м. Вінниця
19 листопада 2012 р. Справа № 2а/0270/4863/12
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жернакова Михайла Володимировича, розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали справи
за позовом: управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької
до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про: стягнення заборгованості
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області (позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) про стягнення заборгованості. Позовні вимоги мотивовано тим, що внаслідок несплати відповідачем єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області у відповідача виникла заборгованість в розмірі 1341,16 грн., не погашена в добровільному порядку станом на день подання адміністративного позову.
Ухвалою суду від 25.10.2012 року відкрито скорочене провадження у справі, оскільки відповідно до пункту 4 частини 1 статті 183-2 КАС України в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження, застосовується скорочене провадження. Зазначеною ухвалою суду відповідачу запропоновано в 10-денний строк з дня одержання даної ухвали через відділ прийому суду або через відділення поштового зв'язку подати письмові заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.
Копія ухвали про відкриття скороченого провадження направлялася відповідачу за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проте до суду повернувся не вручений конверт з відміткою поштового відділення зв'язку "за зазначеною адресою не проживає".
Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Беручи до уваги те, що відповідач своїм правом заперечити проти позовних вимог не скористався, справа розглянута судом в порядку скороченого провадження за наявними в ній доказами в межах строку, визначеного пунктом 2 частини 5 статті 183-2 КАС України.
Повно, всебічно, об'єктивно дослідивши матеріали справи, суд установив наступне.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а. с. 4).
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 6 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (надалі Закон) платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним виконавчої влади у галузі статистики.
За правилами ч. 5 ст. 7 та ч. 12 ст. 9 Закону єдиний внесок нараховується на суми, що є базою нарахування, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно зі зобов'язаннями зі сплати єдиного внеску зобов'язань зі сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання зі сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
У відповідності до ч. 8 ст. 9 Закону "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Проте, всупереч зазначеним нормам, відповідач не сплачував єдиний внесок, що призвело до виникнення заборгованості перед управлінням Пенсійного фонду у Тульчинському районі Вінницької області в розмірі 1341,16 грн., що підтверджується повідомленням-розрахунком (а. с. 6).
Як свідчать матеріали справи, з метою погашення відповідачем заборгованості управлінням Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області винесено вимогу про сплату боргу від 15.05.2012 р. № Ф 262 на суму 1341,16 грн. (а. с. 5). Дана вимога отримана відповідачем 18.05.2012 р., про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 7). На день розгляду справи доказів оскарження (чи скасування) вимоги відповідачем не надано, не надано також доказів сплати недоїмки в добровільному порядку.
З урахуванням наведеного та зважаючи, що факт заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 158, 162, 183-2, 256 КАС України, суд
1. Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь управління Пенсійного фонду України у Тульчинському району Вінницької області (код ЄДРПОУ 24894976, р/р 25600323610103 ОПЕРВ "Ощадний банк України", МФО 302076, м. Вінниця) заборгованість в розмірі 1341 (одна тисяча триста сорок одна) грн. 16 коп.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ст.ст. 183-2, 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.
Суддя Жернаков Михайло Володимирович