Справа № 118/6268/12
29.11.2012 року м. Сімферополь
Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючої судді Пакули М.Р.
при секретарі Єрмакової Г.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернулася до Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Позовні вимоги мотивовані тим, що на стояку між квартирами прогнила водопровідна труба і вода стала текти у квартиру відповідачки ОСОБА_2 Вона (ОСОБА_1.) найняла сантехніка і два тижні ходила у квартиру НОМЕР_1 до відповідачки, щоб замінити увесь стояк, але відповідачка сказала, що стояк замінить її син. В її (ОСОБА_1.) квартирі протікання води не було, усі труби були прокрашені, в хорошому стані, але вона все ж таки вирішила зробити ремонт і поміняти труби, крани та унітаз. 24 червня до неї прийшов син відповідачки ОСОБА_3 та родич ОСОБА_4, які пробили панель у туалеті, приєднали нову трубу, розбивши при цьому 12 штук плити на стіні та новий унітаз. На наступний день відповідачка встановила на новій трубі кран і систематично стала перекривати воду, посилаючись на те, що вона (ОСОБА_1.) топить її зверху. Води не буває 3-4 доби. На вимогу відкрити кран відповідачка висловлює образи. На підставі викладеного просить зобов'язати відповідачку ОСОБА_2 відшкодувати їй спричинену шкоду, сплативши за унітаз (установку) - 1 000 гривень, за 12 розбитих плиток - 1 000 гривень, за систематичне самовільне перекриття води з 25 червня 2012 року і по сей день - 2 000 гривень, а також моральну шкоду у розмірі 1 000 гривень, спричинену погрозами та образи.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги підтримала у повному об'ємі.
Відповідачка ОСОБА_2 позов не визнала, зазначивши, що викладене у позові не відповідає дійсності.
Вислухавши доводи сторін, пояснення свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1, перевіривши матеріали цивільної справи, суд, вважає, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню в силу наступних підстав.
Так судом встановлено, що позивачці ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1, а відповідачці ОСОБА_2 у зазначеному будинку - квартира НОМЕР_1
Як вбачається з акту від 25 липня 2012 року, складеного касиром та директором Комунального підприємства «Жилбитсервіс Дубки», під час обстеження квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1, з'ясувалося, що в туалеті на стінці розбита плітка та розбито унітаз, а обстежуючи квартиру НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, на водопроводі перекрито кран для надходження води у квартиру НОМЕР_2.
Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6 пояснили, що 28 листопада 2012 року були в гостях у ОСОБА_1 і бачили, що в неї в туалеті розбита плитка та унітаз. Зі слів ОСОБА_1 їм відомо, що в цьому винни сусідка з квартири НОМЕР_1, яка систематично крім цього перекриває їй воду, у зв'язку з чим вона змушена була протягом року приїжджати до них (ОСОБА_6) для того, щоб скупатися та попрати речі.
Свідок ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснила, що син відповідачки ОСОБА_3 та родич ОСОБА_4 в них у квартирі АДРЕСА_1 в туалеті розбили плити на стіні та новий унітаз. Окрім цього відповідачка літом перекривала їм воду, посилаючись на те, що вони її топлять. Однак у ванній кімнаті вода постійно була, оскільки в них влаштовано два водопровідних стояки.
В силу ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, спричинена неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її заподіяла. Зі змісту вказаною статті слідує, що шкода, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньою були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
За ст. 1167 Цивільного кодексу України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. При цього відповідно до ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. У ст. ст. 10, 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Однак, позивачкою ОСОБА_1 в обґрунтуванні заявлених позовних вимог суду не надані належні та допустимі докази спричинення їй матеріальної та моральної шкоди саме у наслідок неправомірних дій з боку відповідачки ОСОБА_2, у зв'язку з суд находить їх безпідставними та необґрунтованими і вважає необхідним у їх задоволенні відмовити.
Керуючись ст. ст. 15, 16, 22, 23, 1166, 1167 Цивільний кодекс України, ст. ст. 3, 10, 11, 60, 88, 209, 212 - 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди повністю відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 4 грудня 2012 року.
Суддя