вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
14 листопада 2012 р. Справа №2а-10702/12/0170/20
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Кисельової О.М.,
секретар судового засідання - Белова І.С.,
за участю представників позивача- Ульяненко Л.С., Куркчі Р.М.,
відповідача - Чакал А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Будинкоуправління №4 КЕВ м. Сімферополь
до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби
про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Будинкоуправління №4 КЕВ м. Сімферополь до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно директиві Міністерства оборони України від 18.11.2003 року №Д-115/1/013, від 29.01.2004 року №Д-115/1/01 та наказу Кримського територіального квартирно-експлуатаційного управління від 18.12.2003 року №208 прийнято рішення про ліквідацію Будинкоуправління №4 КЕВ м. Сімферополь.
З урахуванням заходів щодо ліквідації Будинкоуправління №4 КЕВ м. Сімферополь складено протокол №2 засідання ліквідаційної комісії, за результатами розгляду якої станом на 01.01.2009 року списано дебіторську заборгованість наказом начальника квартирно- експлуатаційного відділу м. Сімферополь №217 від 21.10.2008 року; списано кредиторську заборгованість наказом начальника квартирно- експлуатаційного управління №194 від 09.12.2009 року; баланс підприємства станом на 01.01.2009 року складає 0.
Оскільки призначено проведення робіт по закриттю та ліквідації Будинкоуправління №4 КЕВ м. Сімферополь, Будинкоуправління неодноразово зверталося на адресу відповідача з проханням проведення позапланової виїзної перевірки платника податків.
За результатами камеральної перевірки підприємства з податку на прибуток відповідачем складено акт від 28.03.2011 року, висновком якого встановлені порушення списання кредиторської та дебіторської заборгованості Будинкоуправління №4 КЕВ м. Сімферополь. На підставі зазначеного акту перевірки винесено податкове повідомлення - рішення від 21.04.2011 року №0001951501.
Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням - рішенням, вважає його протиправним, оскільки відповідачем не враховано факт припинення діяльності Будинкоуправління №4 КЕВ м. Сімферополь з моменту передачі житлового фонду до комунальної власності з 16.07.2003 року та неотримання підприємством доходів.
Відповідачем нараховані штрафні санкції після строку позовної давності, відповідно до якої він міг їх нараховувати. Крім того, відповідачу з 2008 року було відомо про віднесення 500204 грн. до суми безнадійної заборгованості.
Таким чином, сплатити неправомірно нарахований борг в сумі 64067,00 грн. Будинкоуправління №4 КЕВ м. Сімферополь не має можливості, в зв'язку з відсутністю нерухомого майна на балансі та коштів на рахунках.
Просить визнати протиправними дії відповідача щодо проведення камеральної перевірки та визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення від 21.04.2011 року №0001951501.
Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали з підстав, вказаних у ньому.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, пояснив, що за результатами камеральної перевірки позивача встановлено порушення п. 5 Перехідних положень Закону України «Про внесення змін в Закон України від 28.12.1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого до складу валових витрат продавця віднесено заборгованість, яка виникла до набрання чинності цього Закону (2000-2003 рр.), що свідчить про безпідставне віднесення на витрати сумнівної (безнадійної) заборгованості та не дає права віднести до витрат суму заборгованості в розмірі 500204,00 грн.
Також платник податку на прибуток при декларуванні валових витрат, разом із декларацією повинен надати до органу державної податкової служби повідомлення про збільшення валових витрат за рахунок наявності дебіторсько - кредиторської заборгованості з документами, які підтверджують її наявність. Таких документів не було надано позивачем.
Відповідно до п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України обмежень щодо строків проведення камеральних перевірок законодавством не встановлено.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що Сімферопольською міжрайонною державною податковою інспекцією АР Крим Державної податкової служби проведено камеральну перевірку Будинкоуправління №4 КЕВ м. Сімферополь, за результатами якої складено акт від 28.03.2011 року №460/15-01/22993148, яким встановлено порушення ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого позивачем занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток на 104556 грн.
На підставі вказаного акту перевірки винесено податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 21.04.2011 року №0001951501, яким позивачу визначено суму завищення грошового зобов'язання - за основним платежем в розмірі 61016 грн. , за штрафними санкціями в розмірі 3051 грн.
Перевіряючи обґрунтованість дій відповідача щодо проведення камеральної перевірки Будинкоуправління №4 КЕВ м. Сімферополь та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд зазначає наступне.
Як вбачається з акту перевірки від 28.03.2011 року №460/15-01/22993148, в приміщенні ДПІ в Сімферопольському районі було проведено камеральну перевірку позивача, як платника податку на прибуток, в ході якої перевірялася декларація з податку на прибуток за 2008 рік.
Відповідно до п.20.1.4 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків, в порядку, встановленому цим кодексом.
Позивачем у позові не наведено жодних доводів з приводу незаконності дій відповідача щодо проведення вищевказаної перевірки.
Тоді як Податковим кодексом України органам державної податкової служби надано право проводити перевірки платників податків. І крім того, п. 75.1 ст. 75 цього кодексу органи державної податкової служби мають право проводити , зокрема камеральні перевірки.
Отже, в частині вимог щодо визнання протиправними дій відповідача щодо проведення камеральної перевірки позов є необгрунтованим, тому не підлягає задоволенню.
В акті перевірки зазначено, що Будинкоуправління №4 КЕВ м. Сімферополь в декларації 2008 року задекларувало витрати від врегулювання сумнівної заборгованості в розмірі 500204 грн. В додатку К4 декларації задокументовано про те, що коригування здійснюється в зв'язку з наказом начальника КЕВ від 21.10.2008 року №217 на суму 500204 грн., де декларант є продавцем. В порушення вимог п. 5 Перехідних положень Закону України «Про внесення змін в Закон України від 28.12.1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат продавця віднесено заборгованість, яка виникла до набрання чинності цього Закону (200-2003 рр.), що свідчить про безпідставне віднесення на витрати сумнівної (безнадійної) заборгованості та не дає права віднести на витрати суму заборгованості в розмірі 500204 грн.
Також, в порушення п.п.12.1.4 п.12.1 ст. 12 зазначеного Закону щодо надання підприємствами при декларуванні валових витрат від врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості разом з декларацією документів, що підтверджують наявність дебіторсько-кредиторської заборгованості, Будинкоуправління №4 КЕВ м. Сімферополь подало декларацію з податку на прибуток за 2008 рік, в якій до складу валових витрат віднесена сумнівна заборгованість, без надання первинних документів, які підтверджують наявність такої заборгованості.
Як вбачається з наданої до матеріалів справи декларації позивача з податку на прибуток підприємства за №42021 за 2008 рік, яка була надана до податкового органу 10.02.2009 року, в додатку К4 рядків 02.3, 05.3 та 23 декларації урегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості у рядку з кодом 05.3 зазначено суму збільшення валових витрат - 500204 грн.
Коригування здійснювалося на підставі наказу начальника квартирно- експлуатаційного відділу м. Сімферополь №217 від 21.10.2008 року та від 09.12.2008 року №194.
Відповідно до наказу начальника квартирно- експлуатаційного відділу м. Сімферополь №217 від 21.10.2008 року «Про списання безнадійної до погашення дебіторської заборгованості по будинкоуправлінню №4 КЕВ» комісією встановлено, що заборгованість утворена станом на 01.10.2008 року в результаті несумлінного виконання квартиронаймачами та орендаторами своїх зобов'язань по розрахункам за житлово-комунальні послуги та оренду. Будинкоуправлінням №4 КЕВ м. Сімферополь вживалися всі необхідні заходи по стягненню заборгованості. В даний час заборгованість є безнадійною до погашення терміну позовної давності якої минув.
В зв'язку з чим, Будинкоуправлінню №4 КЕВ м. Сімферополь списано з балансу дебіторську заборгованість станом на 01.10.2008 року квартиронаймачів на суму 382718,49 грн.; списано з балансу дебіторську заборгованість станом на 01.10.2008 року по розрахункам з орендаторами на суму 35505,53 грн. (а.с.46).
Наказом начальника Кримського територіального квартирно-експлуатаційного управління від 09.12.2008 року №194 «Про списання кредиторської заборгованості будинкоуправління №4 с. Перевальне КЕВ м. Сімферополь термін позовної давності якої минув» зобов'язано в термін до 19.12.2008 року списати з бухгалтерського обліку будинкоуправління №4 КЕВ м. Сімферополь кредиторську заборгованість строк позивної давності якої минув на загальну суму 641900,54 грн.
У Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 року(діючий на час подачі та прийняття податковим органом декларації позивача з податку на прибуток за 2008 рік) стаття 12 встановлює порядок врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості.
Відповідно до п.п. 12.1.1, 12.1.2, 12.1.5 ст. 12 зазначеного закону платник податку - продавець товарів (робіт, послуг) має право збільшити суму валових витрат звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у поточному або попередніх звітному податкових періодах у разі коли покупець таких товарів (робіт, послуг) затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсацій їх вартості). Таке право на збільшення суми валових витрат виникає, якщо протягом такого звітного періоду відбувається будь-яка з таких подій:
а) платник податку звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна;
б) зазначена затримка в оплаті (наданні інших видів компенсацій) перевищує 90 календарних днів та платник податку - продавець отримує від покупця згоду про визнання раніше надісланої йому претензії в порядку досудового врегулювання спору або не отримує відповіді на таку претензію протягом строків, визначених законодавством;
в) за поданням продавця нотаріус вчиняє виконавчий напис про стягнення заборгованості з покупця або стягнення заставленого майна (крім податкового боргу) (п.п.12.1.1 п. 12.1 ст. 12 Закону).
Платник податку - продавець зобов'язаний збільшити валовий дохід відповідного податкового періоду на суму заборгованості (її частини), попередньо віднесеної ним до складу валових витрат згідно з підпунктом 12.1.1 цього пункту або відшкодованої за рахунок страхового резерву згідно із пунктом 12.3 цієї статті, у разі коли протягом такого податкового періоду відбувається будь-яка з таких подій:
а) суд не задовольняє позов (заяву) продавця або задовольняє його частково чи не приймає позов (заяву) до провадження (розгляду) або задовольняє позов (заяву) покупця про визнання недійсними вимог щодо погашення цієї заборгованості або її частини;
б) сторони договору у досудовому порядку досягають згоди щодо продовження строків погашення заборгованості чи списання всієї суми заборгованості або її частини (крім випадків укладення мирової угоди в межах процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, визначених законом);
в) продавець, який не отримав відповіді на претензію протягом строків, визначених законодавством, або отримав від покупця відповідь про визнання наданої претензії, але не отримує оплати (інших видів компенсацій у рахунок погашення заборгованості) протягом визначених у такій претензії строків, та при цьому протягом наступних 90 днів не звертається до суду (господарського суду) із заявою про стягнення заборгованості або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна.
На суму додаткового податкового зобов'язання, розрахованого внаслідок такого збільшення, нараховується пеня у розмірах, визначених законом для несвоєчасного погашення податкового зобов'язання. Зазначена пеня розраховується за строк з першого дня податкового періоду, наступного за періодом, протягом якого відбулося збільшення валових витрат згідно з підпунктом 12.1.1 цього пункту, до останнього дня податкового періоду, на який припадає збільшення валового доходу, та сплачується незалежно від значення податкового зобов'язання платника податку за відповідний звітний період. Пеня не нараховується на заборгованість (її частину), списану або розстрочену внаслідок укладення мирової угоди відповідно до законодавства з питань банкрутства, починаючи з дати укладення такої мирової угоди (п.п.12.1.2 п. 12.1 ст. 12 Закону).
Платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:
а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією;
б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Строки, визначені абзацом "а" цього підпункту, поширюються також на випадки, коли покупець не надав відповідь на претензію, надіслану продавцем, у строки, визначені господарсько-процесуальним законодавством.
Строки, визначені абзацом "б" цього підпункту, застосовуються незалежно від того, чи розпочав державний виконавець або особа, прирівняна до нього згідно із законом, заходи із примусового стягнення боргу чи ні.
Зазначене у цьому підпункті збільшення валового доходу покупця не здійснюється стосовно заборгованості (її частини), яка погашається таким покупцем до настання строків, визначених абзацами "а" або "б" цього підпункту.
Якщо у наступних податкових періодах покупець погашає суму визнаної заборгованості або її частину (самостійно або за процедурою примусового стягнення), такий покупець збільшує валові витрати на суму такої заборгованості (її частини) за наслідками податкового періоду, на який припадає таке погашення.
Заборгованість, попередньо віднесена до складу валових витрат згідно з підпунктом 12.1.1 цього пункту, або відшкодована за рахунок страхового резерву згідно з пунктом 12.3 цієї статті, яка визнається безнадійною внаслідок недостатності активів покупця, визнаного банкрутом у встановленому порядку, або внаслідок її списання згідно з умовами мирової угоди, укладеної відповідно до законодавства з питань банкрутства, не змінює податкові зобов'язання як покупця, так і продавця у зв'язку із таким визнанням(п.п. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12).
Згідно до п. 5 перехідних положень «Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" N 349-IV від 24.12.2002 року порядок урегулювання безнадійної заборгованості, визначений статтею 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції цього Закону), застосовується для цілей оподаткування щодо заборгованості, віднесеної до складу валових витрат продавця або до страхового резерву кредитора, після набрання чинності цим Законом.
Таким чином, відповідач в акті перевірки, з посиланням на п. 5 перехідних положень «Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", робить висновок за результатами перевірки вже прийнятої у позивача декларації з податку на прибуток за 2008 рік, про неможливість віднесення позивачем до складу валових витрат за 2008 рік заборгованості, яка виникла до набрання чинності Законом від 24.12.2002 року N 349-IV, що не дає права віднести на витрати суму заборгованості в розмірі 500204 грн.
Проте, відповідно до змісту п. 5 перехідних положень «Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в цьому пункті йдеться не про заборгованість, яка виникла після набрання чинності цим Законом, а чітко визначається про заборгованість, яку віднесено до складу валових витрат продавця, після набрання чинності цим Законом.
Як видно з перевіряємої відповідачем декларації, позивачем віднесено до складу валових витрат заборгованість, вже після набрання чинності Законом від 24.12.2002 року N 349-IV.
Що стосується неподання разом з декларацією документів, що підтверджують наявність дебіторсько - кредиторської заборгованості позивача, то сам факт визнання в акті перевірки періоду виникнення заборгованості позивача свідчить про вивчення таких документів.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що до декларації №42021 від 10.02.2009 року позивачем 21.04.2009 року було подано уточнюючий розрахунок (а.с.42), зареєстрований за №9355 та 17.04.2009 року на адресу відповідача направлено та отримано ним цього же числа( що підтверджується вхідним штампом відповідача на оригіналі пояснювальної записки, який оглянутий в судовому засіданні) пояснювальну записку до цього розрахунку з додатками, зокрема додаток К4 «Врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості» з урахуванням виправлених (уточнених) показників, копію наказу начальника Кримського територіального квартирно-експлуатаційного управління від 09.12.2008 року №194, копію наказу начальника квартирно- експлуатаційного відділу м. Сімферополь №217 від 21.10.2008 року, копію довідки до акту інвентаризаційної кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої сплив, копію акту інвентаризаційної дебіторської заборгованості, довідку по орендаторам д/у №4.
Таким чином, суд, оцінюючи правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, керуючись критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, вважає, що його було прийнято необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, упереджено, нерозсудливо, з порушенням закону, тому воно визнається судом протиправним та підлягає скасуванню.
В порядку ст. 94 КАС України на користь позивача з Державного бюджету України підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 32, 19 гривень.
Керуючись ст. 94, ст. ст. 159 -163 КАС України, суд,-
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби форми «Р» від 21.04.2011 року №0001951501.
У задоволенні іншої частини вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Будинкоуправління №4 КЕВ м. Сімферополь витрати по сплаті судового збору в розмірі 32 грн. 19 коп., шляхом списання органом Державного казначейства з відповідних рахунків відповідача.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кисельова О.М.