вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
24 жовтня 2012 р. (17 год. 25 хв.) Справа №2а-9230/12/0170/19
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кузнякової С.Ю., за участю секретаря судового засідання Устінової С.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Національного центру управління та випробувань космічних засобів
про визнання рішення неправомірним та спонукання до виконання певних дій.
Обставини справи: ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Національного центру управління та випробувань космічних засобів про визнання неправомірним рішення відповідача про відмову у виплаті одноразової грошової винагороди та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити одноразову грошову винагороду за 15 років безперервної служби в Збройних Силах у розмірі 1946,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007р. "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу " має право на одноразову грошову винагороду за 15 років безперервної військової служби, яка складає відповідно до довідки-розрахунку 1946,00 грн., але у її виплаті позивачу незаконно відмовлено.
Позивач у судове засідання не з'явився, скерував до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином - судовою повісткою скерував до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника відповідача. Свою правову позицію відповідач виклав у письмових запереченнях на позов, в яких просив в задоволенні позову відмовити, зокрема, зазначивши, що 14.08.2009р. до НЦУВКЗ надійшла вказівка головного розпорядника бюджетних коштів - НКАУ від 14.08.2009р. № 4680/10-2, якому підпорядкований НЦУВКЗ, про виплату грошового забезпечення виходячи з окладів за посадами, займаними військовослужбовцями в установах (філіях) НКАУ, інших виплат, установлених для відповідних працівників цих установ (філій), а також окладів за військовими званнями і надбавки за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців. Винагорода за тривалість безперервної військової служби визначена постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007р. № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" як одноразовий додатковий вид грошового забезпечення військовослужбовців, яка до виплати працівникам НКАУ не передбачена.
Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, враховуючи, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, суд вважає можливим, на підставі ч. 6 ст. 71, ст. 128 КАС України, розглядати справу за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
ОСОБА_1 проходить військову службу в Національному центрі управління та випробувань космічних засобів на посаді інженеру лабораторії, що підтверджується копією витягу з послужного списку (а.с.6-7).
Відповідно до довідки-розрахунку від 08.08.2012р. № 1455/41 згідно додатку № 25 до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.07р. № 1294 розмір одноразової винагороди за тривалість безперервної військової служби за 15 років складає 1 посадовий оклад і 1 оклад за військове звання. Посадовий оклад ОСОБА_1 на момент настання права на вищеозначену винагороду складав 1821 грн., оклад за військовим званням - складав 125 грн. Винагорода за тривалість безперервної військової служби за 15 років складає 1946,00 грн. (а.с.8).
Позивач звернувся з рапортом до начальника лабораторії, відповідно до якого клопотав про виплату йому матеріальної винагороди за 15 років безперервної служби у Збройних Силах України (а.с.5).
Однак, за наслідками розгляду рапорту позивачу фактично було відмовлено в виплаті допомоги з посиланням на те, що постановою Кабінету Міністрів України № 1298 дана виплата не передбачена.
Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.
"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.
Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчинюється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.
Частиною 5 ст. 17 Конституції України регламентовано, що держава забезпечує соціальних захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших формуваннях, а також членах їх сімей.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, визначені в Законі України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", яким також встановлюються єдина система їх соціального та правового захисту, гарантуються військовослужбовцям та членам їх сімей сприятливі умови в економічній, соціальній, політичній сферах для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни.
Відповідно до статті 1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі Закон № 2011) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Заборона обмежень прав військовослужбовців встановлена статтею 2 Закону № 2011, згідно з якою ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 2011 держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною 2 статті 9 Закону № 2011 передбачено, що до складу грошового забезпечення входять:
- посадовий оклад, оклад за військовим званням;
- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
- одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно із частиною 4 статті 9 Закону № 2011 грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Частина 7 статті 9 Закону № 2011 встановлює, що за військовослужбовцями, відрядженими до державних органів, установ і організацій, зберігаються всі види забезпечення, передбачені статтями 9 і 9-1 цього Закону, гарантії та пільги, що надаються за рахунок коштів, призначених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, Державної спеціальної служби транспорту. Перелік посад, які можуть бути заміщені військовослужбовцями у цих державних органах, установах, організаціях, а також Державному підприємстві обслуговування повітряного руху України, затверджується Президентом України.
Відповідно до п. 78 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщикам (мічманам) Збройних Сил України, затвердженого Указом Президента України від 07.11.2001р. № 1053, за відрядженими військовослужбовцями та членами їх сімей зберігаються всі гарантії та пільги, передбачені законодавством.
Пунктами 1-3 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007р. № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється, зокрема, в порядку, що затверджується Міністерством Оборони України. Крім того, вказаною Постановою Кабінету Міністрів України затверджені додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців у розмірах згідно з додатками 25-28.
Згідно з додатком 25 до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007р. № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" (крім військовослужбовців строкової військової служби) виплачується винагорода за тривалість безперервної календарної військової служби залежно від строку служби. Зокрема, за 25 років безперервної календарної військової служби належить виплачувати 2 посадових оклади і 2 оклади за військовим званням.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007р. № 1294 наказом Міністерства оборони України від 11.06.2008р. № 260, зареєстрованому в Міністерстві Юстиції України 14.07.2008р. за № 63815329 та погодженому з Міністром праці та соціальної політики України було затверджено Інструкцію Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, яка застосовується з 01.01.2008р.
Згідно з п. 32.1. вказаної Інструкції (розділ ХХХІІ "Провила виплати винагороди за тривалість безперервної військової служби") особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом одноразово, залежно від тривалості безперервної календарної військової служби, виплачується винагорода за строк безперервної календарної військової служби 25 років, складає 2 посадових окладу і 2 окладу за військовим званням.
Винагорода за тривалість безперервної військової служби виплачується за місцем штатної служби за наказом командира військової частини, а командирам військових частин (начальникам) - за наказами вищих командирів (начальників).
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001р. № 104 "Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально -виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ і організацій" зазначено, зокрема, що військовослужбовцям, відрядженим до державних органів, установ і організацій, виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань.
При цьому, грошове забезпечення виплачується, виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в державних органах, установах та організаціях, до яких вони відряджені, інших виплат, установлених для відповідних працівників цих органів, установ та організацій, а також окладів за військовим (спеціальним) званням і надбавки за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців.
Виплата грошового забезпечення провадиться за рахунок коштів тих державних органів, установ та організацій, до яких відряджені зазначені військовослужбовці, особи начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби.
За відрядженими особами зберігаються всі види матеріального забезпечення за попереднім місцем служби, гарантії щодо соціального захисту, передбачені законодавством, за рахунок бюджетів Збройних Сил, інших військових формувань, органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби.
Відповідно до п.78 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних сил України, затвердженого Указом Президента України №1053 від 07.11.2001 року, за відрядженими військовослужбовцями та членами їх сімей зберігаються всі гарантії та пільги, передбачені законодавством.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що після 21.07.2012 року позивач на підставі Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та згідно з положеннями Постанови № 1294 та Інструкції № 260 має право на отримання 1946,00 грн. винагороди за 15 річну тривалість безперервної військової служби.
При цьому суд зазначає, що правильним способом захисту порушеного права у даному випадку є стягнення з Центру контролю космічного простору одноразової грошової винагороди за 15 років безперервної військової служби у Збройних силах України в розмірі 1946,00 грн.
Позовні вимоги про зобов'язання Національний центр управління та випробувань космічних засобів здійснити нарахування та виплату одноразової грошової винагороди за 15 років безперервної календарної військової служби, у розмірі 1946,00 грн. на користь ОСОБА_1, задоволенню не підлягають, оскільки ці вимоги є зайвими, та обраний судом спосіб захисту прав являється достатнім для відновлення порушених інтересів позивача.
Щодо позовних вимог про визнання неправомірним рішення відповідача про відмову у виплаті одноразової грошової винагороди суд зазначає наступне.
Суд звертає увагу, що в контексті Кодексу адміністративного судочинства України, під актом суб'єкта владних повноважень треба розуміти, що це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Це рішення уповноваженого суб'єкта права, що регулює суспільні відносини за допомогою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери дії) правових норм, а також визначення (зміни, припинення) на основі цих норм прав і обов'язків учасників конкретних правовідносин, міри відповідальності конкретних осіб за скоєне ними правопорушення. Він оформлюється у встановленому законом випадку у вигляді письмового документа (акта-документа).
Оскільки відмова відповідача у виплаті одноразової грошової винагороди не має юридичної форми рішення, тобто не оформлена як офіційний письмовий документ, то вона сама по собі не породжує певних правових наслідків, а тому позовні вимоги про визнання неправомірним рішення Національного центру управління та випробувань космічних засобів про відмову у виплаті одноразової грошової винагороди не підлягають задоволенню.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, та відповідно такими, що підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Суд вважає можливим стягнути на користь позивача 32,19 грн. судових витрат.
Керуючись ст. ст. 9, 11, 69-71, ст.ст. 158-159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Національного центру управління та випробувань космічних засобів (96552, АР Крим, Сакський район, с. Вітине) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) одноразову грошову винагороду за 15 років безперервної військової служби у Збройних Силах України у розмірі 1946,00 грн.
3. В задоволенні іншої частини адміністративного позову - відмовити.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 32,19 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Національного центру управління та випробувань космічних засобів.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частини постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кузнякова С.Ю.