертного забезпечення митних органів (висновок від 26.07.2012 року № 18-0584), яке прийшло до висновку, що ознак хімічної модифікації товару не виявлено (сторінка 3 Акту від 28.09.2012 року № Н74/12/110000000/32082634).
Таким чином, висновок Дніпропетровської служби з експертного забезпечення митних органів датований після пропуску відповідачем товарів на митну територію України.
З пояснень представника позивача та листа фірми TSC Sp.z.o.o. від 01.06.2012 та від 12.10.2012 року контрагента позивача, у якого останній купував товар «Forcyl 210», судом встановлено, що з 01.06.2012 року змінився хімічний склад товару «Forcyl 210», який не був виявлений шляхом експертного дослідження Дніпропетровської служби з експертного забезпечення митних органів.
Враховуючи те, що експертне дослідження Дніпропетровської служби з експертного забезпечення митних органів проведено у липні 2012 року, то досліджувались зразки товару «Forcyl 210», які надійшли в Україну після 01.06.2012 року, тобто зразки із зміненим хімічний складом у порівнянні із товаром «Forcyl 210», який ввозився позивачем на митну територію України до 01.06.2012 року.
Також відповідач під час судового розгляду посилався на документ - хімічні та фізичні властивості товару «Forcyl 210», які позивач додавав до документів під час митного оформлення товарів у 2009, 2010 та 2012 роках, в якості доказу того, що саме неправомірні дії позивача спричинили недобір митних платежів внаслідок невірного визначення декларантом коду товару згідно УКТЗЕД, оскільки у 2009 році у описі товару було зазначено лише масла, а у 2010 році - масла з не іонними поверхнево-активними речовинами.
Суд зазначає, що вищевказаний документ - хімічні та фізичні властивості товару «Forcyl 210» не може свідчити про протиправність дій декларанта під час визначення коду товару згідно УКТЗЕД, оскільки останній надавався відповідачу під час здійснення митного оформлення товарів «Forcyl 210», відповідач мав можливість ознайомитися з ним та перевірити хімічний склад товару та визначити коду товару згідно УКТЗЕД, який зазначений позивачем у вантажних митних деклараціях.
Суд також зазначає, що у 2010 році відповідачем було здійснено експертне дослідження товару «Forcyl 210», який за описом наданим митним органам містив поверхнево-активні речовини.
Згідно висновку Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи від 30.01.2010 року № 18-0096, копія якого знаходиться у матеріалах справи, товар «Forcyl 210» складається з олій або суміші олій без додавання поверхнево-активних речовин. Визначений хімічний склад не відповідає заявленому у гр.31 ВМД в частині наявності ПАР.
Таким чином, позивачем під час ввезення товару на митну територію України згідно документу - хімічні та фізичні властивості товару «Forcyl 210» у вантажних митних деклараціях вказувалось на наявність поверхнево-активних речовин у складі товару «Forcyl 210», про те відповідачем самостійно проведено експертні дослідження товару «Forcyl 210», які не виявили поверхнево-активних речовин у складі товару «Forcyl 210», у зв'язку з чим відповідачем було прийнято рішення від 08.02.2010 року № КТ-110-0258-10, яким класифіковано товар «Forcyl 210» за кодом УКТЗЕД 1514111000 та визнано неправомірним класифікацію товару позивачем у вантажних митних деклараціях за кодом УКТЗЕД 1514191000.
На підставі викладеного суд вважає, що позивач ввозячи товар на митну територію України, не вчинив протиправних дій щодо класифікації товару за кодом УКТЗЕД, оскільки керувався діючими на той час рішеннями відповідача про визначення коду товару від 08.02.2010 року № КТ-110-0258-10, від 27.04.2009 року № КТ-110-1042-09 та від 04.12.2008 року № КТ-110-4501-08.
Інших доказів, які б вказували на протиправні дії позивача під час класифікації товару відповідачем не надано.
Відповідачем також не надано суду висновки службової перевірки або рішення суду по кримінальній справі, якими встановлено змову між декларантом і митним органом, спрямовану на заниження обов'язкових платежів.
Крім того, у відповідності до правової позиції Верховного Суду України, яка викладена в постанові від 21.02.2012 року по справі № 21-813во10 (номер у ЄДРСР 22204842) та в постанові від 06.11.2012 року по справі № 21-330а12 (номер у ЄДРСР 27483313), якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки у класифікації товару, зокрема з посиланням на результати камеральної перевірки.
Таким чином, відповідач не в праві був донараховувати позивачу податкові зобов'язання у зв'язку з виявленням помилки у класифікації товару, оскільки останній прийняв від позивача вантажні митні декларації, відніс товар до певного коду товарної номенклатури та пропустив товар на митну територію України. Крім того, судом не встановлено протиправності дій позивача під час подання відповідачу документів для прийняття рішення про класифікацію товару, а також наявності змови між декларантом і митним органом, спрямованої на заниження обов'язкових платежів.
На підставі викладено суд вважає дії відповідача щодо складання оскаржуваних податкових повідомлень протиправними, а самі податкові повідомлення підлягають скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст. 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд -
Адміністративний позов Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "ТСЦ-Україна» Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСЦ» до Дніпропетровської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення форми «р» від 16.10.2012 року № 207 та № 208, які винесені Дніпропетровською митницею у відношенні Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "ТСЦ-Україна» Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСЦ».
Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "ТСЦ-Україна» Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСЦ» судовий збір у розмірі 605,79 гривень.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 05 грудня 2012 року
Суддя С.В. Златін