вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
22 листопада 2012 р. (15:22год.) Справа №2а-9740/12/0170/9
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Гаманка Є.О., за участю секретаря Сироватського М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Ленінське хлібоприймальне підприємство"
до Управління державної казначейської служби України у Ленінському районі АРК; Державної податкової інспекції в Ленінському районі АР Крим
про визнання протиправними дій та визнання вимоги нечинною
Представники сторін:
представник позивача, Свідло Є.В., довіреність № б.н. від 29.08.12р.;
представник позивача, Случ О.В., довіреність № б.н. від 29.08.12р.;
представник ДПІ в Ленінському районі АР Крим, Володько В.О., довіреність № 11556/10/10-0 від 18.09.12р.;
представник Управління державного казначейства служби України у Ленінському районі АРК, не з'явився.
Приватне акціонерне товариство «Ленінське хлібоприймальне підприємство» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Управління Державної казначейської служби України у Ленінському районі АР Крим, Державної податкової інспекції у Ленінському районі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними дій Управління Державної казначейської служби України у Ленінському районі АР Крим щодо ведення обліку за ПАТ «Ленінське хлібоприймальне підприємство» простроченої заборгованості перед державою у розмірі 1 654 037,18 гривень та направлення Державній податковій інспекції у Ленінському районі АР Крим Державної податкової служби подань № 5 від 23.07.2012 року, № 9 від 23.07.2012 року, № 19 від 23.07.2012 року, № 23 від 23.07.2012 року, № 24 від 23.07.2012 року, № 25 від 23.07.2012 року, № 29 від 23.07.2012 року, № 30 від 23.07.2012 року, №31 від 23.07.2012 року для здійснення заходів щодо стягнення з ПАТ «Ленінське хлібоприймальне підприємство» простроченої заборгованості перед державою у розмірі 1 654 037,18 гривень та визнання нечинною податкової вимоги № 8548/10/19-00 від 31.07.2012 року Державної податкової інспекції у Ленінському районі АР Крим Державної податкової служби.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Управління Державної казначейської служби України у Ленінському районі АР Крим безпідставно здійснює облік простроченої заборгованості ПАТ «Ленінське хлібоприймальне підприємство» перед державою, оскільки за даними бухгалтерського та фінансового обліку у ПАТ «Ленінське хлібоприймальне підприємство» відсутня заборгованість перед державою, а отже, необґрунтовано здійснює заходи, направлені на стягнення з ПАТ «Ленінське хлібоприймальне підприємство» неіснуючої заборгованості. Таким чином, Управління Державної казначейської служби України у Ленінському районі АР Крим, на думку ПАТ «Ленінське хлібоприймальне підприємство», не мало підстав для направлення Державній податковій інспекції у Ленінському районі АР Крим Державної податкової служби подань про стягнення заборгованості, а отже, податкова вимога є незаконною і має бути визнана нечинною. Окрім цього, ПАТ «Ленінське хлібоприймальне підприємство» вважає, що, направивши податкову вимогу № 8548/10/19-00 від 31.07.2012 року ПАТ «Ленінське хлібоприймальне підприємство», Державна податкова інспекція у Ленінському районі АР Крим Державної податкової служби діяла не в межах повноважень, передбачених главою 9 розділу ІІ Податкового кодексу України, а тому податкова вимога надіслана з порушенням частини другої статті 19 Конституції України.
Управління Державної казначейської служби України у Ленінському районі АР Крим у своїх поясненнях зазначає, що за ПАТ «Ленінське хлібоприймальне підприємство» рахується прострочена заборгованість перед бюджетом на суму 1 654 037,18 гривень в розрізі розпоряджень та постанов Кабінету Міністрів України 1995-1997 років, яка підтверджується документами, які були надані суду на виконання вимог ухвали від 08.10.2012 року. Управління Державної казначейської служби України у Ленінському районі АР Крим також зазначає про неможливість надання суду платіжних доручень та відсутність документів, які б підтверджували всю суму заборгованості.
У своїх запереченнях Державна податкова інспекція у Ленінському районі АР Крим Державної податкової служби зазначила, що при надісланні податкової вимоги ПАТ «Ленінське хлібоприймальне підприємство» діяла на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
У судовому засіданні, що відбулося 22.11.12р., представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, представник відповідача 2 проти позову заперечував.
Управління Державної казначейської служби України у Ленінському районі АР Крим явку представника не забезпечило, про день, час та місце розгляду справи повідомлено належним чином.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, суд
Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 174 від 02.03.2011 року бюджетна позичка / фінансова допомога - сума коштів, надана Мінфіном у 1993 - 1998 роках позичальнику на поворотній основі за рахунок коштів державного бюджету на умовах угоди про надання бюджетної позички / фінансової допомоги.
Згідно з підпунктом 10 пункту 2 зазначеної постанови прострочена заборгованість за кредитом - заборгованість боржника перед державою за кредитом (у тому числі за основним боргом, відсотками, платою за надання державних гарантій, кредитів тощо), не погашена у строк, визначений кредитною (субкредитною) угодою.
Відповідно до пункту 6 цієї постанови облік простроченої заборгованості за бюджетними позичками / фінансовою допомогою ведеться органами Державної казначейської служби у валюті бюджетної позички / фінансової допомоги, в якій вони надані.
Згідно з пунктом 15 зазначеної постанови прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками / фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою / фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів державної казначейської служби.
У своїх поясненнях Управління Державної казначейської служби України у Ленінському районі АР Крим зазначає, що за ПАТ «Ленінське хлібоприймальне підприємство» рахується прострочена заборгованість перед бюджетом на суму 1 654 037,18 гривень в розрізі розпоряджень та постанов Кабінету Міністрів України 1995-1997 років, зокрема, розпорядження Кабінету Міністрів України № 332-р від 28.06.1997 року, розпоряджень Кабінету Міністрів України № 131-р від 13.03.1997 року, № 638-р від 05.11.1997 року, № 37 від 18.01.1995 року, постанов Кабінету Міністрів України № 370 від 31.05.1995 року, № 323 від 12.03.1996 року, № 124 від 04.02.1997 року, № 1474 від 29.12.1997 року та № 1476 від 29.12.1997 року.
Проте, суд приходить до висновку, що зазначені розпорядження та постанови Кабінету Міністрів України не містять відомостей стосовно отримання Позивачем бюджетної позички на суму 1 654 037,18 гривень та не засвідчують факту перерахування зазначеної позички на користь сільськогосподарських товаровиробників.
Так, постановами Кабінету Міністрів України «Про стан підготовки до збиральних робіт і формування державного контракту на закупівлю зерна у 1995 році» № 370 від 31.05.1995 року, «Про задоволення державних потреб у сільськогосподарській продукції на 1996 рік» № 323 від 12.03.1996 року та «Про задоволення державних потреб у зерні в 1997 році» № 124 від 04.02.1997 року регулювалися відносини у сфері закупівлі зерна, сортового насіння у сільськогосподарських товаровиробників для держконтракту і держзамовлення за рахунок наданих державою бюджетних позичок у 1995-1997 роках.
З метою виконання зазначених постанов спільним наказом Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, Міністерства сільського господарства і продовольства України № 119/109/193 від 12.07.1995 року затверджено Порядок надання і повернення державної позички для фінансування державного контракту 1995 року на поставку до державних ресурсів зерна, сортового і гібридного насіння зернових культур; спільним наказом Міністерства фінансів України та Міністерства сільського господарства і продовольства України № 72/113 від 11.04.1996 року затверджено Порядок надання і повернення бюджетної позички на закупівлю продовольчого зерна, елітного і сортового насіння за державним замовленням 1996 року та спільним наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України, Міністерства фінансів України та Державної акціонерної компанії «Хліб України» № 70/54/18 від 04.03.1997 року Порядок надання бюджетної позички на закупівлю продовольчого зерна і сортового насіння за державним замовленням 1997 року.
Згідно з відповідними порядками безвідсоткова бюджетна позичка надавалась фінансовим органом (рай (міськ) фінвідділом у 1995 році, відділеннями державного казначейства у 1996-1997 роках) за трьохсторонніми угодами, укладеними цими органами з заготівельним (переробним) підприємством та сільськогосподарським товаровиробником.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Згідно з пунктом 10 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Проте, з матеріалів справи вбачається, що будь-яких бухгалтерських та / або банківських документів на підтвердження перерахування ПАТ «Ленінське хлібоприймальне підприємство» і отримання ним спірної суми бюджетної позички сторонами не надано. Відсутність трьохсторонніх угод, унеможливлює встановлення особи, відповідальної за її повернення, і межі відповідальності. За таких обставин, відсутність первинних документів, зокрема трьохсторонніх угод та платіжних доручень, які б підтверджували надання бюджетних позичок ПАТ «Ленінське хлібоприймальне підприємство», свідчить про безпідставність і необґрунтованість вимог до ПАТ «Ленінське хлібоприймальне підприємство» щодо сплати заборгованості перед бюджетом.
Суд приходить до висновку, що документи, надані Управлінням Державної казначейської служби України у Ленінському районі АР Крим, зокрема, дані та реєстри заборгованості за бюджетними позичками, наданими на закупівлю сільськогосподарської продукції за державним замовленням (контрактом) 1994-1997 років, звіт та довідки про надання та повернення бюджетної позички наданої на закупівлю продовольчого зерна, елітного і сортового насіння за державним замовленням 1995-1997 років, акти звірки суми заборгованості між сільськогосподарськими підприємствами і організаціями, через які надавались бюджетні позички, акти передачі-прийому заборгованості по бюджетній позичці, сільськогосподарській техніці, нафтопродуктам, поставленим у рахунок авансування державного замовлення на зерно, мінеральним добривам в обмін на сільськогосподарську продукцію, договори на закупівлю пшениці за державним замовленням та погашення державної позички та протоколи урегулювання заборгованості за бюджетними позичками та графіки погашення сум заборгованості, не є первинними документами в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», не підтверджують заборгованість ПАТ «Ленінське хлібоприймальне підприємство» на суму 1 654 037,18 гривень, а стосуються заборгованості сільськогосподарських товаровиробників за бюджетними позичками.
З матеріалів справи вбачається, що відповідні протоколи та графіки стосуються заборгованості сільськогосподарських товаровиробників перед бюджетом на суму 367 456 гривень. Окрім цього, відповідно до реєстру заборгованості за бюджетними позичками, наданими на закупівлю сільськогосподарської продукції за державним замовлення (контрактом) 1994-1997 років, в розрізі боржників (станом на 01.01.2010 року), вказана сума заборгованості на суму 367 456 гривень є списаною.
Також, документи, надані Управлінням Державної казначейської служби України у Ленінському районі АР Крим, містять розбіжності у визначенні суми заборгованості сільськогосподарських товаровиробників, зокрема, наявні документи, які містять відомості стосовно різної заборгованості одного і того же сільськогосподарського товаровиробника, а також, наявні документи які визначають заборгованість сільськогосподарського товаровиробника, яка не зазначається в реєстрі заборгованості за бюджетними позичками, наданими на закупівлю сільськогосподарської продукції за державним замовлення (контрактом) 1994-1997 років, в розрізі боржників (станом на 01.01.2010 року).
Таким чином, надані Управлінням Державної казначейської служби України у Ленінському районі АР Крим документи стосуються заборгованості сільськогосподарських товаровиробників за бюджетними позичками та не містять відомостей стосовно отримання ПАТ «Ленінське хлібоприймальне підприємство» бюджетної позички.
Проте, незважаючи на те, що Управління Державної казначейської служби України у Ленінському районі АР Крим веде облік заборгованості ПАТ «Ленінське хлібоприймальне підприємство» за відсутності первинних документів, адміністративний позов ПАТ «Ленінське хлібоприймальне підприємство» не підлягає задоволенню в частині визнання протиправними дій Управління Державної казначейської служби України у Ленінському районі АР Крим щодо ведення обліку за ПАТ «Ленінське хлібоприймальне підприємство» простроченої заборгованості перед державою у розмірі 1 654 037,18 гривень та направлення Державній податковій інспекції у Ленінському районі АР Крим Державної податкової служби подань, оскільки відповідно до пунктів 6, 15 постанови Кабінету Міністрів України № 174 від 02.03.2011 року Управління Державної казначейської служби України у Ленінському районі АР Крим має повноваження на ведення такого обліку простроченої заборгованості перед державою та направлення відповідних подань.
Стосовно визнання нечинною податкової вимоги № 8548/10/19-00 від 31.07.2012 року Державної податкової інспекції у Ленінському районі АР Крим Державної податкової служби суд звертає увагу на таке.
Згідно із пунктом першим підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України погашення простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) здійснюється у порядку, визначеному главою 9 розділу II цього Кодексу.
Отже, Державна податкова інспекція у Ленінському районі АР Крим Державної податкової служби, здійснюючи заходи щодо погашення простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою, має діяти у порядку, визначеному главою 9 розділу ІІ Податкового кодексу України.
Глава 9 розділу ІІ Податкового кодексу України, яка визначає порядок погашення податкового боргу платників податків, не передбачає повноважень податкового органу направляти податкову вимогу для погашення податкового боргу.
Направлення органом державної податкової служби податкових вимог передбачено главою 4 розділу ІІ Податкового кодексу України, яка регулює визначення суми податкових та / або грошових зобов'язань платника податків, порядок їх сплати та оскарження рішень контролюючих органів.
Відповідно до пунктів 59.1, 59.2 ст. 59 Податкового кодексу України (далі ПК України), у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Якщо контролюючий орган, що визначив суми грошового зобов'язання платника податків, не є органом державної податкової служби, такий контролюючий орган надсилає відповідному органу державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого орган державної податкової служби надсилає податкову вимогу. Форма зазначеного подання затверджується Кабінетом Міністрів України.
Статтею 41 ПК України визначені контролюючі органи, до яких віднесені: органи державної податкової служби та митні органи.
Органи Державної казначейської служби, в розумінні ПК України, не є контролюючими органами і на підставі подання таких органів органом державної податкової служби не може направлятися податкова вимога.
Таким чином, реалізація органом стягнення своїх повноважень шляхом направлення позивачу податкової вимоги на підставі подання органу Державної казначейської служби, вчинені відповідачем з порушенням положень ст. 59 ПК України, що є підставою для скасування податкової вимоги.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки заборгованість ПАТ «Ленінське хлібоприймальне підприємство» у розмірі 1 654 037,18 гривень не підтверджується первинними документами, то податкова вимога № 8548/10/19-00 від 31.07.2012 року Державної податкової інспекції у Ленінському районі АР Крим Державної податкової служби про сплату суми податкового боргу за узгодженим грошовим зобов'язанням у розмірі 1 654 037,18 гривень (1 541 073,36 гривні - основний платіж; 112 963,82 гривні - пеня) є протиправною та належить до скасування.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.
В свою чергу, ч. 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним, відповідно до положень ч. 2 ст. 11 КАС України, вийти за межі позовних вимог, визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Ленінському районі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби № 8548/10/19-00 від 31.07.2012 року, надіслану Приватному акціонерному товариству «Ленінське хлібоприймальне підприємство».
У зв'язку зі складністю справи, судом 22.11.2012р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Постанова складена у повному обсязі 23.11.2012 р.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 11, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Ленінському районі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби № 8548/10/19-00 від 31.07.2012 року, надіслану Приватному акціонерному товариству «Ленінське хлібоприймальне підприємство».
3. В задоволенні іншої частині позовних вимог - відмовити.
4. Стягнути судовий збір в розмірі 2146,00 гривні із Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у Ленінському районі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на користь Приватного акціонерного товариства «Ленінське хлібоприймальне підприємство».
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Гаманко Є.О.